1. 09.01.2019 Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2018 у справі №916/1915/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1915/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2019.

3. Ухвалою від 15.02.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №916/1915/17 за касаційною скаргою Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" та ухвалив здійснити перегляд постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 та ухвали Господарського суду Одеської області від 08.10.2018 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст вимог скаржника

5. 29.05.2018 до Господарського суду Одеської області надійшла скарга ДП "Одеський морський торговельний порт" на дії державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Перчика В.О., в якій скаржник просив місцевий господарський суд визнати неправомірним та скасувати пункт 3 постанови Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 02.05.2018 про відкриття виконавчого провадження №56295461 в частині стягнення з ДП "Одеський морський торговельний порт" виконавчого збору на суму 3 286, 65 грн.

5.1. В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №916/1915/17 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП "Одеський морський торговельний порт" на рішення судів першої та апеляційної інстанцій; зупинено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 у справі №916/1915/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Разом з тим, незважаючи на зупинення виконання зазначених судових рішень, постановою головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Перчика В.О. від 02.05.2018 відкрито виконавче провадження №56295461 щодо стягнення з ДП "Одеський морський торговельний порт" на користь Державної судової адміністрації України судового збору в розмірі 32 866, 55 грн. Пунктом 3 зазначеної постанови вирішено стягнути з ДП "Одеський морський торговельний порт" виконавчий збір в розмірі 3 286, 65 грн. Скаржник вважав, що стягнення органом примусового виконання рішень з Порту виконавчого збору у спірних відносинах суперечить частинам 1, 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження". За таких обставин, скаржник вважав, що стягнення з нього виконавчого збору можливе виключно у випадку стягнення з ДП "Одеський морський торговельний порт" грошових коштів на користь стягувача у виконавчому провадженні, чого не було здійснено виконавчою службою у спірних відносинах.

Короткий зміст рішення першої інстанції

6. Ухвалою від 08.10.2018 Господарський суд Одеської області у задоволенні скарги ДП "Одеський морський торговельний порт" на дії державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 у справі №916/1915/17 відмовив.

6.1. Суд першої інстанції встановив, що рішенням Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 у справі №916/1915/17, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 та постановою Верховного Суду від 22.05.2018, у задоволенні позову ДП "Одеський морський торговельний порт" відмовлено, зустрічну позовну заяву ТОВ "Пріста Ойл-Україна" задоволено частково: стягнено з ДП "Одеський морський торговельний порт" на користь ТОВ "Пріста Ойл-Україна" 2 191 102, 98 грн. як такі, що набуті без достатньої правової підстави, а також стягнено з ДП "Одеський морський торговельний порт" до Державного бюджету України 32 866, 55 грн. судового збору та з ТОВ "Пріста Ойл-Україна" до Державного бюджету України 33 408, 12 грн. судового збору. При цьому, 29.01.2018 Господарським судом Одеської області видано відповідні накази, а головним державним виконавцем Другого Приморського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області 02.05.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56295461 щодо виконання наказу Господарського суду Одеської області від 29.01.2018 про стягнення з ДП "Одеський морський торговельний порт" на користь Державної судової адміністрації України 32 866, 55 грн. судового збору.

6.2. Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий суд, з посиланням на статтю 1, частину 1 статті 13, частину 5 статті 26, частину 2 статті 27, частину 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", статті 86, 326, 339, 342 ГПК України, виходив з того, що відповідно до пункту 3 постанови від 02.05.2018 державний виконавець постановив стягнути з боржника виконавчий збір на суму 3 286, 65 грн., відтак, з урахуванням зазначених норм, місцевий суд дійшов висновку, що державним виконавцем не було допущено порушень вимог законодавства при внесенні пункту 3 до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №56295461 від 02.05.2018. При цьому, місцевий суд зазначив, що посилання скаржника на наявність ухвали Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №916/1915/17, якою відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДП "Одеський морський торговельний порт" на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зупинено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 у справі №916/1915/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, як на підставу для скасування пункту 3 постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №56295461 від 02.05.2018, у даному випадку судом не прийняті, оскільки з матеріалів справи №916/1915/17 вбачається, що заяву про зупинення вчинення виконавчих дій ДП "Одеський морський торговельний порт" подано до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області лише 04.05.2018.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою від 14.12.2018 Південно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ДП "Одеський морський торговельний порт" залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2018 у справі №916/1915/17 залишив без змін.

7.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- судом відхилено доводи скаржника щодо неналежного повідомлення про час і місце розгляду скарги в суді першої інстанції, оскільки надана скаржником копія обліково-контрольної картки не є достовірним доказом щодо дати фактичного отримання копії ухвали суду від 01.10.2018 ДП "Одеський морський торговельний порт" в розумінні норми статті 78 ГПК України і підтверджує лише обставину проведення 08.10.2018 реєстрації Портом ухвали суду як вхідної кореспонденції.

- державний виконавець, зазначаючи у постанові від 02.05.2018 про відкриття виконавчого провадження №56295461 про стягнення з ДП "Одеський морський торговельний порт" виконавчого збору в розмірі 3 286, 65 грн. діяв відповідно до вимог частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 18.01.2018, що діяла з 07.03.2018), яка передбачає необхідність зазначення ним у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. При цьому, апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що заяву ДП "Одеський морський торговельний порт" про зупинення вчинення виконавчих дій було подано до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області лише 04.05.2018, тобто вже після прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, що датована 02.05.2018, відтак, державний виконавець лише 04.05.2018 міг дізнатися про наявність ухвали Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №916/1915/17, якою зупинено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.10.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 у справі №916/1915/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, що не могло вплинути на законність прийняття постанови державного виконавця 02.05.2018;

- щодо обов'язку державного виконавця зупинити проведення виконавчих дій у зв'язку із зупиненням виконання рішення ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №916/1915/17, суд апеляційної інстанції зазначив, що ймовірна бездіяльність державного виконавця у вигляді невчинення відповідних дій не є підставою та предметом скарги на постанову від 02.05.2018, за наслідками розгляду якої постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, апеляційний суд зазначив, що пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.05.2018 не є підставою для фактичного здійснення стягнення з боржника виконавчого збору, що відбувається лише при вжитті державним виконавцем певних заходів примусового виконання рішення з фактично стягнутої суми.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ДП "Одеський морський торговельний порт")

8. Скаржник доводив, що зупинення Верховним Судом виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі №916/1915/17 фактично наділило скаржника законним правом на їх невиконання у добровільному порядку до моменту розгляду касаційної скарги по суті та вирішення Верховним Судом питання про поновлення виконання судових рішень у справі. При цьому, скаржник зазначив, що наявність в органу примусового виконання рішень правових підстав для стягнення з боржника виконавчого збору прямо залежить від факту здійснення ним дій з примусового стягнення з боржника грошових коштів на користь стягувача, а стягнення з скаржника виконавчого збору за умови невчинення дій з примусового виконання судового рішення суперечить правовій природі інституту виконавчого збору, регламентованого статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження".

8.1. Скаржник аргументував, що був позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні, яке відбулось 08.10.2018, оскільки ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.10.2018 з даними про дату, час, місце розгляду скарги на постанову від 02.05.2018 скаржником було отримано вже після проведення 08.10.2018 судового засідання у справі. Тому, на думку скаржника, зазначені обставини, з врахуванням пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України, є беззаперечною обставиною для скасування апеляційним судом ухвали місцевого суду від 08.10.2018, однак, апеляційним судом зазначені вимоги процесуального законодавства не виконано.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

9. Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) в редакції Закону України №2269-VIII від 18.01.2018 (2269-19) , чинній з 07.03.2018

Частина 1 статті 27 - виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частина 2 статті 27 - виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Частина 5 статті 27 - виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (4901-17) ;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (1730-19) , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Частина 9 статті 27 - виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Пункт 9 частини 1 статті 39 - виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

10. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 339 - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частина 1 статті 342 - скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Частина 2 статті 342 - неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

11. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", статей 277, 342, 343 ГПК України

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

12. Відповідно до статті 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Разом з тим, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного зазначеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , згідно з частиною 1 статті 74 якого, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Така правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15, Постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.06.2018 у справі №34/559.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, розглянувши по суті скаргу ДП "Одеський морський торговельний порт" на постанову головного державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.05.2018 щодо визнання недійсним пункту 3 постанови даного відділу ДВС про стягнення виконавчого збору, як суд, який видав виконавчий документ на виконання ухваленого ним судового рішення, не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому припустився порушення відповідних норм процесуального права.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

13. З огляду на зазначене в пункті 12 мотивувальної частини даної постанови, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги ДП "Одеський морський торговельний порт", скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі №916/1915/17 за скаргою ДП "Одеський морський торговельний порт" на постанову головного державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області від 02.05.2018 про відкриття виконавчого провадження №56295461 в частині стягнення з ДП "Одеський морський торговельний порт" виконавчого збору на суму 3 286, 65 грн.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 та пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частини 1 статті 313 ГПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

В. Судові витрати

15. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Зважаючи на обставини закриття касаційним судом провадження у справі №916/1915/17 за скаргою ДП "Одеський морський торговельний порт" на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №56295461 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області №916/1915/17 від 29.01.2018, питання про повернення судового збору, сплаченого скаржником в судах апеляційної та касаційної інстанцій, може бути вирішено Судом у разі подання скаржником клопотання в порядку пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 313, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.10.2018 у справі №916/1915/17 скасувати.

3. Провадження у справі №916/1915/17 за скаргою Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" на дії головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області №916/1915/17 від 29.01.2018 закрити.