ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/1618/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю представника АТ "ПУМБ" - адвоката Награбовського О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Укргаз"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018
у справі № 908/1618/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Укргаз"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
15.08.2018 до господарського суду Запорізької області звернувся голова ліквідаційної комісії ТОВ "ГК "Укргаз" Пшеничний Ю.Д. із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2018 відкрито провадження у справі №908/1618/18 про банкрутство ТОВ "ГК "Укргаз".
Постановою Господарського суду Запорізької області від 13.09.2018 у справі №908/1618/18 (суддя Юлдашев О.О.)ТОВ "ГК "Укргаз" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії - Пшеничного Ю.Д.
Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що боржником дотримано встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положень статей 104, 105, 110 та 111 ЦК України; майна боржника недостатньо для задоволення кредиторських вимог.
Суд дійшов висновку, що встановлені обставини і матеріали справи свідчать про неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування до боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 (колегія суддів: Чередко А.Є. - головуючий, Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) постанову Господарського суду Запорізької області від 13.09.2018 у справі №908/1618/18 скасовано. Провадження у справі № 908/1618/18 про визнання банкрутом ТОВ "ГК "Укргаз" закрито.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що боржником не дотримано передбачених законодавством передумов, необхідних для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та не доведено неможливості задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі в процедурі добровільної ліквідації.
За висновком суду апеляційної інстанції, дані щодо кредиторської заборгованості та проведеної ліквідаційною комісією інвентаризації, які зазначені у проміжному ліквідаційному балансі боржника, не можна вважати достовірними та такими, що підтверджують неплатоспроможність боржника та можливість задоволення боржником вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
При цьому, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції не дослідив належним чином дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ГК "Укргаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018, а постанову Господарського суду Запорізької області від 13.09.2018 у справі № 908/1618/18 залишити в силі.
Підставами для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Так, голова ліквідаційної комісії ТОВ "ГК "Укргаз" у касаційній скарзі посилається на те, що АТ "ПУМБ" не є кредитором ТОВ "ГК "Укргаз", не є ні стороною, ні учасником процесу в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , відтак, на його думку, не має права на подачу скарги до визнання грошових вимог судом.
Крім того, скаржник, посилаючись на приписи ч. 3. ст. 110 ЦК України та наявність кредиторської заборгованості, що не оспорюється боржником, в сумі 6 750 000,00 грн., наголошує на тому, що власник ТОВ "ГК "Укргаз" правомірно застосував норми права щодо причин і підстав для звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство з метою максимального захисту інтересів всіх кредиторів.
Крім того, у касаційній скарзі ТОВ "ГК "Укргаз" вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно проігнорував наявність безспірних кредиторських вимог, що ґрунтувались на рішенні Господарського суду м. Києва від 21.02.2018 у справі № 910/19727/10, надавши переваги іншим кредиторам, нівелюючи інтереси кредитора - ТОВ "Газові ресурси".
ТОВ "ГК "Укргаз" вважає, що за змістом ст. 258 ГПК України, для оскарження ухвали про відкриття провадження у справі та постанови про визнання боржника банкрутом мають бути подані окремі апеляційні скарги. Однак, в порушення названої норми АТ "ПУМБ" в апеляційній скарзі об'єднав вимоги, які стосуються різних процесуальних документів, а суд апеляційної інстанції її розглянув.
При цьому, за твердженням заявника касаційної скарги, оскаржуваною постановою апеляційного суду фактично було надано АТ "ПУМБ" перевагу у доступі до правосуддя і дискриміновано право ТОВ "ГК "Укргаз" як сторони у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 29.01.2019 касаційну скаргу ТОВ "ГК "Укргаз" у справі № 908/1618/18 передано колегії суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), суддів: Білоуса В.В., Жукова С.В.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 908/1618/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ГК "Укргаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 908/1618/18; розгляд справи за касаційною скаргою ТОВ "ГК "Укргаз" призначено на 27.03.2019 о 10 год. 30 хв.
АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "ПУМБ") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 908/1618/18 залишити без змін, а в задоволенні касаційної скарг - відмовити, посилаючись на не, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою.
ТОВ "Газові ресурси" у відзиві на касаційну скаргу просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 908/1618/18 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника АТ "ПУМБ", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "ГК "Укргаз" здійснюється в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).
Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачений нормами ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
Згідно ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Частиною 1 ст. 105 ЦК України врегульовано, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
З метою забезпечення виконання вимог ст. 105 ЦК України, на офіційному веб-сайті відповідного органу державної влади оприлюднюються відомості про: рішення про припинення юридичної особи, відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 105 ЦК України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Частинами 1, 3, 4 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки, закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, а також вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку (ч. 7 ст. 111 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Крім того, згідно з ч. 10 ст. 111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
При цьому, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є подання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку названої норми саме на момент звернення боржника із відповідною заявою до господарського суду.
Так, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що з доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ГК "Укргаз" доказів вбачається, що засновником ТОВ "ГК "Укргаз" - Пшеничним Ю.Д. 30.05.2018 прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації, головою ліквідаційної комісії призначено Пшеничного Ю.Д., загальний строк проведення ліквідаційної процедури встановлено у два місяці.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ч.1 ст. 105 ЦК України у зв'язку з прийнятим рішенням про ліквідацією боржник звернувся до державного реєстратора реєстраційної служби для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.08.2018 № 1004334302.
За результатами проведеної інвентаризації головою ліквідаційної комісії встановлена наявність грошових коштів у касі ТОВ "ГК "Укргаз" у розмірі 17 800,00 грн., інші активи у нього відсутні, про що складено відповідний акт від 10.08.2018.
Проміжний ліквідаційний баланс станом на 10.08.2018 затверджено рішенням учасника від 10.08.2018, відповідно до якого кредиторська заборгованість становить 6 750 000,00 грн.; дебіторська заборгованість, необоротні активи - відсутні; грошові кошти - 17 800,00 грн.
Встановивши вищенаведені обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку, що боржником дотриманий порядок ліквідації юридичної особи відповідно до вимог законодавства, вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, що в силу ст. 95 Закону про банкрутство є підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
Водночас, надавши оцінку поданим заявником документам, судом апеляційної інстанції встановлено недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "ГК "Укргаз" вимог цивільного законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також неподання ліквідаційною комісією, на момент порушення провадження у цій справі, належних доказів здійснення досудової процедури ліквідації боржника.
Колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з зазначеним висновком апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано апеляційним судом, в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство головою ліквідаційної комісії ТОВ "ГК "Укргаз" зазначено про наявність у боржника заборгованості, яка ним не оскаржується, на суму 1 500 000,00 грн., однак будь-яких доказів на підтвердження наявності у боржника цієї суми заборгованості до матеріалів справи не подано.
Водночас, судом апеляційної інстанції досліджено, що при зверненні до суду до матеріалів справи боржником долучено копію рішення Господарського суду м.Києва від 21.02.2018 у справі № 910/19727/10 про стягнення з ТОВ "ГК "Укргаз" на користь ТОВ "Газові ресурси" грошових коштів в розмірі 6 750 000,00 грн., пені в розмірі 110 958, 90 грн., 5% штрафу в розмірі 337 500,00 грн., 7% штрафу в розмірі 472 500,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 115 064,38 грн. та витрати на послуги адвоката в розмірі 50 000,00 грн.
Крім того, за результатами дослідження матеріалів справи, апеляційним судом встановлено, що при зверненні з заявою до господарського суду головою ліквідаційної комісії ТОВ "ГК "Укргаз" також були подані довідки щодо наявності у боржника лише одного кредитора - ТОВ "Газові ресурси" на суму 6 750 000,00 грн. та про відсутність у боржника будь-якого майна, в т.ч. і такого, що перебуває в заставі.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до боржника з кредиторськими вимогами ще у процедурі досудової ліквідації зверталися ПАТ Банк "Контракт" на загальну суму 23 346 441,32 грн. та АТ "ПУМБ" на загальну суму 52 794 090,50 грн., яким подано відповідну заяву і після відкриття провадження у даній справі про банкрутство.
Надавши оцінку наведеним наявним у справі доказам, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується заборгованість боржника і перед іншими (окрім ТОВ "Газові ресурси") кредиторами (ПАТ Банк "Контракт" та АТ "ПУМБ"), яка не була встановлена під час здійснення процедури досудової ліквідації та не відображена в матеріалах інвентаризації і проміжному ліквідаційному балансі ТОВ "ГК "Укргаз".
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, згідно з Актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 10.08.2018 головою ліквідаційної комісії боржника встановлена наявність у ТОВ "ГК "Укргаз" грошових коштів у касі товариства у розмірі 17 800,00 грн. та відсутність будь-яких інших активів.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у ТОВ "ГК "Укргаз" на праві власності наявне, як нерухоме, такі і рухоме майно, а деякі об'єкти нерухомого та рухомого майна обтяжені іпотекою та заставою.
При цьому, як було з'ясовано апеляційним судом за результатами дослідження поданих заявником документів, у справі відсутні докази вчинення головою ліквідаційної комісії заходів щодо виявлення належного боржнику майна шляхом звернення до відповідних реєструючих органів, в т.ч. і майна яке може перебувати у третіх осіб.
Враховуючи викладене, надавши оцінку наявним у справі доказам та встановивши наведені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дані стосовно кредиторської заборгованості та проведеної ліквідаційною комісією інвентаризації, які зазначені у проміжному ліквідаційному балансі ТОВ "ГК "Укргаз", не можна вважати достовірними та такими, що підтверджують неплатоспроможність боржника та можливість задоволення ТОВ "ГК "Укргаз" вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що не підтверджується належними доказами і дотримання боржником вимог ч. 3 ст. 111 ЦК України щодо закриття боржником перед зверненням з заявою до суду усіх рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, з матеріалів справи вбачається, що на час звернення голови ліквідаційної комісії до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у ТОВ "ГК "Укргаз" було відкрито 4 рахунка у АТ "ПУМБ".
Апеляційним судом також встановлено, що головою ліквідаційної комісії боржника не подавалися органам доходів і зборів та Пенсійному фонду України, документи юридичної особи, у тому числі первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок, звітність за останній звітний період (докази у справі відсутні), що свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів ч. 7 ст. 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника.
Враховуючи викладене, надавши оцінку наведеним вище обставинам, наявним у справі доказам в їх сукупності, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "ГК "Укргаз" не дотримано порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, що є обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.
Відтак, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу до заяви боржника про порушення справи про банкрутство за ст. 95 цього Закону - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.
При цьому, апеляційним судом за результатами дослідження матеріалів справи встановлено, що станом на час звернення з заявою до господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство у боржника були наявні грошові кошти лише у сумі 17 800,00 грн., чого недостатньо для покриття усіх судових витрат в провадженні у справі про банкрутство.
Згідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи встановлені апеляційним судом обставини відсутності обов'язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої ст. 95 Закону про банкрутство, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно скасував постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та дійшов законного і обґрунтованого висновку про закриття провадження у даній справі по банкрутство ТОВ "ГК "Укргаз".
При цьому, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, а його висновки щодо закриття провадження у даній справі є законними та обґрунтованими.
Доводи заявника касаційної скарги, зокрема, щодо дотримання ТОВ "ГК "Укргаз" порядку добровільної ліквідації та наявності підстав для визнання ТОВ "ГК "Укргаз" банкрутом не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції з огляду на викладене вище та не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки фактично зводяться до посилань на обставини справи та прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку скаржника, були неправильно оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, що в силу вимог ст. 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Аргументи ТОВ "ГК "Укргаз" у касаційній скарзі про те, що АТ "ПУМБ" не є ні стороною, ні учасником даної справи в розумінні Закону про банкрутство, відтак, не має права оскаржувати судові рішення у даній справі до визнання його грошових вимог судом, відхиляються колегією суддів, оскільки зводяться до помилкового тлумачення положень Закону про банкрутство, спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення чи неправильно застосування апеляційним судом норм чинного законодавства.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Відтак, наведені ТОВ "ГК "Укргаз" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень при розгляді апеляційним судом апеляційних скарг АТ "ПУМБ" та арбітражного керуючого Балєва В.П. на постанову суду про визнання боржника банкрутом та вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ГК "Укргаз".
Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 908/1618/18 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Укргаз" залишити без задоволення.
Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 908/1618/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.
Судді - Білоус В.В.
Жуков С.В.