розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коротун О.М., Чорногуз М.Г., Мартюк А.І.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш"

про визнання недійсним договору,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Хімнафтомашпроект" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (далі - Відповідач, Банк) про:

- визнання недійсним з моменту вчинення договору іпотеки №З_01Ю/6 від 21.03.2013 (далі - Іпотечний договір), укладеного між сторонами у справі;

- вилучення запису про іпотеку з Державного реєстру іпотек;

- заняття заборони відчуження нежитлового приміщення площею 2684,40 м-2 (літера А), нежитлових приміщень площею 3365,30 м-2 (літера А') загальною площею 6049,70 м-2, які є власністю Позивача, накладеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Аллою Володимирівною за Іпотечним договором.

2. Позов мотивований тим, що Іпотечний договір укладений з перевищенням повноважень та не відповідає приписам пункту 1 частини 3 статті 92, частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 180 Господарського кодексу України, статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Хід розгляду справи

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 позовні вимоги задоволені.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

5. Постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2016 постанова суду апеляційної інстанції скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

7. Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у задоволенні позову відмовлено.

9. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2017, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, позовні вимоги задоволені.

10. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" (далі - Заявник) на рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заявника, відмовлено у задоволенні заяви Заявника про накладення арешту в порядку статті - 1057-1 Цивільного кодексу України.

12. Ухвала мотивована посиланням на положення пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України та встановлення відсутності порушення прав, інтересів та (або) обов'язків Заявника оскаржуваним судовим рішенням.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

13. Заявник та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" (далі - Третя особа-2) подали касаційні скарги, в яких просять ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду справи за апеляційною скаргою Заявника.

14. Касаційні скарги мотивовані посиланням на неврахування судом апеляційної інстанції того, що істотним порушенням норм процесуального права, яке є підставою для обов'язкового скасування судового рішення, є прийняття судом рішення про права та обов'язки осіб, які не були залучені до справи.

15. При цьому Заявник і Третя особа-2 заперечують проти висновку суду апеляційної інстанції про те, що при розгляді справи питання про права, інтереси та обов'язки Заявника не досліджувалися, оскільки вирішувалось питання про правовідносини, що виникли між Позивачем та Відповідачем. Заявник вважає себе належним відповідачем у даній справі та зазначає, що апеляційний господарський суд не розпочав слухати справу за його апеляційною скаргою.

16. Також, на думку Заявника і Третьої особи-2, безпідставними є висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для висновку щодо правонаступництва за Іпотечним договором, про віднесення обставин встановлення належного кредитора у кредитних і забезпечувальних правовідносинах до нововиявлених обставин, про суперечність вимог апеляційної скарги.

17. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій, зокрема, заявлені вимоги про скасування ухвали суду апеляційної інстанції (у частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017, постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 та постанови Вищого господарського суду України від 13.06.2017 у відкритті касаційного провадження відмовлено ухвалою Верховного Суду від 05.03.2019).

18. Касаційна скарга Відповідача мотивована невідповідністю фактичним обставинам справи висновків суду апеляційної інстанції про відсутність правонаступництва Заявника за Іпотечним договором. Відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем у даній справі та мав бути замінений на Заявника. На думку Відповідача, судовими рішеннями у справі вирішено питання про права та обов'язки Заявника як іпотекодержателя без залучення його до участі у справі.

19. Позивач подав відзив на касаційні скарги, в якому просить касаційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

20. Відзив мотивований посиланням на безпідставність та необґрунтованість касаційних скарг. За доводами Позивача, у даній справі не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов'язки Заявника, тому суд апеляційної інстанції правомірно закрив провадження у справі.

21. Крім того, Заявник та Позивач подали письмові пояснення у справі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Між Позивачем (іпотекодавець) та Банком (іпотекодержатель) 21 березня 2013 року укладений Іпотечний договір.

23. У подальшому 20 квітня 2016 року Банк на електронному торговому майданчику Товарної біржі "Статус Експерт" уклав оплатний договір щодо відступлення Заявнику належних йому прав вимоги за Кредитним договором та Іпотечним договором (далі - Договір відступлення-1).

