на постанову Східного апеляційного господарського суду у складі Хачатрян В.С. - головуючий, Слободін М.М., Терещенко О.І. від 14 січня 2019 року та рішення Господарського суду Донецької області у складі Чернової О.В. від 12 листопада 2018 року

Історія справи

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Фізична особа - підприємець Прилипко Герман Вікторович звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради №7/30-2741 від 25.04.2018, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки за кадастровим №1412336300:01:007:0125 площею 0,0012 га, що знаходиться по вул. Артема (вул. А.Куїнджи), 35 в Жовтневому (Центральному) районі м.Маріуполя, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Кудлаєвим О.О. 17.12.2010 року №4892, зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" від 24.12.2010 року за №04.10.196.00201. на той самий строк та тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність рішення відповідача про відмову у продовженні строку оренди земельної ділянки та автоматичне поновлення договору оренду від 17.12.2010 року на підставі ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

2. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

2.1. 17.12.2010 між Маріупольською міською радою (орендодавець, відповідач у справі) та Приватним підприємцем Прилипком Германом Вікторовичем (орендар, позивач у справі) укладено договір оренди земельної ділянки, 24.12.2010 посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Кудлаєвим О.О. 17.12.2010 року та зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0012 га, яка знаходяться по вул. Артема, 35 в Жовтневому районі міста Маріуполя строком на 5 років, до 19.10.2015 (з урахуванням договору про внесення змін до договору оренди від 24.12.2010)

2.2. Сторони погодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п.3.2. договору).

2.3. 06.08.2015, керуючись умовами п.3.2. договору оренди землі, орендар звернувся до відповідача з заявою про надання рішення про подовження терміну оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (експлуатація та обслуговування торгового кіоску) за адресою: по вул. Артема, 35. Вказана заява прийнята та зареєстрована відповідачем 06.08.2015.

2.4. 25.04.2018 рішенням Маріупольської міської ради №7/30-2741 "Про подовження строку оренди земельної ділянки по вул. А.Куїнджі, 35 в Центральному районі міста фізичній особі-підприємцю Прилипко Г.В. вирішено відмовити у подовжені строку оренди спірної земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (експлуатація та обслуговування торгового кіоску без права будівництва капітальної споруди).

2.5. Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.11.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.01.2019, позовні вимоги задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення Маріупольської міської ради "Про подовження строку оренди земельної ділянки по вул. А.Куїнджі, 35 в Центральному районі міста Фізичній особі-підприємцю Прилипку Г.В.", у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3.2. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині поновлення договору оренди земельної ділянки, виходили з того, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого права. Свої рішення суди мотивували тим, що позивачем було ініційовано механізм поновлення договору оренди землі, встановлений саме частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", проте не дотримано законодавчо встановленого порядку такого поновлення, в свою чергу, підстави для застосування ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яку позивач зазначає як правову підставу позову, відсутні.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Не погоджуючись з прийнятими по справі рішеннями, ФОП Прилипко Г.В. подав касаційну скаргу, у якій просить оскаржувані рішення в частині відмови у визнанні поновленим договору оренди земельної ділянки на той самий строк та тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду, скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

5.1. Скаржник посилається на неправильне застосування судами частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", зазначаючи що ФОП Прилипко Г.В. здійснював користування земельною ділянкою та сплачував орендну плату протягом майже 3 років після спливу строку дії договору оренди, в свою чергу, Маріупольська міська рада, весь цей час, не заперечувала проти продовження строку договору, а заяву позивача щодо продовження орендних відносин від 06.08.2015, розглянула лише 25.04.2018, тобто більше ніж через 2 роки.

5.2. Крім того, судами попередніх інстанцій було проігноровано та не надано оцінки постанові Верховної Ради України "Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств, з розповсюдження книг та преси" (901-17) та не враховано, що на земельній ділянці розташовано торгівельний кіоск з реалізації друкованої продукції.

6. Позиція Маріупольської міської ради, викладена у відзиві на касаційну скаргу

6.1. Маріупольська міська рада вважає доводи касаційної скарги ФОП Прилипко Г.В. безпідставними, рішення судів законними і обґрунтованими, тому просить касаційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

6.2. Відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивач не використовує земельну ділянку після закінчення строку дії договору, докази сплати орендної плати відсутні, в свою чергу, довідка Департаменту фінансів міської ради від 06.07.2018 лише засвідчує факт відсутності заборгованості з орендної плати у період дії договору.

6.3. Крім того, посилання позивача на постанову Верховної Ради України "Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств, з розповсюдження книг та преси" (901-17) є безпідставними, оскільки земельну ділянку звільнено після закінчення дії договору оренди і остання не використовується позивачем.

7. Доводи ФОП Прилипка Г.В., викладенаі у відповіді на відзив на касаційну скаргу

7.1. після закінчення договору оренди с 19.10.2015 по серпень 2018 року ФОП Прилипко Г.В. продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, на якій розміщувався його павільйон з друкованою продукцією, належно сплачував та сплачує орендну плату, встановлену договором оренди земельної ділянки;

7.2. у серпні 2018 позивачем було звільнено земельну ділянку за вказівкою Маріупольської міської ради на час проведення капітального ремонту пр. Миру від вул. Грецького до вул. Леваневського у центральному районі м. Маріуполя, після чого останній мав намір повернути на місце свій торгівельний павільйон;

7.3. посилання відповідача на те, що позивачем не було долучено проекту додаткової угоди до заяви про подовження договору оренди земельної ділянки є безпідставними, оскільки в даному випадку застосуванню підлягає частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а не частини 1-5 статті 33, яка не передбачає такої вимоги;

7.4. твердження відповідача про те, що у довідці Департаменту фінансів міської ради вказано заборгованість за орендну плату за період дії договору - не відповідає дійсності, оскільки у зазначеній довідці міститься інформація про відсутність заборгованості станом на 06.06.2018. Крім того, податкові декларації з плати за землю, надані позивачем, підтверджують належну сплату позивачем орендної плати за період 2015 -2018 років.

8. Щодо процесуальних питань

8.1. Клопотання ФОП Прилипко Г.В. про долучення письмових доказів (копії листа КП "Міське управління капітального будівництва №8981-35.1 від 05.04.2019) до матеріалів справи Судом відхиляється з огляду на відсутність повноважень суду касаційної інстанції, встановлених ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, щодо збирання чи прийняття до розгляду нових доказів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

9.1. Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), якою регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша-п'ята цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї статті).

9.2. Тобто, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

9.3. Предметом позову у даній справі є вимога про поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону.

9.4. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: (1) користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і (2) відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

9.5. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Як вже зазначалося, суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

9.6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, строк дії договору закінчився 19.10.2015. Протягом майже трьох років після закінчення строку його дії Маріупольська міська рада не висловлювала будь-яким чином заперечень у його поновленні.

9.7. Вказані обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій та останнім не була надана належна юридична оцінка.

9.8. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки орендар, маючи на меті реалізацію свого переважного права на поновлення договору оренди землі, скористався правовим механізмом, встановленим частинами 1-5 статті 33 Закону, позбавлений можливості реалізувати своє право по частині 6 вказаної статті є помилковими, оскільки як вже зазначалося, це два окремі правові механізми поновлення орендних правовідносин сторін, які підлягають застосуванню незалежно один від одного.

9.9. Крім того, Верховний Суд також вважає помилковими висновки судів щодо того, що сам лише факт спливу місячного строку за відсутності заперечення орендодавця в поновленні договору оренди не може свідчити про його автоматичне поновлення, оскільки застосування правового механізму, передбаченого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", містить вичерпний перелік підстав його застосування, а саме (1) користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і (2) відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна мати прояв, зокрема, у "мовчазній згоді").

9.10. Водночас, Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення, оскільки судами не досліджувався факт належного виконання договору оренди землі, зокрема, в частині належної сплати орендних платежів та не досліджувалося питання продовження користування позивачем спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору. В свою чергу, суди лише обмежились висновком про відсутність підстав для задоволення позовних вимог на підставі частин 1-5 статті 33 Закону, у зв'язку з порушенням позивачем процедури такого поновлення.

9.11. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості вставити дані обставини, зокрема, належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, користування та сплату орендної плати за земельну ділянку після закінчення строку дії договору оренди - перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

10.3. За наведених обставин Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій такими, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів та не правильним застосуванням норм матеріального права, тому судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.4. Під час нового розгляду суду слід урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

11. Щодо розподілу судових витрат

11.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа має бути передана на нових розгляд, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіл судових витрат зі справи, у тому числі сум судового збору за подання скарги про перегляд рішення в апеляційному і у касаційному порядку, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Прилипка Германа Вікторовича задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 12 листопада 2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року в частині відмови у визнанні поновленим договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Кудлаєвим О.О. 17.12.2010 №4892, зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 24.12.2010 за №04.10.196.00201, на той самий строк та тих самих умовах, вважаючи укладеною додаткову угоду, у зазначеній позивачем редакції, скасувати.

3. У зазначеній частині справу направити до Господарського суду Донецької області на новий розгляд.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 12 листопада 2018 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року залишити без змін.