розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 (головуючий суддя Склярук О.І., судді Россолов В.В., Слободін М.М.) у справі №922/702/18 Господарського суду Харківської області

за позовом Фізичної особи - підприємця Трускала Олександра Миколайовича

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання поновленим договору оренди,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець Трускал Олександр Миколайович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - відповідач) про визнання поновленим договору оренди землі від 05.08.2008, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Трускалом Олександром Миколайовичем та Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області на той самий строк і на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди, викладеної в позовній заяві.

1.2. Обгрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач, посилаючись на приписи частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", зазначив, що він є добросовісним орендарем, використовує надану йому в оренду за договором оренди земельну ділянку за призначенням, та вважає, що за відсутності заперечень з боку орендодавця після спливу місячного строку дії договору оренди, такий договір підлягає поновленню на тих самих умовах.

Короткий зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції

2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2.1. Обгрунтовуючи рішення у даній справі, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для застосування частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", з огляду на те, що відповідач заперечував проти продовження зазначеного договору оренди.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, ухваленої судом апеляційної інстанції

3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 05.08.2008 у редакції позивача.

3.1. Мотивуючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанцій вказав про те, що з урахуванням своєчасного і належного виконанням орендарем земельної ділянки своїх зобов`язань щодо повідомлення орендодавцю про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, шляхом направлення у визначений законом і умовами договору строк, зокрема, листа від 29.06.2017 із проектом додаткової угоди до договору, слід дійти висновку про порушення орендодавцем права позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, тому відмову не можна вважати вмотивованою та обґрунтованою. Посилаючись на приписи ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи встановлені судом обставини щодо направлення орендарем листа - повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі із проектом додаткової угоди (лист ФОП Трускал О. М. від 29.06.2017), користування земельною ділянкою після закінчення договору, а також у зв`язку з відсутністю у матеріалах справи доказів отримання ФОП Трускал О. М . поштової кореспонденції (у тому числі листа Головного управління Держгеокадастру від 31.07.2017 № 19-20-14-12146/0/19-17, листів - повідомлень від 01.11.2017 № 32-20-14,3-15380/0/19-17, від 29.12.2017 № 32-20-14,3-17479/0/19-17), колегія суддів апеляційного суду вказала про передчасність і помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову у цьому випадку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

5. Відповідач зазначає, що апеляційний господарський суд при ухваленні постанови дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за наявності заперечень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в поновленні договору оренди, які надіслані на адресу позивача до закінчення строку дії договору оренди.

5.1. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що за наявності висловленої відповідачем відмови в продовженні дії договору оренди землі, викладеної в листі від 12.06.2017, зазначений договір є таким, що закінчив свою дію зі сплином строку, на який його було укладено, тобто, 01.01.2018.

5.2. Крім того, скаржник наголошує на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильному застосуванні статей 122 Земельного кодексу України та статті 654 Цивільного кодексу України.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову залишити без змін, враховуючи правильне застосування судом апеляційної інстанції приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та повне з`ясування усіх обставин справи.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

7. 05.08.2008 між Барвінківською районною державною адміністрацією (орендодавець) і ФОП Трускалом О.М. (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 92,1686 га для сільськогосподарського використання, розташовану на території Гаврилівської сільської ради.

7.1. Згідно із пунктом 8 договору його укладено до 01.01.2018 включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити чи припинити дію договору.

7.2. У визначений пунктом 8 договору оренди землі строк ФОП Трускал О.М. звернувся до Головного управління Держгеокадастру із листом від 10.05.2017, зі змісту якого убачається, що у зв`язку із переходом повноважень щодо розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів до Головного управління Держгеокадастру та закінченням 01.01.2018 строку дії, зокрема, договору від 05.08.2008, ФОП Трускал О.М. повідомив про намір продовжити дію договорів оренди землі, просив поновити строк укладених договорів на 10 років і надати перелік документів, які необхідно надати для продовження строку дії договорів. При цьому ФОП Трускал О. М. повідомив про надання згоди на перегляд умов оренди.

7.3. Листом від 12.06.2017 № 19-20-14-10051/0/19-17 Головне управління Держгеокадастру повідомило ФОП Трускал О.М. про те, що орендарем не виконано вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме, не додано до заяви щодо поновлення договорів оренди землі проекту додаткової угоди про поновлення цього договору. Крім того, зазначено про подальшу реалізацію земельних ділянок (у тому числі тієї, яка є предметом спірного договору) на земельних торгах, у зв`язку з чим відмовлено у поновленні договорів оренди земельних ділянок, укладених 05.08.2008 із Барвінківською райдержадміністрацією.

7.4. 29.06.2017 позивач у відповідь на лист вказаний лист відповідача зазначив про дотримання ним усіх вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", належним чином виконував свої зобов`язання за договором та повторно просив поновити спірний договір та надав додаткову угоду стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0692, площею 92,1686 га.

7.5. 31.07.2017 відповідач у відповідь направив лист №19-20-14-12146/0/19-17, у якому зазначив, що попереднім листом №19-20-14-10051/0/19-17 від 12.06.2017 вже було відмовлено ФОП Трускалу О.М. у поновленні договорів оренди земельних ділянок, зокрема, спірного договору, та зазначено про необхідність повернення земельних ділянок до земель запасу державної власності.

7.6. 29.12.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківської області на адресу ФОП Трускал О.М. надіслано лист-повідомлення, в якому, зокрема повідомлялося про можливість реалізації права користування земельною ділянкою на земельних торгах.

7.7. 15.02.2018 позивач знов звернувся до відповідача з листом, в якому, посилаючись на приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" просив підписати додаткову угоду до договору оренди землі від 05.08.2008, оскільки після закінчення строку дії договору він продовжує користуватися зазначеною земельною ділянкою. До листа позивачем надано проект додаткової угоди.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

8. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

9. Предметом даного спору є вимога про визнання поновленим договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

10. Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", якою регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша-п`ята цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї статті).

11. Відповідно до частини 6 статті 33 названого Закону у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

12. Визначений наведеною нормою порядок є відмінним від передбаченого положеннями частин 1-5 статті 33 Закону, оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки за умови, що орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди заперечення орендодавця проти поновлення цього договору.

13. Повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону, не вимагається.

Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті 33 Закону полягає саме у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

14. Так, для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендареві про наявність заперечень і своє рішення.

15. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

16. Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, згідно з яким орендодавець після отримання листа-повідомлення орендаря зобов`язаний:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

17. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

18. Дотримання орендодавцем положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема частини 5 зазначеної норми стосовно направлення орендодавцем листа -повідомлення про прийняте рішення у місячний термін та отримання цього листа -повідомлення орендарем у визначені законом строки, що, у свою чергу, є важливим для встановлення обставин правомірності доводів позивача про наявність у нього підстав розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі.

19. У разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

20. Суд апеляційної інстанції установив, що спірний договір оренди землі укладено до 01.01.2018, після закінчення строку його дії орендар має переважне право на поновлення договору і у цьому разі повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити чи припинити дію договору (п. 8 договору), отже, про намір продовжити чи припинити дію договору оренди земельної ділянки площею ФОП Трускал О.М. за умовами договору мав повідомити орендодавцю не пізніше 04.10.2017. При цьому, таке повідомлення позивач надіслав 10.05.2017.

21. Судом також установлено направлення позивачем відповідачу повторно, у межах визначеного чинним законодавством і умовами договору строку для повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі листа від 29.06.2017, до якого додано проект додаткової угоди, який відповідачем отримано.

22. Натомість Головне управління Держгеокадастру у листі від 12.06.2017 № 19-20-14-10051/0/19-17 зазначило про невиконання орендарем вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо надання проекту додаткової угоди, а також про намір реалізувати земельну ділянку на земельних торгах і про відмову ФОП Трускалу О.М. у поновленні договорів оренди землі.

23. ФОП Трускал О.М. наголошував, що відповіді на свій лист від 29.06.2017 щодо поновлення договору оренди не отримував, як і не отримував листа Головного управління Держгеокадастру від 31.07.2017 № 19-20-14-12146/0/19-17, листів - повідомлень від 01.11.2017 № 32-20-14,3-15380/0/19-17, від 29.12.2017 № 32-20-14,3-17479/0/19-17. Судом апеляційної інстанції факту отримання вказаних листів не встановлено.

24. Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України (435-15) зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

25. Отже, з урахуванням своєчасного і належного виконання орендарем земельної ділянки своїх зобов`язань щодо повідомлення орендодавцю про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 92,1686 га, шляхом направлення у визначений законом і умовами договору строк, зокрема, листа від 29.06.2017 із проектом додаткової угоди до договору, колегія суддів вважає, що орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, тому відмову не можна вважати вмотивованою та обґрунтованою.

26. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції і не спростовано відповідачем, ФОП Трускал О.М . протягом січня - лютого 2018 року, після закінчення строку дії договору, користувався земельною ділянкою, належно виконував обов`язки за договором, сплачував орендну плату.

27. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору).

28. При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

29. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 названого Закону, необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону, і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

30. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, а орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

31. Факту наявності заперечень орендодавця стосовно поновлення договору протягом одного місяця після його закінчення судами не установлено.

32. Враховуючи установлені судом апеляційної інстанції обставини направлення орендарем листа - повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі із проектом додаткової угоди, користування земельною ділянкою після закінчення договору, відсутність у матеріалах справи доказів отримання позивачем поштової кореспонденції (у тому числі листа Головного управління Держгеокадастру від 31.07.2017 № 19-20-14-12146/0/19-17, листів - повідомлень від 01.11.2017 № 32-20-14,3-15380/0/19-17, від 29.12.2017 № 32-20-14,3-17479/0/19-17), апеляційний суд вірно вказав про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові з підстав наявності відмови, висловленої Головним управлінням Держгеокадастру у продовженні дії договору.

33. Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції обгрунтовано враховано аналогічну правову позиція у подібних правовідносинах між тими ж сторонами, яку викладено у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №922/1032/18 та від 06.02.2019 у справі № 922/703/18 та задоволено позовні вимоги у даній справі.

34. Доводи касаційної скарги відповідача стосовно помилковості висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для застосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за наявності заперечень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в поновленні договору оренди, які надіслані на адресу позивача до закінчення строку дії договору оренди, колегія суддів відхиляє, як необгрунтовані, оскільки таким доводам була надана оцінка апеляційним судом, а переоцінка доказів виходить за межі повноважень касаційного суду.

35. Аргументи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права колегією суддів відхиляються як такі, що не підтверджені матеріалами справи.

36. За змістом ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

37. Колегія суддів відзначає, що апеляційним господарським судом дотримано вимоги коментованої статті, доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правомірності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, то Верховний Суд не вбачає підстав для його зміни чи скасування та вважає, що його слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.