1.1. У серпні 2018 року Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - КП "Дніпроводоканал") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (далі - ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів") про стягнення заборгованості за скид стічних вод із понаднормативним забрудненням у сумі 485 924,26 грн.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 525, 526, 610, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 193, 218 Господарського кодексу України, а також Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджені рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 № 129 (далі - Правила № 129), та Інструкцію про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств (додаток № 4 до Правил № 129) обґрунтовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 25.04.2012 № 0942 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - договір від 25.04.2012 № 0942).

Так, позивач зазначає, що 29.05.2017 представники КП "Дніпроводоканал" здійснили виїзд із метою відбору проб стічних вод ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", про що засобами зв`язку повідомлено представникові відповідача, який запропонував пройти на територію після 30 хвилин очікування, що є порушенням вимог пункту 7.13 Правил № 129, а саме зволіканням у допуску на територію підприємства, про що складено акт від 29.05.2017, а також здійснено розрахунок величини плати за скид стічних вод із понаднормативним забрудненням із коефіцієнтом кратності 5 за травень 2017 року. Розрахунок з актом направлено відповідачеві (лист від 16.06.2017). Виставлений рахунок від 31.07.2017 № 65829 на суму 230 175,58 грн також направлено відповідачеві (лист від 31.10.2017 № 12929/2614).

Крім того, позивач зазначив, що 17.07.2017 здійснено виїзд із метою відбору проб стічних вод ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", проте відповідач не надав доступу до двох контрольних колодязів (із чотирьох), що також є порушенням вимог пункту 7.13 Правил № 129 та пункту 2.5 Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств щодо надання доступу для відбору проб з усіх контрольних колодязів, про що складено відповідний акт. Листом від 31.08.2017 відповідачеві направлено розрахунок величини, а листом від 31.10.2017 - рахунок від 30.09.2017 № 84900 на суму 255 748,68 грн, який відповідач не оплатив.

1.3. У відзиві на позовну заяву ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", заперечуючи проти її задоволення, наголосило, що позивач навмисно не зазначив у позовній заяві про неодноразове повідомлення відповідачем про незгоду із нарахуванням і вимогами про сплату коштів у зв`язку з безпідставністю таких вимог, оскільки до актів, на які посилається позивач, внесено недостовірні відомості.

Відповідач зазначив, що як убачається зі змісту розрахунку плати за скид стічних вод із понаднормативним забрудненням за травень 2017 року і липень 2017 року, розрахунок заборгованості здійснено на підставі пункту 7.13 Правил № 129 і пунктів 3.1, 3.3, 3.5 наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (далі - Держбуд України) від 19.02.2002 № 37 "Про затвердження Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" (далі - наказ Держбуду України від 19.02.2002 № 37).

Водночас, як наголосив відповідач, Правила № 129 розроблені на підставі наказу Держбуду України від 19.02.2002 № 37, який, у свою чергу, скасовано згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 166-р (166-2017-р) .

Отже, позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості відповідача за травень і липень 2017 року, застосував нормативні акти, які скасовано.

ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" також акцентує на помилковості тверджень позивача про зволікання відповідача більш ніж 30 хвилин у допуску на територію підприємства для здійснення відбору проб стічних вод, що спростовується актом, складеним представниками позивача, роздруківкою оператора телефонного зв`язку, а також відео- і фотозйомкою.

Щодо доводів позивача про порушення, виявлені 17.07.2017, а саме стосовно недопуску представників позивача до двох колодязів, ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" наголосило, що згідно з пунктом 3.1 укладеного між сторонами договору від 25.04.2012 № 0942 підприємство (відповідач) несе відповідальність за якість стічних вод, які скидає у міську каналізаційну мережу, а у договорі сторони узгодили, що точками відбору проб стічних вод є каналізаційні колодязі № 1, № 2, зазначені на схемі, і саме у цих місцях відповідач скидає стічні води у міську каналізаційну мережу.

Відповідач також зазначив про порушення позивачем положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) щодо безпідставності проведення перевірок за відсутності направлення.

Крім того, на думку відповідача, про безпідставність і неправомірність дій позивача свідчить зміст судових рішень у справі № 904/8699/15.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" на користь КП "Дніпроводоканал" 255 748,68 грн плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за липень 2017 року та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 836,23 грн. У решті позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, заявлених на підставі акта від 29.05.2017, дійшли висновку про недоведеність факту створення відповідачем перешкод у відборі проб.

Водночас задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 255 748,68 грн згідно з актом від 17.07.2017, суди дійшли висновку, що відмова представникам позивача у наданні доступу до колодязів інших каналізаційних випусків, через які відбувається скид стічних вод, є порушенням вимог пункту 2.5 Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, яка є додатком № 4 до Правил № 129, та пункту 7.2.5 договору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у частині задоволення позову про стягнення на користь КП "Дніпроводоканал" 255 748,68 грн плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за липень 2017 року і в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. У решті судові рішення скаржник просить залишити без змін.

3.2. Скаржник наголошує на залишенні судами поза увагою, що згідно з додатком до укладеного між сторонами договору від 25.04.2012 № 0492 - актом визначення точки розподілу надання послуг з розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж, підписаним уповноваженими представниками сторін, визначено та узгоджено два контрольних колодязі № 1 і № 2 для відбору проб стічних вод. У додатку № 1 до договору зазначено, що контрольні колодязі № 1 і № 2 позначені на схемі Генерального плану у масштабі 1:500. Отже, сторони у договорі узгодили, що точками відбору стічних вод є два колодязі - № 1 і № 2, зазначені на схемі.

Заявник касаційної скарги звертає увагу, що за змістом пункту 1.1 договору від 25.04.2012 № 0492 точка розподілу - це місце передачі послуг від водоканалу (позивач) абоненту (відповідач) і саме у цих місцях відповідач скидає стічні води у міську каналізаційну мережу. Згідно з пунктом 6.2.1 договору водоканал зобов`язаний забезпечити надання послуг у точках розподілу відповідно до умов договору. У пункті 5.1 договору передбачено, що між сторонами встановлюється межа відповідальності за стан та експлуатацію водопровідних мереж згідно з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) (далі - Правила № 190), та відповідно до акта визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж, який є додатком № 1 до договору та Генерального плану об`єкта в масштабі 1:500 із позначенням на ньому водопровідних і каналізаційних мереж з випусками до каналізації водоканалу та контрольних колодязів № 1, № 2 для відбору проб.

Отже, ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" зазначає, що у договорі від 25.04.2012 № 0492 не передбачено відповідальності відповідача за недопуск позивача до обстеження та відбору проб стічних вод із контрольних колодязів, а тим більше з інших колодязів, до яких відповідач не має жодного стосунку.

Як зазначено в акті від 17.07.2017 та установлено судами під час розгляду справи, відповідач надав доступ для проведення обстеження та відбору стічних проб із контрольних колодязів № 1, № 2 відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 25.04.2012 № 0492 і додатку до нього.

ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17 щодо визнання неправомірним виставленого водоканалом рахунка через здійснення відбору проб стічних не із контрольного колодязя та не за схемою, узгодженою сторонами у договорі.

Крім того, ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" зауважує про застосування позивачем під час здійснення розрахунку, що не взято до уваги судами, скасованого нормативного акта, який не підлягав застосуванню.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу КП "Дніпроводоканал" просить відмовити у її задоволенні, зазначаючи, що скасування загальнодержавних правил та інструкцій не має наслідком припинення дії місцевих правил приймання стічних вод, тобто Правила № 129, затверджені рішенням органу місцевого самоврядування, яке не скасовано, є чинними та обов`язковими до виконання. За змістом пункту 7.13 цих Правил у разі відмови виділити відповідальну особу, зволікання із допуском представника водоканалу на територію підприємства або створення перешкод у відборі проб та обстеженні мереж каналізації водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень із коефіцієнтом кратності 5 за розрахунковий місяць, в якому вчинено правопорушення.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.2. Як убачається із матеріалів справи, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога КП "Дніпроводоканал" про стягнення з ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" заборгованості за скид стічних вод із понаднормативним забрудненням у сумі 485 924,26 грн, а саме 230 175,58 грн, нарахованих згідно з актом від 29.05.2017 у зв`язку зі зволіканням у доступі для здійснення відбору проб стічних вод, та 255 748,68 грн, нарахованих згідно з актом від 17.07.2017 у зв`язку із ненаданням відповідачем доступу до двох контрольних колодязів (із чотирьох).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" 230 175,58 грн, нарахованих згідно з актом від 29.05.2017 у зв`язку зі зволіканням у доступі для здійснення відбору проб стічних вод, суди попередніх інстанцій установили безпідставність і необґрунтованість вимог у цій частині.

За змістом частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судові рішення щодо відмови КП "Дніпроводоканал" у задоволенні позову в частині стягнення 230 175,58 грн учасники справи не оскаржують.

4.3. Водночас задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" 255 748,68 грн, суди дійшли висновку, що відмова позивача у наданні доступу до колодязів інших каналізаційних випусків, через які відбувається скид стічних вод, є порушенням вимог пункту 2.5 Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, яка є додатком № 4 до Правил № 129, пункту 7.2.5 договору, а тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими.

4.4. Суди попередніх інстанцій установили, що 25.04.2012 між Міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" (правонаступником якого є КП "Дніпроводоканал") (водоканал) і Закритим акціонерним товариством "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (правонаступником якого є ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (абонент) укладено договір № 0942 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, за змістом пункту 2.1 якого водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а абонент - оплачувати послуги у порядку та на умовах, визначених договором і чинним законодавством.

Зазначений договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і в частині надання послуг діє до 25.04.2018, а в частині їх оплати - до повного виконання (пункт 9.1 договору з урахуванням змін, внесених згідно з додатковою угодою від 24.04.2015).

За змістом пункту 3.15 договору абонент, на балансі якого перебувають мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин у стічних водах.

Абонент зобов`язаний вчасно, у встановлений договором строк, оплачувати послуги та інші нарахування згідно з умовами договору та законодавства (пункт 7.2.1 договору).

Відповідно до пункту 7.2.8 абонент зобов`язаний не перевищувати рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах і нести відповідальність за якісний склад стічних вод.

4.5. Також суди установили, що згідно з пунктом 2.1.4 Правил № 129 (застосування яких до спірних правовідносин визнано судами правильними з огляду на чинність рішення органу місцевого самоврядування, якими такі правила затверджено і введено у дію) водоканал має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем підприємства та складати акти за результатами цих обстежень.

Згідно з підпунктом 2.1.6 Правил № 129 водоканал має право здійснювати позаплановий (у будь-яку годину доби), не погоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (у разі виявлення порушень Правил та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи. Присутність представника підприємства під час відбору проб є обов`язковою.

Пунктом 7.10 Правил № 129 передбачено, що при відборі проб на випусках стічних вод підприємство повинно забезпечити присутність своїх представників: особи, відповідальної за стан каналізаційних мереж, слюсаря для відкриття кришки колодязя та інших.

Згідно з пунктом 7.13 Правил № 129 у разі відмови підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволікання з допуском представника водоканалу на його територію (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створення перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, в якому було вчинено це порушення.

Як убачається зі змісту пункту 7.2 укладеного між сторонами договору, абонент зобов`язаний не перевищувати рівень вмісту забруднюючих речовин у стічних водах і несе відповідальність за якісний склад стічних вод (підпункт 7.2.8.), призначає представників абонента, відповідальних за технічний стан мереж, споруд стосовно кожного об`єкта абонента згідно з додатком № 2 до договору, уповноважених на складання актів обстежень таких об`єктів, та надає водоканалу довіреності, що підтверджують їх повноваження (підпункт 7.2.11).

Згідно з пунктом 7.7 Правил № 129 підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та документів.

Крім того, за змістом пунктів 2.4, 2.5, 2.6 Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, яка є додатком № 4 до Правил № 129, відбір проб провадиться фахівцями водоканалу у присутності відповідальних представників підприємств; відбір проб провадиться у будь-яку годину доби з контрольних колодязів усіх випусків стічних вод; підприємства зобов`язані забезпечити безперешкодний підхід до місця відбору проб.

У пункті 7.2.5 договору передбачено, що абонент зобов`язаний забезпечити безперешкодний доступ до мереж, арматури, засобів обліку, розподільчих систем та іншого обладнання водопостачання та водовідведення абонента представників водоканалу, за наявності у них відповідного посвідчення для контролю за технічним станом, за рівнем споживання води питної, а також для виконання відключення і обмеження водопостачання та водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю інженерного обладнання у приміщеннях абонента.

Водночас, як установлено судами, згідно з актом від 17.07.2017 ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" допустило представників КП "Дніпроводоканал") для здійснення відбору проб стічних вод із контрольних колодязів двох каналізаційних випусків (№ 1, № 2) та відмовило у наданні доступу до колодязів інших каналізаційних випусків, через які відбувається скид стічних вод, а отже порушило Правила № 129, Інструкцію про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, яка є додатком № 4 до Правил № 129, вимоги пункту 7.2.5 договору, що є підставою для стягнення нарахованих позивачем 255 748,68 грн.

4.6. Проте колегія суддів вважає наведений висновок судів передчасним, зважаючи на таке.

Як убачається зі змісту договору від 25.04.2012 № 0942, його укладено між сторонами у справі на підставі, зокрема, статей 633, 634 Цивільного кодексу України, Закону України "Про питну воду, та питне водопостачання", Закону України "Про житлово - комунальні послуги", Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) (далі - Правила № 190).

За змістом статей 633, 634 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено Законом України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання якого згідно зі статтею 3 є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" урегульовано, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

За змістом статті 20 цього Закону до обов`язків споживача віднесено, у тому числі, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (у редакції, чинній на час укладення договору від 25.04.2012) централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом. Споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

За змістом статті 19 цього Закону (у відповідній редакції) послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов`язки сторін договору; відповідальність сторін договору. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови (стаття 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Правила № 190 визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

У пункті 1.2 цих Правил наведено вжиті у них терміни, а саме визначено, що виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб`єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення - споживач або суб`єкт господарювання, який має намір здійснити будівництво або реконструкцію об`єкта будівництва з подальшим його приєднанням до систем централізованого водопостачання та водовідведення; контрольна проба - проба стічних вод споживача (субспоживача), відібрана з контрольного колодязя з метою визначення складу стічних вод, що відводяться у централізовану мережу водовідведення; межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

У розділі ІІ Правил № 190 визначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг викладено у статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у тому числі, зокрема, наведено вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну із цих послуг, загальну вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; права та обов`язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту.

4.7. Як убачається зі змісту укладеного між сторонами договору від 25.04.2012 № 0942, згідно з пунктом 5.1 між водоканалом і абонентом встановлюється межа відповідальності за стан і експлуатацію водопровідних мереж згідно з Правилами № 190, відповідно до акта визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних і каналізаційних мереж (додаток № 1 до договору) та Генерального плану об`єкта в масштабі 1:500 із позначеними на ньому водопровідною та каналізаційною мережами і випусками до каналізації водоканалу.

Точка розподілу згідно з пунктом 1.1 договору - це місце передачі послуги від водоканалу абоненту.

За змістом додатку № 1 до договору від 25.04.2012 № 0942 (акт визначення точки розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних і каналізаційних мереж по об`єкту, розташованому за адресою: вул. Малогвардійська, 1) межа водопровідних мереж визначається по вводу № 1 і вводу № 2. Межа каналізаційних мереж визначається по вводу № 1 до колодязів № 1 і № 2. Про позначення колодязів № 1, № 2 зазначено на схемі водопровідних та каналізаційних мереж.