24. 25 квітня 2016 року Заявник уклав договір щодо відступлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" зазначених прав, зокрема, за Іпотечним договором (далі - Договір відступлення-2).

25. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі №910/14157/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017, визнаний недійсним з моменту вчинення Договір відступлення-2.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

26. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

27. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) (у редакції, чинній на момент звернення Заявника з апеляційною скаргою)

Стаття 254. Право апеляційного оскарження

1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

3. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.

Стаття 264. Закриття апеляційного провадження

1. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

2. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

28. Суд виходить з того, що згідно з положеннями частини 1 статті 254, пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України особи, які не брали участі у справі, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції лише в тому випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. Відтак після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, суд апеляційної інстанції повинен перш за все з'ясувати наявність чи відсутність вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси, обов'язки зазначеної особи. Встановлення наявності вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення.

29. Водночас Суд звертає увагу, що оскаржуваним незалученою особою судовим рішенням повинно бути безпосередньо вирішено питання щодо прав (інтересів, обов'язків) цієї особи, тобто в мотивувальній або резолютивній частинах рішення повинні міститися висновки про права та обов'язки цієї особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не має братися до уваги.

30. З огляду на викладене Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Заявника, оскільки він не є учасником справи, а питання щодо його прав (інтересів, обов'язків) суд не вирішував.

31. При цьому Суд відхиляє викладені в касаційних скаргах доводи про те, що судовими рішеннями у справі вирішено питання про права та обов'язки Заявника, а Заявник є належним відповідачем у справі. Суд враховує, що згідно зі встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами Заявник не є безпосереднім учасником відповідних правовідносин з укладення Іпотечного договору, адже не є його стороною. Тобто обставини додержання чи недодержання в момент вчинення сторонами Іпотечного договору вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, не залежали від Заявника.

32. Водночас при зверненні з апеляційною скаргою Заявник не довів обставини виникнення у нього певних прав (інтересів, обов'язків) безпосередньо з Іпотечного договору, адже Договір відступлення-1 між Банком та Заявником укладений вже після укладення Іпотечного договору.

33. Зважаючи на відсутність вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки Заявника, він не є суб'єктом оскарження в розумінні статті 254 Господарського процесуального кодексу України. Відтак суд апеляційної інстанції обґрунтовано закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заявника на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

34. У зв'язку з наведеним Суд не приймає до уваги аргументи Заявника про те, що суд апеляційної інстанції не розпочав слухати справу за апеляційною скаргою Заявника по суті та безпосередньо не досліджував наявні у справі докази. При цьому Суд враховує, що Заявник у касаційній скарзі не зазначив конкретні докази, які підтверджують його безпосередню участь у правовідносинах з укладення Іпотечного договору, але не отримали правової оцінки суду апеляційної інстанції.

35. Водночас Суд зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції та доводи учасників справи щодо наявності чи відсутності правонаступництва Заявника за Іпотечним договором не стосуються спору у даній справі, який виник між Позивачем та Відповідачем у зв'язку з недотриманням сторонами вимог законодавства при укладенні Іпотечного договору. Також безпідставними є аргументи щодо наявності чи відсутності нововиявлених обставин, адже предметом розгляду суду апеляційної інстанції не була заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржники не спростували висновки суду апеляційної інстанції та не довели неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

37. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційних скарг та залишення без змін ухвали суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

38. Понесені Заявником, Відповідачем і Третьою особою-2 у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються, відповідно, на Заявника, Відповідача і Третю особу-2, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

39. Згідно з положеннями частини 1 статті 254, пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України особи, які не брали участі у справі, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції лише в тому випадку, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. Відтак після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, суд апеляційної інстанції повинен перш за все з'ясувати наявність чи відсутність вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси, обов'язки зазначеної особи.

40. Встановлення наявності вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення. Оскаржуваним незалученою особою судовим рішенням повинно бути безпосередньо вирішено питання щодо прав (інтересів, обов'язків) цієї особи, тобто в мотивувальній або резолютивній частинах рішення повинні міститися висновки про права та обов'язки цієї особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не має братися до уваги.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" залишити без задоволення.