у січні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Господарського суду Дніпропетровської області позов про стягнення солідарно з ПАТ "Акцент-Банк" та ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" 441 540,86 грн, з яких: 147 287,67 грн 6% річних та 294 253,19 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачами зобов`язань щодо сплати боргу за простим векселем № 7033646200564 від 04 травня 2000 року.

Господарський суд Дніпропетровської області, керуючись приписами ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, передав справу № 904/65/18 за виключною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.

15.01.2019 ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з клопотанням про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 400, 00 грн.

Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 клопотання ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" задоволено. Стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 7 400,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний суд виходив з того, що відповідачем-2 було надано докази на підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу, а від позивача не надходили клопотання про зменшення їх розміру та заперечення стосовно неспівмірності заявлених відповідачем-2 витрат на професійну правничу допомогу.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану додаткову постанову. Підставами для скасування судового рішення позивач зазначає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. На думку скаржника, суд не надав оцінку всім обставинам справи, кваліфікації і досвіду адвоката відповідача-2. Розмір гонорару адвоката ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" є завищеним та не відповідає складності справи. Стверджує, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не було повідомлено про розгляд клопотання ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про відшкодування судових витрат Західним апеляційним господарським судом 28.01.2019.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 вважає додаткову постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" оскаржує в касаційному порядку додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019.

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" покладено витрати на правничу допомогу в сумі 7 400,00 грн, понесені відповідачем-2 при розгляді справи в апеляційному господарському суді.

Апеляційний господарський суд, дослідивши обставини та докази у справі, встановив факт надання відповідачеві-2 правничої допомоги, що підтверджується договором про надання правової допомоги №2018/992 від 01.06.2018, додатковим правочином №2018/1103 від 04.06.2018; актом приймання-передачі послуг за договором про надання правової допомоги №2018/992 від 01.06.2018 на суму 7400 грн; платіжним дорученням №19439 від 15.01.2019 на суму 7 400 грн. Вказані документи містять детальний опис наданих адвокатом послуг за договором про надання правової допомоги. У судовому засіданні у Західному апеляційному господарському суді 10.01.2019 приймали участь адвокати Легінь Р.О. та Гурова О.М., 05.11.2018 - Гурова О.М. як представники ПрАТ "Прикарпаттяобленерго".

За умовами статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Відповідно до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав.

Відсутність клопотання від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, порядку статті 126 ГПК України, виключає можливість суду самостійно (без вказаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Щодо аргументів скаржника, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не було повідомлено про розгляд клопотання ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про відшкодування судових витрат Західним апеляційним господарським судом 28.01.2019 необхідно зазначити таке.

18 січня 2019 року до Західного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" надійшло клопотання про відшкодування судових витрат №058/211 від 15.01.2019, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7400, 00 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 вказане клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні 28.01.2019. Як вбачається з матеріалів справи ухвала апеляційного суду від 21.01.2019 направлена сторонам 21.01.2019 рекомендованими листами.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа з штрихкодовим ідентифікатором № 7901010123324 (а.с. 48, т. 2) ПАТ "НАК "Нафтогаз України" отримало вказану ухвалу 24.01.2019.

За таких обставин, позивач був належно повідомлений про розгляд клопотання ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про відшкодування судових витрат в судовому засіданні на 28.01.2019 та не був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні і, за наявності заперечень щодо суми заявленої до відшкодування правничої допомоги, подати клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, довести неспівмірність таких витрат.

Разом з тим, касаційний суд приймає до уваги те, що постановою Верховного Суду від 13.05.2019 касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, якими відмовлено в задоволенні позову у цій справі - без змін.

Відтак, враховуючи положення частини 4 статті 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи в апеляційному суді (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу) покладаються на позивача.

Отже, оскаржувана додаткова постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що позивач оскаржує у Касаційному господарському суді додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду, якою розглядалося виключно питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, ним було помилково сплачено 3 842,00 грн судового збору за подання касаційної скарги відповідно до платіжного доручення №7001608 від 18.02.2019.

Водночас, скаржник не позбавлений права відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням про повернення суми судового збору.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 у справі за № 904/65/18 - без змін.