ПОСТАНОВА

Іменем України

2 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/2584/17

Провадження № 12-259гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Рогач Л. І.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Автосвіт" (далі - ТОВ ТЦ "Автосвіт") на рішення Господарського суду Львівської області від 20 березня 2018 року (суддя Козак І. Б.) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 липня 2018 року (судді Костів Т. С., Марко Р. І., Желік М. Б.) у справі № 914/2584/17 за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (далі - Франківська РА) до ТОВ ТЦ "Автосвіт", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівської міської ради (далі - Львівська МР) та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - Інспекція ДАБК у Львівській області), про зобов'язання знести самочинно здійснене незавершене будівництво двоповерхової цегляної будівлі.

УСТАНОВИЛА

1. Короткий зміст заявлених вимог та заперечень

1.1. У грудні 2017 року Франківська РА звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ ТЦ "Автосвіт", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -Львівської МР та Інспекції ДАБК у Львівській області, про зобов'язання знести самочинно здійснене незавершене будівництво двоповерхової цегляної будівлі.

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач здійснив будівництво без погодженого робочого проекту, без вирішеного питання про землекористування та без дозвільних документів, тобто самочинно. Розпорядженням Франківської РА № 234 "Про знесення самочинно здійсненого незавершеного будівництва двоповерхової будівлі на вул. Перфецького, 9" зобов'язано директора ТОВ ТЦ "Автосвіт" у місячний термін за власні кошти знести самочинно здійснене будівництво двоповерхової цегляної будівлі, однак у добровільному порядку це розпорядження не виконано.

1.3. Позов обґрунтовано приписами статей 327, 376, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 83, 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ), статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, Положенням про Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради та її структури, затвердженим рішенням виконкому Львівської МР від 1 листопада 2016 року № 977 (далі - Положення № 977), а також Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженим рішенням виконкому Львівської МР від 9 вересня 2011 року № 835 (далі - Положення № 835).

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20 березня 2018 року позов задоволено повністю.

2.2. Місцевий господарський суд установив, що відповідач не звертався до Департаменту містобудування Львівської МР щодо підготовки проекту рішення про надання дозволу на розміщення торгових павільйонів, архітектурно-планувального завдання; погодження проектної документації; підготовки містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на розміщення торгових павільйонів на території авторинку на вул. Перфецького та без жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку на вул. Перфецького, 9 продовжує самовільно розпоряджатися та здійснювати капітальне будівництво на земельній ділянці, яка йому не належить та перебуває у власності громади міста Львова, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими.

2.3. При прийнятті рішення суд виходив з того, що за Положенням № 977 Франківська РА є виконавчим органом Львівської МР у межах своїх повноважень та на виконання завдань районної адміністрації видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами на території району; повноваженнями районної адміністрації у сфері будівництва, зокрема, є розгляд та вжиття заходів у встановленому виконавчим комітетом Львівської МР порядку щодо фактів самочинного будівництва.

2.4. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 9 липня 2018 року перевірене судове рішення залишено без змін.

2.5. При цьому суд апеляційної інстанції розглянув та відхилив заяву відповідача про закриття провадження у справі з підстав порушення правил юрисдикції господарських судів, вказавши на те, що справи у спорах про зобов'язання знести самочинне будівництво за позовом органу місцевого самоврядування підлягають розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права. Відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

3. Вимоги та зміст касаційної скарги, надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду

3.1. У липні 2018 року ТОВ ТЦ "Автосвіт" подало до Верхового Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 20 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 липня 2018 року, в якій просило судові рішення у цій справі скасувати, провадження у справі закрити.

3.2. ТОВ ТЦ "Автосвіт" вважає, що спір, який є предметом цього розгляду, не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування. А тому справа за позовом такого суб'єкта належить до компетенції адміністративних судів.

3.3. При цьому відповідач покликався на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а, щодо визначення предметної юрисдикції спору за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинного будівництва.

3.4. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 1 жовтня 2018 року справу № 914/2584/17 разом з касаційною скаргою ТОВ ТЦ "Автосвіт" на рішення Господарського суду Львівської області від 20 березня 2018 року і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 липня 2018 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

3.5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 жовтня 2018 року прийняла справу № 914/2584/17 до розгляду та призначила її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

4. Позиція учасників справи

4.1. Позивач не повідомив про свою позицію щодо касаційної скарги відповідача, відзив на касаційну скаргу не надіслав.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судами

5.1. Суди встановили, що Львівська МР ухвалою від 3 липня 2003 року № 720 погодила відповідачу місце розташування земельної ділянки та надала дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для влаштування авторинку на вул. Л. Перфецького, 9 у м. Львові.

5.2. Пунктом 2.1 цієї ж ухвали відповідача було зобов'язано подати у встановленому порядку проект відведення земельної ділянки для затвердження міською радою, що відповідач не зробив.

5.3. При обстеженні на території Франківського району м. Львова земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Л. Перфецького, 9, яка перебуває у комунальній власності, встановлено, що за вказаною адресою виявлено розпочате самочинне будівництво, а саме незавершену двоповерхову цегляну будівлю розміром 7,0х7,0 м, про що складено акт від 15 травня 2017 року.

5.4. Франківська РА прийняла розпорядження від 2 червня 2017 року № 234 "Про знесення самочинно здійсненого незавершеного будівництва двоповерхової будівлі на вул. Л. Перфецького, 9", яким зобов'язала відповідача у місячний термін за власні кошти знести самочинно здійснене будівництво двоповерхової цегляної будівлі розміром 7,0х7,0 м на вул. Перфецького, 9 у м. Львові без погодженого робочого проекту, без вирішеного питання землекористування та без дозвільних документів на будівництво.

5.5. Однак відповідач у добровільному порядку це розпорядження не виконав, не зніс самочинне будівництво, що підтверджується актом обстеження від 4 січня 2018 року та сторонами не спростовується.

6. Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, та застосовані нею положення законодавства

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

6.2. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

6.3. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

6.4. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

6.5. За приписами частини другої статті 2 ГПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

6.6. Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

6.7. Справою адміністративної юрисдикції, відповідно до частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

6.8. За пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

6.9. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.

6.10. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

6.11. Відповідно до підпункту 3 пункту "б" частини першої статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

6.12. Аналогічна норма закріплена у статті 14 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII "Про основи містобудування".

6.13. Відповідно до статті 7 цього Закону державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

6.14. Відповідно до Положення № 977 повноваженнями районної адміністрації у сфері будівництва, зокрема, є розгляд та вжиття заходів у встановленому виконавчим комітетом щодо фактів самочинного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо) порядку.

6.15. Згідно з пунктом 3.1 Положення № 835 розгляд питань за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об'єктів за підвідомчістю справ здійснює районна адміністрація відповідного району, у якому здійснено (здійснюється) самочинне будівництво.

6.16. За пунктом 5 "Наслідки самочинного будівництва" Положення № 835 міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва одне з таких рішень: про передачу матеріалів до суду в разі істотного відхилення будівництва від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або істотного порушення будівельних норм і правил з відповідним позовом про зобов'язання проведення особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відповідної перебудови (підпункт 5.1.1); про передачу матеріалів до суду щодо визнання за територіальною громадою міста права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності, якщо це не порушує права інших осіб (підпункт 5.1.2); про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її кошти (підпункт 5.1.3); про погодження самочинного будівництва - за наявності позитивних висновків, документів і матеріалів, обумовлених у пунктах 4.3, 4.6, 4.8 цього Положення та договору про погодження самочинного будівництва (підпункт 5.1.4).

6.17. За положеннями частини першої статті 376 ЦК України (у редакції, чинній станом на час звернення до суду з цим позовом) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

6.18. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

6.19. Водночас частиною сьомою цієї ж статті визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

6.20. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

6.21. У справі, що розглядається, Франківська РА звернулася з позовом про зобов'язання відповідача знести самочинно здійснене незавершене будівництво двоповерхової цегляної будівлі, здійснене без погодженого робочого проекту, без вирішеного питання землекористування та без дозвільних документів у зв'язку з невиконанням у добровільному порядку Розпорядження Франківської РА № 234 "Про знесення самочинно здійсненого незавершеного будівництва двоповерхової будівлі на вул. Перфецького, 9", тобто, реалізуючи у спірних правовідносинах надані йому владні управлінські функції.

6.22. Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже, і публічно-правову природу таких правовідносин.

6.23. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних відносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 та 11 квітня 2018 року у справах № 14-48цс18 та № 11-96апп18 і від 15 та 30 травня 2018 року у справах № 11-346апп18 та № 14-92цс18.

6.24. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування. Справа за позовом такого суб'єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про демонтаж самочинно збудованого об'єкта, відповідно до наведеного вище припису закону належить до юрисдикції адміністративних судів.

7. Висновок Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

7.2. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).

7.3. Відповідно до частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

7.4. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга ТОВ ТЦ "Автосвіт" підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

8. Щодо судових витрат

8.1. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 306, 308, 313- 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Автосвіт" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 липня 2018 року та рішення Господарського суду Львівської області від 20 березня 2018 року у цій справі скасувати.

Провадження у справі за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Автосвіт", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Львівської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, про зобов'язання знести самочинно здійснене незавершене будівництво двоповерхової цегляної будівлі закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.