1. 13.10.2016 між Національним банком України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кумсервіс" (далі - ТОВ "Кумсервіс", виконавець) укладено договір № К-6967 (далі - договір), згідно з умовами якого виконавець зобов'язується в межах твердої договірної ціни (додаток 1 до цього договору) надати на свій ризик власними силами та засобами у строки, обумовлені у цьому договору, послуги з поточного ремонту покрівлі корпусу 2 Центрального сховища (дільниця знищення цінностей) Національного банку України по вул. Пухівській, 7а у м. Києві в обсягах, передбачених кошторисною документацією, на підставі якої складено локальний кошторис (додаток 2 до цього договору), з дотриманням діючих будівельних норм і правил, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.

2. Строк надання послуг в повному обсязі становить 115 календарних днів з дати підписання цього договору уповноваженими особами сторін (п. 2.1. договору).

3. Надання послуг за договором здійснюється відповідно до календарного графіку (додаток 3 до цього договору) (п. 2.2. договору).

4. У разі настання тривалого погіршення погодних умов, надання послуг за договором може призупинитися, що фіксується актом про призупинення надання послуг з несприятливими погодними умовами, та відновлюватися з настанням сприятливих погодних умов, що фіксується актом продовження надання послуг, які підписуються сторонами. У такому випадку сторони вносять зміни до календарного графіку (додаток 3 до цього договору). Строк призупинення надання послуг за договором через тривале погіршення погодних умов не враховується до строку надання послуг у повному обсязі, визначеному в пункту 2.1. цього договору (п. 2.3. договору).

5. Приймання-передача наданих послуг здійснюється щомісячно та оформлюється Актами приймання виконаних будівельних робіт та формою № КБ-2В та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, складеними згідно з актами № КБ-2В (п. 2.4. договору).

6. Загальна вартість послуг за цим договором становить 549 465, 64 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 91 577, 61 грн відповідно до обсягів, передбачених локальним кошторисом (п. 3.1. договору).

7. Замовник протягом 10 робочих днів з дати підписання уповноваженими особами сторін договору перераховує виконавцю аванс у розмірі 30% від загальної вартості послуг за цим договором. Погашення авансу здійснюється під час щомісячної оплати за фактично надані послуги шляхом вирахування із суми вартості наданих послуг за відповідний місяць (за актом) частини суми авансу в розмірі 30% (п. 4.1. договору).

8. Замовник щомісяця здійснює оплату за фактично надані послуги протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3, складеними згідно з актами №КБ-2в (п. 4.3. договору).

9. Відповідно до п. 5.2.3. договору у разі невиконання або неналежного виконання замовником зобов'язань за цим договором, виконавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це замовника у строк не менше ніж за 20 календарних днів до дати фактичного розірвання договору.

10. Аналогічним правом наділений замовник відповідно до п. 5.4.3. договору.

11. У разі порушення строків надання послуг з вини виконавця, він сплачує на вимогу Замовника пеню протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості несвоєчасно наданих послуг за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов'язань (п. 7.2. договору).

12. Відповідно до п. 9.2. договору виконавець у разі розірвання цього договору за згодою сторін, за рішенням суду або у випадках, передбачених п.п. 5.2.3, 5.4.3. та 8.4. цього договору зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати розірвання договору або набрання чинності рішення суду про розірвання цього договору повернути заявникові кошти в сумі отриманого авансу з урахуванням сум наданих послуг, які підтверджені довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, що складена згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, підписаними уповноваженими особами сторін, та здійснити оплату за користування цими коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми авансу за кожний день з дати їх отримання на свій розрахунковий рахунок до дня повернення цих коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок Замовника.

13. У разі відмови виконавцем в односторонньому порядку виконувати підписаний уповноваженими особами сторін договір він сплачує замовнику штраф у розмірі 15% від загальної вартості договору протягом трьох робочих днів з дати повідомлення про таку відмову (п. 9.5. договору ).

14. Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2017. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення строку гарантійних зобов'язань. У разі невиконання умов цього договору в установлений термін він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.п. 13.1.-13.3. договору).

15. Додатками №№ 1, 2, 3 до договору сторонами узгоджено договірну ціну, локальний кошторис та календарний графік надання послуг на поточний ремонт покрівлі корпусу 2 Центрального сховища (дільниця знищення цінностей) Національного банку.

