1. У листопаді 2017 року Керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Боярка Києво-Святошинського району Київської області (далі - територіальна громада) з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Боярська міськрада) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Києво-Святошинськмехбуд" (далі - ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд"), в якому просив:

- визнати недійсним рішення Боярської міськради від 14.06.2012 № 21/1094 "Про внесення змін в рішення 48 сесії Боярської міської ради V скликання від 04.06.2010 № 48/2728 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу в м. Боярка, вул. Б.Хмельницького, 72-б, ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд";

- визнати недійсним договір від 03.07.2012 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3222410300:01:036:0004, від 17.12.2010, укладеного між Боярською міськрадою і ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд".

2. Позовна заява прокурора обґрунтовується тим, що оспорюване рішення було прийняте, а оспорюваний договір укладений з порушенням вимог законодавства, оскільки неправомірно змінено цільове призначення земельної ділянки, яка відповідно до генерального плану населеного пункту відноситься до зелених насаджень, а отже належить до земель рекреаційного призначення; проект землеустрою зміни цільового призначення із земель зелених насаджень загального користування на землі житлової та громадської забудови для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури не розроблявся і відповідними державними органами не погоджувався. Крім того, прокурор зазначив, що генеральним планом забудови м. Боярка не передбачено будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованим спортивно-розважальним центром, що детальний план забудови території, затверджений рішенням Боярської міськради від 05.07.2013 № 34/1535 не відповідає законодавству України, оскільки Боярською міськрадою порушено порядок проведення громадських слухань з обговорення його проекта.

3. Заперечуючи проти позову, Боярська міськрада і ТОВ ?Києво-Святошинськмехбуд? заявили про застосування позовної давності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.05.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019, у позові відмовлено повністю.

5. Судові рішення мотивовано недоведеністю позовних вимог прокурора, а також окремо місцевим господарським судом встановлено пропуск прокурором строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові. Вимоги прокурора визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити його визнано необґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, прокурор зазначає про неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, наголошує, що використання спірної земельної ділянки для будівництва житлово-готельного комплексу із спортивно-розважальним центром суперечить вимогам статей 19, 20, 38, 50- 52 Земельного кодексу України, статті 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 16, 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 9, 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", пунктів 9-11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 (677-2004-п) , за відсутності ухвалення відповідних змін до генерального і детального планів міста (зміни до генерального плану міста не внесені до теперішнього часу, а зміни до детального плану території внесені з порушенням законодавчо установленої процедури лише 25.04.2013 на підставі рішення міської ради № 32/1516).

Щодо порушення строку позовної давності, прокурор зазначив, що позов у справі № 911/4441/13 заявлено з підстав надання в оренду спірної земельної ділянки з порушенням приписів статей 124, 134 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів. Натомість обставини і докази відведення спірної земельної ділянки в оренду з порушенням порядку зміни цільового призначення і містобудівного законодавства стали відомі прокуратурі лише у листопаді 2017 року, у тому числі під час досудового розслідування кримінального провадження від 14.10.2017 № 12017110200006357, і саме з цього часу необхідно рахувати початок перебігу позовної давності при зверненні до суду прокурора як самостійного позивача з цими позовними вимогами, який і до цього часу не сплив. Будь-яких інших доказів поінформованості прокурора про зазначені у цьому позові порушення до теперішнього часу матеріали справи не містять і відповідачами не надано.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. Боярська міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Оскільки відзив, що надійшов до суду від ТОВ "Київ-Святошинськмехбуд", не підписано представником Чернецькою Г. М., про що складено відповідний акт від 28.05.2019 № 29.1-09/ 168, тому він не може бути прийнятий судом до уваги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. Рішенням Боярської міськради від 07.06.2007 № 15/851 ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 0,7 га під розміщення спортивно-готельного комплексу за адресою: м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б (згідно зі схемою) за рахунок земель запасу Боярської міськради.

10. Рішенням Боярської міськради від 10.12.2008 № 36/1706 затверджено ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" місце розташування земельної ділянки площею 0,70 га під розміщення спортивно-готельного комплексу - м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б і надано дозвіл ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" на складання проекта землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу.

11. Рішенням Боярської міськради V скликання від 04.06.2010 № 48/2728 "Про затвердження проекта із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-б, ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" затверджено (пункт 1) ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" проект із землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу; вирішено (пункт 2) передати ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд зазначену земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу за адресою: м. Боярк, вул. Б. Хмельницького, 72-Б.

12. На виконання цього рішення 17.12.2010 між Боярською міськрадою (орендодавець) і ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надав в оренду, а орендар прийняв у строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 0,7 га, розташовану за адресою: м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б, кадастровий номер 3222410300:01:036:0004, яка складається з 0,7 га забудованих земель запасу Боярської міської ради. Відповідно до абзацу 2 підпункту 1.1 пункту 1 цільове використання земельної ділянки - під розміщення спортивно-готельного комплексу.

Договір нотаріально посвідчено і зареєстровано в реєстрі за № 2486.

Відповідно до наведеного у пункті 2.1 цього договору опису меж земельної ділянки вона межує із землями загального користування (парк ім. Т. Г. Шевченка) та Центром дистрибуції преси України (басейн "Прометей").

13. Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 у справі № 911/4441/13 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Боярської міськради, ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" та Виконавчого комітету Боярської міськради у позові про визнання незаконним і скасування рішення Боярської міськради V скликання від 04.06.2010 № 48/2728 і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.12.2010 було скасовано рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2014 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014, прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

14. У подальшому, оскарженим рішенням Боярської міської ради від 14.06.2012 № 21/1094 внесено зміни в рішення Боярської міської ради V скликання від 04.06.2010 № 48/2728 "Про затвердження проекта із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу у м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б, ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" і викладено пункт 2 рішення у такій редакції: "2. Передати ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" зазначену земельну ділянку площею 0,70 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва житлово-готельного комплексу із спортивно-розважальним центром у м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б".

15. На виконання зазначеного рішення між Боярською міськрадою (орендодавець) і ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" (орендар) 03.07.2012 укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого абзац 2 підпункту 1.1 пункту 1 договору оренди викладено у такій редакції: "Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва житлово-готельного комплексу із спортивно-розважальним центром".

Договір нотаріально посвідчений за реєстраційним № 2641.

Позиція Верховного Суду

16. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

17. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 цього Закону).

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, і такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

18. Статтею 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, серед яких є: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Статтею 20 цього Кодексу визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

19. До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (стаття 38 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 39 цього Кодексу використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

20. До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів (статті 50 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 51 Земельного кодексу України (склад земель рекреаційного призначення) до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

21. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (частина 1 статті 123 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

22. Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За змістом статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

23. Як достеменно встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, за змістом викопіювання з генерального плану міста Боярка, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих від 13.09.1971 № 570, фрагмент якого залучено до матеріалів справи, на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б, яку передано в оренду ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд", розміщувались бібліотека, громадсько-торговий центр, їдальня.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу ТОВ "Києво-Святошинськмехбуд" в межах Боярської міськради, розробленого ТОВ "ГЕО-7", код цільового використання земельної ділянки відповідно до Українського класифікатора цільового використання, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205, - "землі 3.4" (землі "Іншого призначення").

Водночас, землі рекреаційного призначення мають код 4.3 і відносяться до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення з визначенням їх функціонального призначення.

За змістом пункту 2.1 договору оренди земельної ділянки від 17.12.2010 об'єктом оренди є земельна ділянка, кадастровий номер 3222410300:01:036:0004, яка складається з 0,7000 га забудованих земель запасу Боярської міськради; опис меж земельної ділянки згідно з кадастровим планом: від А до Б - землі загального користування (парк Т.Г.Шевченка), від Б до В - землі загального користування (парк Т.Г.Шевченка), від В до Г - землі загального користування (парк Т.Г.Шевченка), від Г до А - Центр дистрибуції преси України (басейн "Прометей").

Зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів приналежності земельної ділянки, кадастровий номер 3222410300:01:036:0004, до земель рекреаційного призначення, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність тверджень прокурора щодо зміни цільового призначення земельної ділянки у протизаконний спосіб.

24. Доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі про неправомірність використання спірної земельної ділянки для будівництва житлово-готельного комплексу із спортивно-розважальним центром за відсутності ухвалення відповідних змін до генерального і детального планів міста Боярка, Верховний Суд вважає помилковими з огляду на те, що оскаржуваним рішенням було змінено функціональне використання земельної ділянки, що не може призвести до зміни її цільового призначення, отже таке рішення ради не суперечить генеральному плану міста Боярка 1971 року, термін дії якого пролонговано на підставі рішення Боярської міськради від 29.10.2013 № 37/1554.

25. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що підстави для визнання незаконним та скасування рішення Боярської міської ради від 14.06.2012 № 21/1094 немає, а тому відсутні підстави для визнання недійсним договору від 03.07.2012 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3222410300:01:036:0004, від 17.12.2010, як такого, що укладений на виконання оспорюваного рішення.

26. Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено по суті і питання порушення позовної давності не впливає на суть винесеного рішення, позовна давність не застосовуються, тому Верховний Суд вважає помилковим розгляд судами попередніх інстанцій заяв відповідачів про застосування наслідків пропуску позовної давності і не приймає до уваги доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі, щодо дотримання прокурором позовної давності.

Водночас за змістом частини 2 статті 309 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, враховуючи, що помилковий розгляд судами попередніх інстанцій заяв відповідачів про застосування наслідків пропуску позовної давності не призвів до ухвалення неправильних судових рішень у справі, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення і постанова підлягають залишенню без змін з підстав, наведених в цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

28. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

29. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій з урахуванням мотивів, наведених в цій постанові, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень немає.