та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 [колегія суддів: Дикунська С.Я. (головуючий), Жук Г.А., Мальченко А.О.]

зі справи № 910/6159/18

за позовом Підприємства

до Товариства

про стягнення 518 928,65 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про стягнення 518 928,65 грн. заборгованості за договором про надання клінінгових послуг від 06.07.2016 № 06/07/2016 (далі - Договір), у тому числі: 499 326,36 грн. боргу, 1 335 грн. 3 % річних, 15 016,65 грн. пені та 3 251,01 грн. інфляційних втрат.

1.2. Позовна заява з посиланням на приписи статей 11, 549, 610, 611, 612, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), частини першої статті 193, статті 218, Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України) мотивована порушенням Товариством умов Договору в частині розрахунків за надані послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість. Також у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань з оплати послуг позивачем нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019, позов задоволено частково: стягнуто з Товариства на користь Підприємства 499 326,36 грн. заборгованості, 8 470, 49 грн. пені, 749,29 грн. 3 % річних і 2 715, 33 грн. інфляційних втрат; у решті позовних вимог відмовлено.

2.2. Прийняті зі справи судові рішення мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії Договору в спірний період, а факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 499 326,36 грн. доведений і підтверджений належними та допустимими доказами.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Товариство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Твердження судів попередніх інстанцій про виникнення у відповідача зобов'язань з оплати послуг за Договором суперечать приписам статей 901, 903 ЦК України, оскільки послуги не були фактично надані, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Суди не надали оцінки доказам щодо ненадання послуг за Договором, які наявні в матеріалах справи.

4.2. Суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про те, що Договір продовжував діяти після 15.01.2018, а не був розірваний в односторонньому порядку відповідно до статті 907 ЦК України.

4.3. Розірваний договір не може створити прострочене зобов'язання, що виключає підстави для застосування статті 343 ГК України та статті 625 ЦК України.

4.4. Порушення приписів частини другої статті 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) призвело до унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані докази, а тому дійшов передчасного висновку щодо надання послуг за Договором.

5. Доводи Підприємства

5.1. Підприємство у відзиві на касаційну скаргу зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Підприємством (виконавець) і Товариством (замовник) укладено Договір, за умовами якого:

виконавець зобов'язався власними силами з 08.08.2016 з використанням власних витратних матеріалів (миючі засоби та обладнання) надавати замовнику клінінгові послуги (далі - послуги) зі щоденного прибирання зон загального користування та прилеглої території на об'єкті, що розташований за адресою: м. Харків, вул. А. Павлова, 44Б, ТРЦ "Французький бульвар", а замовник зобов'язався прийняти і оплатити надані належним чином послуги в порядку та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1);

вартість послуг, передбачених пунктом 1.1 Договору, визначається сторонами і затверджується у специфікації та акті узгодження ціни, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.2);

перелік та обсяг послуг, а також графік їх надання визначаються в специфікації, у якій вказуються найменування та обсяг послуг, які повинен виконати виконавець (пункт 1.3);

вартість послуг з прибирання зон загального користування, приміщень та прилеглої території об'єкта становить 152 104,00 грн. на місяць, у т.ч. ПДВ 20 % - 25 351,16 грн. (пункт 3.1.1 Договору із змінами згідно з додатковою угодою від 01.11.2017 № 4);

виконавець щомісяця до 5-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надає замовнику рахунок на оплату наданих послуг і два екземпляри акта надання послуг та звіту про використані матеріали і ресурси, підписані виконавцем та скріплені його печаткою (пункт 4.1);

замовник у п'ятиденний термін з моменту одержання акта надання послуг приймає надані послуги шляхом підписання актів надання послуг та повертає виконавцю його примірник або надає виконавцю мотивовану письмову відмову від прийняття послуг (пункт 4.2);

