1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 порушено провадження у справі № 904/1751/16 про банкрутство Приватного підприємства "АГРО-ФТ" (далі - ПП "АГРО-ФТ"). Введено процедуру санації ПП "АГРО-ФТ" строком на шість місяців. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в порядку передбаченому ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Призначено керуючим санацією керівника боржника Кузнєцова Василя Віталійовича, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Андросову Вікторію Євгенівну.

2. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 Сухой Андрій Миколайович (далі - Сухой А.М., заявник) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції:

3. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016.

3.1 Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з приписів частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ОСОБА_1 звернувся після спливу одного року з дня складення повного тексу судового рішення, не набув статусу учасника провадження у справі,

3.2. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що оскаржуваною в апеляційному порядку ухвалою, питання про права, обов`язки та інтереси скаржника вирішено не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду від 01.11.2018, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою в якій просить ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2018 скасувати, справу № 904/1751/16 направити до Центрального апеляційного господарського суду на новий розгляд.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

5. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2019 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2019, прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2018 у справі № 904/1751/16.

Згідно з частиною 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з викладеного, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2018 у справі № 904/1751/16 здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

6. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4904/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019.

7. Інші учасники судового процесу, у строки визначені ухвалою Верховного Суду від 22.03.2019, правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

8. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

8.1 Скаржник доводить, що порушення процедури банкрутства та санації підприємства порушує його трудові права вчасно отримувати заробітну плату, а суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, позбавив заявника права на судовий захист.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

9. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Дніпропетровської області здійснено офіційне оприлюднення оголошення про введення процедури санації ПП "АГРО-ФТ" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет в відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою 24.09.2018, тобто зі значним порушенням процесуального строку, понад 2 роки.

Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (3262-15) (який набрав чинності з 01.06.2006 року), статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Відповідно до відомостей розміщених на офіційному сайті судової влади Єдиному державному реєстру судових рішень, повний текст постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 було оприлюднено 28.09.2016.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Натомість подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції більше ніж через рік після прийняття такої ухвали за відсутності об`єктивних поважних причин пропуску встановленого законом строку, є порушенням принципу юридичної визначеності.

Положеннями ст. 261 ГПК України передбачено порядок та умови відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 2 згаданої статті ГПК України (1798-12) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили;

Тобто, положення ч. 2 ст. 261 ГПК України поряд з безумовними підставами для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, у разі подання апеляційної скарги зі значним порушення процесуального строку, а саме в один рік з дня складення повного тексту, містить виключення у випадку наявності яких такий строк може бути поновлений.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 станом на момент звернення з апеляційною скаргою не набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство, при цьому ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "АГРО-ФТ" питання про права, обов`язки та інтереси ОСОБА_1 не вирішувалось.

Встановивши необґрунтованість доводів викладених в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, значний пропуск такого строку та враховуючи відсутність у скаржника статусу учасника провадження у справі на час винесення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 та відсутність у змісті вказаної ухвали вирішення питання про права, обов`язки та інтереси скаржника суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11. Відповідно до ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанцій - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.