ПАТ "Дашуківські бентоніти" звернулося до господарського суду з позовною заявою до ПрАТ "Завод обважнювачів" про визнання недійсним договору №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 92, 97, 145, 203, 204, 207, 215, 216, 237 ЦК України та на те, що спірний договір укладено зі сторони ПАТ "Дашуківські бентоніти" головою правління із перевищенням повноважень, передбачених статутом, та за відсутності відповідного рішення наглядової ради ПАТ "Дашуківські бентоніти".

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.11.2018р. у справі №905/1421/18, залишеним без змін постановою Східним апеляційним господарським судом від 21.02.2019р., відмовлено у задоволенні позову.

Судові рішення мотивовані тим, що договір поставки від 25.09.2015р. №К-ДБ-4-0925/1 не є значним правочином в розумінні ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому не потребує прийняття рішення про його укладення наглядовою радою товариства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ПАТ "Дашуківські бентоніти", не погоджуючись з рішенням та постановою у даній справі, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 92, 190, 241 ЦК України та ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

За твердженням скаржника, за змістом ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" визнання правочину значним пов`язується з вартістю саме чистих активів товариства, а оскільки вартість чистих активів ПАТ "Дашуківські бентоніти" станом на 31.12.2014р. становить 42 479 000 грн., спірний правочин є значним.

Скаржник вважає помилковими висновки апеляційного господарського суду щодо схвалення спірного правочину, оскільки повноважним керівником такого схвалення не було.

Також зазначає про обізнаність відповідача з обмеженнями керівника позивача, які викладені в статуті останнього.

4. Позиції інших учасників справи

ПАТ "Завод обважнювачів" у відзиві на касаційну скаргу вважає її необгрунтованою та просить залишити без задоволення. Відповідач стверджує, що договір поставки від 25.09.2015р. №К-ДБ-4-0925/1 підписано головою правління Фріндтом Ю.Л. з необхідним обсягом повноважень згідно статуту та чинного законодавства. Крім того зазначає, що позивачем та відповідачем вчинялись дії на виконання спірного правочину щодо поставки товару та сплати передоплати за товар, що свідчить про подальше схвалення спірного правочину.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

25 вересня 2015р. між ПАТ "Дашуківські бентоніти" як постачальником в особі голови правління Фріндта Ю.Л., який діє на підставі статуту, та ПАТ "Завод обважнювачів" як покупцем в особі в.о. голови правління Пасіковського В.А., який діє на підставі статуту, укладений договір №К-ДБ-4-0925/1, за п. 1.1 якого постачальник зобов`язується здійснити на умовах цього договору поставку бентонітної продукції, а покупець - прийняти та оплатити її на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.4 договору орієнтовна сума договору становить 5 000 000 грн. з ПДВ. Фактична сума договору складається із сум всіх видаткових накладних.

У специфікації №1 (у редакції додаткової угоди від 23.10.2015р.), яка є додатком №1 до договору №К-ДБ-4-0925/1 та яка підписана головою правління позивача та в.о. голови правління відповідача, визначено товар (глина формувальна бентонітова кускова, згідно ГОСТ 28177-89, марки П4Т2К), його кількість - 12500 тн та загальна вартість - 4 999 950 грн., а також встановлений строк поставки - до кінця 2015-2016 років.

У специфікації №2 яка є додатком №2 до договору №К-ДБ-4-0925/1 та підписана в.о. голови правління ПАТ "Дашуківські бентоніти" Шліхта М.І. та головою правління ПАТ "Завод обважнювачів", визначено товар - глина формувальна бентонітова кускова, згідно ГОСТ 28177-89, марки П4Т2К, його кількість - 2500тн, загальна вартість - 1000020,00грн.

Спірний договір та додатки до нього підписані вказаними вище представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Відповідач на виконання умов договору від 25.09.2015р. №К-ДБ-4-0925/1 перерахував позивачеві кошти у сумі 700 654, 08 грн.

Також на виконання умов спірного договору позивачем поставлено частину товару, що підтверджується залізничними та видатковими накладними.

ПАТ "Завод обважнювачів" зверталося до ПАТ "Дашуківські бентоніти" з претензією від 04.05.2018р. №405/18 про сплату 9 199 862,09грн за договором від 25.09.2015р. №К-ДБ-4/-025/1, у тому числі 5 282 964,03 грн. боргу, який утворився у зв`язку з недопоставкою продукції.

