Одеська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ "Толк консалтинг" про стягнення 754 831,00 грн. збитків.

Посилаючись на норми ч. 2 ст. 22 ЦК України, позивач зазначив, що відповідачем в порушення умов договору про відповідальне зберігання №54 від 02.03.2016р. було зіпсоване передане йому на зберігання майно, чим завдано збитки Одеській митниці.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2018р. у справі №910/9453/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019р., у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані посиланням на приписи ст. ст. 22, 611, 614, 623 ЦК України, ст. 224 ГК України, та тим, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Одеська митниця ДФС, не погоджуючись із судовими рішеннями у даній справі, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник вказує на порушення судами, зокрема, ст. 936, ч. ч. 1, 2 ст. 938, ст. ст. 949, 951, 953 ЦК України, ч. ч. 4, 5 ст. 239 Митного кодексу України та п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 ГПК України.

Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що акт прийому-передачі товару від 02.12.2016р. підписаний представником відповідача без будь-яких зауважень стосовно якості товару, що свідчить про те, що овочі передавались на зберігання належної якості та останньому були відомі умови зберігання товару. Проте, на думку позивача, відповідач зберігав товар в неналежних умовах. При цьому судами не надано оцінки тому, що відповідач не складав актів про пошкодження або псування товару.

Також скаржник вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки переданий на зберігання відповідачу товар було вилучено Одеською митницею ДФС при здійсненні митного оформлення та позивач не є його власником, псування та втрата цього товару не може бути збитками позивача.

У скарзі зазначається, що суди не звернули увагу на те, що ТОВ "Фрутарія" не подавало до митниці заяву про видачу товару.

4. Позиції інших учасників справи

ТОВ "Толк консалтинг" у відзиві на касаційну скаргу стверджує, що ним неодноразово складались акти про псування продукції, які наявні в матеріалах справи, проте умовами договору зберігання не передбачалося направлення цих актів позивачу.

Також стверджує про відсутність доказів зберігання часнику в неналежних умовах.

За твердженням відповідача, оскільки позивач не є власником товару, факт наявності у нього збитків неможливий.

Відповідач вказує, що судами попередніх інстанцій дотримано норми матеріального та процесуального права, а тому рішення та постанову просить залишити без змін.

ТОВ "Фрутарія" у відзиві на касаційну скаргу вважає її необґрунтованою, та просить залишити без задоволення. Товариство вказує, що вказаний товар (часник) належить на праві власності саме ТОВ "Фрутарія", тому псування та втрата цього товару ніяким чином не може бути збитками Одеської митниці ДФС.

За твердженням ТОВ "Фрутарія" Одеською митницею ДФС не подано належних доказів в підтвердження наявності протиправної поведінки і вини ТОВ "Толк Консалтинг" та доказів понесення Одеською митницею збитків в загальному розмірі 754 831,00 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

02 березня 2016 р. між Одеською митницею ДФС як поклажодавцем та ТОВ "Толк консалтинг" як зберігачем укладено договір про надання послуг відповідального зберігання №54, згідно якого зберігач зобов'язався надати поклажодавцю послуги відповідального зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які відповідно до ст. 238 Митного кодексу України зберігаються поклажодавцем.

Згідно з п. 1.1.2 договору конкретний перелік та види товару, які передаються на відповідальне зберігання, визначається сторонами в окремих актах прийому-передачі.

Відповідно до п. 1.3 договору з моменту фактичної передачі товарів поклажодавцем зберігачу, на останнього покладається обов'язок по їх збереженню в первинному вигляді з урахуванням природного зносу товарів.

За умовами п. 6.3 договору зберігач зобов'язаний:

- забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання товару та вживати заходи, необхідні для забезпечення схоронності та якості товарів (пп. 6.3.4 договору);

- у разі виявлення нестачі, пошкоджень або псування товарів - терміново складати акт та повідомляти про це поклажодавця письмово та засобами зв'язку (пп. 6.3.10 договору);

- здійснювати під час зберігання товарів їх поверхневий огляд з метою встановлення пошкоджень або псувань, з обов'язковим складанням про це відповідного акту. При виявленні пошкоджень та псувань товарів, переданих на зберігання, зберігач зобов'язується у триденний термін інформувати поклажодавця (пп. 6.3.20 договору).

Додатковою угодою №1 від 18.08.2016р. внесено зміни до п. 5.2 договору та визначено місце надання послуг за адресами: м. Одеса, Новомосковська дорога, 9; Одеська область, Біляївський район, с/рада Нерубайське, масив № 2, ділянки №11, 12, 13; м. Одеса, вул. Моторна, 8.

