ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/2972/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018

(головуючий суддя Подобєд І.М., судді Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018

(суддя Новікова Р.Г.)

у справі №904/2972/18

за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"

до Садівничого товариства "Вагонник - 89"

про стягнення 198 732,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У липні 2018 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Садівничого товариства "Вагонник - 89" про стягнення грошових коштів у сумі 209 004,38 грн.

1.2. Позивач обґрунтував свої позовні вимоги встановленням факту витоків води на мережі споживача (відповідача) та вказував на невиконання відповідачем своїх зобов'язань по своєчасному та повному внесенню платежів за спожиті послуги, що й спричинило утворення заборгованості, яка станом на 29.06.2018 складає 209 004,38 грн.

1.3. Заявою від 21.08.2018 позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на свою користь 198 732,38 грн з посланням на те, що відповідач 13.06.2018 сплатив суму у розмірі 10 272,00 грн. Ця заява була прийнята судом до розгляду.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 01.01.2018 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - КП "Кривбасводоканал") та Садівничим товариством "Вагонник - 89" (далі - СТ "Вагонник - 89") укладено договір №537 про надання послуг з централізованого водопостачання (далі - договір).

Відповідно до підпункту 1.2.1 договору об'єкт користування водопостачання - діаметр 100 мм від водогону 2 нитка основного водогону.

Пунктом 9.6 договору встановлено, що засоби обліку повинні розташовуватись безпосередньо на межі балансової належності мереж виробника та споживача, що визначається згідно з актами розмежування балансової належності мереж.

Згідно з пунктом 6.1 договору точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виробника до споживача, є межа балансової належності, що визначається актами/схемою розмежування балансової та експлуатаційної належності та є невід'ємною частиною договору.

2.2. Акт розмежування балансової належності мереж між сторонами за договором не укладався.

Під час визначення меж балансової належності сторони керувались актом розмежування балансової належності водогінних мереж і експлуатаційної відповідальності сторін, складеним між відповідачем та Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" у грудні 2015 року.

Згідно з цим актом Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" несе відповідальність за експлуатацію "Тернавського водогону" І, ІІ, ІІІ ниток діаметром 1000 мм, двох засувок діаметром 1000 мм в КП-1 та засувки діаметром 100 мм в КП-1. В свою чергу, СТ "Вагонник - 89" несе відповідальність за експлуатацію водоводу діаметром 100 мм у КП-1 від межі розподілу балансової належності мереж. Межею розподілу є зовнішній фланець засувки 100 мм в КП-1.

Також до матеріалів справи долучена схема підключення мережі СТ "Вагонник - 89", на якій відображені мережі ДПП "Кривбаспромводопостачання" (із зазначенням інвентарних номерів), передані в оренду КП "Кривбасводоканал" та мережі СТ "Вагонник - 89".

2.3. На підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-6494-ОД від 29.12.2017, Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області передало, а КП "Кривбасводоканал" прийняло в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно (будівлі, споруди, огорожі, резервуари для води, дороги, лінії електропередач, трубопроводи та мережі водогону, каналізації, електрозабезпечення) - 382 об'єкти згідно з додатком №1 до договору.

Балансоутримувачем майна є Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання".

Згідно з додатком №1 до договору №12/02-6494-ОД від 29.12.2017 та акта приймання-передачі від 29.12.2017, КП "Кривбасводоканал" було передано в строкове платне користування перша, друга нитка водогону від насосної станції другого підйому до шостого одиночного водогону (інвентарні номери 30199, 30198) та третя нитка основного водогону (інвентарний номер 30828).

Балансоутримувачем водогонів, до яких приєднаний об'єкт відповідача, є ДПП "Кривбаспромводопостачання", а КП "Кривбасводоканал" надає послуги централізованого водопостачання відповідачу.

2.4. 26.05.2018 повноважними представниками позивача в присутності Рубан Л.Л., яка є відповідальною особою за постачання води та водовідведення об'єкта відповідача, визначеною пунктом 9.7 договору, було здійснено огляд систем водопостачання та водовідведення об'єкта відповідача за адресою м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 36 С.

Під час зазначеного обстеження було встановлено факт порушення законодавства, а саме: витоки води з засувки Ду 100 мм на мережі споживача (відповідача) перед приладом обліку. Даний факт зафіксовано актом №608 від 26.05.2018 (з фото- та відеофіксацією) в присутності представника відповідача та засвідчено підписами в двосторонньому порядку.

Наведене слугувало підставою для висновку позивача про порушення відповідачем умов договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (z0936-08) , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627 (z0936-08) (далі - Правил №190), щодо раціонального використання питної води, забезпечення охорони і цілісності систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у нього на балансі та утримання мереж в належному технічному стані, здійснювання їх технічного обслуговування, ремонту, забезпечення належного стану запірної арматури (пункт 4.2 договору, пункти 10.1, 15.2 Правил №190, статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення").

2.5. В свою чергу, споживач підписав акт №608 від 26.05.2018 із зауваженнями та вказав, що станом на 8 год. 00 хв. 26.05.2018 під час зняття показників з приладу обліку витоку не було; документи про держповірку манометру для огляду не надано; обстеження мереж в колодязі представники водоканалу здійснювали за відсутності споживача та без його попередження; результати вимірювання тиску в трубопроводі є некоректними. Додатково споживач вказав про намір усунути виток та вказав час складання акта №608 від 26.05.2018 - 15 год. 45 хв.

Згідно з листом СТ "Вагонник - 89" від 25.06.2018, акта обстеження від 25.05.2018, пояснень слюсаря СТ "Вагонник - 89" виток був усунений 26.05.2018 о 17 год. 45 хв., за результатами планового обстеження мережі споживача 25.05.2018 витоків виявлено не було.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 03 вересня 2018 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з СТ "Вагонник - 89" на користь КП "Кривбасводоканал" суму в розмірі 2 249,79 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 33,75 грн. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення 196 482,66 грн відмовлено.

3.2. 05 грудня 2018 року постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018 залишено без змін.

3.2.1. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що перевіривши розрахунок позивача обсягів витрат води за одну добу, суди встановили відповідність розрахунку вимогам Правил №190. Показники швидкості руху води в трубі вводу та кількість годин на добу при розрахунку є незмінними та визначені у Правилах №190. Діаметр труби вводу (100 мм) також відповідає фактичним обставинам. Наявність витоку не спростована відповідачем та підтверджена матеріалами справи. Проте з огляду на наявний в матеріалах справи відкоригований розрахунковий період нарахування витрат води, суди визнали такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 26.05.2018 08 год. 00 хв. по 26.05.2018 17 год. 45 хв. в розмірі 2 249,72 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 03 січня 2018 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018 в частині, що оскаржується, та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. Судами попередніх інстанції неправильно застосовані пункти 3.4 та 10.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (z0936-08) зі змінами та доповненнями, а також невірно визначений початок періоду безоблікового водокористування.

4.2.2. На думку скаржника, оскільки останній двосторонній акт обстеження систем водопостачання та водовідведення складався 17.04.2018, розрахунок за безоблікове водокористування здійснено позивачем за місяць, який передував виявленню витоків води, тобто за період з 26.04.2018 по 26.05.2018. Таким чином, суди попередніх інстанцій упереджено поставилися до доказів наданих позивачем, надавши перевагу неналежним та недопустимим твердженням, які містяться в додатку до листа відповідача №25 від 25.06.2018.

4.3. 13 лютого 2019 року відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

4.3.1. Відзив мотивовано тим, що позивач у касаційній скарзі не навів жодного доказу порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області ухвалюючи рішення від 03.09.2018 та Центральним апеляційним господарським судом під час винесення постанови від 05.12.2018 було дотримано всіх вимог законодавства, норм матеріального та процесуального права порушено не було.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.3. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судом апеляційної інстанції документів, що містяться у матеріалах справи, необхідність надання оцінки доказам у справі та повторного встановлення фактичних обставин справи.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується стягнення грошових коштів у сумі 198 732,38 грн у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (z0936-08) .

5.2.2. Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.2.3. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Згідно з п. 5.22 Правил №190 у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов'язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Пунктом 10.4.1 Правил технічної експлуатації передбачено, що до втрат води належать необліковані витрати води до водолічильників - у разі аварій на трубопроводах, витоків з мереж і споруд на них, витоків з водорозбірних колонок, витрат води на протипожежні заходи, а також у разі крадіжок води (не погоджені з виробником приєднання, користування водою без укладання договору з виробником тощо); - витоки з внутрішньої водопровідної мережі споживача (після водолічильника або після місця, де він повинен бути встановлений) - усі види постійного витікання води через водорозбірну, змішувальну та наповнювальну арматуру з причини її несправності або неправильного регулювання, а також витоки з внутрішніх трубопроводів у зв'язку з їх негерметичністю.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що у разі виявлення витоку води в межах експлуатаційної належності споживача через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, споживач сплачує витрати згідно з п. 3.3, 3.4 Правил №190.

5.2.4. Пунктом 10.1 Правил №190 встановлено, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання.

Виробник має право разом із споживачем здійснювати відповідно до умов договору вибіркову перевірку технічного стану внутрішньобудинкової системи водопостачання споживача, про що складається акт.

Пункт 3.3 Правил №190 встановлює, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Відповідно до пункту 3.4. Правил №190 розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

5.2.5. Суди встановили, що на підставі пунктів 3.3, 3.4, 10.1 Правил №190 позивач розрахував витрати води за встановленою вказаними Правилами формулою за розрахунковий період в один місяць (30 днів) та визначив обсяг води в розмірі 40694 куб. м на суму 209 004,38 грн. Обсяг витрат води за одну добу (24 години) становить 1356,480 куб. м.

При цьому, первісно на адресу відповідача був виставлений рахунок №21015/02/15041д від 31.05.2018 за спожиту послугу водопостачання за період з 01.05.2018 по 31.05.2018 на підставі приладів обліку. 13.06.2018 відповідачем було сплачено 10 272,00 грн.

В подальшому, позивачем було відкориговане нарахування та листом №5192 від 18.06.2018 на адресу відповідача направлений рахунок №384/15041/п33 від 11.06.2018 на суму 209 004,38 грн за період з 26.04.2018 по 26.05.2018 без урахування показників обліку.

5.2.6. Господарські суди, перевіривши розрахунок позивача обсягів витрат води за одну добу, встановили відповідність розрахунку вимогам Правил №190, оскільки показники швидкості руху води в трубі вводу та кількість годин на добу при розрахунку є незмінними та визначені у Правилах користування, а діаметр труби вводу (100 мм) також відповідає фактичним обставинам.

5.2.7. Проте, задовольняючи позовні вимоги частково в розмірі 2 249,72 грн, суди здійснили власний розрахунок нарахувань витрат води з урахуванням періоду, за який має бути стягнення заборгованості, а саме за період з 26.05.2018 о 08 год. 00 хв. по 26.05.2018 о 17 год. 45 хв.

При цьому, судами зазначено, що тривалість таких витоків підтверджена матеріалами справи.

5.2.8. Так, господарські суди зауважили, що складений представниками позивача акт №608 від 26.05.2018 містить застереження представника відповідача Рубан Л.Л. про не згоду із цим актом, оскільки коли 26.05.2018 ця представниця прийшла до вузла обліку для зняття показників витоків з засувки о 8:00 год. ще не було, та що такий виток буде усунутий через годину після його виявлення (акт складений о 15:45 год.).

У зверненні до заступника голови Криворізької міської ради в листі від 25.06.2018 відповідач зазначав, що 26.05.2018 співробітники КП "Кривбасводоканал" приїхали о водопровідної мережі (вузла обліку) з метою виміряти тиск води після численних скарг членів товариства. Всупереч вимогам закону, працівники КП "Кривбасводоканал" самовільно, без присутності представника споживача проникли у колодязь до вузла обліку, тому представник СТ "Вагонник-89" Рубан Л.Л. не могла бачити, що вони там роблять, як виконують замір тиску тощо. Даний факт підтверджує пояснення слюсаря-ремонтника. Після обстеження працівник КП "Кривбасводоканал" повідомив представника споживача, що в них відбувається витік води через зіпсування запірної арматури. Було складено акт, в якому представниця відповідача письмово вказала на усі порушення з боку працівників КП "Кривбасводоканал". Акт складений о 16:00, вже о 17:45 представниця споживача надіслала повідомлення з фото фіксацією усунення витоку та відновлення цілісності запірної арматури. У цьому листі також зазначено, що 25.05.2018 слюсарем-ремонтником за присутності представниці споживача було проведено планове обстеження мережі, під час якого жодних ушкоджень виявлено не було. 26.05.2018 о 8-ій ранку нею знімались показники лічильнику і знову ж таки жодного витоку не було, що наводить на думку про те, що саме працівник КП "Кривбасводоканал" зірвав арматуру, оскільки ніким його дії не контролювалися.

5.2.9. Доводи скаржника про те, що зазначені пояснення не можуть бути належними доказами фіксації часу витоку води на межі експлуатаційної відповідальності відповідача, оскільки такі акт та пояснення слюсаря відповідача складені без участі представників позивача, з огляду на що є односторонніми, були відповідно до ст. 86 ГПК України предметом оцінки у суді апеляційної інстанції.

Так, відхиляючи наведені доводи, суд апеляційної інстанції зазначив, що ст. 23 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та умовами договору передбачено право підприємства питного водопостачання та централізованого відведення (позивача) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання тощо.

За наведеними вище нормами законодавства та умовами договору позивач дійсно має право та зобов'язаний складати акти, якими фіксуються порушення споживача при споживання питної води. В свою чергу, в питанні, коли саме розпочалося порушення, споживач не обмежений в наданні будь-яких доказів, які з достовірністю можуть підтвердити такі обставини.

Розглянувши заперечення, висловлені відповідачем під час складання акта № 608 від 26.05.2018, та пояснення у листі на ім'я заступника голови міської ради, господарський суд апеляційної інстанції врахував зазначені документи як належні докази для підтвердження періоду часу, коли з найбільшою достовірністю міг відбутися виток води.

Аргументи скаржника з цього питання, які наведені у касаційній скарзі, не беруться Верховним Судом до уваги з огляду на те, що відповідно до ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями додатково перевіряти докази.

5.2.10. Верховний Суд вважає, що господарськими судами правильно визначений період для обрахування обсягів води, яку було безлобіково витрачено внаслідок означеного витоку, а саме період з 26.05.2018 о 08 год. 00 хв. по 26.05.2018 о 17 год. 45 хв. та наявність правових підстав для стягнення з відповідача 2 249,79 грн.

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 196 482,66 грн та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" без задоволення, а рішень, що оскаржуються, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018 у справі №904/2972/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко