Державне підприємство "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок", позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (далі - ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання") про стягнення 883 950 284,42 грн., з яких: 809 802 212,91 грн. основний борг; 59 298 386,35 грн. інфляційні втрати; 14 849 685,16 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" своїх обов`язків щодо повної та своєчасної оплати купленої різниці перетоків електричної енергії.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.07.2018р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2018р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на користь ДП "Енергоринок" основний борг у розмірі 809 802 212,91 грн., 3% річних - 14 849 685,16 грн., інфляційні втрати - 59 298 386,35 грн.

Крім того, суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову від 25.09.2018р., вирішив питання щодо відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2018р., а саме відстрочив виконання рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2018 у справі №913/960/17 до 01.06.2019р., посилаючись на приписи ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верховного суду від 11.12.2018р. скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. та направлено справу на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд вказав на те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову щодо відстрочення виконання судового рішення, припустився порушення норм процесуального права, оскільки лише суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони або стягувача чи виконавця відстрочити виконання рішення.

В іншій частині постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2018р. не оскаржувалася.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2019р. у даній справі залишено без змін рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2018р.

Судові рішення мотивовані тим, що наявні у справі фізичні баланси електроенергії Донбаського регіону за період з січня по червень 2017 року, акти купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії за період з січня по червень 2017 року, довідка позивача про стан взаємних розрахунків між сторонами за електроенергію по договору в період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р. станом на 31.10.2017р. у сукупності підтверджують заявлений до стягнення борг.

Суди вказують на те, що проведення антитерористичної операції на території Луганської області та пов`язані із цим несприятливі наслідки не обумовлюють неможливість відповідача здійснювати господарську діяльність, не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обов`язку за укладеним правочином та не перебувають у причинному зв`язку із несплатою відповідачем за договором №11572/01 від 31.08.2015р., а тому підстави для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором №11572/01 від 31.08.2015 р. відсутні.

Судами попередніх інстанцій відхилено посилання відповідача на норми ст. 613 Цивільного кодексу України, оскільки у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" зобов`язань за договором №11572/01 від 31.08.2015р., ДП "Енергоринок", завчасно звернулося до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з листом №01/26-634 від 20.01.2016р. щодо надання погодження на повне припинення різниці перетоків електроенергії на неконтрольовану територію.

Крім того, суди вказують на те, що лист ДП "Енергоринок" від 20.01.2016 р. свідчить про вжиття кредитором залежних від нього заходів щодо недопущення ним прострочення у разі невиконання енергопостачальником зобов`язання щодо оплати в повному обсязі за куплену різницю перетоків електроенергії за розрахунковий місяць.

Крім того, аналогічні дії вчинялися позивачем у 2017 році.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 10.07.2018р., постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2019р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволені позовних вимог.

Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 607, 613, 625 Цивільного кодексу України, та норм процесуального права, а саме ст. 86 Господарського процесуального кодексу України стосовно оцінки наданих доказів.

Відповідач зазначає, що з 01.05.2015р. ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" здійснювало постачання електричної енергії на неконтрольовану державною владою України територію Луганської області, втім з 15.07.2016р. виникли обставини, за які не відповідає ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" та ДП "Енергоринок", і які унеможливили виконання ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" свого обов`язку з купівлі різниці перетоків електричної енергії за договором №11572/01 від 31.08.2015р.

Відповідач вказує, що в період з 15.07.2016р. по 01.08.2016р. незаконні військові формування "ЛНР" захопили виробничі активи ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", у зв`язку з чим ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" більше не функціонує на окупованій території та всі активи та майно перейшли у розпорядження інших осіб. У зв`язку з чим ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на адресу прокуратури Луганської області направлено відповідне повідомлення, за результатами якого почато досудове розслідування та внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, відповідач зазначає, що у зв`язку з протиправними діями третіх осіб, ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" звернулося до ДП "Енергоринок" та просило припинити постачання електричної енергії на неконтрольовану територію.

Скаржник вважає, що суди помилково не застосували до спірних правовідносин положення ст. 613 Цивільного кодексу України, оскільки у ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" через прострочення позивача у 2017р. відсутній обов`язок купувати різницю перетоків електричної енергії.

