07.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" про стягнення компенсації вартості акцій в сумі 265400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував про те, що відповідач не виконав зобов`язань щодо оплати компенсації вартості акцій позивачу як учаснику товариства при його виході з Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон".

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Як встановлено господарськими судами, 29.04.2010 відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Залізобетон". Згідно протоколу №5, на день проведення загальних зборів акціонерів статутний капітал товариства становив 17197887,00 грн та поділений на 68791548 простих іменних акцій. До переліку акціонерів, які мали право на участь у загальних зборах, було включено 1583 особи. До участі у зборах зареєструвалось 28 акціонерів, які володіють 66823889 акцій (голосів), що становить 97,1397% від загальної кількості голосів акціонерів.

Порядок денний цих зборів включав, зокрема, наступні питання: затвердження порядку, умов та терміну припинення товариства; затвердження порядку та умов обміну акцій у статутному капіталі акціонерного товариства, що перетворюється, на частки підприємства-правонаступника, що створюється; затвердження порядку, умов та строків викупу акцій; затвердження переліку акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій; затвердження ціни викупу акцій.

Відповідно до п. 6.1 рішення загальних зборів ВАТ "Залізобетон", ухвалено здійснити реорганізацію ВАТ "Залізобетон" шляхом перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю "Залізобетон" зі статутним капіталом 17197887 грн, яке стане правонаступником всіх майнових прав, грошових коштів, зобов`язань і інших прав та обов`язків відкритого акціонерного товариства.

Пунктом 6.2 рішення загальних зборів ВАТ "Залізобетон" затверджено порядок, умови та терміни припинення товариства, зокрема, передбачено можливість здійснення викупу товариством акцій в акціонерів, які вимагають цього, а також можливість здійснення обміну акцій акціонерного товариства на письмові зобов`язання про видачу відповідної кількості часток у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю.

Пунктом 7.1 рішення загальних зборів ВАТ "Залізобетон" затверджено умови та порядок обміну акцій ВАТ "Залізобетон" на частки в статутному капіталі товариства з додатковою відповідальністю, що створюється внаслідок реорганізації, зокрема, що обмін акцій ВАТ "Залізобетон" на частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю "Залізобетон" відбувається у співвідношенні один до одного.

Пунктами 7.2, 7.3 та 7.4 визначено, що кожен акціонер має право обміняти свої акції ВАТ "Залізобетон" на частки в Товариства з додатковою відповідальністю "Залізобетон" у співвідношенні, яке дорівнює співвідношенню статутного капіталу товариства, що створюється до розміру статутного капіталу товариства, що реорганізовується; розмір частки (у відсотках), як учасника товариства з додатковою відповідальністю буде дорівнювати розміру частки (у відсотках), як акціонера у статутному капіталі акціонерного товариства; обмін акцій ВАТ "Залізобетон" на письмові зобов`язання про видачу відповідної кількості часток у статутному капіталі "Залізобетон", що створюється внаслідок реорганізації, здійснюється шляхом направлення їх (зобов`язань) персональним листом на адресу, вказану в реєстрі акціонерів, або може вручатися особисто під розпис в журналі обліку; для обміну письмових зобов`язань на частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю необхідно звернутися з письмовою заявою до голови комісії з припинення ВАТ "Залізобетон".

Пунктом 8.1 рішення встановлено порядок, умови та строки оцінки і викупу акцій, зокрема, передбачено, що оплата викуплених акцій буде проводитись за бажанням акціонера, шляхом готівкової виплати через касу товариства або переказом коштів на рахунок, в терміни, визначені договором. Пунктом 9 рішення затверджено ціну викупу акцій в розмірі 0,50 гривні за 1 акцію.

30.07.2010 відбулися установчі збори засновників Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", рішення яких оформлене протоколом №1.

До переліку учасників, які мають право на участь в установчих зборах, станом на 30 липня 2010 року було включено 1455 осіб. До участі у зборах зареєструвалися 3 учасники:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт" - володіє 66880405 частками, що становить 96,931101% від загальної кількості голосів учасників;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Західна інвестиційна група" (в інтересах ПЗНВІФ "Українські інвестиційні системи") - володіє 408223 частками, що становить 0,59342% від загальної кількості голосів учасників;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Західна інвестиційна група" (в інтересах ПЗНВІФ "Інвестиційний стандарт") - володіє 100 частками, що становить 0,000145% від загальної кількості голосів учасників.

Доказів участі позивача ОСОБА_1 в установчих зборах Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" 30.07.2010 матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 1 протоколу №1, установчі збори ухвалили створити Товариство з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" шляхом реорганізації (перетворення) ВАТ "Залізобетон", рішення про яку прийнято загальними зборами акціонерів (протокол №5 від 29.07.2010).

Рішенням установчих зборів передбачено, що для забезпечення діяльності товариства, засновниками (учасниками) створюється статутний капітал у розмірі 17197887,00 грн. Статутний капітал поділений на 68791548 часток. Одна частка становить 0,25 грн.

Вказаним рішенням також встановлено, що за Товариством з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" закріплюються частки у статутному капіталі, які у передавальному акті відображені як заборгованість товариства перед учасниками (акціонерами), що становить загальну вартість часток у статутному капіталі товариства, право на отримання яких мають власники письмових зобов`язань, які не взяли участі в установчих зборах товариства, що створюється в результаті перетворення акціонерного товариства та дорівнює 425705,00 грн, що складає 1702820 часток і 2,475334 відсотків. Термін обміну письмових зобов`язань на частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю необмежений.

Відповідно до статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", зареєстрованого державним реєстратором 09.08.2010, це товариство створене шляхом реорганізації ВАТ "Залізобетон", згідно рішення зборів акціонерів (протокол №5 від 29.07.2010) та зборів засновників (протокол №1 від 30.07.2010).

Засновниками товариства є Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Західна інвестиційна група" (в інтересах ПЗНВІФ "Українські інвестиційні системи") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Західна інвестиційна група" (в інтересах ПЗНВІФ "Інвестиційний стандарт"). Кожний засновник товариства є його учасником.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 у вказаному позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази вступу позивача в Товариство з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" у спосіб визначений статутом, а саме, відсутні докази набуття права власності на частку у статутному капіталі товариства та / або отримання часток у статутному капіталі товариства в обмін на видані письмові зобов`язання, а також відсутнє рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" про вступ до товариства ОСОБА_1 . Таким чином, господарські суди дійшли висновку про те, що у позивача відсутнє право на отримання частки у статутному капіталі товариства, оскільки вона не була учасником Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон". Крім того, суди встановили, що відповідач виплатив ОСОБА_1 5000,00 грн компенсації вартості акцій ВАТ "Залізобетон", правонаступником якого є відповідач, тобто у розмірі, що є значно вищим за номінальну вартість акцій, власником яких була позивачка.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

ОСОБА_1 25.02.2019 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 у справі №909/371/18, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду у справі №909/371/18 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об`єктивності та всебічності з`ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що стало наслідком порушення норм процесуального права.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що в матеріалах справи відсутні докази вступу позивача до товариства, а саме відсутні докази набуття права власності на частку у статутному капіталі товариства, є помилковим з огляду на таке:

- листом від 29.04.2013 №01/920-02/2 ПАТ "Івано-Франківськцемент" (засновник ВАТ "Залізобетон") повідомило, що зборами учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Івано- Франківськзалізобетон", які відбулися 12.04.2013, розглянуто звернення ОСОБА_1 та інших осіб як акціонерів ВАТ "Залізобетон" про включення їх до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон". Згаданими зборами учасників включено Жилаву А.І. до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" та затверджено нову редакцію статуту товариства;

- листом від 04.10.2017 відповідач повідомив, що станом на 29.07.2010 частка ОСОБА_1 у статутному капіталі становила 1040 акцій, що складало 0,001512 % та дорівнювало 260 грн (номінальна вартість) від загального об`єму;

- суди не витребовували від відповідача для всебічного та об`єктивного вирішення спору ні балансу, ні звіту про фінансовий стан.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Я зазначалося судами попередніх інстанцій, в обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на заяву від 15.04.2011 про прийняття учасником товариства, складену в простій письмовій формі, заяву від 07.12.2017 про виплату належної частки вартості майна, пропорційної частці у статутному капіталі товариства, складену у простій письмовій формі, заяву від 20.12.2017 про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", засвідчену нотаріально, видатковий касовий ордер від 20.12.2017 про отримання компенсації вартості акцій у сумі 5000 грн, копію листа Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" від 04.10.2017 №559 про готовність компенсувати вартість акцій.

Проте, відповідач заперечуючи проти позову, подав повідомлення Відкритого акціонерного товариства "Залізобетон" про проведення зборів акціонерів, копію оголошення про проведення загальних зборів акціонерів, лист Товариства з додатковою відповідальністю "Реєстратор-Сервіс" щодо розподілу акцій Відкритого акціонерного товариства "Залізобетон", рішення зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Залізобетон", оформлене протоколом №5 від 29.04.2010, рішення зборів засновників Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", оформлене протоколом №1 від 30.07.2010, статут Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", протокол реєстраційної комісії від 29.04.2010, журнал вхідної кореспонденції.

Як вбачається з даних доказів, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що вони не підтверджують факту набуття позивачкою корпоративних прав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон".

Матеріали справи не містять ні доказів направлення позивачкою на адресу товариства своєї заяви від 15.04.2011 про прийняття до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю, ні заяви від 20.12.2017 про вихід зі складу учасників товариства, ні доказів прийняття товариством рішення з приводу її включення до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю та відповідної реєстрації позивачки як учасника Товариства з додатковою відповідальністю. Сама ж заява позивачки про вихід з товариства, адресована Товариству з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", а не Товариству з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон".

Як було вірно зазначено судами попередніх інстанцій, з установчих документів та з витягу з ЄДРЮОФОПГФ, вбачається, що ПАТ "Івано-Франківськцемент" не є учасником Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", про що також зазначено ним у своєму листі від 29.04.2013 за №01/920-02/24. Таким чином, вказаний лист не може вважатися належним доказом у даній справі. Крім того, у вказаному листі міститься інформація про те, що саме внаслідок поведінки ОСОБА_1 її не було включено до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю (відмова підписати статут Товариства з додатковою відповідальністю і, як наслідок, неможливість здійснення державної реєстрації статуту).

У листі Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" від 04.10.2017 №559 також не міститься жодної інформації, яка б вказувала на те, що ОСОБА_1 є учасником цього товариства, а лише вказано, що станом на 29.07.2010 у статутному капіталі товариства закріплено її частку як акціонера ВАТ "Залізобетон", вказано розмір (1040 акцій) та грошове вираження (260 грн.) цієї частки, а також запропоновано ОСОБА_1 виплатити компенсацію в сумі 5000,00 грн. за вказані акції.

В матеріалах справи наявні докази того, що 20.12.2017 ОСОБА_1 отримала від Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" 5000,00 грн компенсації вартості акцій.

З огляду на викладене, посилання скаржника на лист ПАТ "Івано-Франківськцемент" від 29.04.2013 №01/920-02/24 та лист Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" від 04.10.2017 №559 не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Приписами ст. 100 ЦК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов`язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (стаття 106 ЦК України).

Перетворенням юридичної особи, відповідно до ст. 108 ЦК України є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Товариством з додатковою відповідальністю, згідно ст. 65 Закону України "Про господарські товариства", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визнається товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ст. 54 зазначеного вище Закону).

Право власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю або Товариства з додатковою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до Товариства з обмеженою відповідальністю. Право участі у Товариства з обмеженою відповідальністю або Товариства з додатковою відповідальністю є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв`язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається. Право безпосередньої участі у Товариства з обмеженою відповідальністю або Товариства з додатковою відповідальністю третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

Згідно з положеннями статті 89 ЦК України відомості про зміни у складі учасників Товариства з обмеженою відповідальністю або Товариства з додатковою відповідальністю підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" фізичні та юридичні особи можуть вступити до складу учасників товариства у разі коли вони набули права власності на частку у статутному капіталі товариства в порядку, передбаченому цим статутом та ст. 147 ЦК України, а також при збільшенні його статутного капіталу.

Отримання часток у статутному капіталі товариства в обмін на видані письмові зобов`язання може відбуватися шляхом вступу як учасника до товариства після його державної реєстрації шляхом обміну письмових зобов`язань на частки у статутному капіталі товариства або шляхом виплати вартості належних йому часток згідно письмових зобов`язань.

Питання щодо вступу третіх осіб до товариства вирішуються загальними зборами його учасників (п. 6.1,6.2 статуту).

В матеріалах справи відсутні докази вступу позивачки до Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" у спосіб визначений статутом, а саме: відсутні докази набуття права власності на частку у статутному капіталі товариства та / або отримання часток у статутному капіталі товариства в обмін на видані письмові зобов`язання; відсутнє рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон" про вступ до товариства ОСОБА_1 . Відсутня інформація з ЄДРЮОФОПГФ, яка б підтверджувала, що ОСОБА_1 була учасником Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон".

Звертаючись із позовом у даній справі, позивачка безпідставно ототожнює поняття виплати учаснику товариства вартості частини майна товариства при виході з товариства (яка здійснюється в порядку ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та поняття викупу акціонерним товариством вартості акцій при перетворенні товариства (який здійснюється в порядку Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а також відповідно до порядку, встановленого в рішенні загальних зборів акціонерів про перетворення акціонерного товариства).

Як було зазначено вище, оскільки ОСОБА_1 не була учасником Товариства з додатковою відповідальністю "Івано-Франківськзалізобетон", вона не має підстав для звернення з позовом у даній справі з покликанням на ст. 54 Закону України "Про господарські товариства".

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції твердження позивачки про те, що компенсація вартості акцій повинна відбутися в сумі 265400,00 грн, є безпідставним з огляду на зміст п. 8.1 та п. 9 рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Залізобетон", оформленого протоколом №5 від 29.04.2010.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновку суду першої та апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.