розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі судді Левшина

від 12.11.2018 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Тихий П.В., Гетьман Р.А., Россолов В.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

про стягнення 760 024,11 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 03 вересня 2018 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 720 000,00 грн основного боргу, 36 000,00 грн неустойки, 4 024,11 грн 3% річних.

2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1167-ВЭ від 24.10.2016 щодо повної та своєчасної оплати товару.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.11.2018 позов задоволено повністю.

4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані встановленням факту невиконання відповідачем умов договору поставки №1167-ВЭ від 24.10.2016 щодо повної та своєчасної оплати товару.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 14 лютого 2019 року відповідач подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 24 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерра" (надалі - Постачальник) був укладений договір поставки №1167-ВЭ (надалі - Договір).

9. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору Постачальник зобов`язався поставити у власність Покупця товар виробничо-технічного призначення - добавка технологічна до вуглецевого палива, в асортименті, кількості, у строки, по ціні та якісними характеристиками, погодженими сторонами та специфікаціях, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити поставлений товар у відповідності до умов Договору.

10. Згідно пункту 4.1 Договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та в строки, погоджені сторонами в Договорі. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними характеристиками, що супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.

11. Відповідно до пункту 4.2 Договору умовами поставки продукції є DDP, згідно Інкотермс 2010, з урахуванням умов та поправок, що містяться у Договорі. Погоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних специфікаціях до Договору. Постачальник несе всі витрати, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в погоджене місце призначення поставки.

12. Згідно з пунктом 4.7 Договору датою поставки товару є дата вказана представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником. При поставці автомобільним транспортом, датою поставки вважається дата, вказана представником у видатковій накладній.

13. Відповідно до пункту 5.4 Договору розрахунки за поставлену продукцію за Договором здійснюються Покупцем в порядку та в терміни погоджені сторонами у відповідних специфікаціях, що є невід`ємною частиною Договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

14. Згідно з пунктом 5.5 Договору кінцеві розрахунки між Покупцем та Продавцем здійснюються на підставі даних про якість, кількість, асортимент та комплектність продукції, визначених у відповідності з розділом 2 Договору.

15. Відповідно до пункту 6.8 Договору у разі несвоєчасної оплати продукції Покупець, за письмовою вимогою Постачальника, виплачує неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно оплаченої продукції, проте не більше 5% від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.

16. У специфікації до Договору сторонами узгоджено асортимент, кількість та умови поставки товару, а саме: найменування продукції - добавка технологічна до вуглецевого палива "KATWILL", в кількості 10 400,00 л, загальною вартістю 12480000,00 грн; строк поставки - грудень 2016-2017 протягом 15 днів з моменту відправлення заявки Покупця; умови та місце призначення поставки - DDP, згідно (Інкотермс 2010), ДТЕК "Луганська ТЕС", 91482, вул. Гагаріна, 1 "О" у м. Щастя, Луганської обл.

17. У специфікації до Договору визначено, що розрахунки за поставлену продукцію здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 120 календарного дня з дати поставки продукції на підставі врученого Покупцем рахунку за умови надання Постачальником належно оформленої податкової накладної та документів, передбачених умовами Договору.

18. На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 720 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000005 від 06.02.2018, нарядом на отримання ТМЦ №3015 від 06.02.2018 за Договором.

19. Факт отримання від позивача товару на вказану суму за договором відповідачем не заперечується.

20. Відповідач не надав доказів наявності претензій, звернень до позивача щодо кількості, якості отриманого товару згідно з вимогами розділу 2 Договору.

21. Відповідачем не надано доказів оплати отриманого від позивача товару на загальну суму 720 000,00 грн за Договором.

22. Розрахунок заявленої до стягнення суми пені розрахований позивачем у відповідності до положень чинного законодавства.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. В касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було застосовано приписи статті 230 Цивільного кодексу України.

24. Відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано правової оцінки наявності правових підстав для визнання Договору недійсним, а саме, введення позивачем відповідача в оману щодо предмету договору (якостей паливної добавки).

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

25. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм чинного законодавства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

26. Господарський кодекс України (436-15)

Стаття 193 частина 1

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 231 частина 4

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Стаття 232 частина 6

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

27. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 509 частина 1

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 частина 1

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 частина 1

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Стаття 546 частина 1

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 частина 1

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Стаття 551 частини 1, 2

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 612 частина 1

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 частина 2

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 712 частини 1, 2

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

28. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Стаття 237 частини 2, 3

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

29. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

30. Суд зазначає, що враховуючи приписи статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 529, 530 Цивільного кодексу України, кожна сторона договору повинна виконувати свої зобов`язання за відповідним договором належним чином та у передбачені таким договором строки. У разі невиконання чи неналежного виконання стороною своїх обов`язків, передбачених відповідним договором, така сторона договору може нести певну відповідальність, зокрема, сплата пені, штрафу тощо.

31. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі, відповідач неналежно виконував умови Договору, а саме, не оплатив товар, поставлений позивачем на виконання Договору.

32. З огляду на зазначене, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.

33. Суд відхиляє аргументи відповідача, викладені у касаційній скарзі про ненадання судами першої та апеляційної інстанціями правової оцінки наявності правових підстав для визнання Договору недійсним на підставі статті 230 Цивільного кодексу України. Оскільки предметом даного спору не є вимоги про визнання Договору недійсним. Відповідач у передбачений процесуальним законом строк не звертався із зустрічними вимогами у даній справі про визнання Договору недійсним.

34. Крім того, враховуючи приписи частини 2, 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України у суду першої інстанції були відсутні повноваження щодо вирішення питання відповідності Договору приписам статті 230 Цивільного кодексу України.

35. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

37. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

38. Судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 12.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі №905/1669/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.