4.8. Проте задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" 255 748,68 грн у зв`язку із недопуском представників КП "Дніпроводоканал" для здійснення відбору проб стічних вод до інших каналізаційних випусків (крім колодязів № 1, № 2) суди попередніх інстанцій залишили поза увагою необхідність з`ясування обставин, виходячи із доводів та аргументів всіх учасників справи, щодо наявності передбачених, зокрема, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами № 190 та умовами укладеного між сторонами договору від 25.04.2012 № 0942 підстав для нарахування відповідних коштів, а також доведення позивачем факту створення перешкод у доступі до випусків стічних вод, визначених договором, укладеним між сторонами.

Крім того, суди залишили поза увагою, що згідно з пунктом 7.2 Правил № 129 відбір проб здійснюється із контрольних колодязів (КК), які споруджуються та обслуговуються підприємством. Місця відбору проб визначаються, ґрунтуючись на схемі випусків до міської каналізації, згідно з генеральним планом підприємства в масштабі 1:500 та з урахуванням особливостей виробництва.

Суди не надали належної оцінки аргументам відповідача стосовно того, що зазначені в акті від 17.07.2017 інші каналізаційні випуски йому не належать, договором не передбачені, а отже не з`ясували наявності правових підстав для стягнення коштів саме у зв`язку із недопуском представників КП "Дніпроводоканал" для відбору проб стічних вод з інших каналізаційних випусків (крім № 1, № 2, доступ до яких відповідач надав).

4.9. При цьому, як убачається зі змісту акта про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представникам КП "Дніпроводоканал" при відборі проб та обстеженні мереж каналізації підприємства від 17.07.2017, під час обстеження виявлено чотири випуски, через які відбувається скид стічних вод підприємства до мереж міської каналізації. Абонент надав допуск для проведення відбору проб стічних вод із контрольних колодязів двох каналізаційних випусків. У наданні доступу до колодязів інших каналізаційних випусків, через які відбувається скид стічних вод, абонент відмовився.

За змістом пункту 1.2 Правил № 190 випуск водовідведення - трубопровід від будинку або споруди до першого колодязя дворової або внутрішньоквартальної мережі або трубопровід від останнього колодязя внутрішньомайданчикових мереж підприємства до відомчої або централізованої мережі водовідведення. Контрольна проба - проба стічних вод споживача (субспоживача), відібрана з контрольного колодязя з метою визначення складу стічних вод, що відводяться у централізовану мережу водовідведення.

У випадку розміщення на одній території кількох промислових підприємств, які скидають стоки у міську мережу водовідведення, виробник при видачі технічних умов передбачає встановлення контрольних колодязів на внутрішньомайданчикових мережах для кожного з підприємств (пункт 4.14 цих Правил).

За змістом пункту 4.3 Правил № 190 забороняється будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Пунктом 3.2 цих Правил передбачено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Витрати, пов`язані з відключенням і можливою ліквідацією пристроїв (споруд), які самовільно зведені та приєднані до систем централізованого водопостачання та водовідведення, підлягають відключенню від цих систем, оплачуються їх власником (пункт 3.11 цих Правил).

Водночас, установивши обставини щодо визначення сторонами у договорі наявності двох контрольних колодязів № 1, № 2, а також зазначення КП "Дніпроводоканал" в акті від 17.07.2017 про виявлення чотирьох випусків стічних вод, суди не з`ясували питання розміщення на одній території кількох промислових підприємств, які скидають стоки у міську мережу водовідведення, приналежності виявлених випусків стічних вод саме ПрАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", встановлення цих випусків на підставі технічних умов чи самовільно, а отже не визначили правової природи грошової суми, за стягненням якої звернувся позивач (грошові кошти за створення перешкод при відборі проб та обстеження мереж каналізації підприємства або витрати, пов`язані із самовільним зведенням і приєднанням до систем централізованого водопостачання та водовідведення пристроїв (споруд).

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.5. За наведених обставин, ураховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним і таким, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів та доводів, тому судові рішення у справі необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2019 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2018 у справі № 904/3453/18 у частині задоволення позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради 255 748,68 грн плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за липень 2017 року скасувати і в цій частині справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.