1.1. Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" (далі - ТОВ "Файрекс"), у якій просило у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Текора" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 (із змінами та доповненнями), яка складається з: 882 838, 83 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625, 67 грн основного боргу, 65 772, 33 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439, 98 грн процентів, 4 329 877, 17 грн пені, 205 127, 16 грн 3% річних, 5 000, 00 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язань, в сумі ціни продажу на публічних торгах, визначеної на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, звернути стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Файрекс", визначений у договорі застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013, укладеному між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Файрекс", а саме: трансформаторна підстанція КТП-400/10/0,4 (кіоск), інвентарний номер 242, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; трансформаторна підстанція КТП-630/10/0,4 кіоск, вакуумний вимикач, інвентарний номер 256, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; генератор дизельний DJ 70 NT (автоматичний з АВР), інвентарний номер 258, розташований за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21, шляхом проведення публічних торгів із визначенням початкової ціни продажу предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

1.2.Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у справі №910/23615/15 позовні вимоги задоволені повністю.

1.3. Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у даній справі.

1.4. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України. Зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянт має право усунути недоліки, а саме подати до Київського апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 102 638 10 грн та роз`яснено, що у випадку неусунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.

1.5. Встановивши, що ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 апелянт отримав 01.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та беручи до уваги, що у встановлений судом термін недоліки апеляційної скарги не були усунені, а саме: до суду не надані докази сплати судового збору в сумі 102 638, 10 грн, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі частини 2 статті 260 та частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" повернуто скаржнику.

2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

2.1. Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" подало касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

2.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-ухвала Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 4 Закону України "Про судовий збір", статей 163, 174, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України та статті 55 Господарського процесуального кодексу України, в редакції станом на момент подання позовної заяви.

Так, в касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" посилається на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено у встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) розмірі. Відповідач за подання апеляційної скарги мав сплатити судовий збір в розмірі 6 981, 90 грн (4 654, 59 грн - сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви: 310 306 *1.5%) х 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), а не 109 620, 00 грн як зазначено в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 про залишення апеляційної скарги без руху.

2.3. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 зупинено касаційне провадження у справі № 910/23615/15 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 907/9/17 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті при розгляді спорів про звернення стягнення на предмет застави після вирішення спору про виконання основного зобов`язання.

2.4. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 у справі №910/23615/15.

2.5. Учасники справи своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції з посиланням на норми права, якими керувався суд

3.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Златобанк" до ТОВ "Файрекс" про звернення стягнення на предмет застави у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Текора" перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 (із змінами та доповненнями).

3.2. Залишаючи без руху апеляційну скаргу ТОВ "Файрекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у даній справі, суд апеляційної інстанції вказав, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 109 620, 00 грн (73 080,00 * 150%). При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на дату звернення ПАТ "Златобанк" із позовом у даній справі судовий збір мав складати 73 080, 00 грн.

ПАТ "Златобанк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Файрекс" 30.08.2015, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на конверті, адресованому Господарському суду міста Києва.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на момент подання позову) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно з абзацом 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік становив з 1 січня 1218 грн.

З врахуванням наведених положень, суд апеляційної інстанції визначив розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні з позовом у даній справі, як максимальну ставку за подання позовної заяви майнового характеру 73 080, 00 грн (1218*60), де 1 218 - розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік, 60 - кількість розмірів мінімальних заробітних плат, що відповідає максимальній ставці за подання позовної заяви майнового характеру.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом позову є звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Текора" перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 (із змінами та доповненнями) у розмірі: 882 838, 83 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 22 005 625, 67 грн основного боргу, 65 772, 33 євро, що станом на 25.08.2015 за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 639 439, 98 грн процентів, 4 329 877, 17 грн пені, 205 127, 16 грн 3% річних, 5 000, 00 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язань.

3.3. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17 викладено таку правову позицію.

Закон України "Про судовий збір" (3674-17) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до змісту частини другої статті 6 цього Закону у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису наведеної норми Закону і частин першої - четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) попередньо визначає розмір судового збору виходячи із ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або стягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.

За пунктом 3 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) ціна позову належала до обов`язкових реквізитів позовної заяви, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За змістом частини першої статті 55 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.

Статті 162 та 163 чинної редакції Господарського процесуального кодексу України (1798-12) також містять положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безакцептному (безспірному) порядку.

Отже, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

3.4. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ціна позову визначена позивачем - Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича, складала 310 306, 00 грн, що відповідала вартості предмета застави.

Оскільки позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича спрямований на задоволення грошових вимог позивача, які не можуть перевищувати вартість предмета застави, то саме з такої суми мав обраховуватись розмір судового збору.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 15.12.2017, та була чинною на момент подання апеляційної скарги) встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Отже, судом апеляційної інстанції було неправильно визначено розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, без урахування вартості предмета застави, виходячи зі змісту положення підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на момент подання позову) та підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 15.12.2017, та була чинною на момент подання апеляційної скарги) та як наслідок надано неправильну оцінку доказам сплати судового збору, доданим ТОВ "Файрекс" до апеляційної скарги.

3.5. Колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги щодо визначення розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, виходячи зі ставки 1,5 відсотка ціни позову, оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (484-19) , яким частину 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" викладено в новій редакції, набрав чинності з 01.09.2015, а позов подано 30.08.2015.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1. Згідно з частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

4.3. Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Положеннями статі 174 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частини 7 статті 260 Господарського процесуального кодексу України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Окреме оскарження ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не передбачено Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Касаційна скарга ТОВ "Файрекс" подана на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 про повернення апеляційної скарги.

Разом з тим, оскільки оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги винесена з урахуванням неправильних висновків суду апеляційної інстанції, викладених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування як оскаржуваної ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018, так і ухвали Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 про залишення апеляційної скарги без руху з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення прийняття про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи відкриття апеляційного провадження.

4.4. Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 (454/2017) ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно частиною 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

З врахуванням викладеного справа № 910/23615/15 підлягає передачі до Північного апеляційного господарського суду.

5. Судові витрати

5.1. З огляду на те, що Верховний Суд відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України не змінює рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" задовольнити частково.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 про залишення апеляційної скарги без руху та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 про повернення апеляційної скарги у справі № 910/23615/15 скасувати, а справу передати на розгляд Північного апеляційного господарського суду зі стадії вирішення прийняття про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи відкриття апеляційного провадження.