розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Енерджі Сістем"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019

та ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності

у справі № 5004/1671/12

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Флавія"

до Публічного акціонерного товариства "Ковельсільмаш"

про банкрутство,-

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.01.2013 порушено провадження у справі № 5004/1671/12 про банкрутство ПАТ "Ковельсільмаш", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоровича.

Постановою господарського суду Волинської області від 20.07.2015 ПАТ "Ковельсільмаш" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сисуна О.І.

01.10.2018 до господарського суду Волинської області надійшла заява ліквідатора ПАТ "Ковельсільмаш" Сисуна О.І. про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 31.10.2018 у справі №5004/1671/12 (суддя Кравчук А.М.):

1. Задоволено заяву ліквідатора ПАТ "Ковельсільмаш" арбітражного керуючого Сисуна О.І. про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого кредитором банкрута - ПАТ "Перший український міжнародний банк", витребування з незаконного володіння ТОВ "Сан Енерджи Сістем" виробничого корпусу № 3 А-2, розташованого за адресою Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, буд. 1, та визнання права власності ПАТ "Ковельсільмаш" на зазначений об`єкт нерухомості,

2. Визнано недійсним односторонній правочин, вчинений ПАТ "Перший український міжнародний банк", шляхом оформлення права власності на виробничий корпус № 3 А-2, розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, буд.1, реєстраційний номер 1636487107104,

3. Витребувано з незаконного володіння ТОВ "Сан Енерджи Сістем" об`єкт нерухомості, а саме, виробничий корпус № 3 А-2, розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, буд.1, реєстраційний номер 1636487107104.

4. Визнано право власності ПАТ "Ковельсільмаш" на об`єкт нерухомості, а саме виробничий корпус № 3 А-2, розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська, буд .1, реєстраційний номер 1636487107104.

За висновком господарського суду першої інстанції, вчинений ПАТ "Перший український міжнародний банк" односторонній правочин з переходу права власності на виробничий корпус № 3 А-2, розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська, буд.1, від ПАТ "Ковельсільмаш" до ПАТ "Перший український міжнародний банк" є таким, що вчинений всупереч приписів ст.ст. 38, 42, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до порушення майнових прав банкрута та його кредиторів.

При цьому, враховуючи встановлену судом недійсність одностороннього правочину, вчиненого ПАТ "Перший український міжнародний банк", відсутність правових підстав для набуття права власності на спірне майно у ТОВ "Сан Енерджі Сістем", факт вибуття спірного об`єкту нерухомості з володіння ПАТ "Ковельсільмаш" поза його волею, за висновком місцевого господарського суду, у відповідності до приписів ст. 387, ч.1 ст. 388, ст. 392 ЦК України належним способом захисту порушених майнових прав банкрута є витребування спірного майна з незаконного володіння ТОВ "Сан Енерджі Сістем" та визнання за ПАТ "Ковельсільмаш" права власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 5004/1671/12 (колегія суддів: Крейбух О.Г. - головуючий, Демидюк О.О., Юрчук М.І.) ухвалу господарського суду Волинської області про задоволення заяви ліквідатора від 01.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності, постановлену 31.10.2018 у справі № 5004/1671/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Сан Енерджі Сістем" звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та ухвалу господарського суду Волинської області від 31.10.2018 про задоволення заяви ліквідатора від 01.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності, постановлену у справі № 5004/1671/12; прийняти нове рішення у справі № 5004/1671/12, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні заяви ліквідатора від 01.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

Обґрунтовуючи вимоги касаційних скарг, АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Сан Енерджі Сістем" наголошують на правомірності застосування АТ "Перший Український Міжнародний Банк" позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Узагальнені доводи касаційних скарг зводяться до наступного:

- частиною 2 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" як підставу для звернення стягнення на предмет іпотеки визначено, зокрема: у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше;

- у зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань за кредитним Договором №1.08-82, а також у зв`язку із порушенням провадження у справі про банкрутство іпотекодавця (боржника), АТ "Перший Український Міжнародний Банк" 05.09.2018 було задоволено забезпечені іпотекою грошові вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки;

- положення ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку" та положення Іпотечного Договору, дозволяють зробити висновок, що реєстрація права власності на нерухоме майно предмет іпотеки здійснюється на підставі іпотечного договору, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя;

- відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 (1127-2015-п) (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 № 553 (553-2016-п) ), дії державного реєстратора Назарчука С.Ю. абсолютно є правомірними, оскільки АТ "Перший Український Міжнародний Банк" було надано всі передбачені законодавством документи для реєстрації речових прав на нерухоме майно і в державного реєстратора не було жодної підстави для відмови АТ "Перший Український Міжнародний Банк" у вчиненні реєстраційної дії;

- норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , а також Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127 (1127-2015-п) (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 № 553 (553-2016-п) ) не передбачають такої підстави для відмови у вчиненні реєстраційної дії, як перебування підприємства у процедурі банкрутства;

- норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не містять заборони на звернення стягнення на заставне майно в позасудовому порядку;

- станом на 05.09.2018, майно, що є предметом забезпечення АТ "Перший Український Міжнародний Банк", не було реалізовано, вимоги АТ "Перший Український Міжнародний Банк" не були погашені. Таким чином, захист порушених прав та інтересів кредитора АТ "Перший Український Міжнародний Банк" в рамках процесу банкрутства виявилися неефективними (вимоги банку не були погашені протягом більше як п`ять з половиною років з моменту порушення провадження у справі про банкрутство);

- приймаючи до уваги неефективність захисту порушених прав та інтересів кредитора у процесі банкрутства, АТ "Перший Український Міжнародний Банк" було прийнято рішення застосувати інший передбачений чинним законодавством та більш ефективний спосіб захисту порушеного права кредитора - звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження у договорі іпотеки;

- наведені судом норми щодо заборони продажу майна банкрута інакше, ніж в ліквідаційній процедурі, не підлягають застосуванню у даному випадку, оскільки АТ "Перший Український Міжнародний Банк" не вчиняв правочину, спрямованого на продаж предмету іпотеки. Підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки було застереження в іпотечному договорі, тобто об`єкт вибув з власності боржника не на підставі одностороннього правочину і поза його волею, як дійшов висновку суд, а на підставі укладеного між боржником та банком Договору іпотеки;

- судом не залучено до участі у справі всіх зацікавлених осіб, реєстраційні дії яких фактично скасовуються - державного реєстратора Волинської філії комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Назарчука С.Ю. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С.

Протоколами передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.03.2019 та від 21.03.2019 для розгляду касаційних скарг АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Сан Енерджі Сістем" у справі № 5004/1671/12 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2019 у справі № 5004/1671/12 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Сан Енерджі Сістем" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності у справі № 5004/1671/12; розгляд справи № 5004/1671/12 за касаційними призначено у відкритому судовому засіданні на 22.05.2019 на 10 год. 15 хв.

Ліквідатор ПАТ "Ковельсільмаш" та ТОВ "Динеро-Капітал" звернулись до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивами на касаційні скарги та просять постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності у справі № 5004/1671/12 залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 5004/1671/12 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 5004/1671/12 за касаційними скаргами АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ТОВ "Сан Енерджі Сістем" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності у справі №5004/1671/12 до 12.06.2019 15 год. 30 хв.

До початку судового засідання 12.06.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від ТОВ "Сан Енерджі Сістем" надійшла заява про відмову від касаційної скарги, підписана представником ТОВ "Сан Енерджі Сістем" - адвлкатом Петровим Г.М.

Відповідно до ч. 4 ст. 298 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої заяви, встановивши, що відмова ТОВ "Сан Енерджі Сістем" від касаційної скарги не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси учасників справи, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про прийняття відмови ТОВ "Сан Енерджі Сістем" від касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності у справі №5004/1671/12.

Водночас, заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", ТОВ "Сан Енерджі Сістем", ТОВ "Динеро-Капітал", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги АТ "Перший Український Міжнародний Банк", колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Провадження по даній справі № 5004/1671/12 про банкрутство ПАТ "Ковельсільмаш" перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеною постановою господарського суду Волинської області від 20.07.2015, та здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній з 19.01.2013.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Предметом даного судового розгляду вимоги ліквідатора ПАТ "Ковельсільмаш" - арбітражного керуючого Сисуна О.І. про визнання недійсним вчиненого ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності.

Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, ліквідатор банкрута посилається на те, що у вересні 2018 року йому стало відомо, що скориставшись умовами іпотечного договору та приписами Закону України "Про іпотеку" (898-15) , 05.09.2018 ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" вчинив односторонній правочин, здійснивши перереєстрацію права власності на предмет іпотеки з іпотекодавця - ПАТ "Ковельсільмаш", на іпотекодержателя - ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", а надалі предмет іпотеки було відчужено на користь ТОВ "Сан Енерджі Сістем" на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2018.

На думку ліквідатора ПАТ "Ковельсільмаш", односторонній правочин вчинений кредитором із порушенням чинного законодавства, а саме норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , який є спеціальним Законом та, зокрема, регулює умови та порядок продажу майна боржника в межах процедур, передбачених Законом. У зв`язку із недійсністю вказаного одностороннього правочину, беручи до уваги, що ТОВ "Сан Енерджі Сістем" не є його стороною, вказує, що захист порушених майнових прав ПАТ "Ковельсільмаш" можливий шляхом витребування майна з незаконного володіння ТОВ "Сан Енерджі Сістем"та визнання права власності ПАТ "Ковельсільмаш" на об`єкт нерухомості.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") є кредитором у справі про банкрутство ПАТ "Ковельсільмаш", вимоги якого забезпечені майном банкрута, а саме виробничим корпусом № 3 А-2, розташованим за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська, буд.1, на підставі іпотечного договору від 08.10.2008.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.03.2016 року у справі № 5004/1671/12, серед іншого, затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Ковельсільмаш", згідно якого, визнано вимоги ПАТ "ПУМБ" в сумі 7 982 513,18 грн. та окремо внесені до реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені майном банкрута.

Місцевим та апеляційним судами досліджено та встановлено, що 05.09.2018 ПАТ "Ковельсільмаш" в порядку Закону України "Про іпотеку" (898-15) вчинено дії з перереєстрації права власності на заставне майно ПАТ "Ковельсільмаш".

З пояснень ПАТ "ПУМБ" вбачається, що підставою для реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості став іпотечний договір № 1.08-82/І, укладений між ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "Ковельсільмаш".

Попередніми судовими інстанціями встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що 05.09.2018 між ПАТ "ПУМБ" (Продавець) та ТОВ "Сан Енерджі Сістем" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 1689/61.1 (далі - Договір), відповідно до умов якого, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві об`єкт нерухомості, основні характеристики якого наведено в п.2 даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти нерухоме майно і сплатити Продавцеві договірну ціну за нього, у порядку та у строки, визначені Договором.

Відповідно до п.2 Договору, нерухомим майном, що є предметом купівлі-продажу за даним Договором, є виробничий корпус № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська ( вул. Желябова ), буд.1.

Згідно з п.4 Договору, нерухоме майно належить Продавцю (ПАТ "ПУМБ") на підставі іпотечного договору № 1.08-82/1, укладеного між ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "Ковельсільмаш", посвідченого Ваврищук В.С., приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області 08.10.2008 за реєстром № 2585.

Право власності Продавця на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 05.09.2018, державним реєстратором прав на нерухоме майно Волинської філії комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Назарчуком С.О. (п.5 Договору).

Укладений договір купівлі-продажу № 1689/61.1 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстровано в реєстрі за № 3470.

Судами першої та апеляційної інстанцій з`ясовано, що 05.09.2018 на виконання умов Договору купівлі-продажу № 1689/61.1, між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Сан Енерджі Сістем" підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого сторони підтвердили, що Продавець передав, а Покупець прийняв нерухоме майно: виробничий корпус № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська (вул. Желябова), буд. 1.

Як встановлено судами, 05.09.2018 згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 136741669 від 06.09.2018, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. на підставі договору купівлі-продажу № 3470, зареєстровано право власності ТОВ "Сан Енерджі Сістем" на виробничий корпус № 3 А-2, загальною площею 69 682,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська, буд.1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1636487107104.

Відхиляючи доводи касаційної скарги щодо правомірності застосування АТ "ПУМБ" позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Згідно норм ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку та здійснює з дня свого призначення, зокрема такі повноваження, як формування ліквідаційної маси.

До складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку (ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

За приписами ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Положеннями ст. 43 цього Закону передбачено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна банкрута здійснюється ліквідатором після проведення інвентаризації та оцінки майна шляхом проведення аукціону чи продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , задоволення вимог кредиторів, в тому числі забезпечених заставою майна боржника, може відбуватися тільки на стадії ліквідаційної процедури в порядку та у спосіб, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 у справі № 5024/1463/2012 (провадження № 3-1135гс15).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що під час порушення справи про банкрутство іпотекодавця, заставні кредитори такого боржника (іпотекодержателі) мають право на задоволення своїх грошових вимог, які забезпечені заставою майна боржника, лише на стадії ліквідаційної процедури у разі визнання іпотекодавця банкрутом.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/22788/15.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Нормами ч. 1 ст. 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема: визнання права, визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).

Отже, при розгляді спору про визнання недійсним договору, позивач має довести, а суд встановити, наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення і настання відповідних наслідків.

Враховуючи викладене, надавши оцінку наявним у справі доказам та доводам учасників даної справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що під час вчинення ПАТ "ПУМБ" одностороннього правочину з переходу права власності від ПАТ "Ковельсільмаш" на виробничий корпус № 3 А-2, що розташований за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул.Варшавська, буд.1, ПАТ "ПУМБ" порушено приписи ст.ст. 38, 42, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що є підставою для визнання його недійсним у відповідності до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, зокрема, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, враховуючи встановлену судами недійсність одностороннього правочину, вчиненого ПАТ "ПУМБ", незаконність перебування спірного майна у володінні ТОВ "Сан Енерджі Сістем", факт вибуття спірного об`єкту нерухомості з володіння ПАТ "Ковельсільмаш" поза його волею, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що витребування спірного майна від ТОВ "Сан Енерджі Сістем" є належним способом захисту порушених майнових прав ПАТ "Ковельсільмаш".

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право є спірне, або не визнається іншою особою.

Враховуючи викладене, у зв`язку із наявністю правових підстав для визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ "ПУМБ" та витребування майна з незаконного володіння ТОВ "Сан Енерджі Сістем", з метою захисту прав банкрута, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про визнання права власності за ПАТ "Ковельсільмаш" на вказаний об`єкт нерухомості.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Матеріали справи свідчать про те, що дотримуючись приписів ст. 86 ГПК України, місцевий та апеляційний суди всебічно, повно і об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи, а їх висновки щодо наявності підстав для визнання недійсним вчиненого ПАТ "ПУМБ" правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності є законними та обґрунтованими.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

Виходячи з аналізу наведених вище норм та встановлених судами обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення заяви ліквідатора ПАТ "Ковельсільмаш" - арбітражного керуючого Сисуна О.І.

Водночас, доводи касаційної скарги ПАТ "ПУМБ" щодо правомірного звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку" (898-15) викладені без урахування необхідності в даному випадку співвідносити норми Закону України "Про іпотеку" (898-15) зі спеціальним законом - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , відтак, не спростовують наведених вище висновків, тому відхиляються колегією суддів.

Крім того, відхиляючи аргументи заявника касаційної скарги про те, що судом не залучено до участі у справі державного реєстратора Волинської філії комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Назарчука С.Ю. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С., колегія суддів виходить з того, що Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29.07.2009, Esertas v. Lithuania від 31.05.2012 зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто, не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

При цьому, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, наведені ПАТ "ПУМБ" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанції при розгляді спору у даній справі.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності у справі № 5004/1671/12 прийняті у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 296- 298, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти відмову від касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Енерджі Сістем".

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Енерджі Сістем" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності у справі № 5004/1671/12 - закрити.

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення.

Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 31.10.2018 про визнання недійсним правочину з переходу права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності у справі № 5004/1671/12 залишити без змін.