ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/4904/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект",

кредитор - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

арбітражний керуючий, ліквідатор - Лютий Тарас Миколайович,

заявник касаційної скарги - фізична особа-підприємець Шаповалов Олексій Сергійович,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду

від 07.12.2018

у складі колегії суддів: Чередко А.Є., - головуючий, Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.,

у справі за заявою

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект",

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 порушено провадження у справі № 904/4904/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект".

2. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 у справі № 904/4904/14 припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект", припинено повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Лютого Тараса Миколайовича, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Комплект" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Лютого Тараса Миколайовича.

3. Не погодившись з постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 фізична особа-підприємець Шаповалов Олексій Сергійович (далі - ФОП Шаповалов О.С.) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 та припинити провадження у справі № 904/4904/14.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції:

4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016.

4.1 Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з приписів частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ФОП ОСОБА_1 звернувся після спливу одного року з дня складення повного тексу судового рішення

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду від 07.12.2018, ФОП ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою в якій просить ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2018 скасувати, справу № 904/4904/14 направити до Центрального апеляційного господарського суду для подальшого розгляду.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

6. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2019 касаційну скаргу ФОП Шаповалова О. С. залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

7. 07.03.2019 ФОП Шаповалов О.С., на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24.01.2019, здав до відділення зв`язку для направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 921, 00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1287113774.1 від 05.03.2019.

8. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2019, прийнято до провадження касаційну скаргу ФОП Шаповалов О.С. на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 904/4904/14.

Згідно з частиною 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з викладеного, розгляд касаційної скарги ФОП Шаповалова О .С . на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 904/4904/14 здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

9. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/4904/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019.

10. Інші учасники судового процесу, у строки визначені ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019, правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

11. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

11.1 Скаржник доводить, що строк на подання апеляційної скарги передбачений законодавством був пропущений заявником, оскільки лише 02.11.2016, згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016, набув статусу кредитора у цій справі, що на думку заявника, є поважною причиною пропуску строку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

13. За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016 заяву ФОП ОСОБА_1 про заміну кредитора у справі № 904/4904/14 задоволено, здійснено заміну кредитора у справі з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоприват" на ФОП ОСОБА_1 .

Саме з 02.11.2016 після набуття статусу кредитора у даній справі заявник пов`язує виникнення права на звернення з апеляційною скаргою на відповідне судове рішення суду першої інстанції та зазначає про поважність вказаної обставини при обрахуванні процесуального строку на апеляційне оскарження.

При цьому, ФОП ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою лише 27.11.2018, тобто зі значним порушенням процесуального строку, понад 2 роки.

Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (3262-15) (який набрав чинності з 01.06.2006 року), статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Відповідно до відомостей розміщених на офіційному сайті судової влади Єдиному державному реєстру судових рішень, повний текст постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 було оприлюднено 28.09.2016.

Отже, ФОП ОСОБА_1 після набуття права на оскарження судових рішень у вказаній справі, не був позбавлений можливості вживати заходів для отримання інформації, щодо стану судового провадження у справі 904/4904/14, зокрема, ознайомлення з матеріалами зазначеної справи та/або ознайомлення з судовими рішенням через Єдиний судовий реєстр судових рішень.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Натомість подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції більше ніж через рік після прийняття такої ухвали за відсутності об`єктивних поважних причин пропуску встановленого законом строку, є порушенням принципу юридичної визначеності.

Звертаючись з клопотанням строку на апеляційне оскарження, заявнику необхідно було зазначити причини, що зумовили значний пропуск процесуального строку з моменту набуття статусу кредитора у справі про банкрутство.

Доводи викладені в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку не можуть об`єктивно свідчити про неможливість невідкладеного звернення з апеляційною скаргою після набуття статусу кредитора у справі відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016 та залежали виключно від волевиявлення заявника.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили;

Встановивши необґрунтованість доводів викладених в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Відповідно до ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанцій - без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.

15. Судові витрати

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Шаповалова Олексія Сергійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 904/4904/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

Л.Й. Катеринчук