2. Позов обґрунтовано тим, що даний договір є нікчемним внаслідок недодержання письмової форми правочину, оскільки: 24.01.2008 Підприємцем і Банком було укладено кредитний договір №11288017000 (далі - Кредитний договір від 24.01.2008) з додатковою угодою від 02.07.2008 №1 до нього; інших кредитних договорів сторони не укладали.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019, у позові відмовлено.

4. Рішення і постанову мотивовано недоведеністю позивачем наявності підстав для визнання Кредитного договору від 02.07.2008 недійсним (нікчемним).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємець, зазначаючи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, прийняття їх на підставі не повністю досліджених доказів, просить відповідні судові рішення скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування касаційної скарги Підприємець посилається на положення статей 1054, 1055 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статті 180 Господарського кодексу України, статей 5, 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Підприємцем також подано заяву про розгляд касаційної скарги без його участі.

Доводи іншого учасника справи

7. У відзиві на касаційну скаргу Банк заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про ненаведення і недоведеність позивачем підстав нікчемності оспорюваного правочину, які відповідали б статтям 203, 215 ЦК України, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Акціонерним комерційним інноваційним банком (далі - АКІБ) "УкрСиббанк" (правонаступником якого є Банк - відповідач у цій справі) і Підприємцем як позичальником було укладено Кредитний договір від 24.01.2008, згідно з яким банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник - прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі непоновлювальної кредитної лінії в національній валюті України на суму ліміту кредитної лінії, що дорівнює 454 500 грн., у порядку та на умовах, визначених цим договором.

На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором банком прийнято в заставу нерухомість - нежиле приміщення загальною площею 265,4 кв.м у м. Києві.

9. 02.07.2008 АКІБ "УкрСиббанк" і Підприємець уклали додаткову угоду №1 до Кредитного договору від 24.01.2008 (далі - додаткова угода №1), якою сторони погодили, що, у зв'язку із зміною виду кредитування, для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при його укладанні, а саме - №11288017000 від 24.01.2008, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме - №11367565000 від 02.07.2008. Даною додатковою угодою до Кредитного договору від 24.01.2008 внесено й інші зміни.

10. Кредитний договір від 24.01.2008 і додаткова угода № 1 підписані представником банку і позичальником й засвідчені печатками сторін.

11. Крім того, на забезпечення виконання зобов'язання Підприємця за Кредитним договором 24.01.2008 сторони уклали договір іпотеки № 13134, за яким Підприємець (іпотекодавець) передав АКІБ "УкрСиббанк" (іпотекодержателю) в іпотеку нежитлові приміщення №№ 18,19 у літ. "В" загальною площею 265,4 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 10, які належать Підприємцю на праві власності.

12. 12.12.2011 Банк і товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - Товариство) уклали договір факторингу № 1 (далі - Договір факторингу), за яким: Банк зобов'язався передати у власність Товариства, а Товариство - прийняти права вимоги та в їх оплату надати кошти в розпорядження Банку за плату і на умовах, визначених цим договором; одночасно з відступленням прав вимоги до Товариства переходять усі права Банку за усіма договорами забезпечення.

Тією ж датою Банк і Товариство на виконання Договору факторингу склали акт приймання-передачі прав вимоги.

Згідно з додатком № 1 "Перелік первинних договорів" до Договору факторингу станом на 12.12.2011 сума заборгованості за кредитом у гривні (кредитний договір № 1128801700) склала 103 859,31 грн., за відсотками - 107 744,07 грн., відсоткова ставка 20,9%; заборгованість за траншем в іноземній валюті (кредитний договір № 11367565000) склала 45 955,63 дол. США за кредитом, 37 171,07 дол. США за процентами, відсоткова ставка 14,9%.

13. Крім того, 12.12.2011 Банком і Товариством укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, згідно з яким Банк передав, а Товариство прийняло права вимоги за договорами іпотеки.

Відповідно до додатку №1 до вказаного договору відступлення прав станом на 12.11.2011 Банком передані права вимоги за договорами іпотеки, у тому числі за договором іпотеки від 24.01.2008 № 13134, кредитний договір № 0011367565000, №0011288017000.

14. За доводами позивача (Підприємця), при укладенні Кредитного договору від 02.07.2008 № 11367565000 сторонами не додержано письмової форми правочину, оскільки зазначений правочин ніколи не підписувався та не погоджувався; наведене й стало причиною звернення Підприємця до суду з позовом у даній справі.

15. Господарським судом міста Києва розглядалася справа № 910/1831/17 за позовом Підприємця до Банку про визнання недійсною додаткової угоди № 1 до Кредитного договору від 24.01.2008.

Рішенням названого суду, залишеним без змін постановами судів апеляційної і касаційної інстанцій, відповідно, від 26.07.2017 та від 17.10.2017 у задоволенні зазначеного позову було відмовлено.

У вказаній справі судом встановлено, що, виходячи зі змісту додаткової угоди № 1, контрагентами було досягнуто згоди щодо застосування як номеру договору, погодженого при укладанні, а саме - №11288017000 від 24.01.2008, так і №11367565000 від 02.07.2008.

