ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/36/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України ",

відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кабінет Міністрів України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Креатив",

позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод",

відповідач-1 за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

відповідач-2 за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство "Креатив",

відповідач-3 за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду

від 08.02.2019

у складі колегії суддів: Принцевська Н.М. (головуючий), Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.

у справі №916/36/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод"

про стягнення 123 771 979, 48 доларів США та 576 828 782, 87 грн., що в гривневому еквіваленті станом на 08.08.2016 становить 3 648 634 321, 74 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Приватного акціонерного товариства "Креатив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

про визнання недійсним договору

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 19.03.2019 поштовим відправленням, направленим на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2019 у справі №916/36/16 в порядку статей 286- 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/36/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2019.

3. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі №916/36/16 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2019 та ухвалено здійснити її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Позивач за первісним позовом - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" подало відзив на касаційну скаргу відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод".

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог та провадження в суді першої інстанції

5. Господарським судом Одеської області здійснювалося провадження у справі №916/36/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" (далі - ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод") за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кабінету Міністрів України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Креатив" (далі - ПрАТ "Креатив") про стягнення 123 771 979, 48 доларів США та 576 828 782, 87 грн., що в гривневому еквіваленті станом на 08.08.2016 становить 3 648 634 321, 74 грн., та за зустрічним позовом ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" до ПАТ "Укрексімбанк", ПрАТ "Креатив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" (далі - ТОВ "Регіонпродукт-Україна") про визнання недійсним договору про внесення змін до договору поруки.

6. Справа №916/36/16 слухалась судами неодноразово.

7. 16.11.2018 рішенням Господарського суду Одеської області у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" до відповідачів ПАТ "Укрексімбанк", ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Регіонпродукт-Україна" про визнання недійсним договору про внесення змін №151214Р24-1 до договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014 відмовлено; судові витрати зі сплати судового збору на суму 1 378 грн. покладено на позивача за зустрічним позовом - ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод"; первісний позов ПАТ "Укрексімбанк" до відповідача ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПрАТ "Креатив" про стягнення 123 771 979, 48 доларів США та 576 828 782, 87 грн., що разом в гривневому еквіваленті станом на 08.08.2016 (курс долара США - 24,818263) становить 3 648 634 321, 74 грн. задоволено частково; стягнено з ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" на користь ПАТ "Укрексімбанк" за кредитним договором №151213К17 від 21.08.2013 87 555 000 доларів США, що еквівалентно 2 172 963 016, 97 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 12 554 551, 84 доларів США, що еквівалентно 311 582 169, 41 грн. прострочених процентів за користування кредитом, 422 013 544, 04 грн. простроченої комісії за управління кредитом, 41 934 949, 52 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 44 176 786, 79 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 31 327 329, 68 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління, 1 754, 04 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов; за кредитним договором №151214К12 від 10.06.2014 20 000 000 доларів США, що еквівалентно 496 365 260 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 2 352 589, 43 доларів США, що еквівалентно 58 387 183, 20 грн. прострочених процентів за користування кредитом, 11 110 300, 82 грн. простроченої комісії за управління кредитом, 8 106 795, 62 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 907 479, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління, 1 169, 36 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов; за кредитним договором №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 910 000 доларів США, що еквівалентно 22 584 619, 33 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 112 572, 21 доларів США, що еквівалентно 2 793 846, 71 грн. прострочених процентів за користування кредитом, 2 832 098, 43 грн. простроченої комісії за управління кредитом, 980 007, 92 грн. простроченої комісії за зобов`язання, 392 600, 65 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 226 439, 37 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління, 116 529, 74 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за зобов`язання, 801, 60 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов; стягнено з ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" на користь ПАТ "Укрексімбанк" 182 700 грн. судового збору; у позовних вимогах ПАТ "Укрексімбанк" про стягнення з відповідача ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" 127 983, 40 доларів США 3% річних у зв`язку із несвоєчасним погашенням кредиту, 133 825, 95 доларів США - 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою процентів, 2 349 597, 06 грн. 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 88,77 грн. - 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов, 9 869 753 грн. витрати від інфляції у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом за кредитним договором №151213К17 від 21.08.2013, 24 294, 64 доларів США - 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою процентів, 69 342, 87 грн. - 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 59,18 грн. - 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов, 282 725, 18 грн. витрати від інфляції у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом за кредитним договором №151214К12 від 10.06.2014, 1 161, 01 доларів США - 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою процентів, 16 567, 34 грн. - 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 8 664, 06 грн. - 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за зобов`язання, 40,24 грн. - 3% річних у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов, 69 346, 54 грн. втрати від інфляції у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 34 540, 02 грн. втрати від інфляції у зв`язку із несвоєчасною сплатою комісії за зобов`язання за кредитним договором №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 відмовлено.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

8. 26.12.2018 поштовим відправленням позивач за зустрічним позовом - ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2018, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення місцевого суду від 16.11.2018 та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову та відмову у задоволенні первісного позову.

8.1. За змістом мотивувальної частини апеляційної скарги скаржник зазначив, що окремою заявою, долученою до цієї апеляційної скарги, зустрічний позивач обґрунтовує підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по суті справи судом апеляційної інстанції (том 15, а.с. 106).

9. 14.01.2019 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2018 у справі №916/36/16 залишено без руху; встановлено ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; попереджено ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернена скаржнику на підставі статті 174 ГПК України.

9.1. Апеляційний суд встановив, що при зверненні зустрічного позивача до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою заявником не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі; в додатках до апеляційної скарги скаржником вказано про заяву про відстрочення сплати судового збору, однак, в матеріалах апеляційної скарги такий додаток відсутній, про що працівниками Господарського суду Одеської області складено акт 28.12.2018 (том 15, а.с. 116).

9.2. Суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи пункту 2 частини 3 статті 258 та частини 2 статті 260 ГПК України, зазначив, що ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" не виконано вимог процесуального закону до форми апеляційної скарги та подано її без надання належних доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення місцевого суду від 16.11.2018 у даній справі, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків.

9.3. На виконання вимог частини 2 статті 174 ГПК України апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без руху, розрахував суму судового збору, що підлягає до сплати зустрічним позивачем за апеляційний перегляд рішення місцевого суду від 16.11.2018, прийнятого по суті спору у справі №916/36/16, та зазначив, що зважаючи на апеляційне оскарження ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" рішення суду першої інстанції як в частині розгляду первісного, так і зустрічного позовів, до сплати при поданні апеляційної скарги підлягає судовий збір в розмірі 202 485, 80 грн.

10. 30.01.2019 поштовим відправленням зустрічний позивач подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, в якій просив продовжити йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 16.11.2018 у справі №916/36/16 на строк розгляду та вирішення заяви про відстрочення сплати судового збору та як додаток №3 до цієї заяви долучив "заяву про відстрочення сплати судового збору від 25.12.2018 з додатками" (том 15, а.с. 117-137).

10.1. Заява про відстрочення сплати судового збору з посиланням на статтю 8 Закону України "Про судовий збір" обґрунтована тим, що підприємство-скаржник - ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" перебуває в скрутному економічному становищі, що підтверджується документами про перелік банківських рахунків боржника, довідками з банківських установ, у яких відкриті рахунки товариства, та довідкою бухгалтерії ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" про залишки коштів на рахунках, з яких вбачається відсутність у товариства коштів, необхідних для сплати судового збору; скаржник зауважив, що у разі якщо заяву зустрічного позивача про відстрочення сплати судового збору апеляційний суд визнає необґрунтованою, скаржник просить суд продовжити йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 16.11.2018 у справі №916/36/16.

11. 08.02.2019 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду повернено без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2018 у справі №916/36/16.

11.1. Апеляційним судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 14.01.2019 зустрічний позивач не виконав та доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" (3674-17) порядку та розмірі до апеляційного суду не надав.

11.2. Відхиляючи клопотання зустрічного позивача про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд виходив з того, що визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для відстрочення сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" (3674-17) не містить.

Зважаючи на обставини ненадання зустрічним позивачем належних доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення місцевого суду у встановлений ухвалою апеляційного суду від 14.01.2019 строк за умов відсутності підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору до розгляду його апеляційної скарги, а також відсутності процесуальної можливості продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги, яка вже була залишена апеляційним судом без руху, чи повторного залишення без руху апеляційної скарги, поданої з недоліками щодо її форми та змісту, апеляційний суд застосував процесуальний наслідок неусунення ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" недоліків поданої ним апеляційної скарги та повернув її скаржнику на підставі частини 4 статті 174 та частини 2 статті 260 ГПК України.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод")

12. Скаржник, з посиланням на приписи статті 113 та частини 2 статті 119 ГПК України, доводив помилковість висновків суду апеляційної інстанції про неможливість продовження заявнику апеляційної скарги процесуального строку на усунення її недоліків, який було встановлено ухвалою суду від 14.01.2019, так як процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, що встановлюється судом, а тому в силу частини 2 статті 119 ГПК України може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення такого строку, чи з ініціативи суду.

13. Скаржник мотивував свою позицію з посиланням на практику Верховного Суду у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16 та у постанові Касаційного господарського суду від 17.12.2018 у справі №917/69/18 щодо можливості продовження встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Доводи інших учасників справи

14. ПАТ "Укрексімбанк" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", з посиланням на приписи статті 118 ГПК України, зауважило, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням призначеного судом строку, тому у разі спливу встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги, такий строк не може бути продовжений судом, оскільки в силу частини 2 статті 119 ГПК України заявник апеляційної скарги може клопотати перед судом про продовження процесуального строку, який ще не сплив на момент звернення з таким клопотанням. ПАТ "Укрексімбанк" зазначило про необґрунтованість доводів позивача-юридичної особи про наявність підстав для відстрочення йому сплати судового збору з посиланням на приписи частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки заявником апеляційної скарги не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити сплату судового збору.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

15. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)

Стаття 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Конституція України (254к/96-ВР)

Стаття 129 - основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

17. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Стаття 113 - строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частина 1 статті 118 - право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частина 1 статті 119 - суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина 2 статті 119 - встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частина 1 статті 254 - учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Частина 3 статті 258 - до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору (пункт 2 частини 3 цієї статті).

Частина 2 статті 260 - до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частина 1 статті 174 - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частина 2 статті 174 - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частина 4 статті 174 - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частини 6, 7 статті 260 - питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків, про що про постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

18. Закон України "Про судовий збір" (3674-17) в редакції, чинній станом на 26.12.2018 (дата звернення зустрічного позивача з апеляційною скаргою)

Підпункт 4 пункту 2 частини 2 статті 4 - за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частина 1 статті 8 - враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

19. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів зустрічного позивача про порушення апеляційним судом приписів статей 113, 119, 174, 260 ГПК України при прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" на рішення місцевого суду від 16.11.2018 у справі №916/36/16 з підстав неусунення зустрічним позивачем її недоліків у встановлений судом строк.

А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків суду апеляційної інстанції

20. Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

21. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

З огляду на приписи статті 254 ГПК України, реалізація особою права на апеляційне оскарження рішення (ухвали, постанови) суду першої інстанції здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 258 цього Кодексу. Частиною 3 статті 258 ГПК України визначено перелік обов`язкових додатків до апеляційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору.

Отже, встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, прийняте по суті спору, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір" (3674-17) , є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

22. Приписами статей 174, 260 ГПК України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху задля забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом апеляційної інстанції до розгляду. Разом з тим, частиною 6 статті 260 ГПК України визначено негативний наслідок для скаржника у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді повернення її без розгляду, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

23. При вирішенні питання про відповідність апеляційної скарги вимогам статті 258 ГПК України щодо її форми та змісту суд апеляційної інстанції надає оцінку поданим скаржником доказам сплати судового збору на предмет їх належності та допустимості, а у разі несплати скаржником судового збору суд, керуючись приписами статей 174, 260 ГПК України, надає скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги та зазначає в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суму судового збору, яка підлягає до сплати скаржником.