У листі від 24.05.2018р. №344, який підписаний головою правління позивача Пустільніком В.О. та скріплений печаткою ПАТ "Дашуківські бентоніти", позивач просить увійти в становище підприємства та повернутись до вирішення питання щодо заборгованості підприємства після стабілізації ситуації, яка склалась на підприємстві

Відповідно до пунктів 7.5.1, 7.5.8 статуту ПАТ "Дашуківські бентоніти", затвердженого черговими загальними зборами акціонерів ПАТ "Дашуківські бентоніти" від 08.04.2011р., правління є колегіальним органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є підзвітним загальним зборам і Наглядовій раді товариства та організовує виконання їх рішень. Роботу правління організовує та спрямовує голова правління, який має право, зокрема підписувати довіреності, договори та інші документи від імені товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом товариства в межах його компетенції відповідно до положень статуту.

Пунктом 7.5.5 статуту встановлено, що до компетенції Правління належать всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів та Наглядової ради товариства, зокрема: прийняття рішень про вчинення товариством правочинів у межах, встановлених чинним законодавством та цим статутом, а також забезпечення всіх умов, необхідних для дотримання вимог законодавства та внутрішніх нормативних документів товариства при прийнятті загальними зборами та/або Наглядовою радою рішення про вчинення товариством значних правочинів та правочинів із заінтересованістю.

Згідно з п. 9.1 статуту ПАТ "Дашуківські бентоніти" значними правочинами товариства є: будь-які правочини, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства; будь-які правочини щодо належних товариству земельних ділянок, об`єктів нерухомості незалежно від їх вартості. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Статутом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Рішення про вчинення значного правочину, зазначеного у пп. 1) п. 9.1 цього статуту, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, а також значного правочину, визначеного пп. 2) п. 9.1 цього статуту, приймається Наглядовою радою. У разі неприйняття Наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів (п. 9.2 статуту товариства).

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Предметом даного позову є вимоги про визнання недійсним договору від 25.09.2015р. №К-ДБ-4-0925/1 через відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності у особи, яка вчинила спірний правочин, зі сторони ПАТ "Дашуківські бентоніти".

За положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За положеннями ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Господарськими судами попередніх інстанцій, досліджуючи питання чи є спірний правочин значним, встановлено, що за даними річної фінансової звітності ПАТ "Дашуківські бентоніти" за рік, що передував укладенню спірної угоди, активи позивача станом на 31.12.2014р., включаючи оборотні, необоротні активи та необоротні активи, утримувані для продажу та групи вибуття, становили 138 923 000,00 грн.

Із встановлених судами обставин вбачається, що ціна оскаржуваного договору з урахуванням укладених додатків до нього становить 5 999 970,00грн, що є менше 10 відсотків вартості активів позивача за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

Посилання скаржника на те, що положення ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" визначають правочин значним виходячи з вартості саме чистих активів товариства, зводяться до довільного тлумачення ним норми права та є необґрунтованими. В ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", як і в статуті позивача, вказано про вартість активів акціонерного товариства за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, що вірно враховано господарськими судами попередніх інстанцій.

Крім того Суд звертає увагу, що таку ж позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.05.2018р. у справі №916/2872/16, і підстав для відступу від такого висновку не вбачається.

Посилання скаржника на приписи ст. 190 ЦК України, як на правове обґрунтування необхідності враховувати вартість саме чистих активів при визначенні вартості значного правочину, обґрунтовано відхилено апеляційним господарським судом, оскільки за приписами цієї статті майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що договір поставки №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015р. не є значним правочином у розумінні ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", а отже не потребує прийняття рішення про його укладення Наглядовою радою.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004315615 від 14.08.2018р. керівником, підписантом ПАТ "Дашуківські бентоніти" на момент укладення оспорюваного правочину, був Фріндт Ю.Л., який і підписав спірний договір №К-ДБ-4-0925/1 від 25.09.2015р.

Так суди встановили, що голова правління позивача Фріндт Ю.Л. мав необхідний обсяг повноважень на укладення спірного договору.

Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що відповідач на виконання умов договору поставки від 25.09.2015р. №К-ДБ-4-0925/1 перерахував позивачеві кошти у сумі 7 006 544,08 грн.; залізничними та видатковими накладними підтверджується факт поставки позивачем товару на виконання спірного договору поставки; доказів повернення коштів позивачем відповідачеві у зв`язку безпідставністю їх перерахування судам надано не було, що в сукупності свідчить про схвалення спірного договору ПАТ "Дашуківські бентоніти" та про його часткове виконання.

З урахуванням того, що спірний правочин не є значним, доводи скаржника про відсутність схвалення повноважним керівником є безпідставними, як і посилання на обізнаність відповідача з обмеженнями керівника позивача, які викладені в статуті останнього.

Оскільки судами встановлено, що договір поставки від 25.09.2015р. №К-ДБ-4-0925/1 зі сторони позивача підписано уповноваженою особою, його було частково виконано та схвалено, зважаючи на викладені вище норми права, висновки про відсутність підстав для задоволення позову та визнання спірного договору недійсним є законними та обґрунтованими.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.