ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 921/528/15-г/4
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
представників учасників справи:
позивача - Козак А.Ю.,
відповідача-1 - Василишин К.В.,
відповідача-2 - не з'явилися,
третьої особи - не з'явилися,
прокурора - Кравчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Служби автомобільних доріг у Тернопільській області та заступника прокурора Львівської області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019
(головуючий суддя - Плотніцький Б.Д., судді Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.)
та рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2018
(суддя Стадник М.С.)
у справі № 921/528/15-г/4
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Сервіс"
до 1. Служби автомобільних доріг у Тернопільській області,
2. Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області
за участю Прокуратури Тернопільської області
про стягнення 32 905 747,73 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Сервіс" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про стягнення 32 905 747,73 грн, з яких 22 607 546,00 грн сума основного боргу за виконані роботи за Договором №34с від 12.07.2012, 373 489,04 грн 3% річних; 9 924 712,69 грн сума інфляційних нарахувань.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору будівельного підряду в частині оплати виконаних позивачем робіт.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 12 липня 2012 року Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (далі - Замовник) та ТОВ "Луцькавтодор-Сервіс" (далі - Учасник) укладено Договір №34с з Додатковими угоди до нього (далі - Договір) згідно з яким Учасник зобов'язується у 2012 році виконати роботи по об'єкту "Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення М-19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) на ділянці км 246+800 до км 259+549 (обхід м. Кременець)", кількісні характеристики яких встановлені у додатках до Договору, та які можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи поетапно після підписання сторонами акта форми №КБ- 2в і довідки форми №КБ-3 (п.п. 1.1- 1.3, 4.1 Договору).
У пунктах 3.1, 3.2 Договору сторони погодили ціну робіт у сумі 38 643 864 грн (у тому числі ПДВ 6 440 644 грн), визначивши, що вона може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок Учасника, до рахунку додаються акти приймання-передачі виконаних робіт форми №КБ- 2в і довідки форми № КБ 3 (п.п. 4.2, 7.2 7.4 Договору).
Замовник виконує свої зобов'язання лише в межах фактичних надходжень коштів (відкритих асигнувань (виділених коштів) та лише у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п.п. 4.3, 4.4 Договору).
Строк (термін) виконання робіт до 15.12.2012 (п. 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 21.08.2012р.).
2.2. Згідно з п.6.1 Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи, приймати виконані роботи згідно з актом форми КБ-2в і довідкою форми КБ-3; негайно повідомляти Учасника про виявлені недоліки в роботі.
Замовник має право: - контролювати виконання робіт у строки, встановлені Договором; - здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність Учасника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт; - відмовитися від Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо Учасник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Договором, стає неможливим; - відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків; - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, Замовник має право призначити Учаснику строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншому підряднику за рахунок Учасника; - зменшувати обсяг закупівлі робіт та загальну вартість Договору залежно від реального фінансування видатків, про що сторони вносять відповідні зміни до договору (пп. 6.2.2, 6.2.3, 6.2.6, 6.2.7, 6.2.10, 6.2.11 Договору).
2.3. Невід'ємною частиною Договору є три Додатки. Додаток №1 регулює порядок виконання умов Договору сторонами. У додатку №2 визначено договірну ціну на будівництво, поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення М-19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) на ділянці км 246+800 до км 259+549 (обхід м. Кременець), що здійснюється у 2012. Додаток №3 є локальним кошторисом №7-1-1 на поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення М-19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) на ділянці км 246+800 до км 259+549 (обхід м. Кременець).
2.4. На підтвердження виконання робіт згідно з Договором позивачем надано довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та акти прийому-передачі виконаних робіт форми КБ-2в загальною вартістю 26 287 455,00 грн, які оплачені відповідачем-1 частково на суму 3 679 909,00 грн.
Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) типової форми КБ-3 та акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2013 року на суму 22 607 546,00 грн підписані ТОВ "Луцькавтодор - Сервіс" 29.11.2013 та направлені рекомендованою кореспонденцією відповідачу-1 листом №213 від 29.11.2013, які отримані 10.12.2013 та залишені без розгляду та оплати.
2.5. 15 січня 2014 року позивач повторно направив на адресу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області вимогу №261 від 15.01.2014 про оплату вартості виконаних підрядних робіт згідно з Договором на суму 22 607 546,00 грн, яка також залишена відповідачем-1 без задоволення.
09 вересня 2014 року позивач листом №352 направив Службі автомобільних доріг у Тернопільській області для оплати рахунок-фактуру №СФ-00037 від 09.09.2014 з копіями довідки про вартість виконаних робіт та актом виконаних робіт за листопад 2013 року на суму 22 607 546,00 грн, які залишені без оплати з причини відсутності надходження державних коштів під державні гарантії, залучені у 2012 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 №46 (46-2014-п) (лист-відповідь №07-19/1082 від 24.09.2014).
06 жовтня 2014 року ТОВ "Луцькавтодор - Сервіс" повторно направило на адресу відповідача-1 вимогу №394 про оплату вартості виконаних підрядних робіт згідно з Договором на суму 22 607 546,00 грн протягом 7-ми днів з дня її отримання. Зазначена вимога отримана відповідачем-1 16.10.2014, проте залишена без оплати з причин відсутності фінансування. Крім того, відповідач-1 зазначив, що роботи за Договором виконано позивачем не у строк та не в повному обсязі. Службою ініціюється перевірка щодо відповідності фактично виконаних робіт, про результати якої підрядника буде повідомлено додатково (лист-відповідь №08-3/1204 від 22.10.2014).
Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у цій справі.
3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Справа розглядалась судами неодноразово.
3.2. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2018 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Сервіс" задоволено частково. Стягнуто з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькавтодор - Сервіс" 22 345 839,00 грн основного боргу, 369 165,50 грн - 3% річних, 9 815 914,74 грн інфляційні нарахування, 72 246,89 грн судового збору. У частині стягнення 261 707,00 грн основного боргу, 4 323,54 грн 3% річних та 108 797,95 грн інфляційних нарахувань відмовлено. У задоволенні позовних вимогах до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відмовлено.
3.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
3.4. Суди встановили, що матеріалами справи підтверджено і не заперечується відповідачем-1, що ним, за наявності фінансування на 2013 рік, відсутності станом на листопад 2013 року претензій до виконаних позивачем робіт, оплата виконаних робіт не проведена без підтвердження причин.
Частково задовольнивши позов, суди врахували, що:
- позивачем на адресу відповідача-1 неодноразово направлявся акт виконаних робіт за листопад 2013 року, який відповідач-1 не підписав і не обґрунтував своєї відмови від його підписання. Відповідач-1 не зазначив у акті про невиконання чи неналежне виконання робіт позивачем, а причиною неоплати була відсутність державного фінансування;
- матеріали справи не містять належних та допустимих доказів своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт зі сторони Служби автомобільних доріг у Тернопільській області;
- відповідно до приписів статей 853, 882 ЦК України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення обов'язку щодо їх оплати.
3.5. Суди визнали належним та допустимим доказом у справі висновок експерта з судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи №17318/24499 від 20.12.2017, яким встановлено вартість виконаних робіт на об'єкті на загальну суму 22 345 839,00 грн.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, відповідач-1 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилається на таке.
4.2.1. Позивач згідно з умовами договору повинен був виконати весь обсяг робіт, що відповідають договірній ціні, і здійснити передачу закінчених робіт. Однак підрядником влаштовано тільки вирівнюючий шар асфальтобетонного покриття, яке без влаштування верхнього шару асфальтобетонного покриття, водовідведення та укріплення узбіч, руйнується та становить небезпеку для учасників дорожнього руху. Дане підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, яким суди під час ухвалення судових рішень надали невірну оцінку, а саме: робочим проектом "Поточний середній ремонт а/д державного значення М 19", актами ф.КБ-2в, складеними на виконання робіт, передбачених договором, висновком первинної судової експертизи від 12.10.2016.
4.2.2. Спірні роботи виконані позивачем у жовтні 2012 року, що не заперечується сторонами, тому лист Служби автомобільних доріг у Тернопільській області від 10.06.2013 №09-3/623 та відповідь на вимогу №08-3/204 від 22.10.2014 є повідомленням замовника про наявність претензій до виконаних підрядником робіт.
4.2.3. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неналежність як доказу у справі поданого відповдіачем-1 Акту від 24.11-01.12.2014, складеного за результатами проведення обстеження та контрольних обмірів фактично виконаних робіт позивачем та довідки Держфінінспекції у Тернопільській області від 09.12.2014.
4.2.4. Суди необґрунтовано відмовили позивачу у призначенні повторної будівельно-технічної експертизи та дорожньо-технічної експертизи. Відповідач-1 вважає, що у результатами нової експертизи у разі її проведення могли б істотно вплинути на вирішення справи та усунути розбіжності між двома наявними у матеріалах справи висновками експертиз.
4.3. Не погоджуючись з вищезазначеними рішення та постановою, з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції звернувся також заступник прокурора Львівської області. Вимоги його касаційної скарги аналогічні вимогам відповідача-1.
4.3.1. У касаційній скарзі прокурор стверджує, що судові рішення є незаконними, необґрунтованими та ухвалені з невірним застосуванням норм матеріального права (ст.ст. 629, 849, 853, ч.1 ст. 875, 882 ЦК України, ч.1 ст. 318 ГК України) та з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 74, 86 ГПК України), що відповідно до вимог ст. 310 ГПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.3.2. Прокурор зазначає, що у матеріалах справи міститься журнал проведення робіт №1, складений TOB "Луцькавтодор-Сервіс" щодо поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблене на ділянці км.246+800-259+549, відповідно до якого роботи виконувались у період з 30.04.2012 по 02.10.2012. Проте суди не в повній мірі дослідили наведений факт.
З огляду на те, що підрядником об'єкт в експлуатацію не зданий в порядку, передбаченому п. п. 5.2 - 5.5. додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору, у замовника робіт були відсутні підстави для прийняття спірних робіт.
4.3.3. Судами необґрунтовано визнано акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 і довідку форми КБ-3 від 29.11.2013 на суму 22 607 546,00 грн належними доказами, що підтверджують факт виконання позивачем робіт з поточного ремонту ділянки дороги М-19.
Вказані висновки суду ґрунтуються на встановленні порушень умов договору та законодавства відповідачем, однак не враховується, що матеріалами справи встановлені суттєві порушення умов договору позивачем щодо якості та кількості виконаних робіт, строків та умов їх виконання.
Судами не надано оцінки тому, що при здачі виконаних робіт підрядник не надав замовнику первинних документів, які підтверджують кількість, якість використаних матеріалів та затрати на їх перевезення (товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності). Вказані первинні документи не були надані ні суду, ні експертам. Ненадання позивачем копій товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності використаних матеріалів та затрат на їх перевезення свідчить про невиконання ним вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, та порушення судом процесуальних норм щодо оцінки доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
4.3.4. Суди необґрунтовано відмовили відповідачу-1 у призначенні повторної судової експертизи у справі.
4.3.5. Під час розгляду справи оголошувалась перерва, про що зазначено в ухвалі Верховного Суду від 27.03.2019.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 ГПК України).
5.1.3. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржників про неправильну оцінку судами попередніх інстанцій доказів, наявних у справі, необхідність надання повторної оцінки доказам та повторного встановлення фактичних обставин справи.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.
5.2.2. За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) (п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.2.3. Статтею 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
5.2.4. Як зазначено вище, суди встановили, що у підтвердження виконання робіт згідно з Договором позивач надав довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 та акти прийому-передачі виконаних робіт ф. КБ-2в загальною вартістю 26 287 455,00 грн, які оплачені відповідачем-1 частково на суму 3 679 909,00 грн.
Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) типової форми КБ-3 та спірний акт приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в за листопад 2013 року на суму 22 607 546,00 грн підписані ТОВ "Луцькавтодор - Сервіс" 29.11.2013 та направлені рекомендованою кореспонденцією САД у Тернопільській області листом №213 від 29.11.2013, отримані відповідачем-1 10.12.2013, проте залишені без розгляду та оплати.
Суди встановили, що спірний акт виконаних робіт за 2013 рік неодноразово направлявся позивачем відповідачу-1, який не обґрунтував своєї відмови від його підписання та не зазначив у акті про невиконання чи неналежне виконання робіт позивачем, а причиною неоплати, за твердженням відповідача-1, була відсутність державного фінансування.
5.2.5. Діючи в межах визначеної законом компетенції, досліджуючи докази, подані сторонами спору, суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи підтверджено наявність державного фінансування у 2013 році, спрямованого на виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором.
У зазначеному аспекті суди дослідили, що постановою Кабінету міністрів України від 20.03.2013 №219 "Про затвердження переліку об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсягів їх фінансування у 2013 році за кредитами, залученими під державні гарантії у 2012 році" (219-2013-п) затверджено обсяги для фінансування поточного ремонту автомобільних доріг державного значення "Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече на ділянці км 246 + 800 - км 259 + 546 (обхід м. Кременця)" з обсягом фінансування 25 007 000,00 грн., яке здійснюється з урахуванням обсягу фактично виконаних у 2012 році робіт (п. 2 Постанови №219).
Враховуючи відкриття асигнування (виділення фінансування) на виконанні роботи по об'єкту, відповідач-1 підписав та оплатив 02.08.2013 виконані у 2012 році роботи на суму 980 000,00 грн, а отримані від позивача спірні довідку ф.КБ-3 та акт ф. КБ-2в за листопад 2013 року на суму 22 607 546,00 грн не розглянув, не підписав та не оплатив.
5.2.6. Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Проте відповідач-1 свої обов'язки з прийняття спірних робіт не виконав, акти та довідки залишив непідписаними без належних пояснень.
Зважаючи на викладене вище, переконливим є висновок судів попередніх інстанцій, що при наявності фінансування на 2013 рік, відсутності станом на листопад 2013 року претензій до якості виконаних робіт, оплата виконаних робіт відповідачем-1 не проведена без підтвердження причин.
5.2.7. Оцінюючи подані сторонами докази, суди дійшли висновку про неналежність поданого відповідачем-1 Акту від 24.11- 01.12.2014, складеного за результатами проведення обстеження та контрольних обмірів фактично виконаних робіт ТОВ "Луцькавтодор-Сервіс" по поточному ремонту на ділянці "246+800 до км 259+549" комісією, створеною САД у Тернопільській області.
Натомість, взяли до уваги як належний доказ у справі висновок експерта №17318/24499 від 20.12.2017, виконаний судовим експертом Силою Н.В., відповідно до якого якість виконаних позивачем робіт відповідає державним будівельним нормам. При цьому, судами досліджено і наявний у справі висновок первинної експертизи №520/15-22/19185/15-42 від 12.10.2016.
Суди зазначили, що відповідно до дослідницької частини висновку та пояснень судового експерта Сили Н.В. №2/1255 від 11.04.2018 у частині влаштування вирівнюючого шару, вирівнюючий шар з крупнозернистого асфальтобетону типу Б (як щільного так і пористого) не є конструктивним, не розраховується на міцність, зсувостійкість, немає постійної товщини визначеної нормативним документом, оскільки товщина вирівнюючого шару не нормується та не передбачена у кошторисному розрахунку.
Врахувавши поясненнями експертів по первинній експертизі, якими не спростовано висновки судового експерта Харківського НДІСЕ, суди прийняли зазначений висновок як належний доказ, відповідно до якого якість робіт відповідає державним будівельним нормам.
Твердження відповідача-1, про яке йшлося у п.4.2.4, щодо необхідності призначення нової експертизи, результати якої могли б істотно вплинути на вирішення справи, суд касаційної інстанції відхиляє як необґрунтоване.
5.2.7. За висновками судів, акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та довідка форми КБ-3 від 29.11.2013 є належними доказами, що підтверджують факт виконання позивачем робіт з поточного ремонту дороги державного значення М-19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) на ділянці км 246+800 до км 259+546 (обхід м. Кременець).
Оцінивши висновок експерта з судової будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи №17318/24499 від 20.12.2017 у сукупності з іншими доказами, суди врахували його як належний доказ, що встановлює вартість виконаних робіт на об'єкті, яка склала 22 345 839,00 грн, яку і було стягнуто з відповідача-1.
Доводи скаржників про неповне та неякісне виконання позивачем робіт за Договором Суд до уваги не бере, оскільки такі доводи суперечать встановленим судами обставинам справи, а суд касаційної інстанції позбавлений правової можливості повторного їх з'ясування.
По суті всі доводи скаржників, наведені у касаційних скаргах, про які йшлося у пунктах 4.2 та 4.3 цієї постанови, ґрунтуються виключно на неналежності доказів, наявних у справі, або на їх неправильній оцінці, здійсненій судами першої та апеляційної інстанцій. Проте такі аргументи скаржників виходять за межі компетенції Суду, про що зазначено вище у п. 5.1 постанови.
Посилання скаржників на те, що суди залишили без уваги їх доводи спростовується змістом ухвалених у справі судових рішень, які містять належним чином мотивовані висновки судів про відхилення аргументів відповідача-1 та прокурора.
Таким чином, Суд вважає, що звертаючись з касаційними скаргами, скаржники не довели неправильне застосування судами норм права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.
6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг відповідача-1 та прокурора без задоволення, а судових рішень - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Служби автомобільних доріг у Тернопільській області та заступника прокурора Львівської області залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2018 у справі № 921/528/15-г/4 залишити без змін.
3. Поновити виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2018 у справі №921/528/15-г/4.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.Ткач
Судді Г. Вронська
Л. Стратієнко