Також, відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій неправомірно прийнято, як докази, фізичні баланси електроенергії Донбаського регіону, акти купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії за період з січня по червень 2017р. (не підписані з боку відповідача) та довідку позивача про стан взаємних розрахунків між сторонами, оскільки відповідні баланси теоретично можуть лише містити припущення про передачу електричної енергії в мережі, що юридично, а не фактично належить ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" на неконтрольованій території Луганської області, але не свідчать про отримання ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" такої електроенергії та перехід до ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" права власності на таку електроенергію.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ДП "Енергоринок" просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

Позивач посилається на лист Торгово-промислової палати України №1153/05.0-5.4 від 18.11.2016р., в якому остання вказала на відсутність підстав для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі №913/225/17.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

31 серпня 2015 року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015р. №263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (263-2015-п) , між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання"(ЕК) укладено договір № 11572/01, за умовами якого ДПЕ зобов`язується продавати, а ЕК зобов`язується купувати різницю перетоків електричної енергії, переміщену з контрольованої території на неконтрольовану територію, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.3 договору ДПЕ на підставі звітних даних про фактичні обсяги різниці перетоків електричної енергії у фізичному балансі за розрахунковий місяць, отриманих від НЕК, готує акт купівлі-продажу за формою, наведеною в додатку № 1 до цього договору, та 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє електронною поштою ЕК.

ЕК за підписом керівника підтверджує ДПЕ акт купівлі-продажу (п. 4.3 договору) факсимільним зв`язком до 10:00 години 9 числа місяця, наступного за розрахунковим, про фактичні обсяги та вартість купленої у позивача різниці перетоків електричної енергії, які відображаються в бухгалтерській та статистичній звітності (п. 4.4 договору).

Згідно з п. 4.5 договору ДПЕ до 12 числі місяця, наступного за розрахунковим, направляє ЕК, акт купівлі-продажу, підписаний зі свого боку у двох примірниках.

Пунктом 5.3 договору сторони встановили, що ЕК зобов`язана здійснити остаточний платіж різниці перетоків електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання до 14 числа включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Судами встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та продав відповідачеві різницю перетоків електричної енергії за період січень 2017р. - червень 2017р. у загальному обсязі 418761,800 тис. кВт/год. на загальну суму 809 802 212,91 грн.

Відповідно пунктів 10.1 та 10.2 договору останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками та згідно з частиною 3 статті 631 ЦК його умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.05.2015р. та діє протягом терміну дії постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015р. №263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (263-2015-п) . Положення цього договору в частині розрахунків за неоплачену різницю перетоків електричної енергії дійсні і після закінчення терміну його дії. Фінансові зобов`язання за цим договором будуть вважатися виконаними тільки після повної оплати проданої ДП "Енергоринок" різниці перетоків електричної енергії.

Судами встановлено, що наявні у справі фізичні баланси електроенергії Донбаського регіону за період з січня по червень 2017 року, акти купівлі-продажу різниці перетоків електричної енергії від 31.01.2017р. на суму 275 638 686,06 грн. за січень 2017р., від 28.02.2017р. на суму 225 676 521,73 грн. за лютий 2017р., від 31.03.2017р. на суму 171597804,43 грн. за березень 2017р., від 30.04.2017р. на суму 126 143 857,12 грн. за квітень 2017р., від 31.05.2017р. на суму 7 140 474,25 грн. за травень 2017р., від 30.06.2017р. на суму 3 604 869,32 грн. за червень 2017р., довідка позивача про стан взаємних розрахунків між сторонами за електроенергію по договору в період з 01.01.2017р. по 30.06.2017р. станом на 31.10.2017р. у сукупності підтверджують заявлений до стягнення борг.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2015 р. №263 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" (263-2015-п) , диспетчерське (оперативно-технологічне) управління виробництвом, передачею, розподілом та постачанням електричної енергії і передача електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами на неконтрольованій території здійснюються Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Згідно з пп. 1, пп. 2 п. 11 вказаної Постанови, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" веде окремо облік електричної енергії у точках обліку різниці перетоків електричної енергії, визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості, та електричної енергії виробника, що має гарантії, надані законодавством, у точках обліку, визначених Міністерством енергетики та вугільної промисловості; складає прогнозний та фактичний фізичний баланс електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України, баланси електричної енергії окремо за контрольованою та неконтрольованою територією і надає відповідну інформацію оптовому постачальнику та усім сторонам багатостороннього договору.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ДП "НЕК "Укренерго" є єдиним повноважним органом щодо складання, зокрема, фактичного фізичного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України, а наявні в матеріалах справи фізичні баланси електроенергії на НКТ, що складені ДП "НЕК "Укренерго" в особі ВП "Донбаська електроенергетична система" та ВП "Північна електроенергетична система", є належними доказами, що підтверджують обсяги різниці перетоків електричної енергії, отриманої відповідачем.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 599 та 629 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У статті 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 4 ст. 219 ГК України передбачено, що сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Оскільки судами встановлено заборгованість відповідача за електроенергію по договору та враховуючи норми ст. 625 ЦК України, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги позивача.

Відповідач в касаційній скарзі вказує на незастосування судами попередніх інстанцій норм ст. 607 ЦК України, та зазначає, що зобов`язання ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" купувати електроенергію у позивача на умовах договору №11572/01 припинилося з 15.07.2016р. через неможливість його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає, а саме у зв`язку з протиправними діями третіх осіб щодо перешкоджання господарській діяльності покупця з постачання (продажу) та передачі електроенергії на неконтрольованій території Луганської області та захоплення останніми виробничих дільниць і структурних підрозділів ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" рухомого та нерухомого майна, обладнання й інших активів цього товариства, що розміщені на неконтрольованій території Луганської області та використовувалися відповідачем для здійснення діяльності з постачання (продажу) та передачі електроенергії на неконтрольованій території Луганської області.

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Пунктом 7.1 договору сторонами встановлено, що у випадку виникнення обставин непереборної сили на території України, крім Неконтрольованої території, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, сторони звільняються від відповідальності за неможливість виконання своїх зобов`язань на час зазначених обставин.

Настання обставин непереборної сили підтверджується уповноваженими органами відповідно до законодавства України. Належними доказами існування обставин непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Торгово-промислова палата листом №1153/05.0-5.4 від 18.11.2016р. проінформувала відповідача, що відповідно до п.п.6.9, 6.14 Регламенту ТПП України, за результатами розгляду заяви і наданих ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" документів відносно неможливості виконання зобов`язань за договором від 31.08.2015р. №11572/01 з 15.07.2016р., підстав для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили) не вбачається.

Крім того, сторони в п. 7.1 договору погодили, що обставини непереборної сили, які виникають на Неконтрольованій території, не вважаються такими обставинами.

Враховуючи вищевказане, Верховним Судом відхиляються зазначені доводи відповідача.

Також, Верховним Судом відхиляються доводи відповідача щодо не вчинення позивачем дій щодо припинення перетоків електричної енергії, обов`язок купівлі та оплати такої електроенергії для ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" відстрочено на час бездіяльності кредитора. Крім того, відповідач наголошує на незастосуванні судами попередніх інстанцій норм ст. 613 ЦК України.

Статтею 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Вказана стаття говорить саме про дії кредитора, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку, а припинення різниці перетоків електричної енергії призведе до припинення виконання договору сторонами.

Порядок здійснення заходів щодо часткового або повного припинення різниці перетоків електричної енергії у точках її обліку, затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.07.2015р. № 440 (z0897-15) , встановлює процедуру здійснення заходів оптового постачальника, ДП "НЕК "Укренерго", виробників електричної енергії, публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" і товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання", які купують/продають різницю перетоків електричної енергії, що переміщується з/на контрольованої(у) території(ю) на/з неконтрольовану(ої) територію(ї) Донецької та Луганської областей відповідно (далі - енергопостачальник, що провадить діяльність на неконтрольованій території), щодо часткового або повного припинення різниці перетоків електричної енергії з неконтрольованої території України на контрольовану територію України та/або з контрольованої території України на неконтрольовану територію України у точках її обліку.

Відповідно до пп. 1 ч. 3 розділу ІІ вказаного Порядку оптовий постачальник надсилає звернення ДП "НЕК "Укренерго" щодо часткового або повного припинення різниці перетоків електроенергії енергопостачальнику, що провадить діяльність на неконтрольованій території, із зазначенням дати припинення та величини різниці перетоків, до якої необхідно обмежити енергопостачання енергопостачальнику, що провадить діяльність на неконтрольованій території. До звернення додаються копії погодження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та попередження про часткове або повне припинення різниці перетоків електричної енергії енергопостачальнику, що провадить діяльність на неконтрольованій території.

Таким органом, відповідно до Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента від 06.04.2011р. №382/2011 (382/2011) , є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції ДП "Енергоринок" завчасно звернулося до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з листом №01/26-634 від 20.01.2016р. щодо надання погодження на повне припинення різниці перетоків електроенергії на неконтрольовану територію з метою подальшого відповідного звернення до ДП "НЕК "Укренерго". Крім того, аналогічні дії вчинялися позивачем у 2017 році, що підтверджується, зокрема, листом №01/26-816 від 23.01.2017 р.

Враховуючи вищевказане, відхиляються зазначені доводи відповідача.

Верховним Судом, з урахуванням меж повноважень касаційної інстанції, відповідно до ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, відхиляються доводи щодо неналежності та недопустимості доказів, наданих позивачем, оскільки судами встановлено, що фізичні баланси Донецького регіону, складені відокремленими підрозділом Донецькою енергетичною системою та фізичні баланси по Північній ЕС, складеними Північною електроенергетичною системою є фактичними фізичними балансами, які відображають отриману відповідачем різницю перетоків.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, тому підстави для зміни чи скасування судових рішень відсутні.