розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 (головуючий суддя Антонік С.Г., судді Дармін М.О., Іванов О.Г.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2018 (суддя Горохов І.С.) у справі № 908/1105/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни

до 1) Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, 2) Фермерського господарства виробничого комплексу "Агроленд"

про скасування розпорядження голови Пологівської районної державної адміністрації та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

Історія справи

Короткий зміст вимог

1. У червні 2018 року Фізична особа - підприємець Сергієнко Тетяна Олексіївна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач 1) та Фермерського господарства виробничого комплексу "Агроленд" (далі - відповідач 2) про скасування розпорядження голови Пологівської районної державної адміністрації № 57 від 02.02.2018 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 19.03.2018, укладеного між Пологівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством виробничий комплекс "Агроленд" щодо земельної ділянки площею 44,4 га, кадастровий номер 2324283500:06:020:0001.

1.1. Обгрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає, що 02.02.2018 Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області прийнято розпорядження, яким було передано в оренду Фермерському господарству виробничого комплексу "Агроленд" строком на 49 років земельну ділянку площею 44 гектари. 19.03.2018 між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв). Позивач вважає, що зазначене розпорядження та укладений договір оренди землі прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, підстав і порядку прийняття відповідних актів, передбачених законом гарантій землекористувача та порушує її права, пов'язані з користуванням земельною ділянкою, які позивач набула на підставі розпорядження Пологівської районної державної адміністрації №367 від 01.09.2014, яке є чинним.

Короткий зміст оскаржуваних рішень, прийнятих судами попередніх інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.09.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.1. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що після прийняття розпорядження про надання позивачці земельної ділянки в оренду, у терміни, встановлені вказаним розпорядженням, ФОП Сергієнко Т.О. проект договору оренди до Пологівської РДА не подавала, договір оренди між Пологівською РДА та Сергієнко Т.О. не укладався, право користування земельною ділянкою не реєструвалося. Прийняте головою Пологівської РДА в межах його компетенції розпорядження та договір оренди землі, укладений між Пологівською РДА та Фермерським господарством виробничого комплексу "Агроленд", не суперечать чинному законодавству.

3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції вказав, що невиконання особою акту індивідуальної дії, який направлений на встановлення прав такої особи, не може діяти в часі необмежено, оскільки в такому випадку порушується право райдержадміністрації, яка розраховувала на укладання договору оренди земельної ділянки з метою отримання грошових коштів. Оскільки ФОП Сергієнко Т.О. в установлений розпорядженням строк не звернулася з проектом договору оренди, не зверталася з заявою про продовження такого строку у зв'язку з неможливістю укладання договору, РДА правомірно прийняла рішення про надання в оренду земельної ділянки іншій особі, оскільки розпорядження №367 від 01.09.2014 втратило чинність.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

5. Позивач зазначає, що його право на отримання у користування земельної ділянки вже було реалізовано з боку Пологівської районної державної адміністрації шляхом прийняття ним Розпорядження №367 від 01.09.2014. Однак, саме Пологівська РДА, на відміну від позивача, безпідставно зволікала з укладанням договору оренди.

5.1. З висновків суду першої та апеляційної інстанцій не зрозуміло, з яким законодавчо визначеним моментом чи подією вони пов'язують втрату права позивача набути у користування земельну ділянку, за умови того, що розпорядження №367 від 01.09.2014 на даний час не скасовано та не визнано недійсним.

5.2. Посилаючись на п. 4 розпорядження №367 від 01.09.2014, як на одну з підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги в частині спливу певного терміну, суд апеляційної інстанції не застосував положення ст.ст. 251, 254 Цивільного кодексу України. Крім того, суди попередніх інстанцій в частині п. 4 зазначеного розпорядження, який не відповідає нормативно - правовому акту вищої дії, повинні були застосувати положення п. 7 ст. 11 ГПК України.

5.3. Пологівська РДА не могла втратити те, на що вона ніби то розраховувала в частині отримання грошових коштів (орендної плати), про що вказав суд апеляційної інстанції, оскільки отримувачем плати за землю є відповідна територіальна громада в особі Новоселівської сільської ради Пологівського району, з огляду на що такі висновки суду протирічать нормам Податкового кодексу України (2755-17) та Бюджетного кодексу України (2456-17) .

5.4. Господарські суди попередніх інстанцій невірно застосували висновки Конституційного Суду України, що викладені у рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009, крім того, нормами Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) та іншими нормативно - правовими актами з питань діяльності місцевих державних адміністрацій не передбачено можливості позбавлення (припинення) права суб'єкта правовідносин, яке надано йому на підставі розпорядження поза межами порядку, встановленого ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

5.5. Висновки судів щодо обов'язкової необхідності звернення позивача до Пологівської РДА за додатковим строком на подачу ним проекту договору оренди, також є помилковими, оскільки ні законом, ні розпорядженням не встановлено відповідальності за невиконання даної умови та така умова не могла бути виконана позивачем не з його вини.

5.6. Посилання суду апеляційної інстанції на лист Пологівської РДА від 29.12.2014 № 130 не грунтується на нормах матеріального права.

5.7. Жодної внутрішньої процедури щодо втрати чинності раніше прийнятих нею розпоряджень, шляхом прийняття в порядку передбаченому чинним законодавством Пологівською РДА не запроваджувалось.

6. Також у касаційній скарзі позивачем заявлено клопотання про передачу зазначеної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 302 ГПК України, як такої, що містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

7. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень ч. 5 ст. 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов'язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суд.

8. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п'ятої статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

9. Проте скаржником не наведено доводів та обґрунтування існування правової проблеми у цій справі саме у правозастосуванні відповідних норм права. З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Позиція відповідача 2, викладена у відзиві на касаційну скаргу

10. Фермерське господарство виробничий комплекс "Агроленд" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про те, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову є правильними, а тому оскаржувані рішення мають бути залишені без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач 2 наголошує на тому, що доводи позивача 2 про чинність на даний час розпорядження №367 від 01.09.2014 є безпідставними та хибними.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

11. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 01.09.2014 головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області прийнято розпорядження № 367, пунктом 2 якого надано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Фізичній особі - підприємцю Сергієнко Тетяні Олексіївні земельні частки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектара (багаторічні насадження), встановивши термін оренди до 01.11.2025 з розміром орендної плати 4 відсотки від нормативної грошової оцінки землі та заборонено зміну виду угідь і використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Підпунктом 1 пункту 4 розпорядження зобов'язано ФОП Сергієнко Т.О. надати у двомісячний термін до Пологівської РДА проект договору оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв).

11.1. 02.12.2014 позивач звернулася до Пологівської РДА з пропозицією внести зміни до п. 2 розпорядження Пологівської РДА № 367 від 01.09.2014 щодо зміни строку, у відповідь на яке 29.12.2014 Пологівська РДА листом № 130 повідомила позивача про те, що звернення не може бути задоволено у зв'язку з невиконанням нею п. 4.1 розпорядження та ненаданням у двомісячний термін до райдержадміністрації проекту договору оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв).

11.2. 28.01.2015 Пологівською РДА прийнято розпорядження № 33 "Про втрату чинності розпоряджень голови райдержадміністрації", зокрема, розпорядження від 01.09.2014 № 367, у зв'язку із закінченням терміну їх дії.

11.3. В подальшому, 01.09.2015 розпорядженням Пологівської РДА від 01.09.2015 №275 земельну ділянку загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектари (багаторічні насадження) надано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФОП Денисову В.Ю. та на підставі розпорядження 29.09.2015 укладено договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв).

11.4. 19.01.2016 розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації № 9 скасовано розпорядження голови Пологівської райдержадміністрації від 28.01.2015 № 33 "Про втрату чинності розпоряджень голови райдержадміністрації в частині втрати чинності розпорядження голови райдержадміністрації від 01.09.2014 № 367 "Про передачу в оренду фізичній особі - підприємцю Сергієнко Тетяні Олексіївні земельних часток нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області".

11.5. 08.02.2016 ФОП Сергієнко Т.О. звернулась до Пологівської РДА з проектом договору оренди земельної ділянки, для укладення та подальшої реєстрації, додавши три примірники договору оренди. Пологівська РДА повідомила, що земельна ділянка передана в оренду, тому договір не може бути укладений.

В подальшому з аналогічними зверненнями позивач зверталася 12.01.2017, 10.05.2017, 28.08.2017.

11.6. 23.02.2017 листом № 0161/01-35 Пологівська РДА на звернення Сергієнко Т.О. від 12.01.2017 про укладення та подальшої реєстрації договору оренди на земельну ділянку площею 44,4 га повідомила про те, що відбулися зміни у законодавстві, у зв'язку з чим пропонувала звернутися до райдержадміністрації з клопотанням щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

11.7. 10.05.2017 позивач звернулася до Пологівської РДА з листом - вимогою щодо укладення договору оренди. До листа - вимоги додано три примірники договору оренди.

11.8. 22.06.2017 Пологівська РДА листом № 1036/01-49 повторно повідомила Сергієнко Т.О. про те, що з метою укладення договору оренди земельної ділянки необхідно отримати дозвіл на виготовлення технічної документації та затвердити її відповідно до вимог чинного законодавства України.

11.9. 05.09.2017 позивач звернувся до Пологівської РДА з листом - вимогою щодо укладення договору оренди. До листа - вимоги додано три примірники договору оренди.

11.10. 25.09.2017 Пологівською РДА прийнято розпорядження № 326, яким вирішено надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на встановлення (відновлення) меж земельних ділянок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) площею 44,4 умовних кадастрових гектара багаторічні насадження (категорія землі сільськогосподарського призначення, код цільового призначення - (01.01)), із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області (за межами населених пунктів).

11.11. 22.11.2017 Пологівською РДА прийнято розпорядження № 414, яким надано дозвіл Фермерському господарству виробничого комплексу "Агроленд" на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 44,4 гектарів багаторічних насаджень, на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

11.12. 02.02.2018 розпорядженням голови Пологівської РДА № 57 було затверджено Фермерському господарству виробничого комплексу "Агроленд" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) та передано в оренду земельну ділянку площею 44,4 га (багаторічні насадження) кадастровий номер 2324283500:06:020:0001 із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області (за межами населених пунктів).

11.13. 19.03.2018 між Пологівською РДА та Фермерським господарством виробничий комплекс "Агроленд" укладено договір оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв).

Відповідно до п. 1 вказаного договору орендодавець на підставі розпорядження голови Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області від 02.02.2018 № 57 надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської ради Пологівського району Запорізької області.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передаються: земельна ділянка (земельні ділянки) нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 44,4000 кадастрових гектарів (багаторічні насадження) з кадастровим номером 2324283500:06:020:0001 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

12. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

13. Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

14. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція грунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

15. Ураховуючи положення статей 15 і 16 Цивільного кодексу України захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення, з необхідністю врахування наявності правового механізму, за яким відбуватиметься поновлення порушеного права позивача, у випадку задоволення його позовних вимог.

16. Підставою даного позову позивачем визначено неправомірність дій Пологівської РДА щодо прийняття розпорядження № 57 від 02.02.2018 "Про затвердження фермерському господарству виробничому комплексу "Агроленд" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області та передачу в оренду земельної ділянки" та укладення з відповідачем 2 на підставі даного розпорядження договору оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 19.03.2018, за наявності чинного розпорядження Пологівської районної державної адміністрації від 01.09.2014 № 367, пунктом 2 якого позивачу надано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні частки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектара (багаторічні насадження).

Таким чином, до кола обставин, що підлягають доказуванню у даній справі належать обставини щодо наявності порушеного права позивача, зокрема, обсяг прав, які виникли у позивача з прийняттям розпорядження від 01.09.2014 № 367.

17. Згідно з частинами 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

18. Згідно з нормами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", на виконання Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

20. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

21. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2014 головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області прийнято розпорядження № 367, відповідно до якого:

- визнано земельні частки (паї) площею 44,4 умовних кадастрових гектара на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області такими, які є нерозподіленими (невитребуваними) земельними частками (паями);

- надано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Фізичній особі - підприємцю Сергієнко Тетяні Олексіївні земельні частки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектара (багаторічні насадження), встановивши термін оренди до 01.11.2025 з розміром орендної плати 4 відсотки від нормативної грошової оцінки землі та заборонено зміну виду угідь і використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;

- зобов'язано ФОП Сергієнко Т.О. надати у двомісячний термін до Пологівської РДА проект договору оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв).

22. Частиною першою та другою статті 93 Земельного кодексу України унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

23. Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (899-15) визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

24. Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

25. Згідно з частиною 3 статті 2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

26. Відповідно до змісту статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди за цим Законом є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

27. За змістом положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (899-15) , Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

28. Разом із тим на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об'єктами земельних відносин і мають різний правовий режим.

29. Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

30. Право розпорядження невитребуваними земельними ділянками, яке встановлено для сільських, селищних, міських рад та райдержадміністрацій, обумовлено тим, що до моменту набуття права власності на такі земельні ділянки громадянами, які мають відповідне право, ці земельні ділянки ще перебувають в комунальній та державній власності, на відміну від земельних часток (паїв), суб'єктами права власності на які є громадяни, що виключає можливість розпорядження зазначеними у статті 13 вказаного Закону органами земельними частками (паями) на підставі цієї норми Закону.

Чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (899-15) , не передбачає повноважень державних органів чи органів місцевого самоврядування передавати в оренду земельні частки (паї), які належать громадянам, до їх формування у земельні ділянки (ст. 13 названого Закону).

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 902/569/17.

31. У даній справі, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дослідили чинність розпорядження №367 від 01.09.2014 та послались на те, що воно вичерпало свою дію набагато раніше правовідносин, які виникли між відповідачами, оскільки після прийняття розпорядження про передачу спірної земельної ділянки третій особі, право позивача на одержання земельної ділянки у користування вже перестало існувати, у зв'язку з цим позивач втратив право набути у користування земельну ділянку.

32. Колегія суддів вважає передчасними такі висновки судів попередніх інстанцій, оскільки зі змісту розпорядження №367 від 01.09.2014 не вбачається, що в оренду позивачу надавалась саме невитребувана земельна ділянка.

33. Суди обох інстанцій не дослідили належним чином зміст розпорядження №367 від 01.09.2014, на яке позивач посилається в обгрунтування своїх позовних вимог, не надали оцінки цьому розпорядженню з точки зору його відповідності Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (899-15) , зокрема, статті 13 цього Закону з точки зору повноважень райдержадміністрації розпоряджатися належними громадянам земельними частками (паями), а також щодо визначеного в цьому розпорядженні об'єкта оренди та відповідних прав на цей об'єкт, за захистом яких звернувся позивач у даній справі.

34. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази: а саме, розпорядження Пологівської РДА від 01.09.2014 № 367, на зміст якого посилається позивач в обгрунтування позову, та не встановлено, за захистом якого саме права чи охоронюваного законом інтересу звернувся позивач, а також можливості його судового захисту.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

37. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

38. З огляду на викладене колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене в п. 32-34 даної постанови, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Щодо судових витрат

39. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.