розглянувши матеріали касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариство з обмеженою відповідальністю)

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Привалов А.І.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Скрипка І.М.)

у справі №910/5710/17

за позовом Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД", Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій,

за участю представників учасників справи:

позивача 1 - Перепелиця А.В.;

позивача 2 - Перепелиця А.В.;

відповідача - Никеруй Т.М.;

третя особа на стороні відповідача - Литвин П.В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Спільне українсько-американське підприємство "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" та Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зобов`язання вчинити дії та стягнення 598 027, 65 грн збитків, 3 218 769, 35 грн пені і 1 644 628, 68 грн штрафу.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що оскільки з 31.10.2016, на підставі пункту 3.3. договору купівлі-продажу природного газу № 06.1/860-Г від 18.10.2016 та акта приймання-передачі від 31.10.2016, право власності на газ перейшло від позивача-1 до позивача-2; то відповідач, як оператор газосховищ, отримавши акт приймання-передачі газу від 31.10.2016, був зобов`язаний відобразити передачу права власності на газ на особових рахунках позивача -1 та позивача-2, зокрема, відобразити зменшення на 3 642, 584 тис. м. куб. обсягу природного газу на особовому рахунку позивача-1 та збільшення на 3 642, 584 тис. м. куб. обсягу газу на особовому рахунку позивача-2. Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором зберігання природного газу стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018, у справі №910/5710/17 позов задоволено частково. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" зменшити на особовому рахунку Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариство з обмеженою відповідальністю) обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" збільшити на особовому рахунку Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; в задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

2.2. Постановою Верховного Суду від 03.07.2018 касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишено без задоволення; касаційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 910/5710/17 скасовано в частині відмови в стягненні 3 218 769 грн. 35 коп. пені та 1 644 626 грн. 68 коп. штрафу; справу у зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

2.3. Передаючи справу на новий розгляд у відповідній частині щодо стягнення пені та штрафу, Верховний Суд зазначив про те, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили на підставі належних доказів питання стосовно того, чи відноситься відповідач до суб`єктів господарювання державного сектора економіки в розумінні статті 22 Господарського кодексу України.

2.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 позовні вимоги Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" та Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в частині стягнення штрафних санкцій задоволено частково. Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" 1 609 384 грн. 68 коп. - пені, 822 313 грн. 34 коп. - штрафу, а також на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 1 609 384 грн. 68 коп. - пені, 822 313 грн. 34 коп. - штрафу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 залишено без змін.

2.5. Під час нового розгляду справи, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені та штрафу господарські суди виходили з того, що на підставі частини 2 статті 22 Господарського кодексу України відповідач є суб`єктом господарювання державного сектора економіки, оскільки у зобов`язаннях з надання послуг оператора газосховищ він діє на основі об`єктів державної власності, а відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 231 Господарського кодексу України.

При цьому місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що з огляду на невиконання відповідачем свого обов`язку щодо відображення права власності на газ від позивача-1 на користь позивача-2, тобто вчинення фактично одного правопорушення, вимоги позивачів щодо стягнення на користь кожного з них окремо по 3 218 769, 35 грн - пені та 1 644 626, 68 грн - штрафу, порушують приписи статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, тому позовні вимоги задоволено частково в рівній мірі по 50% від заявлених позовних вимог на користь кожного з позивачів за розрахунками останніх, які судом перевірені та визнані обґрунтованими й арифметично вірними.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2018, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати частково, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 3 218 769 грн. 35 коп. пені та 1 644 626 грн. 68 коп. штрафу.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме: статті 173, 175, 193, 230- 232 Господарського кодексу України, статті 509, 510, 527, 546, 548 Цивільного кодексу України, застосовано статтю 61 Конституції України за відсутності правових підстав для цього;

-суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що відповідач вчинив одне правопорушення, а співпозивачі є співкредиторами, оскільки у кожного із позивачів своя правова підстава виникнення господарського зобов`язання, порушення якого допустив відповідач. Так, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" та Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" є сторонами у господарському зобов`язанні щодо збільшення на 3 642, 584 тис.м.куб. обсягу природного газу, за порушення якого до відповідача мають бути застосовані правові наслідки у вигляді стягнення пені та штрафу.

3.3. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2018, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

3.4. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-судами попередніх інстанцій порушено норми частини 2 статті 22 Господарського кодексу України. ПАТ "Укртрансгаз" не діє та не діяло на основі лише державної власності. Відповідно до положень Статуту ПАТ "Укртрансгаз" майно, яке передане товариству його засновником (НАК "Нафтогаз України"), належить товариству на праві приватної власності. Окрім того, у статутному капіталі товариства відсутня частка держави. На підтвердження своєї позиції скаржник наводить правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові від 24.06.2014 у справі № 910/18227/13;

- постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 214 "Про окремі заходи щодо забезпечення фінансового контролю за діяльністю суб`єктів господарювання державного сектору економіки" (214-2014-п) будь-яких фактів належності ПАТ "Укртрансгаз" до суб`єктів господарювання державного сектору економіки не встановлюється. При цьому станом на дату розгляду даної справи судом та ухвалення рішення згадана постанова втратила чинність;

-судами попередніх інстанцій порушено норми статті 236 та 74 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надано належної оцінки доводам відповідача;

-судами попередніх інстанцій неправильно застосовано статтю 231 господарського кодексу до спірних правовідносин;

-судами попередніх інстанцій не враховано, що розмір пені та штрафу є необґрунтованим та недоведеним. Так, позивачем розмір зазначених штрафних санкцій розраховано, виходячи з суми договору, укладеного між позивачами, стороною якого відповідач не є, а отже на нього не можуть поширюватися його умови.

3.5. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2018, Спільне українсько-американське підприємство "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати частково, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" 3 218 769 грн. 35 коп. пені та 1 644 626 грн. 68 коп. штрафу.

3.6. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що відповідач вчинив одне правопорушення, а співпозивачі є співкредиторами, оскільки у кожного із позивачів своя правова підстава виникнення господарського зобов`язання, порушення якого допустив відповідач. Так, Спільне українсько-американське підприємство "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" та Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" є сторонами у господарському зобов`язанні щодо зменшення на 3 642, 584 тис.м.куб. обсягу природного газу, за порушення якого до відповідача мають бути застосовані правові наслідки у вигляді стягнення пені та штрафу.

3.7. Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало відзиви на касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД", в яких просило відмовити в їх задоволенні та наполягало на тому, що товариство не належить до суб`єктів господарювання державного сектора економіки в розумінні приписів статті 22 Господарського кодексу України, а отже до нього не може бути застосовано санкції, передбачені статтею 231 Господарського кодексу України. Окрім того, розмір пені та 7% штрафу, на думку Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", є необґрунтованими та недоведеними.

3.8. У відзиві на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" наполягало на тому, що судами попередніх інстанцій не було допущено порушення норм статей 22, 231 Господарського кодексу України, статей 74, 236 Господарського процесуального кодексу України.

3.9. У відзиві на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" Спільне українсько-американське підприємство "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" наполягало на тому, що судами попередніх інстанцій не було допущено порушення норм статей 22, 231 Господарського кодексу України, статей 74, 236 Господарського процесуального кодексу України.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Доводи та вимоги касаційних скарг зводяться зокрема до правильності/неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм статті 22, 231 Господарського кодексу України в частині віднесення Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до суб`єктів господарювання, що належить до державного сектора економіки.

4.3. Згідно з частиною 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд, серед інших, вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

4.4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" є підприємством державного сектора економіки, оскільки як оператор газосховищ є тим суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників) відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу".

Згідно з пунктом 5.8 статуту Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 09.09.2016 №1503, товариство використовує державне майно, що не підлягає приватизації. В силу абзацу 13 пункту "г" частини 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин, підземні газосховища є об`єктами державної власності України загальнодержавного значення, що не підлягають приватизації. Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", як оператор газосховищ, здійснює свою діяльність з надання послуг по закачуванню, відбору та зберіганню природного газу на основі підземних сховищ газу, які є об`єктами державної власності.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що належність Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до суб`єктів державного сектора економіки обумовлена правовим статусом майна, на підставі якого це товариство діє і надає послуги по зберіганню природного газу.

Також, за висновками господарських судів, факт того, що Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" є суб`єктом господарювання, яке належить до державного сектора економіки, підтверджується рішенням органів державної влади, зокрема, постановою КМУ від 25.06.2014 № 214 "Про окремі заходи щодо забезпечення фінансового контролю за діяльністю суб`єктів господарювання державного сектору економіки" (214-2014-п) . Так, у Додатку до вказаної постанови Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" включено до переліку підприємств, щодо окремих операцій якого мають бути проведені заходи фінансового контролю в порядку контролю за діяльністю суб`єктів господарювання державного сектора економіки.

4.5. Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 22 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

4.6. Господарські суди всупереч вимог частини 5 статті 236, частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України не дали оцінки всім аргументам Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та не дослідили всі зібрані у справі докази, надані відповідачем в обґрунтування своїх заперечень. Так, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" посилалось на те, що в розумінні положення частини 2 статті 22 Господарського кодексу України, товариство не відноситься ні до суб`єктів, що діють на основі лише державної власності, ані до суб`єктів, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. При цьому відповідач зазначає, що згідно з положеннями статуту товариства в чинній та попередніх редакціях, він не здійснює свою діяльність на основі майна, що належить державі, а майно, яке передане товариству його засновником (НАК "Нафтогаз України") належить товариству на праві приватної власності. Окрім того, у статутному капіталі товариства відсутня будь-яка державна частка, оскільки засновником та єдиним акціонером товариства є НАК "Нафтогаз України".

Судами попередніх інстанцій не було надано оцінку відповідним положенням статуту Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", не перевірено процедуру формування статутного капіталу товариства та правових підстав набуття ним майна.

4.7. Доводи та вимоги касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" і Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" стосуються також неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статей 173, 175, 193, 230- 232 Господарського кодексу України, статей 509, 510, 527, 546, 548 Цивільного кодексу України в частині задоволення позовних про стягнення штрафу та пені в рівній мірі по 50% на користь кожного з позивачів.

4.8. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

4.9. Згідно з пунктом 5 розділу VІІ Кодексу газосховищ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2495 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник, який набуває право власності на природний газ, що зберігається в газосховищах, повинен в день укладення угоди мати у своєму розпорядженні за договором зберігання (закачування, відбору) необхідний розподілений обсяг потужності газосховища. Після передачі права власності обсяг природного газу на особовому рахунку замовника, який набуває право власності на природний газ, збільшується на обсяг природного газу, який був придбаний. Після передачі права власності обсяг природного газу на особовому рахунку замовника, який передає право власності на природний газ, зменшується на обсяг природного газу, який був відчужений.

Господарськими судами, з якими погодився Верховний Суд, при розгляді даної справи зроблено висновок, що Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" зобов`язане було відобразити зменшення на 3 642, 584 тис. м. куб. обсягу природного газу на особовому рахунку Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та збільшення на 3 642, 584 тис. м. куб. обсягу газу на особовому рахунку Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" у семиденний строк від дати отримання акта приймання-передачі від 31.10.2016, тобто не пізніше 07.11.2016, проте Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" таких дій не вчинило, у зв`язку з чим позов в цій частині задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафу та пені частково, а саме: в рівній мірі по 50% на користь кожного з позивачів, місцевий господарський суд, як і суд апеляційної інстанції в цій частині на навели достатнього обґрунтування, з посиланням на відповідні норми матеріального права, прийнятого рішення. Судами попередніх інстанцій не визначено які правовідносини склалися між сторонами та з якої підстави вони виникли, а отже неправильно зроблено висновок щодо правових наслідків порушення відповідних зобов`язань. Окрім того, господарськими судами не визначено період нарахування штрафних санкцій, а також суму, з якої вони обраховані.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України (1798-12) стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, надати оцінку всім аргументам сторін, наведеним ними в обґрунтування своїх позицій, надати оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах справи, зокрема редакціям статуту Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", дослідити процедуру формування статутного капіталу товариства та правових підстав набуття ним майна. Встановити які правовідносини склалися між сторонами та з якої підстави вони виникли, в результаті визначити які правові наслідки порушення відповідних зобов`язань. Визначити та перевірити період нарахування штрафних санкцій, а також суму, з якої вони обраховані.

6. Судові витрати

6.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" (як товариство з обмеженою відповідальністю) задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 910/5710/17 в частині позовних вимог про стягнення пені та штрафу скасувати, а справу № 910/5710/17 в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.