Фактично номер договору 11288017000 застосовувався для обліку кредиту, наданого в національній валюті України, а №11367565000 - для кредиту в іноземній валюті, надання якого й було погоджено у додатковій угоді № 1.

16. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26.07.2016 зі справи №757/14693/16-к.

У цій ухвалі було зазначено, що: згідно з пред'явленим у досудовому слідстві обвинуваченням, ОСОБА_9 (з боку Банку підписала відповідний правочин, перебуваючи на посаді начальника відділення й будучи службовою особою), перебуваючи у службовому кабінеті, розташованому у приміщенні АКІБ "УкрСиббанк", діючи всупереч своїй посадовій інструкції начальника відділення категорії "А"/"Б", затвердженої начальником Другого Київського управління Київського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк", під час підписання додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 24.01.2008 №11288017000 внесла до банківського екземпляру додаткової угоди № 1, що є офіційним документом, завідомо неправдиві відомості.

Водночас цією ж ухвалою Печерського районного суду міста Києва закрито провадження у справі №757/14693/16-к у зв'язку із закінченням строку давності.

Даний судовий акт, за висновком господарського суду, не встановлює умисного введення в оману Підприємця при укладанні додаткової угоди № 1 щодо обставин, які мають істотне значення для правовідносин сторін за Кредитним договором від 24.01.2008, а лише засвідчує обставини невірного зазначення в одному з примірників цієї угоди номера рахунку, на який здійснюється повернення кредиту. Підприємцем було підписано обидва примірники додаткової угоди №1; при цьому Підприємець не позбавлений був ні права, ні можливості перевірити в ній всі дані, у тому числі номери рахунків для погашення кредиту, які (номери рахунків) були внесені до примірників додаткової угоди № 1, а невчинення Підприємцем відповідних дій лише вказує на необачність та недбальство Підприємця. Такого ж висновку дійшли суди усіх трьох інстанцій у справі № 910/1831/17.

17. Крім того, судами розглядалася справа № 5023/3088/11 господарського суду Харківської області за позовом Підприємця до Банку про: розірвання Кредитного договору від 24.01.2008 №11288017000; визнання недійсними усіх листів, розрахунків, довідок, які Банк надавав з використанням Кредитного договору від 02.07.2008 №11367565000; розірвання додаткової угоди № 1; розірвання Договору іпотеки; заборону відповідачу звертати стягнення на предмет застави до прийняття рішення судом по суті.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2011 у справі №5023/3088/11, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2011, у задоволенні позову було відмовлено повністю.

18. Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2011 відмовлено у задоволенні заяви Підприємця про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2011 у справі №5023/3088/11.

19. Рішеннями у справі № 5023/3088/11 встановлено, що Банк виконав взяті на себе договірні зобов'язання, що виникли з кредитного договору, а саме видав Підприємцю відповідні транші у національній валюті України і в доларах США.

20. Отримання Підприємцем коштів за кредитним договором та вчинення у подальшому дій з його виконання з боку Підприємця свідчать про визнання та схвалення Підприємцем укладеного кредитного договору, в тому числі й додаткової угоди до нього. Про таку згоду з умовами укладеного кредитного договору свідчить і те, що після укладення договору Підприємець у цілому, протягом певного часу, виконував умови кредитного договору і сплачував кошти за користування кредитом.

21. Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2017 зі справи № 910/8787/17, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 та Верховного Суду від 10.05.2018, за позовом Підприємця до Банку і Товариства про визнання недійсним Договору факторингу, укладеного Банком і Товариством, відмовлено Підприємцю у задоволенні позовних вимог.

Судами у згаданій справі встановлено, що: доводи Підприємця про те, що загальна сума переданого грошового зобов'язання Підприємця перед Банком за Кредитним договором від 24.01.2008 не відповідає дійсності (з посиланням на те, що Підприємець не отримував кредит в доларах США), є безпідставними, оскільки у справі №5023/3088/11 господарського суду Харківської області останнім було встановлено, що на виконання умов Кредитного договору від 24.01.2008 Банк передав Підприємцю кошти як у гривнях, так і в доларах США.

22. Зазначення у додатку №1 до Договору факторингу про передання права вимоги до Підприємця за договорами від 02.07.2008 №11367565000 та від 24.01.2008 №11288017000 і в додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки - за договором іпотеки від 24.01.2008 № 13134, яким забезпечено кредитні договори, зумовлено домовленістю кредитора і боржника щодо застосування певних номерів правочину, і це не суперечить приписам ЦК України (435-15) .

Наведеним спростовуються твердження скаржника про те, що за Договором факторингу було передано право вимоги до Підприємця за неіснуючим Кредитним договором від 02.07.2008.

23. Безпідставними є й посилання Підприємця на те, що всі сплачені ним кошти Банк зарахував у погашення нікчемних правочинів "кредитна угода №11367581000 від 24.01.2008" та "кредитна угода №11367581000 від 02.07.2008", які він (Підприємець) не укладав, так само як і кредитний договір №11367565000, з таких причин.

Після прийняття рішення про видачу мультивалютного кредиту в рамках ліміту договору №11288017000 у системі АБС SAP for Banking було створено генеральну угоду №11367581000, по якій проводився контроль загрузки загального ліміту (технічний номер, до якого прив'язується новий транш). Після цього було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, яка заведена в SAP під номером 11367565000, за яким видано валютні транші в доларах США. Використаний Банком номер 11367581000 - це внутрішньобанківський обліковий номер, який автоматично присвоєний програмою та пов'язаний з кредитним договором № 11288017000, і № 11367565000 не існує як самостійний кредитний договір, а створений тільки для обліку ліміту заборгованості за кредитною лінією, яка існує у двох різних валютах.

З урахуванням наведеного необґрунтованими є й посилання Підприємця на те, що виписки по рахунку № 26004164912200 містять неправдиву інформацію, а кошти за ним "не отримувалися".

24. У розгляді згаданих справ №№ 910/1831/17, 910/8787/17, 5023/3088/11 встановлено погодження Підприємцем і Банком усіх істотних для договорів умов, у зв'язку з чим кредитний договір, додаткова угода № 1 до нього та Договір факторингу є укладеними, операції за цими правочинами є дійсними (реальними).

Підприємцем визнано факт укладення Кредитного договору від 24.01.2008 та додаткової угоди № 1 до нього, в тому числі узгоджене сторонами використання для ідентифікації кредитного договору як номеру договору, зазначеного при його укладанні, - №11288017000 від 24.01.2008, так і реєстраційного номеру договору в системі обліку Банку - №11367565000 від 02.07.2008.

25. Посилання Підприємця в апеляційній скарзі зі справи на недійсність Договору факторингу (між Банком і Товариством) та на неправомірність договору купівлі продажу (між Товариством та ТОВ "Бенефіт-Істейд") як на підставу для задоволення позову є необґрунтованими, оскільки такі обставини не стосуються предмета позову (спору) в цій справі, в якій оспорюється кредитний договір.

26. Підприємець посилався також на висновок експерта від 25.06.2018 та висновок спеціаліста від 17.03.2014 № 7/7. Однак поставлені у цих документах питання (щодо факту отримання коштів, наявності заборгованості тощо) стосуються обставин, встановлених у справі господарського суду Харківської області № 5023/3088/11, а пов'язані з ними доводи Підприємця фактично свідчать про намагання переглянути чинне рішення названого суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

27. ЦК України (435-15) :

частина перша статті 1054:

- за кредитним договором, зокрема, банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;

- кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша);

- кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

28. Як вбачається з позовної заяви в даній справі (т.1, а.с. 18), а також змісту судових рішень у цій же справі, позов у ній було подано про визнання нікчемним кредитного договору від 02.07.2008 №11367565000.

Водночас доводи позивача (скаржника), в тому числі й викладені у касаційній скарзі, мають не лише суперечливий, а й взаємовиключний характер.

Так, Підприємець зазначає:

- з одного боку - про те, що "правочин кредитний договір №11367565000 від 02.07.2008 року, кінцевий термін погашення якого 24.01.2011 року, з валютою договору USD, на суму 454 500 $ США, з відсотковою ставкою 14,9%, розмір грошового зобов'язання за яким складає 83 126,7 $ США, право вимоги за яким Відповідач відступив ТОВ "Кей-Колект" Позивач не укладав";

- з іншого боку - про те, що "правочин кредитний договір №11367565000 від 02.07.2008 року є нікчемним правочином".

Проте нікчемним (недійсним) може бути визнаний лише вчинений (укладений) правочин, а визнання нікчемним (недійсним) правочину, який не вчинено (не укладено), в принципі неможливе, оскільки в такому разі відсутній, власне, предмет спору (яким і виступає правочин).

29. Водночас укладеним, згідно із статтею 638 ЦК України, є договір, сторони якого, зокрема, досягли згоди з усіх істотних умов договору, тобто про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Аналогічний за змістом припис міститься в частині другій статті 180 Господарського кодексу України.

30. Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи з'ясовано, що правочин, про визнання якого нікчемним заявляв позивач, - "Кредитний договір №11367565000 від 02.07.2008 року", - не укладався сторонами у справі ні в якій формі; наведене, з урахуванням викладеного в пунктах 28, 29 цієї постанови, унеможливлює задоволення позову в даній справі, безвідносно до інших доводів касаційної скарги.

31. Що ж до посилання скаржника на те, що "правочин кредитний договір №11367565000 від 02.07.2008 року" він "пов'язує з іншими нікчемними правочинами, в рахунок яких Відповідач зараховував кошти Позивача", то відповідні "інші правочини" не є предметом спору в цій справі.

32. У зв'язку із зазначеним Касаційним господарським судом беруться до уваги відповідні доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

34. За таких обставин Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу Підприємця залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Бучацького Андрія Михайловича залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 910/9270/18 - без змін.