Додатковою угодою №2 від 30.03.2017р. внесено зміни до п. 5.2 договору та визначено місце надання послуг за адресами: м. Одеса, Новомосковська дорога, 9 (згідно договору оренди нежитлового приміщення від 21.04.2015р. між ТОВ "И.Т.М." та ТОВ "Толк консалтинг" на площу 179 кв. м. (складське приміщення № 3/1) та 81 кв. м. (холодильна камера № 1); м. Одеса, Ленінградське шосе, 17 (А) (згідно договору оренди нежитлового приміщення від 27.01.2017р. між ПП "АДК+" та ТОВ "Толк консалтинг" на площу 440 кв. м.).

Додатковими угодами №2 від 30.12.2016р., №2 від 30.03.2017р., № 3 від 28.04.2017р., № 4 від 28.07.2017р. вносились зміни до п. 11.1 договору та продовжувався строк дії договору.

Одеським окружним адміністративним судом в постанові від 28.08.2017р. у справі №815/2881/17 встановлено, що згідно з декларацією ІМ40ЕЕ №500060001/2016/012408 на виконання контракту №1009/16-03 фірмою "STAR TEAM INVESTMENTS L.P." поставлено на адресу ТОВ "Фрутарія" товар: "овочі свіжі: часник" у кількості 25000 мішків (BAGS), призначені для громадського харчування на загальну вартість товару 21 250,00 доларів США. Вказаний товар надійшов до Одеської митниці ДФС 18 листопада 2016 року.

21 листопада 2016р. Київською міською митницею ДФС складено протокол порушення митних правил № 0770/10000/16, яким встановлено наявність в діях ОСОБА_6 (керівника ТОВ "Фрутарія") ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, під час митного оформлення товарів згідно ВМД №500060001/2016/012427.

02 грудня 2016 р. головним державним інспектором відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, який діяв на підставі доручення Київської митниці ДФС здійснено вилучення товару "овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, КРАЇНА ВИРОБНИКА CN" у кількості 2498 місць 24980 кг.", про що складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0770/10000/16.

02 грудня 2016р. за актом прийому-передачі позивачем передано на зберігання ТОВ "Толк Консалтинг" товари, а саме овочі свіжі: часник призначений для громадського харчування в сітках по 10 кг, виробник "JINING HAIJANG TRADING CO. LTD", країна виробництва - Китай, загальною вагою 24980 кг.

ТОВ "Толк Консалтинг" листом №2926 від 20.12.2016р. зверталося до Одеської митниці ДФС з вимогою якнайшвидшого вирішення питання реалізації часнику у кількості 24980 кг, переданого на відповідальне зберігання згідно акту прийому-передачі від 02.12.2016р., наголошуючи, що він належить до швидкопсувного майна та має термін придатності - 4 місяці.

У відповіді №156/10/15-70-03-06 від 17.01.2017р. позивач зазначив, що митницею здійснюються необхідні заходи.

Листом №3263 від 13.09.2017р. відповідач звертався до позивача з вимогою прийняти рішення про повернення часнику власнику відповідно до постанови Солом'янського районного суду від 03.03.2017р. або утилізувати зіпсовану продукцію.

Листами № 3335 від 03.10.2017р., № 3375 від 16.11.2017р., №3469 від 19.02.2018р. відповідач звертався до позивача та просив вжити термінових заходів щодо зміни місця зберігання зіпсованого майна.

У відповіді від 05.12.2017р. позивачем зазначено, що митницею здійснюються необхідні заходи.

Згідно з протоколом інвентаризаційної комісії від 20.12.2017р. під час проведення інвентаризації на складі відповідального зберігання ТОВ "Толк Консалтинг" за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9 у холодильній камері на першому поверсі встановлено наявність зіпсованого майна, вилученого по справі про порушення митних правил № 0770/10000/16 та переданого згідно акту прийому-передачі майна від 02.12.2016р., а саме, овочі свіжі: часник, призначений для громадського харчування. Виробник JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD, країна виробника CN. В сітках по 10 кг у кількості 20376,50 кг на загальну суму 1 275 956,05 грн. У зв'язку з цим інвентаризаційною комісією прийняте рішення щодо встановлення факту нестачі майна від псування.

З протоколу інвентаризаційної комісії від 06.04.2018р. вбачається, що 03.04.2018р. комісія прибула за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9 з метою встановлення фактичного стану та кількості товару, вилученого за справою про ПМП №0770/10000/16 та переданого на відповідальне зберігання ТОВ "Толк Консалтинг" по акту прийому-передачі від 02.12.2016р. Інвентаризаційній комісії було пред'явлено зіпсоване майно у кількості 20294,60 кг, яке візуально схоже на часник з характерними ознаками псування, а саме гнилі, цвілі цибулини часнику з неприємним запахом та наявним конденсатом всередині та ззовні. Виявлене зіпсоване майно було внесено до окремого опису, підтверджено підписом представника ТОВ "Толк консалтинг" та завірено печаткою організації.

Судами встановлено, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.03.2017р. у справі №3-952/17 (760/21396/16-п), яка залишена без змін постановою апеляційного суду м. Києва від 13.04.2017р., провадження у справі про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (протокол про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 21.11.2016р.) закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Також вказаним судовим рішенням було постановлено повернути ОСОБА_6 товар, який вилучено відповідно до протоколу про тимчасове вилучення товарів у справі про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016р. та розміщений на складі ТОВ "Толк Консалтінг" за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017р. у справі 815/2881/17, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017р., визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо нерозмитнення свіжого часнику заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією №500060001/2016/012427 від 18.11.2016р. із зазначенням фактурної вартості товарів у розмірі 21 250,00 доларів США (2500 пакунків) у строки, передбачені Митним кодексом України (4495-17) , а також визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС по факту неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16 від 02.12.2016р.

Згідно звіту, складеного 05.03.2018р. ТОВ "Актив Інвестменст", ринкова вартість втраченого від нестачі майна: часнику призначеного для громадського харчування у кількості 20376,5 кг, становить 753 931,00 грн.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків, у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 239 Митного кодексу України товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

За положеннями ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно зі ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

За приписами ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Судами встановлено, що Одеська митниця в порядку ч. 4 ст. 239 Митного кодексу України передала вилучений у ТОВ "Фрутарія" товар - свіжий часник на зберігання відповідачу на підставі договору зберігання №54 від 02.03.2016р., про що сторонами оформлено акт приймання-передачі від 02.12.2016 р.

Із встановлених судами обставин вбачається, що вилучений Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил №0770/10000/16 від 02.12.2016р. товар - часник свіжий, зіпсувався під час зберігання.

Верховний Суд вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про те, що псування та втрата товару не може бути збитками позивача, оскільки останній не є власником товару.

Місцевий господарський суд не врахував приписи ч. 2 ст. 951 ЦК України, за якою поклажодавець, в даному випадку Одеська митниця, має право вимагати від зберігача відшкодування вартості зіпсованого майна.

Проте, Верховний Суд звертає увагу, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідно встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як вбачається із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, ТОВ "Толк Консалтинг" виконував свої зобов'язання як зберігач, неодноразово повідомляв поклажодавця про термін придатності переданого на зберігання майна, про стан його псування та просив реалізувати часник якнайшвидше.

Проте інвентаризаційною комісією позивача лише 20.12.2017р. та 06.04.2018р. було встановлено наявність зіпсованого майна, яке візуально схоже на часник з характерними ознаками псування.

Верховний Суд також враховує, що судовими рішеннями у справі №815/2881/17 визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо нерозмитнення свіжого часнику, заявленого до митного контролю, та оформлення за митною декларацією №500060001/2016/012427 від 18.11.2016 р. із зазначенням фактурної вартості товарів у розмірі 21 250,00 доларів США (2500 пакунків) у строки, передбачені Митним кодексом України (4495-17) , а також визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС по факту неналежного зберігання свіжого часнику вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил №0770/10000/16 від 02.12.2016р.

З огляду на викладене, оскільки позивач в межах строків придатності переданого відповідачу на зберігання товару (свіжого часнику) не вчиняв жодних дій, які б свідчили про здійснення митницею заходів до відведення настання збитків або зменшення їх розміру, враховуючи неодноразові прохання відповідача реалізувати майно, та обставини, встановлені у справі №815/2881/17 щодо протиправності бездіяльності Одеської митниці ДФС, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність наявності усього складу цивільного правопорушення, необхідного для застосовування такої міри відповідальності як стягнення збитків, зокрема вини відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і збитками.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Посилання скаржника на порушення судами норм права не знайшло свого підтвердження при касаційному розгляді даної справи. При цьому доводи скаржника зводяться до переоцінки вже встановлених судами обставин, що виходить за межі розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Апеляційним господарським судом відхилено посилання позивача на те, що відповідач зберігав товар в неналежних умовах, оскільки такі доводи не підтверджено належними та допустимими доказами.

Крім того, як вказує відповідач, та вбачається з матеріалів справи (а.с. 215-217 т. 1), ТОВ "Толк Консалтінг" були складені акти псування продукції, що спростовує доводи скаржника про їх відсутність.

Не знайшли свого підтвердження і доводи скаржника про порушення судами п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову судами попередніх інстанцій вірно покладено судовий збір на позивача.

Суд бере до уваги посилання скаржника на помилковий висновок суду про те, що оскільки позивач не є власником товару, то псування та втрата цього товару не можуть бути збитками позивача. Однак вказані помилкові висновки місцевого господарського суду не вплинули на правильність прийнятих судових рішень.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішення та постанова у даній справі є законними та обґрунтованими, а тому Верховний Суд не вбачає підстав для їх скасування.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2018р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019р. у справі № 910/9453/18 залишити без змін.