замовник має право не підписувати акти надання послуг, про що у п'ятиденний строк з моменту їх отримання мотивовано повідомляє виконавця, лише за таких умов: наявності трьох рекламаційних актів щодо неналежного надання послуг протягом одного місяця, оформлених відповідно до Договору та/або додатків до нього (пункт 4.3.1); у наданих актах надання послуг не внесені відповідні коригування вартості послуг стосовно наявних рекламаційних актів (пункт 4.3.2);

у разі неповернення акта надання послуг чи відсутності мотивованої відмови в підписанні зазначеного акта в терміни, передбачені пунктами 4.2 та 4.3 Договору, вважається, що замовник прийняв надані послуги, а послуги надані відповідно до умов Договору (пункт 4.4);

Договір набуває чинності з 08.08.2016 (пункт 7.1);

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік у разі відсутності повідомлення від будь-якої сторони про бажання його припинити за 30 календарних днів до дати його закінчення (пункт 7.2 );

кожна зі сторін вправі достроково розірвати Договір згідно пунктів 2.2.1 та 2.4.3 (пункт 7.3);

замовник має право розірвати договір без пояснення причин при умові надання повідомлення виконавцю не пізніше ніж за один місяць до дати такого дострокового припинення (пункт 2.4.3).

6.2. За твердженням Підприємства, на виконання взятих на себе зобов'язань за період з 15.01.2018 по 23.04.2018 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 499 326,36 грн., що підтверджується відповідними актами та звітами про використані матеріали і ресурси, зокрема, актом від 31.01.2018 № 8 на суму 78 505,29 грн., який отримано відповідачем 06.02.2018, актом від 28.02.2018 № 59 на суму 152 104 грн., який отримано відповідачем 05.03.2018, актом від 31.03.2018 № 78 на суму 152 104 грн., який отримано відповідачем 03.04.2018 та актом від 23.04.2018 № 101 на суму 116 613,07 грн., який отримано відповідачем 26.04.2018.

Факт направлення зазначених актів Товариству підтверджується описами вкладення в цінні листи та фіскальними чеками, а факт отримання - поштовими повідомленнями про вручення та витягами з сайту Укрпошти щодо відстеження відправлень.

6.3. Товариство зазначені акти наданих послуг не підписало і мотивованої відмови від їх підписання не надало.

6.4. Зважаючи на неповернення Товариством отриманих актів наданих послуг та відсутність мотивованої відмови від їх підписання, за висновком судів попередніх інстанцій такі послуги вважаються прийнятими відповідачем.

6.5. Матеріали справи не містять доказів направлення Товариством на адресу Підприємства листа від 15.12.2017 № 15/12/2017-1 про розірвання Договору разом з додатковою угодою від 15.01.2017. Лист і додаткова угода датовані 15.01.2017, тоді як відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив надання позивачем послуг за Договором до 15.01.2018 включно.

6.6. З матеріалів справи не вбачається узгодження сторонами офіційних електронних адрес і те, що між ними склався такий звичай ділового обороту, як листування електронною поштою.

6.7. Направлення Товариством листа від 06.03.2018 № 06/03/18-1 про припинення Договору з 15.01.2018, який Підприємство отримало 23.03.2018, не може підтверджувати його припинення із зазначеної дати (15.01.2018).

У відповіді на такий лист Підприємство погодилося про розірвання Договору з 23.04.2018, тобто через місяць після отримання відповідного повідомлення, як то передбачено пунктом 2.4.3 Договору.

6.8. Викладені обставини стали підставою для звернення Підприємства з позовом у даній справі.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. ЦК України (435-15) :

пункт 1 частини другої статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини;

- одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 526:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

частини перша і третя статті 549:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання:

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

пункт 3 частини першої статті 611:

- у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

частина перша статті 612:

- боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

частина друга статті 625:

- боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- договір є обов'язковим для виконання сторонами;

частина перша статті 901:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;

частина перша статті 903:

- якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором;

- договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

7.2. ГПК України (1798-12) :

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

частини перша і друга статті 300:

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Відповідно до приписів статей 11, 525, 526, 629 ЦК України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов'язків є обов'язковим для виконання сторонами і за загальним правилом сторони не мають права змінити умови відповідного зобов'язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

8.2. Враховуючи приписи статті 907 ЦК України та узгоджені сторонами умови Договору, при вирішенні питання про дострокове припинення (розірвання) договору в односторонньому порядку визначальним є дослідження та встановлення обставин щодо дотримання стороною передбаченого договором порядку його дострокового розірвання (надіслання повідомлення).

8.3. Зважаючи на встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин отримання Підприємством 23.03.2018 листа Товариства про припинення Договору, з урахуванням положень пункту 2.4.3 Договору щодо повідомлення про намір його припинення за місяць до передбачуваної дати припинення, Касаційний господарський суд погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів щодо дії Договору в спірний період (до 23.04.2018).

З огляду на викладене посилання Товариства в касаційній скарзі на неправильне застосування судами статті 907 ЦК України і твердження відповідача щодо "хибного висновку" судів попередніх інстанцій про дію Договору після 15.01.2018 спростовані відповідними доводами попередніх судових інстанцій та не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги.

8.4. Суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених приписів матеріального права, встановивши факт порушення Товариством умов Договору щодо оплати послуг у період з 15.01.2018 по 23.04.2018, перевіривши правильність нарахування заявлених до стягнення сум (підстави, період, розмір), дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності стягнення з відповідача заявленої позивачем суми основного боргу, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат у перерахованих судами розмірах.

8.5. З огляду на приписи статті 300 ГПК України не можуть бути предметом розгляду та перевірки в Касаційному господарському суді викладені в касаційній скарзі доводи Товариства, пов'язані з встановленням обставин справи та оцінкою зібраних у ній доказів. При цьому, наведені в скарзі доводи були розглянуті та їм було надано оцінку судом апеляційної інстанції.

8.6. Щодо твердження Товариства про те, що послуги не були фактично надані, Касаційний господарський суд зазначає, що пунктом 4 Договору, як встановили попередні судові інстанції, визначено порядок оформлення (підписання) сторонами відповідних актів надання послуг і, в разі якщо замовник (відповідач) не згодний з актом, він має певний строк (5 днів) для надання заперечень на цей акт (мотивованої відмови від прийняття послуг). Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що Товариство не скористалося своїм правом та не надало відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Договору мотивованої відмови від підписання актів від 31.01.2018 № 8, від 28.02.2018 № 59, від 31.03.2018 № 78 і від 23.04.2018 №101.

Водночас у пункті 4.4 Договору сторони погодили, що в разі неповернення акта надання послуг чи відсутності мотивованої відмови в підписанні зазначеного акта в терміни, передбачені пунктами 4.2 та 4.3 Договору, вважається, що замовник прийняв надані послуги, послуги надані відповідно до умов Договору.

8.7. Доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, про порушення апеляційним господарським судом частини другої статті 87 ГПК України не можуть бути підставою для скасування рішення цього суду з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

У даному випадку суди попередніх інстанцій встановили, що факт надання послуг Підприємством підтверджується відповідними актами наданих послуг, які були надіслані Товариству та отримані ним і від підписання яких Товариство не відмовилося шляхом надання мотивованої відмови, як то передбачено умовами Договору, а тому надані сторонами на підтвердження своїх доводів заяви свідків апеляційний господарський суд відхилив як такі, що не є належними та допустимими доказами.

8.8. Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів припинення дії Договору в спірний період та доказів надання Товариством мотивованої відмови від підписання актів наданих послуг позивачем, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що посилання відповідача на надання таких послуг у спірний період іншою компанією не стосується спірних правовідносин за Договором із позивачем та не звільняє Товариство від виконання своїх договірних зобов'язань перед Підприємством.

8.9. Доводи, викладені у відзиві Підприємства на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

8.10. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

8.11. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

9.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

9.3. Заява Товариства про поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2018 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених статтею 333 ГПК України.

10. Судові витрати

10.1. Понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 зі справи № 910/6159/18 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експандіа" - без задоволення.