16. Судами встановлено, що позивачем, на виконання п. 4.1. договору, за меморіальним ордером від 27.10.2016 № 1139000677 перераховано на рахунок відповідача аванс у розмірі 164 839, 69 грн.

17. 30.11.2016 сторони підписали акт приймання виконаних робіт за листопад 2016 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року, відповідно до яких вартість будівельних робіт у листопаді 2016 року становить 268 637, 82 грн. Відраховано аванс 30% від вартості по побудові з врахуванням ресурсів, сплачених замовником, в розмірі 80 519, 35 грн. Всього до сплати підлягала сума в розмірі 188 046, 47 грн.

18. 17.12.2016 сторонами складено та підписано акт про призупинення надання послуг за договором, за яким, у зв'язку з тривалим погіршенням погодних умов з 18.12.2016 призупиняється надання послуг до настання сприятливих погодних умов.

19. 26.12.2016 сторони підписали акт приймання виконаних робіт за грудень 2016 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року, відповідно до яких вартість будівельних робіт у грудні 2016 року становить 93 958, 81 грн. Відраховано аванс 30% від вартості по побудові з врахуванням ресурсів, сплачених замовником, в розмірі 28 217, 23 грн. Всього до сплати підлягала сума в розмірі 65 471, 58 грн.

20. Судами встановлено, що розрахунки за надані послуги позивач здійснив в повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами від 06.12.2016 № 1539002473 та від 27.12.2016 № 1539002727.

21. 16.05.2017 сторонами складено та підписано акт про продовження надання послуг за договором, за яким, у зв'язку з настанням сприятливих погодних умов з 17.05.2017 надання послуг відновлюється.

22. 11.09.2017 позивачем надіслано відповідачу претензію № 61-0015/62501, в якій, у зв'язку із припинення виконавцем надання послуг відповідно до умов договору, позивач вимагав у відповідача негайно приступити до виконання зобов'язань за договором, надати послуги у повному обсязі та сплатити пеню згідно з п. 7.2. договору, розраховану станом на 31.08.2017 в розмірі 7 419, 65 грн.

23. 16.11.2017 відповідач у відповіді на претензію за № 16-11 повідомив позивача про неможливість надання послуг з причин порушення технологічних карт виробництва робіт, а також рекомендацій виробників будівельних матеріалів. Зазначив про направлення позивачу проекту скоригованого кошторису, де враховані необхідні додаткові роботи для виконання основних робіт по договору та виключені роботи, в яких немає необхідності. Наголосив на тому, що позивачем залишено його пропозиції без розгляду, що унеможливлює виконання договору.

24. 20.12.2017 в претензії № 61-0015/85443 позивач вимагав негайно приступити до виконання зобов'язань за договором, надати послуги у повному обсязі згідно з умовами договору. Позивач також вказав, що якщо відповідач не приступить до виконання зобов'язань за договором в строк до 31.12.2017, слід перерахувати кошти в розмірі отриманого авансу з урахуванням наданих послуг - 56 031, 11 грн та здійснити оплату за користування цими коштами в сумі 16 877, 29 грн, протягом трьох робочих днів з дати отримання цього листа.

25. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не надано відповіді на зазначену претензію, послуги за договором не виконані, авансу не повернуто.

Обґрунтування позовних вимог

26. У квітні 2018 року Національний банк України звернувся до відповідача із позовом до ТОВ "Кумсервіс" та, з урахуванням уточнення до позовних вимог від 28.08.2018 № 18-0016/46643, просив господарський суд стягнути з відповідача 182 438, 11 грн, з яких: 56 031, 11 грн - борг; 20 239, 16 грн - плата за користування чужими коштами; 23 747, 99 грн - пеня; 82 419, 85 грн - штраф.

27. Підставою звернення з позовом до суду та нарахування штрафних санкцій, обумовлених договором, стало те, що 31.12.2017 закінчився строк дії договору, і, незважаючи на вимоги законодавства щодо обов'язковості виконання зобов'язань, до цього часу відповідачем не вчинено жодних дій щодо повного виконання зобов'язань по договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

28. 03.10.2018 рішенням Господарського суду Вінницької області, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 56 031, 11 грн боргу; 23 747, 98 пені; 82 419, 85 грн штрафу та 2 432, 98 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

29. Рішення судів мотивовано доведеністю позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту невиконання відповідачем в повному обсязі зобов'язань за договором з надання послуг з поточного ремонту.

30. Разом з тим, вимога позивача про стягнення плати за користування коштами, встановленої п. 9.2. договору у розмірі 20 239, 16 грн, є необґрунтованою та безпідставною, оскільки факту розірвання договору не встановлено, відтак не має місця користування чужими коштами.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

31. 03.01.2019 Національним банком України подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 та рішення Господарського суду Вінницької області від 03.10.2018 у справі № 910/4776/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 20 239,16 грн плати за користування чужими коштами, ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 20 239,16 грн плати за користування чужими коштами.

32. Посилання зроблені на неправильне застосування положень статті 536 ЦК України.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу

33. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

34. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

35. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі укладеного договору, який за своєю природою є договором будівельного підряду. Так, встановивши неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків, згідно з умовами договору, та не надання послуг в повному обсязі в обумовлений договором строк, врахувавши умови пунктів 7.2, 9.5 укладеного між сторонами договору та на підставі пункту 3 частини першої статті 611, статей 546, 549 Цивільного кодексу України, частини четвертої статті 231, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 56 031, 11 грн боргу, 23 747, 98 пені та 82 419, 85 грн штрафу.

36. В цій частині прийняті у справі судові рішення сторонами не оскаржуються.

37. В касаційній скарзі Національний банк України не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 20 239,16 грн плати за користування чужими коштами, розмір яких позивач визначив на підставі пункту 9.2. договору.

38. Оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови в оскаржуваній частині, Суд дійшов висновку про безпідставність скарги та залишення її без задоволення, з огляду на наступне.

39. Скаржник стверджує, що в обґрунтування позовних вимог про стягнення плати за користування чужими коштами Національний банк України посилався на положення статті 536 Цивільного кодексу України як на підставу вимог та пункт 9.2. договору як на договірну умову сторін про розмір плати за користування коштами.

40. Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 Цивільного кодексу Країни).

41. Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

42. Як вже зазначалося вище, відповідно до пункту 9.2. укладеного між сторонами у справі договору виконавець у разі розірвання цього договору за згодою сторін, за рішенням суду або у випадках, передбачених п.п. 5.2.3, 5.4.3. та 8.4. цього договору зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати розірвання договору або набрання чинності рішення суду про розірвання цього договору повернути заявникові кошти в сумі отриманого авансу з урахуванням сум наданих послуг, які підтверджені довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, що складена згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, підписаними уповноваженими особами сторін, та здійснити оплату за користування цими коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми авансу за кожний день з дати їх отримання на свій розрахунковий рахунок до дня повернення цих коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок Замовника.

43. Суд зазначає, що обов'язок виконавця здійснити оплату за користування коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми авансу, передбачений пунктом 9.2 договору, виникає у разі розірвання цього договору за згодою сторін, за рішенням суду або у випадках, передбачених п.п. 5.2.3, 5.4.3. та 8.4. цього договору.

44. Відповідно до положень частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

45. Частинами першою - четвертою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

46. Положення пунктів п. 5.2.3. та 5.4.3. договору надають сторонам достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це замовника у строк не менше ніж за 20 календарних днів до дати фактичного розірвання договору.

47. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в листуванні сторін не йде мова про розірвання договору. В претензіях, адресованих відповідачу, позивач наполягав на виконанні останнім взятих на себе за договором. Будь-яких інших претензій, листів чи повідомлень відповідача про розірвання договору позивачем також судам надано не було. Також сторонами у справі не надано судам доказів розірвання договору у судовому порядку.

48. З огляду на викладене, правомірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що за відсутності факту розірвання укладеного між сторонами договору, вимога позивача про стягнення з відповідача плати за користування коштами, передбачена пунктом 9.2. договору, є безпідставною.

49. Таким чином, Суд погоджується із обґрунтованою відмовою судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині позовних вимог Національного банку України та приходить до висновку про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанції положень статей 536, 627, 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України.

50. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки щодо застосування норми права

51. Оскільки сторони умовами укладеного договору підряду визначили обов'язок виконавця здійснити оплату за користування коштами в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми авансу за кожний день з дати їх отримання на свій розрахунковий рахунок до дня повернення цих коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок замовника, у разі розірвання цього договору за згодою сторін, за рішенням суду або у випадках, передбачених умовами цього договору, то за відсутності факту розірвання такого договору, вимога про стягнення з виконавця плати за користування коштами, є безпідставною.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

53. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Національного банку України підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 та рішення Господарського суду Вінницької області від 03.10.2018 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 20 239,16 грн плати за користування чужими коштами - залишенню без змін.