розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни

в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018

у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Шутенко І.А.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія"

до Державного підприємства завод "Електроважмаш"

про стягнення коштів в розмірі 526 587, 60 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами

1. 10.02.2012 між ДП завод "Електроважмаш" (замовником, відповідачем) та ТОВ "Українська ферросплавна компанія" (учасником, позивачем) укладено договір № 238/16-22-Т про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір).

Згідно з умовами даного Договору, ТОВ "Українська ферросплавна компанія" зобов'язалося поставити ДП завод "Електроважмаш" товари, зазначені в специфікаціях, що є додатками до Договору, а ДП завод "Електроважмаш" зобов'язалось прийняти та оплатити такі товари. Так, сторонами договору підписано специфікацію № 2 на поставку сталі листової 325-10Г2С1-3 лист ПН-О 60х2000х6000 (ГОСТ 19281-89, ГОСТ 19903-74) загальною кількістю 120 т на загальну суму 1 584 000 грн.

Згідно з пунктом 1.1. Договору замовлення на поставку кожної окремої партії товарів повинно бути оформлено замовником в формі листа або заявки, що містить в собі найменування, номенклатуру, асортимент та кількість товарів.

Строк поставки товару згідно з пунктом 5.1. Договору складає 45 календарних днів з моменту отримання учасником (відповідачем) від замовника (позивача) замовлення на поставку кожної конкретної партії товару.

Відповідно до Специфікації № 2 предметом поставки за цим договором є сталь марки 10Г2СІ.

На виконання умов Договору позивачем - ТОВ "Українська ферросплавна компанія" згідно видаткової накладної від 23.10.2012 № РН-0000715 поставлено відповідачеві - ДП завод "Електроважмаш" - сталь листову, лист 60x2000x6000, марки 10Г2С1 в кількості 39, 89300 тон на загальну суму 526 587, 60 грн.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що учасник, ТОВ "Українська ферросплавна компанія", зобов'язаний направити замовнику, ДП завод "Електроважмаш", документи, які засвідчують якість та комплектність товару (сертифікат, паспорт якості, висновок Державної санітарно-гігієнічної експертизи, карту даних небезпечного фактору, копію дозволу на перевезення). За відсутності таких оригіналів, учасник направляє замовнику нотаріально засвідчені або завірені заводом-виробником копії документів.

Приймання товарів з якості здійснюється згідно Інструкції Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання з якості" (пункт 7.1. Договору).

У пункті 7.2. Договору сторони визначили, що товаром неналежної якості (невідповідним, дефектним, забракованим) вважається такий товар: в якому хоча б один із параметрів не відповідає вимогам нормативної документації; який поступив без супровідних документів, що засвідчують якість, комплектність; на який нормативна документація з замовником не узгоджена, прострочена або скасована на момент поставки товару; результатом застосування якого, в цілях, встановлених цим Договором, є брак кінцевого товару, заготівля, в результаті прихованого дефекту, який не можна визначити методами контролю, якому вказані в ДСТУ, ТУ.

2. Під час прийняття товару відповідачем було виявлено його невідповідність, про що складено відповідний Акт від 05.11.2012 № 208-20-145а. Акт складений відповідачем з дотриманням приписів Інструкції П-7, є належним та допустимим доказом поставки товару нижчої якості, а саме сталі марки 9Г2С замість обумовленої договором сталі марки 10Г2С1.

3. Судом першої інстанції також встановлено, що у виробництві ДП завод "Електроважмаш" використовується не тільки сталь 10Г2С1, а і сталь 9Г2С, тому відповідно до частини сьомої статті 268 ГК України, яка надає право покупцю прийняти товар, що виявився нижчої якості, з оплатою за ціною для товару вказаного сорту, марки, відповідач прийняв поставлений товар, оформивши дозволи на відступ від вимог технічної документації.

4. Обставини правомірності складеного відповідачем Акту від 05.11.2012 № 208-20-145а та поставки позивачем відповідачу згідно видаткової накладної від 23.10.2012 № РН-0000715 іншої, ніж обумовлено Договором, а саме специфікацією № 2 марки, сталі (сталь марки 9Г2С замість сталі марки 10Г2С1) встановлені та не заперечуються сторонами.

Подання позовної заяви

5. 26.04.2018 ТОВ "Українська ферросплавна компанія" подало до Господарського суду Харківської області позов до ДП завод "Електроважмаш" про стягнення заборгованості в розмірі 526 587, 60 грн. Підставою звернення з позовом стала несплата відповідачем за поставлений позивачем товар - лист сталевий марки 09Г2С1 в кількості 39, 89300 тон відповідно до видаткової накладної № РН-0000715.

Розгляд справи судами

6. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано доведеністю позивачем факту поставки відповідачу товару - лист сталевий марки 09Г2С1 в кількості 39, 89300 тон відповідно до видаткової накладної № РН-0000715, а також неоплатою відповідачем цього товару. Однак, вимога про стягнення суми заборгованості задоволенню не підлягає з огляду на сплив строку позовної давності.

7. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 визнано нечинним. Провадження у справі № 922/1173/18 закрито.

8. Суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту рішення у справі № 922/1562/17 вбачається, що предмет та підстава позову у вказаній справі є тотожними зі справою № 922/1567/17, а саме: стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 10.02.2012 № 238/16-22-Т по оплаті за поставлений товар - лист сталі сталевий марки 09Г2С1 в кількості 39, 89300 тон відповідно до Видаткової накладної № РН-0000715.

Тому, посилаючись на положення пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, судом закрито провадження у справі № 922/1173/18, оскільки є рішення суду про той же предмет і з тих самих підстав.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. 12.12.2018 ТОВ "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни подало касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 повністю, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ДП завод "Електроважмаш" на користь ТОВ "Українська ферросплавна компанія" грошові кошти в сумі 526 587, 60 грн за поставлений товар - лист сталі марки 09Г2С в кількості 39, 89300 тон, судові витрати покласти на відповідача.

Посилання зроблені на неправильне застосування положень статті 231 ГПК України, оскільки підставою позову у справі № 922/1562/17 є невиконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10.02.2012 № 238/16-22-Т по оплаті за поставлений товар; а у цій справі підставою позову є поставка товару відповідно до Видаткової накладної від 23.10.2012 № РН-0000715 та неоплата відповідачем виставленого рахунку-фактури від 05.05.2015 № СФ-0000066 і відповідно стягнення заборгованості в сумі 526 587, 60 грн.

Крім того, скаржник вважає, що відповідно до положень частини другої статті 530 ЦК України не сплинув строк позовної давності через отримання 08.05.2015 відповідачем вимоги від 05.05.2015 про оплату товару.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу

10. 22.02.2019 до Верховного Суду надійшов від ДП завод "Електроважмаш" відзив на касаційну скаргу, в якому з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 - без змін.

Відкриття касаційного провадження у справі

11. Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної А.В. в частині оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 у справі № 922/1173/18, оскільки це рішення не переглядалась в апеляційному порядку (пункт 1 частини першої статті 293 ГПК України). Також цією ухвалою залишено без руху касаційну скаргу ТОВ "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної А.В. в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги.

12. Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної А.В. в частині оскарження ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

14. Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

15. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції визнав нечинним рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 та закрив провадження у справі, оскільки предмет та підстава позову у цій справі є тотожними зі справою № 922/1567/17.

16. Однак, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

17. Водночас у ГПК України (1798-12) визначено наступний випадок для визнання судового рішення першої інстанції нечинним - частина друга статті 274.

Зокрема, цією нормою встановлено, що якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

18. Відповідно у цій справі відсутні передбачені процесуальним законом підстави для визнання нечинним судового рішення першої інстанції, так як судом апеляційної інстанції розглядалося питання однаковості предмета і підстав позову у цій та іншій справах між цими ж сторонами, а не питання прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін.

19. Оскільки саме судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права та при цьому не досліджено всі зібрані у справі докази, то відповідно до положень статті 310 ГПК України ухвала Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

20. При цьому судом апеляційної інстанції не було розглянуто по суті доводи апеляційної скарги позивача, у тому числі стосовно перебігу строку позовної давності.

21. При новому розгляді суду апеляційної інстанції також слід надати належну оцінку доводам ТОВ "Українська ферросплавна компанія" щодо неоднаковості предмета і підстав позову в цій справі та у справах №№ 922/2140/13 і 922/1567/17.

22. Зокрема позивач зазначав, що у справі № 922/2140/13 він звертався з позовом про стягнення заборгованості за Договором № 238/16-22-Т про закупівлю товарів за державні кошти з приводу оплати за поставлений товар за специфікаціями № 1 та № 2 (т. 1, а.с. 4 зв., т. 2, а.с. 110).

У справі № 922/1567/17 позивачем ставилося прохання про стягнення заборгованості за Договором № 238/16-22-Т про закупівлю товарів за державні кошти по оплаті фактично поставленого товару - листа сталевого марки 09Г2С в кількості 39, 883 тон у сумі 549 964, 90 грн (т. 1, а.с. 4 зв.).

У цій же справі позивач просив стягнути з відповідача 526 587, 60 грн за поставлений товар - лист сталевого марки 09Г2С в кількості 39, 883 тон. Водночас підставою позову визначено заборгованість відповідача за поставлений товар відповідно до накладної № РН-0000715 та неоплата відповідачем виставленого рахунку-фактури від 05.05.2015 № СФ-0000066, а не за умовами Договору № 238/16-22-Т про закупівлю товарів за державні кошти. Зазначено також позивачем, що контрагент (відповідач) відхилив вимогу від 05.05.2015 вих. № 2/05/15 ТОВ "Українська ферросплавна компанія" про оплату поставленого товару (т. 1, а.с. 3-6).

23. При цьому, слід мати на увазі, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять всі зазначені в позові обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, інший предмет позову означає іншу вимогу, з якою позивач звернувся до відповідача, а інші підстави позову - це інші (різні) обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/1764/17, і судова колегія не вважає за необхідне відступати від неї.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що допущені процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята з порушенням норм процесуального права, не може вважатися такою, що відповідає приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відносно права на справедливий суд, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

25. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі матеріали та обставини справи в їх сукупності, надати оцінку доводам і запереченням усіх учасників цієї справи та вирішити спір відповідно до вимог закону.

В. Висновки про правильне застосування норм права

26. Частина друга статті 274 ГПК України визначає, що якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі. Однак, у цій справі відсутні передбачені процесуальним законом підстави для визнання нечинним судового рішення першої інстанції, оскільки судом апеляційної інстанції розглядалося питання однаковості предмета і підстав позову у цій та іншій справах між цими ж сторонами, а не питання прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін .

Г. Судові витрати

27. Виходячи з приписів статті 129 ГПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті. У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду у цій справі постанову апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для нового розгляду, то в цьому випадку касаційним судом справа по суті не вирішувалась, а тому і відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пуговкіної Алли Валеріївни задовольнити частково.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі № 922/1173/18 скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.