ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 913/320/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, Л. В. Стратієнко, І. В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019р.

у складі колегії суддів: Р. А. Гетьман - головуючий, В. В. Россолов, В. С. Хачатрян

та на рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2018р.

суддя: Н. М. Зюбанова

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

до

1.Фермерського господарства "Дубрава";

2. ОСОБА_1

про стягнення 426 598,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Дубрава" (ФГ "Дубрава", відповідач) 426 598,19 грн., з яких: 344 030,82 грн. - заборгованість по кредиту та 82 567,37 грн. - заборгованість по процентах.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань за кредитним договором від 10.05.2012р. №ЮО-2, в частині повернення кредиту та відсотків за користування кредитом.

02 серпня 2018 року до господарського суду Луганської області від ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшла заява про зміну підстав позову та залучення співвідповідача фізичну особу ОСОБА_1, який є поручителем позичальника (відповідача) за кредитним договором від 10.05.2012р. №ЮО-2, відповідно до договору поруки від 10.05.2012р. №ЮО-2/П, укладеного між ПАТ АБ "Укргазбанк" та вказаною фізичною особою. Також позивач просив суд стягнути солідарно з Фермерського господарства "Дубрава" та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором №ЮО-2 від 10.05.2012р. в сумі 426 598,19 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.09.2018р. залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 .

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.10.2018р. у справі №913/320/18. частково задоволено позовні вимоги "Укргазбанк". Стягнуто з ФГ "Дубрава" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" - 344 030,82 грн. простроченої заборгованості по кредиту та 5 160,46 грн. судового збору. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості по процентах у сумі 82 567,37 грн. закрито. У задоволені позову до ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення мотивовано порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором від 10.05.2012р. в частині повернення кредиту у строки, передбачені графіком, та доведеністю суми заборгованості в розмірі 344 030,82 грн.

Судом першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрито провадження у справі в частині стягнення 82 567,37 грн. процентів за користування кредитом, у зв`язку з відсутність предмета спору, оскільки платіжними дорученнями від 24.07.2018р. №3079 на суму 15 000,00 грн., 20.08.2018р. №3086 на суму 15 000,00 грн., 19.09.2018р. №3118 на суму 37 567,37 грн., 17.09.2018р. №3117 на суму 15 000,00 грн. підтверджується повна сплата ФГ "Дубрава" процентів, заявлених до стягнення, після звернення позивача до суду.

У задоволені позову до фізичної особи ОСОБА_1 судом першої інстанції відмовлено, у зв`язку з припиненням поруки.

Суд першої інстанції, посилаючись на п. 5.2 договору поруки, відповідно до якого порука припиняється, якщо кредитор протягом 3-х років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя, та беручи до уваги що кінцевий строк виконання зобов`язань по погашенню кредиту є 05.11.2013р., дійшов висновку, що станом на момент звернення до суду із заявою про залучення співвідповідача 02.08.2018р. відповідний трирічний строк дії поруки закінчився 05.11.2016р.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019р. у справі №913/320/18 залишено без змін рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2018р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 344 030,82 грн.

Судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ФГ "Дубрава" заборгованості по кредиту та в частині закриття провадження у справі не були предметом апеляційного оскарження і не переглядалися в апеляційному порядку.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2018р., постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019р. у справі №913/320/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 у розмірі 344 030,82 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити.

Скарга мотивована тим, що зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконано, тому станом на момент звернення до суду з позовом, зобов`язання поручителя за договором поруки продовжують існувати, з урахуванням умов п.п. 5.1, 5.2 договору, відповідно до яких, цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальником за договором. Порука також припиняється, якщо банк протягом 3-х років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителів.

Позивач зазначає про неврахування судами умов кредитного договору та додатку до нього, яким передбачено обов`язок повернення кредиту та сплати відсотків частинами, щомісячно.

Також, позивач, посилаючись на п. 6.5 договору поруки, вказує на неврахування судами попередніх інстанцій норм щодо наслідків розірвання договору поруки.

4. Позиції інших учасників справи

Відзиви чи заперечення на касаційну скаргу учасниками справи не подані.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (кредитор) та Фермерським господарством "Дубрава" (позичальник) укладено кредитний договір №ЮО-2 від 10.05.2012р., за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 350 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору, в розмірі 19,5% річних.

Кредит надається з 10.05.2012р. по 05.11.2013р. (п. 1.3.1 договору).

Відповідно до п.1.3.2 кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі у строки та у сумі, які зазначені в графіку погашення кредиту (додаток № 1 до цього договору).

Згідно з п. 3.2. кредитного договору погашення кредиту позичальник здійснює відповідно до Графіку погашення кредиту, який наведено в Додатку 1 до цього договору. Якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 10.05.2012р. між ПАТ АБ "Укргазбанк" (кредитор), Фермерським господарством "Дубрава" (позичальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №ЮО-2/П, відповідно до якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №ЮО-2 від 10.05.2012р., укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальнику надається кредит у сумі 350 000,00 грн. на строк по 05.11.2013р. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування в розмірі 19,5% річних, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк/термін, передбачений договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 24,5% річних, при настанні умов, передбачених п.п. 4.1 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 22,5% річних (з урахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами договору).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов`язань по договору.

Пунктом 1.3 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає за повернення заборгованості за договором у тому ж обсязі, що позичальник - за повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій, неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань - в повному обсязі.

Згідно з п. 5.1 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за договором.

Пунктом 5.2 вказаного договору сторони передбачили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 3-(трьох) років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або визначений моментом вимоги то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладання цього договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами договірних зобов`язань, в частині повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтями 526, 525 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Суд першої інстанції, встановивши наявність заборгованості по кредитному договору №Ю.О.-2 від 10.05.2012р., в частині заборгованості по кредиту, та посилаючись на норми ст. 1054 ЦК України, задовольнив позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення з ФГ "Дубрава" заборгованості по кредиту в розмірі 344 030,82 грн.

Крім того, судом першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрито провадження у справі в частині стягнення 82 567,37 грн. процентів за користування кредитом, у зв`язку з відсутність предмета спору, оскільки матеріалами справи підтверджується повна сплата процентів ФГ "Дубрава" заявлених до стягнення, після звернення позивача до суду.

Судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ФГ "Дубрава" заборгованості по кредиту та в частині закриття провадження у справі не є предметом касаційного оскарження і не переглядаються в касаційному порядку.

Судом першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1, як поручителя, заборгованості по кредиту в розмірі 344 030,82 грн.

ПАТ АБ "Укргазбанк" в касаційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2018р., постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019р. у справі №913/320/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 344 030,82 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Цивільний кодекс (435-15) передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання.

Таке забезпечувальне зобов`язання має додатковий до основного зобов`язання характер і не може існувати саме по собі.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п. 5.1 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за договором.

Частинами 1, 2 ст. 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

У ч. 2 ст. 252 ЦК України зазначено, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, умова договору про дію поруки до припинення забезпеченого нею зобов`язання позичальника за договором, тобто до настання події, не встановлює строк припинення поруки у розумінні ст. 251 ЦК України. Тому у цьому випадку має застосовуватися припис ч. 4 ст. 559 цього Кодексу про припинення поруки.

Пунктом 5.2 договору поруки сторони передбачили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 3-(трьох) років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або визначений моментом вимоги то відповідальність поручителя перед кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладання цього договору.

Вказаний строк є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, та для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кінцевий строк виконання зобов`язання по погашенню кредиту є 05.11.2013р., та враховуючи норми п. 5.2 договору поруки відповідний трирічний строк дії поруки закінчився 05.11.2016р.

Позивач звернувся до суду із заявою про залучення співвідповідачем у справі ОСОБА_1 лише 02.08.2018р., тобто, після закінчення дії поруки.

Оскільки строк поруки не строком для захисту порушеного права, а є строком існування зобов`язання поруки, право кредитора та обов`язок поручителя після спливу строку поруки припиняються.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про необґрунтованість позовних вимог до поручителя та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Верховним Судом відхиляються посилання позивача на приписи п. 6.5 договору поруки щодо наслідків розірвання договору поруки, зважаючи на припинення поруки.

Також Верховний Суд відхиляє доводи позивача про неврахування судами попередніх інстанцій умов кредитного договору щодо повернення кредиту частинами щомісячно, оскільки відповідно до графіка погашення кредиту, що є додатком №1 до кредитного договору, останній платіж позичальник зобов`язався виплатити банку 05.11.2013р.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, тому підстави для зміни чи скасування судових рішень відсутні.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, що стали підставою для відмови в задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_1 відповідно до встановлених обставин.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 18.10.2018р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019р. у справі №913/320/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач