ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 909/482/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги Національного банку України і Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 (судді: Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М., Плотніцький Б. Д.) у справі
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк",
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
В С Т А Н О В И В :
1. Фабула справи і короткий зміст оскаржуваного судового рішення
1.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 задоволено позовні вимоги Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" (далі - ТОВ "Скорзонера"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про звернення стягнення на предмет іпотеки. У рахунок погашення заборгованості ПАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором від 24.10.2008 № 19 (зі змінами та доповненнями) перед Національним банком України у загальній сумі заборгованості 2 464 245 586,02 грн звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.10.2014 № 116, укладеним між Національним банком України і ТОВ "Скорзонера", на земельні ділянки, зазначені у резолютивній частині рішення.
1.2. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Скорзонера".
1.3. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 задоволено клопотання ТОВ "Скорзонера", призначено у справі судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.
Суд апеляційної інстанції, зважаючи на положення Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та Закону України "Про іпотеку" (898-15) , дійшов висновку, що у разі задоволення позовних вимог суд повинен зазначити початкову ціну продажу предмета іпотеки і така ціна має підтверджуватися наявними у матеріалах справи доказами, а зупинення провадження є необхідною процесуальною дією.
2. Короткий зміст касаційних скарг
2.1. Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019, Національний банк України у касаційній скарзі просить її скасувати, а справу направити до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду справи, наголошуючи, що між сторонами не було спору щодо початкової вартості предмета іпотеки.
Посилаючись на правову позицію Верховного Суду (справа № 235/3619/15-ц) і Верховного Суду України (справи № 6-61цс15, № 6-1935цс15, № 6-1239цс16) заявник касаційної скарги зауважує, що із введенням у дію змін до статті 39 Закону України "Про іпотеку" щодо необхідності зазначення у рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, немає необхідності призначати судову оціночно-земельну експертизу.
Отже, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 99 Господарського процесуального кодексу України та призначив експертизу, проведення якої не є необхідним для розгляду спору по суті заявлених вимог.
2.2. ПАТ КБ "ПриватБанк", також не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019, у касаційній скарзі просить її скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду з підстав, аналогічних викладених у касаційній скарзі Національного банку України.
2.3. У відзиві на касаційні скарги ТОВ "Скорзонера" просить відмовити у їх задоволенні, а ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 залишити без змін, наголошуючи, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи, а саме визначення початкової ціни об'єктів стягнення - земельних ділянок, щодо яких сторони не визначали вартості в іпотечному договорі, необхідні спеціальні знання, якими суд і сторони не володіють. Отже, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає положенням статті 99 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, ТОВ "Скорзонера" посилається на те, що згідно з постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17 ухвалу апеляційного суду про призначення експертизи не може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах і запереченнях на них, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
3.2. Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, зазначив, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи, а саме визначення початкової ціни предмета іпотеки з метою його подальшої реалізації відповідно до частини 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку", необхідно призначити у справі оціночно-земельну експертизу та зупинити у зв'язку з її призначенням провадження у справі.
3.3. За змістом частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина 1 статті 100 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи; з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 304 Господарського процесуального України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 цього Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
3.4. З метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм, недопущення порушення прав інших учасників цієї справи суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанцій про призначення експертизи не може бути оскаржено у касаційному порядку, а отже касаційне провадження з перегляду ухвали Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у частині призначення у справі оціночно-земельної експертизи слід закрити.
Такий правовий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі об'єднаної палати від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17.
3.5. Стосовно зупинення провадження у справі колегія суддів вважає за необхідне акцентувати, що це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Ураховуючи, що оскарженою ухвалою суду апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, призначено оціночно-земельну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України). Отже, зазначені дії суду не можуть вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у виді скасування відповідного судового акта.
Визначених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції в частині зупинення провадження у справі немає.
Аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі об'єднаної палати від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17.
4. Висновки Верховного Суду
4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За змістом частини 3 статті 304 цього Кодексу касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
4.2. Ураховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів вважає ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 постановленою із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її скасування немає, оскільки з огляду на положення процесуального законодавства немає правових підстав для касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про призначення судової експертизи окремо від рішення суду по суті спору.
4.3. Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони не спростовують висновків суду та фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням.
Доводи скаржників про порушення судом апеляційної інстанції принципу швидкого та ефективного розгляду справи упродовж розумного строку також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки призначення судової експертизи з порушенням основних засад судочинства, зокрема у частині розумних строків розгляду справи (стаття 129 Конституції України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), у подальшому може бути підставою для притягнення суддів до відповідальності, передбаченої законом.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги Національного банку України і Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
2. Закрити провадження за касаційними скаргами Національного банку України і Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 909/482/18 у частині призначення судової експертизи.
3. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 у справі № 909/482/18 у частині зупинення провадження у справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді К. М. Пільков
Ю. Я. Чумак