Надаючи оцінку апеляційній скарзі ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" на рішення місцевого суду від 16.11.2018 у справі №916/36/16 з додатками на предмет дотримання зустрічним позивачем вимог процесуального закону щодо її форми та змісту, апеляційний суд, керуючись приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" та статей 258, 260 ГПК України, дійшов висновку, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, прийняте за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, та оскаржуючи зазначене судове рішення в повному обсязі, зустрічному позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 202 485, 80 грн. Однак, належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржником до апеляційної скарги не додано, що стало підставою для залишення апеляційної скарги без руху ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.01.2019 з наданням зустрічному позивачу строку на усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня вручення йому копії зазначеної ухвали.

За змістом пункту 2 резолютивної частини ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 вбачається визначення судом апеляційної інстанції способу усунення ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" недоліків поданої ним 26.12.2018 до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 16.11.2018 у справі №916/36/16 - "шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору" (том 15, а.с. 77).

Отже, апеляційним судом в порядку статті 113 та частини 2 статті 174 ГПК України встановлено зустрічному позивачу строк на усунення недоліків апеляційної скарги у п`ять днів з дня вручення йому копії ухвали апеляційного суду від 14.01.2019 та пунктом 3 резолютивної частини цієї ухвали визначено негативний процесуальний наслідок для скаржника у разі не усунення ним недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк (неподання суду доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному судом) у вигляді повернення апеляційної скарги без розгляду.

24. Апеляційним судом встановлено, що копію ухвали суду апеляційної інстанції від 14.01.2019 про залишення апеляційної скарги без руху ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" отримало через представника за довіреністю 25.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке надійшло на адресу апеляційного суду 29.01.2019 (том 15, а.с. 80).

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2019, в останній день встановленого апеляційним судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, поштовим відправленням зустрічний позивач направив на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків, в якій просив суд продовжити ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 16.11.2018 у справі №916/36/16 на строк розгляду та вирішення заяви про відстрочення сплати судового збору, яку було долучено до цієї заяви як додаток №3 (том 15, а.с. 117-137).

25. Відповідно до оскаржуваної в касаційному порядку ухвали від 08.02.2019 апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" на рішення місцевого суду від 16.11.2018 у даній справі як таку, що подана за відсутності доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі за умов невиконання зустрічним позивачем вимог ухвали апеляційного суду від 14.01.2019 щодо усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору та за встановлених обставин того, що майновий стан ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" не підтверджує наявності визначених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов як підстави для відстрочення зустрічному позивачу сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення місцевого суду.

26. У Рішенні від 08.01.2008 у справі "Скорик проти України" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювалися у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Верховний Суд зазначає, що керуючись приписами частини 3 статті 2, частини 5 статті 13, частини 1 статті 14, частини 1, 2 статті 174 та частини 2 статті 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції вжив належних заходів щодо сприяння зустрічному позивачу у справі №916/36/16 у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями статті 129 Конституції України та частини 1 статті 17 ГПК України, та визначивши, яка конкретно сума судового збору підлягає до сплати скаржником за апеляційний перегляд оскаржуваного рішення місцевого суду, залишив апеляційну скаргу без руху з наданням зустрічному позивачу строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору на відповідну суму, а не заявлення скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору.

27. За змістом частини 2 статті 174 ГПК України, яка в силу частини 2 статті 260 цього кодексу, субсидіарно застосовується судом апеляційної інстанції при виявленні недоліків щодо змісту та(або) форми апеляційної інстанції та визначає процесуальні наслідки у разі подання заявником апеляційної скарги з такими недоліками, а саме обов`язок суду залишити апеляційну скаргу без руху із зазначенням в ухвалі суду конкретних недоліків апеляційної скарги, а також способу та строку на їх усунення, максимальну межу якого законодавцем встановлено у десять днів дня вручення заявнику копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, приписами частини 2 статті 174 ГПК України закріплено крайній процесуальний строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може бути продовжено судом в порядку частини 2 статті 119 ГПК України.

Частиною 4 статті 174 та частиною 6 статі 260 ГПК України (1798-12) законодавець визначив негативним для скаржника наслідком неусунення недоліків апеляційної скарги її визнання судом неподаною та повернення апеляційної скарги скаржнику протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

За встановлених апеляційним судом обставин неподання зустрічним позивачем належних доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення місцевого суду від 16.11.2018 у справі №916/36/16 у встановлений ухвалою апеляційного суду від 14.01.2019 строк у п`ять днів з дня вручення скаржнику копії цієї ухвали, який з урахуванням приписів частин 5, 6 статті 242 та частини 6 статті 116 ГПК України, тривав до 30.01.2019 включно, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що встановлений зустрічному позивачу відповідно до ухвали апеляційного суду від 14.01.2019 процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може бути продовжений апеляційним судом в силу закону (частини 2 статті 174 ГПК України). Зазначене унеможливлювало задоволення апеляційним судом зустрічного позивача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, викладеного у прохальній частині заяви про усунення недоліків, яку подано до апеляційного суду 30.01.2019 поштовим відправленням в останній день встановленого судом строку на усунення ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" недоліків апеляційної скарги.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду відповідно до Постанови від 23.05.2018 у справі №910/10965/17 та Постанови від 11.03.2019 у справі №905/1041/18.

28. Верховний Суд зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").

Отже, відмова апеляційного суду у задоволенні заяви ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" про продовження йому процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги не становить порушення права зустрічного позивача на доступ до суду апеляційної інстанції в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі процесуальні дії апеляційного суду узгоджуються з приписами частин 2, 4 статті 174 та частини 6 статті 260 ГПК України. При цьому, визнання апеляційним судом первісної апеляційної скарги неподаною та її повернення апеляційним судом ухвалою від 08.02.2019 у справі №916/36/16 не позбавляє скаржника права на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду після усунення недоліків первісно поданої апеляційної скарги.

29. Верховний Суд зазначає, що Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017 до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" було внесено зміни, з урахуванням яких з 15.12.2017 суду надано право відстрочити сплату судового збору за наявності відповідних обставин (умов), визначених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає; при цьому, питання про відстрочення судом сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Така правова позиція узгоджується з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у Постанові від 18.12.2018 у справі №908/4538/15 та в Ухвалах від 15.01.2019 у справі №903/182/15 та від 25.03.2019 у справі №904/3994/18.

Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 16.11.2018 у справі №916/36/16, ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" діяло як зустрічний позивач у справі із статусом суб`єкта господарювання. Отже, є правильним висновок апеляційного суду про відсутність підстав для відстрочення ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 16.11.2018 у даній справі відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір".

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

30. Доводи скаржника, зазначені в пункті 12 описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 23-28 мотивувальної частини даної постанови.

31. Доводи скаржника за змістом пункту 13 описової частини цієї постанови про можливість продовження апеляційним судом встановленого ним процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги з посиланням на судову практику Верховного Суду, колегія суддів відхиляє, як необґрунтовані. Верховний Суд зазначає, що Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, на висновки якої зіслався зустрічний позивач у касаційній скарзі, прийнята за інших фактичних обставин справи, ніж у справі №916/36/16, так як у справі №904/5995/16 заявник апеляційної скарги усунув її недоліки та разом з доказами сплати судового збору подав до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги (пункти 23-27 Постанови від 03.12.2018), тоді як у справі №916/36/16 заявник апеляційної скарги не надав апеляційному суду доказів сплати судового збору на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та клопотав перед апеляційним судом про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з відстроченням йому сплати судового збору. При цьому, у Постанові КГС ВС від 17.12.2018 у справі №917/69/18 Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про неповажність підстав для продовження заявнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги, зважаючи на обставини невиконання скаржником вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та ненадання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги (пункт 24 Постанови від 17.12.2018).

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення апеляційним судом, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" та залишення без змін ухвали суду апеляційної інстанції.

В. Судові витрати

33. У зв`язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2019 у справі №916/36/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк