розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 (головуючий суддя Василишин А.Р., судді Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.) та рішення Господарського суду Вінницької області від 11.12.2018 (головуючий суддя Матвійчук В.В., судді Банасько О.О., Колбасов Ф.Ф.) у справі № 902/194/18

за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Вінницької районної державної адміністрації

до 1) Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1",

2) Стрижавської селищної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник прокурора Вінницької області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької районної державної адміністрації (далі - позивач) з позовом до Закритого акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" (далі - відповідач 1) та Стрижавської селищної ради (далі - відповідач 2), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району від 22.03.2006 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ "Трест Київміськбуд-1";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 05.05.2006, укладеного між відповідачами, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т.П. 05.05.2006, реєстровий номер 2863;

- визнати недійсним державний акт серії ВН № 080444 від 12.07.2006 про право власності на земельну ділянку, що видано ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0067 площею 12,4432 га, що знаходиться за адресою: вул. Туристична, 4, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область;

- скасувати державну реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 080444 від 12.07.2006, виданого ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" на земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:010:0067 площею 12,4432 га, що знаходиться за адресою: вул. Туристична, 4, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область.

1.1. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав про те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.06.2017 у справі № 902/405/17 визнано недійсним рішення виконавчого комітету Стрижавської селищної ради № 190 від 31.10.2002 "Про видачу свідоцтва на право власності на пансіонат з лікуванням "Ластівка"; скасовано свідоцтво про право власності на пансіонат з лікуванням "Ластівка" від 05.11.2002 в частині оформлення права власності на спірне нерухоме майно; визнано право власності держави Україна на будівлі пансіонату з лікуванням "Ластівка" (які знаходяться у смт. Стрижавка Вінницького району по вул. Туристичній, № 2, 4). Разом з тим, як зазначає прокурор, після незаконного набуття відповідачем 1 права власності на спірні об'єкти нерухомого майна пансіонату з лікуванням "Ластівка" та до визнання описаним вище рішенням Господарського суду Вінницької області правочину з купівлі - продажу недійсним, відповідач 1 оформив своє право власності на земельну ділянку, площею 12,4432 га, що розташована в смт. Стрижавка, вул. Туристична, 4, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520655900:02:010:0067, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН № 080444 від 12.07.2006.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.12.2018, яке залишено без змін постановою Північно - Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019, позовні вимоги задоволено повністю.

2.1. Судове рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю судового рішення Господарського суду Вінницької області від 01.06.2017 у справі № 902/405/17, яким визнано частково недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між Вінницьким обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" та відповідачем 1, від 15.12.2004, з огляду на що до відповідача 1 не може перейти будь - яке право на земельну ділянку відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, внаслідок відсутності такого права у попереднього фактичного користувача. Господарський суд вказав, що оскільки майно пансіонату з лікуванням "Ластівка" до прийняття оскаржуваного у справі № 902/405/17 рішення перебувало у державній власності, відповідно і земельні ділянки, на яких розташоване дане майно, перебували у власності держави, тому могли бути відчужені виключно за згодою власника. Враховуючи невідповідність оспорюваного рішення відповідача 2 вимогам закону та доведеність факту порушення рішенням законних прав та інтересів держави у частині користування земельною ділянкою, суд дійшов висновку про задоволення позову у частині визнання незаконним та скасування рішення відповідача 2 від 22.03.2006. З урахуванням визнання недійсним та скасування рішення відповідача 2 від 22.03.2006, зважаючи на можливість укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки тільки на підставі законного та дійсного рішення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у частині визнання недійсним з моменту укладення Договору купівлі - продажу від 22.03.2006, в частині вимог про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №080444 від 12.07.2006 та скасування державної реєстрації.

2.2. Апеляційний господарський суд погодився з підставами для задоволення рішення, наведеним судом першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1" (відповідач 1), подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

4. Скаржник зазначає, що станом на час винесення Стрижавською селищною радою Вінницького району оскаржуваного рішення від 22.03.2006 та на час укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 05.05.2006, він був та залишається на сьогодні власником будівель та споруд, що розташовані на земельній ділянці за адресою: Вінницька область. Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Туристична, 4, тому продаж вказаної земельної ділянки здійснено у повній відповідності до чинного на той час законодавства, а саме: за процедурою укладення договору - купівлі продажу без проведення аукціону чи конкурсу.

4.1. Суди попередніх інстанцій помилково застосували до правовідносин щодо купівлі - продажу земельної ділянки положення статті 120 Земельного кодексу України.

4.2. Судами попередніх інстанцій не враховано положень статті 331 Цивільного кодексу України та ту обставину, що держава Україна набула право власності (нове право) на нерухомість лише з 21.06.2018, чим спростовуються твердження позивача про необхідність погодження рішення про відчуження спірної земельної ділянки з певним державним органом, як з власником земельної ділянки.

4.3. Суди попередніх інстанцій не дотрималися вимог статей 236, 238 ГПК України, обмежившись лише посиланням на судову практику Європейського суду з прав людини, не надали оцінки всім аргументам учасників справи.

4.4. Судами неправильно застосовано норми права, якими врегульовано застосування позовної давності.

4.5. Позивач невірно визначив суб'єктний склад учасників даної справи, однак суди попередніх інстанцій не врахували цього при розгляді справи по суті, не встановили: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси Вінницької районної державної адміністрації, посилаючись при цьому на те, що зміна уповноваженого державою органу не змінює право держави, що підлягає захисту.

Позиція прокурора у відзиві на касаційну скаргу

5. Прокурором 26.04.2019 подано відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Як вказує прокурор, у даному випадку у власності відповідача 1 на законних підставах перебувала лише частина майнового комплексу пансіонату, зокрема, під будівлями, що знаходяться на спірній земельній ділянці лише 0,8695 га. Натомість, Стрижавською селищною радою продано всю земельну ділянку площею 12,4432 га, на якій також розміщено державне майно.

Посилаючись на приписи ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України прокурор вказував, що у даному випадку розпорядником земельної ділянки, на якій знаходяться об'єкти державної власності, а отже - органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Вінницька районна державна адміністрація, яка не була стороною оспорюваного правочину, а приймала участь лише при виготовленні технічної документації із землеустрою.

Позиція інших учасників справи

6. Позивач, відповідач 2 та третя особа відзивів на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

7. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.06.2017 у справі № 902/405/17 за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Стрижавської селищної ради, Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та до Закритого акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" про визнання рішення недійсним, визнання незаконним та скасування свідоцтва, визнання недійсним договору, визнання права власності, позов задоволено.

Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Стрижавської селищної ради № 190 від 31.10.2002 "Про видачу свідоцтва на право власності на пансіонат з лікуванням "Ластівка" та скасовано свідоцтво про право власності на пансіонат з лікуванням "Ластівка" від 05.11.2002 в частині оформлення права власності на спальний корпус з адмінкорпусом літ "2" площею 3593,9 кв.м; будиночок № 40 літ "22" площею 146,0 кв. м; будиночок № 41 літ "21" площею 139,1 кв.м; будиночок № 42 літ "19" площею 75,6 кв. м; будиночок № 43 літ "20" площею 157,2 кв.м; будиночок № 44 літ "23" площею 161,4 кв.м; їдальню з господарським корпусом літ "16" площею 1141,8 кв.м; прохідну з прибудовами літ "1" площею 20,8 кв.м; бар-сауну літ "28" площею 294,3 кв.м; свинарники літ "30", літ "41", літ "42"; котельню з прибудовами літ "35" площею 394,5 кв.м; склад літ "33" площею 206,3 кв.м; склад літ "40" площею 338,4 кв.м; столярну майстерню літ "44" площею 136,4 кв.м; огорожу ж/б №48-51; пожежну ємність літ "47"; свердловину літ "46-1"; водонапірну башту літ "46", які знаходяться у смт Стрижавка по вул. Туристичній, № 2, № 4, видані Стрижавською селищною радою.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між Вінницьким обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" та Закритим акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-1" від 15.12.2004 в частині купівлі-продажу зазначених будівель та споруд пансіонату та визнано право власності держави Україна на це майно. Зазначене рішення набрало законної сили.

7.1. За змістом частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. З огляду на зазначені приписи, наведені вище обставини, встановлені в справі № 902/405/17, не потребують доказування при розгляді даної справи.

7.2. Господарським судом у справі № 902/405/17 установлено, що рішення виконавчого комітету Стрижавської селищної ради №190 від 31.10.2002 "Про видачу свідоцтва на право власності на пансіонат з лікуванням "Ластівка" від 05.11.2002 суперечить законодавству щодо права власності держави Україна після розпаду СРСР, оскільки прийняті за відсутності правовстановлюючих документів, які підтверджували б право власності Вінницького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" на вказане майно. Таким чином, усе майно, передане до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", зокрема і пансіонату з лікуванням "Ластівка" по вул. Туристичній, №2, № 4, смт Стрижавка Вінницького району, є державною власністю.

7.3. Судами у даній справі також установлено, що рішенням 25 сесії 4 скликання від 20.01.2005 Стрижавської селищної ради "Про погодження надання у власність ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" земельної ділянки шляхом викупу на території селищної ради" погоджено надання дозволу відповідачу 1 на виготовлення проекту землеустрою щодо оформлення права власності на земельну ділянку шляхом викупу загальною площею 12,2868 га по вул. Туристична 2/4 для реконструкції готельного комплексу за рахунок земель Вінницького обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" - пансіонату з лікування "Ластівка" в межах населеного пункту. Включено земельну ділянку площею 12,2868 по вул. Туристична, 2/4 до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу в 2005 році.

7.4. Рішенням 32 сесії 4 скликання Стрижавської селищної ради № 29 від 21.12.2005 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з подальшим правом викупу ЗАТ "Трест Київміськбуд-1", затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачу 1 з подальшим правом викупу загальною площею 12,4432 га, в тому числі: 0,8695 га - під будівлями; 1,73 га - під проїздами, проходами та площадками; 9,4656га - під зеленими насадженнями загального користування; 0,3778га - під спортивними майданчиками, за рахунок земель Вінницького обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях "Вінницятурист" - пансіонату з лікуванням "Ластівка" для рекреаційних потреб - реконструкції та будівництва туристично-готельного комплексу по вул. Туристична № 4, в межах населеного пункту. Включено дану земельну ділянку до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу в 2006 році, та надано дозвіл відповідачу 1 на проведення експертної оцінки даної земельної ділянки для подальшого оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки в межах населеного пункту.

7.5. Рішенням 36 сесії 4 скликання Стрижавської селищної ради від 22.03.2006 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що розташована по вул. Туристична, 4 в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області. Затверджено вартість земельної ділянки в розмірі 1 244 320 грн на підставі експертної грошової оцінки (висновок землевпорядної експертизи від 02.02.2006 № 143-06). Вирішено продати відповідачу 1 земельну ділянку загальною площею 12,4432 га за 1 244 320 грн для рекреаційного використання обслуговування пансіонату з лікування "Ластівка", що розташована за адресою: вул. Туристична, 4 в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, в межах населеного пункту.

7.6. На підставі зазначеного рішення 05.05.2006 між Стрижавською селищною радою та ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за умовами п. 1 якого ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" купив у селищної ради земельну ділянку площею 12,4432 га несільськогосподарського призначення, з яких під будівлями - 0,8695 га; під проїздами, площадками, проходами - 1,7303 га; під зеленими насадженнями - 9,4645 га; під спортивними майданчиками - 0,3778 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 0520655900:02:010:0067. Відповідно до пункту 1.2 Договору, місце розташування земельної ділянки: смт. Стрижавка, вул. Туристична, 4, територія Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в межах населеного пункту. Пунктом 1.3 Договору обумовлено призначення земельної ділянки - для рекреаційних потреб - реконструкція туристично-готельного комплексу. Як визначено пунктом 1.6 Договору на земельній ділянці розташовані будівлі та споруди пансіонату з лікуванням "Ластівка", які належать покупцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Надольською Т.П. 15.12.2004 в реєстрі за № 7047, та зареєстровано КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 31.01.2005 за реєстровим № 24 реєстрової справи № 50.

7.7. Суди установили, що відповідач 1 оформив своє право власності на земельну ділянку, площею 12,4432 га, що розташована в смт. Стрижавка, вул. Туристична, 4, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520655900:02:010:0067, що посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ВН № 080444 від 12.07.2006.

7.8. Зважаючи на всі викладені обставини, порушення щодо передачі земельної ділянки у власність відповідача 1 та на обставини, встановлені рішенням місцевого господарського суду в справі № 902/405/17, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вінницької районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації.

Також прокурор у позові зазначив, що оскільки судове рішення в справі №902/405/17, яким визнано недійсним правочин щодо нерухомого майна та підтверджено право власності держави на об'єкти нерухомості, прийнято 01.06.2017, тому відповідно і про порушення своїх прав позивач міг дізнатися лише з цього моменту. Про зміст договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.05.2006 та порушення законодавства при його укладенні і прокурор і позивач дізналися лише після надходження 26.01.2018 на адресу прокуратури технічної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, яка, у томі числі, містила договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.05.2006. Саме тому, прокурор вважає, що позивачем не пропущено передбачений законом строк на звернення до суду за захистом порушеного права.

8. Надавши оцінку вказаним вище обставинам, посилаючись на положення статті 155 Земельного кодексу України, статті 203, 215, 389 Цивільного кодексу України суди, зокрема, вказали, що майно пансіонату з лікуванням "Ластівка" по вул. Туристичній №2 та № 4 смт. Стрижавка Вінницького району, до прийняття оскарженого у справі №902/405/17 рішення Стрижавської селищної ради перебувало у державній власності, відповідно і земельні ділянки, на яких розташовано дане майно, перебували у власності держави, та могли бути відчужені виключно за згодою власника.

Враховуючи невідповідність оскарженого у справі №902/405/17 рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району вимогам закону та доведеність факту порушення рішенням законних прав та інтересів держави у частині користування земельною ділянкою, суди дійшли висновку про необхідність задоволення позову у частині визнання незаконним та скасування рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району від 22.03.2006 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ЗАТ "Трест Київміськбуд-1", в частині визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі - продажу від 22.03.2006, в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрацію договорів оренди землі, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 080444 від 12.07.2006, виданого ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" на земельну ділянку площею 12,4432 га, що знаходиться за адресою: вул. Туристична, 4, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область.

9. Отже, спірним питанням у даних правовідносинах, фактично, є правомірність набуття відповідачем 1 земельної ділянки, якою він користується на підставі державного акту серії ВН № 080444 від 12.07.2006 і яка є предметом спірного договору, укладеного з відповідачем-1.

10. Колегія суддів зазначає, що одним із доводів касаційної скарги є невірне визначення позивачем суб'єктного складу учасників даної справи, чого не було враховано судами попередніх інстанцій, та не встановлено, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси Вінницької районної державної адміністрації та неправильне застосування норм права, якими врегульовано застосування позовної давності.

11. Здійснюючи розгляд заяви відповідача 1 про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції встановив таке.

11.1. Прокурор та позивач наполягали на тому, що оскільки судове рішення у справі № 902/405/17, яким визнано недійсним правочин щодо нерухомого майна, прийнято 01.06.2017, то, відповідно, і про порушення своїх прав позивач міг заявляти саме з цього моменту.

11.2. Суд не погодився з такою позицією, оскільки матеріалами справи підтверджується, що рішенням виконавчого комітету Стрижавської селищної ради № 9 від 21.12.2005 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" з подальним правом викупу. До означеного рішення додано Акт обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості), що відводиться ЗАТ "Трест Київміськбуд-1", від 21.10.2005, в якому вказано, що обстеження проведено на підставі рішення Стрижавської селищної ради № 28 від 20.01.2005 та розпорядження Вінницької районної державної адміністрації "Про створення постійної діючої комісії по обстеженню та вибору земельних ділянок на території Вінницького району" № 373 від 20.04.2005. Вказаний Акт підписано першим заступником голови Вінницької райдержадміністрації. Відтак, про вирішення питання щодо відчуження спірної земельної ділянки на користь ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" позивачу було відомо ще у 2005 році.

11.3. Судом також встановлено, що жодних дій щодо оскарження рішення Стрижавської селищної ради від 22.03.2006 та договору купівлі - продажу земельної ділянки від 05.05.2006 позивачами не вживалось, а прокурор звернувся до суду з даним позовом тільки в квітні 2018 року, тобто за збігом строку позовної давності, на застосуванні якої наполягає відповідач ПАТ "Трест Київміськбуд-1".

11.4. Оскільки за оспорюваними рішенням Стрижавської селищної ради від 22.03.2006, договором купівлі - продажу земельної ділянки від 05.05.2006 та відповідно Державним актом серії ВН № 080444 від 12.07.2006 спірна земельна ділянка незаконно вибула з державної власності, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, приймаючи до уваги, що спірна земельна ділянка є власністю Українського народу, правовідносини, пов'язані із вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, який полягає у відновленні становища, яке існувало до порушення права, та враховуючи, що чинним законодавством не передбачено переліку підстав, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності і дане питання віднесено до виключної компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір, суд першої інстанції визнав поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності при звернені до суду з даним позовом та відмовив в задоволенні клопотання відповідача 1.

11.5. Таку позицію місцевого господарського суду підтримав суд апеляційної інстанції.

12. Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

У Цивільному кодексі України (435-15) позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

13. При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

14. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб'єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

15. В силу положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

16. Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі №6-178гс15, від 23.12.2014 у справі № 3-194гс14).

17. До того ж, і в разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою позовна давність починає обчислюватися з одного і того самого моменту: коли особа, у даному випадку держава, довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №359/2012/15-ц (провадження № 14-101цс18).

18. Це правило пов'язано не тільки із часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз положень статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов.

При цьому, позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

19. Колегія суддів вважає, що для правильності визначення строку позовної давності для звернення до суду прокурора з даним позовом, слід правильно визначити орган, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і, в залежності від встановленого, підлягають з'ясуванню обставини, які пов'язані з обчисленням строків, коли такий орган довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

20. Звертаючись до суду з позовом, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних відносинах - Вінницьку районну державну адміністрацію.

В ході розгляду справи відповідач 1 зазначав, що з огляду на реєстрацію права власності на частину будівель пансіонату з лікуванням "Ластівка" за Вінницькою обласною державною адміністрацію, Вінницька районна державна адміністрація є неналежним позивачем.

Судом першої інстанції такі доводи відхилено з врахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України № 296-р від 10.05.2018 (296-2018-р) , відповідно до якого нерухоме майно пансіонату з лікуванням "Ластівка" по вул. Туристичній, 2, 4 у смт. Стрижавка Вінницької області за переліком згідно з додатком, віднесено до сфери управління Вінницької обласної державної адміністрації. При цьому, суд взяв до уваги, що позов подано до суду до прийняття розпорядження № 296-р від 10.05.2018 та відповідно і державної реєстрації права власності.

21. За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

22. В обґрунтування підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор, посилаючись на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (5245-17) , ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України вказав, що суб'єктом, який уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою рекреаційного призначення в межах населеного пункту під будівлями, що перебувають у державній власності, є саме Вінницька районна державна адміністрація.

23. Водночас, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій не було належним чином перевірено обґрунтування прокурором підстав зазначення Вінницької районної державної адміністрації позивачем у справі з огляду на таке.

24. Відповідно до п. 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (5245-17) у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності.

25. Колегія суддів зазначає, що стаття 80 Земельного кодексу України закріплює суб'єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб'єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб'єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб'єктом права власності на землі державної власності.

26. Статтею 122 Земельного кодексу України обумовлені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.

Частиною 8 коментованої статті обумовлено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

27. Частиною 9 статті 149 Земельного кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

28. Господарськими судами установлено, відповідачу 1 передавались відповідно до оспорюваного рішення та договору купівлі - продажу земельна ділянка для рекреаційних потреб, однак, не перевірено, з огляду на наведені вище норми земельного законодавства, правильність визначення прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та обгрунтованість такого звернення з огляду на приписи частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

29. Судам у даній справі слід врахувати, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення права і відповідно ухвалює рішення на його захист чи відмову позивачу у захисті, встановивши необґрунтованість заявленого позову.

30. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги, викладені в пункті 4.4 та 4.5 постанови, визнаються судом частково обгрунтованими, оскільки питання правильності застосування інституту позовної давності у даному випадку залежить від правильності визначення прокурором органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

31. Інші доводи касаційної скарги, які стосуються суті спору, колегією суддів не досліджуються з огляду на неправильне застосування норм матеріального права щодо позовної давності у зв'язку з порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Суд касаційної інстанції згідно із статтею 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.