ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/1081/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,
представників учасників справи:
позивача - Стребкова О.А.,
відповідача - Герман М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Мозирський нафтопереробний завод"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Подобєд І.М, Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.
від 12.12.2018
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Відкритого акціонерного товариства "Мозирський нафтопереробний завод"
про стягнення збитків у розмірі 1 060 340,06 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 16 березня 2018 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 060 340,06 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.07.2017 на станції Діївка Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" стався випадок витікання вантажу - бензин моторний, клас небезпеки 3, номер ООН 1203, АК №305 у вагоні №73033300, який слідував по залізничній накладній №21610879. Внаслідок вказаної події, позивач зазнав збитків на суму 1 060 340,06 грн, які пов'язані з усуненням наслідків витікання бензину з вагону №73033300. Оскільки відправником зазначеного вагону-цистерни є відповідач, позивач просить стягнути з нього суму збитків.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позивачем наявності підстав для стягнення з відповідача заявлених вимог, оскільки відсутні всі елементи цивільного правопорушення в діях відповідача.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована доведеністю позовних вимог в частині наявності всіх елементів цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки відповідача, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, вини відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 28 грудня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2018 залишити в силі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. 21 липня 2017 року зі станції Барбаров Білоруської залізниці до станції Самарівка Придніпровської залізниці був відправлений вантаж згідно залізничної накладної №21610879.
10. Відповідно до пункту 1 зазначеної залізничної накладної №21610879 відправником є Відкрите акціонерне товариство "Мозирський нафтопереробний завод". Найменування вантажу - бензин моторний, клас небезпеки 3, номер ООН 1203, АК №305.
11. 25 липня 2017 року на станції Діївка Придніпровської залізниці стався випадок витікання вантажу, який перевозився у вагоні №73033300 за залізничною накладною №21610879. Придніпровською залізницею даний випадок класифіковано як аварійна ситуація, що не є транспортною подією.
12. Заходи з ліквідації аварійної ситуації проводились на станції Діївка Придніпровської залізниці, витікання усунено шляхом докручування штока на 3.5 обороту.
13. На станції Самарівка Придніпровської залізниці працівниками позивача та представниками Білоруської залізниці складений акт комісійного огляду вагону №73033300 від 03.08.2017.
14. Відповідно до зазначеного акта при огляді вагону-цистерни №73033300 встановлено: 100% свіжий злам скоби кришки нижнього зливного приладу в місті зварки косинки на вигині скоби зі сторони другого візку вагону. Слідів старого розвитку тріщин не виявлено. Слідів механічного впливу (ударів) на скобу не виявлено; винт спеціальний, стопорна рукоятка, кришка - заглушка без деформацій та ушкоджень. Ущільнююче кільце кришки-заглушки має часткову деформацію (кругові тріщини та сліди ущільнення по діаметру зливного патрубку). Є два надриви ущільнюючого кільця зі сторони гілки зламаної скоби; кріплення скоби, кришки-заглушки, винта кришки відповідає вимогам нормативних документів; третій додатковий дисковий затвор перебував у відкритому стані, відсутній штурвал та пломбувальний дріт кріплення болтів. Черв'ячний редуктор приводу затвору знаходиться в робочому стані; запірно-запобіжні прилади кришки зливної горловини, запобіжно-випускного клапана у наявності, ушкоджень та деформацій не мають; кронштейн штанги зливного приладу закріплений двома болтами до кронштейну горловини, обертання штанги вільне, забезпечує вільне переміщення внутрішнього клапану без заїдання.
15. У зазначеному акті також вказано, що у зв'язку з тим, що цистерна не пропарена, огляд основного зливного приладу здійснювався через завантажувальну горловину та патрубок нижнього зливного приладу. При візуальному огляді встановлено, що стійка кріпиться 4 болтами до бонок з ув'язкою дротом. Візуально стійка деформацій та зламів не має. Втулка закріплена двома болтами та переміщень не має; зверху видно надрив ущільнюючого кільця внутрішнього клапану; знизу видно, що притискне кільце внутрішнього клапану закріплено трьома болтами. На притискному кільці видно свіжі плями металевого блиску на непрацюючій поверхні (в цьому місці зіткнень з іншими металевими деталями не має); клапан сідає в посадочне кільце без перекосів. Ходові частини, тормозні та автосцепне обладнання в технічно справному стані.
16. При огляді вагону-цистерни №73033300 був проведений експеримент: до котлу цистерни було налито близько 30 літрів води. При закритому третьому додатковому дисковому затворі та відкритому основному клапані витоку води не було. При закритому основному клапані та відкритому дисковому затворі витоку води також не було. При відвертанні штанги на один оберт, з'явилась крапельне протікання, при відвертанні на 2 оберти - струйне протікання, при відвертанні на 3.5 оберти - протікання зросло.
17. Акт комісійного огляду вагону №73033300 від 03.08.2017 складений із окремою думкою працівника Білоруської залізниці, відповідно до якої свіжі плями металевого блиску на непрацюючій поверхні притискного кільця основного клапана вагону №73033300 можливо з'явилось внаслідок стороннього втручання.
18. Відповідно до протоколу наради Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" при в.о. начальника служби комерційної роботи та маркетингу від 03.08.2017, вирішено відповідальність за випадок аварійної ситуації, яка виникла 25.07.2017 на перегоні Сухачівка-Діївка у вагоні №73033300 по відправці №21610879, віднести на вантажовідправника - Відкрите акціонерне товариство "Мозирський нафтопереробний завод".
19. Зазначеним протоколом також вирішено віднести відповідальність за втрату вантажу на вантажовласника та витрати пов'язані з ліквідацією аварійної ситуації та її наслідків відшкодувати за рахунок Відкритого акціонерного товариства "Мозирський нафтопереробний завод".
20. Позивач, на підтвердження понесених збитків у сумі 1 060 340,06 грн надав довідку №ДНФЕН/797 від 22.09.2017, довідку №НО-8/1201 від 22.09.2017, довідку Ілларіонівської колійної машинної станції Дніпровської дистанції колії.
21. Актом про придатність цистерн під налив від 16.07.2017, після обробки вагону №73033300 на промивочно-пропарочній станції Барбаров Білоруської залізниці, вказаний вагон був визнаний придатним під налив бензину.
22. Відповідно до акта придатності цистерн, що подаються під налив №000226/15 від 21.07.2017, вагон №73033300 визнаний придатним в технічному та комерційному відношенні для перевезення бензину моторного.
23. Згідно з повідомленням про закінчення наливу цистерн Відкритого акціонерного товариства "Мозирський нафтопереробний завод" закінчення наливу бензину у вагон №73033300 було закінчено 21.07.2017 об 11 год. 39 хв., а о 15 год. 00 хв. документи були надані Білоруській залізниці.
24. В подальшому вагон №73033300 був наданий для перевезення Білоруській залізниці, що підтверджується залізничною накладною №21610879.
25. Відповідно до залізничної накладної №21610879 будь-які зауваження щодо стану вагону №73033300 відсутні.
26. Під передачі вагону №73033300 для перевезення, вказаний вагон був придатним в технічному та комерційному стані.
27. Відповідно до передаточної відомості №00460 від 22.07.2017 залізничний вагон №73033300 прийнятий станцією Коростень Української залізниці.
28. Жодних зауважень та заперечень до технічного стану вагону №73033300 у передаточній відомості №00460 від 22.07.2017 не міститься.
29. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність причинного зв'язку між випадком витікання вантажу, який перевозився у вагоні №73033300 та неналежним виконанням відповідачем, як відправником вантажу, своїх обов'язків. Відсутні докази, які б свідчили про наявність вини Відкритого акціонерного товариства "Мозирський нафтопереробний завод" у випадку витікання вантажу, який перевозився у вагоні №73033300.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
30. В касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права, а саме, приписи Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, приписи Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 №1430, статті 282 Господарського процесуального кодексу України.
31. Відповідач зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність всіх елементів цивільного правопорушення є хибними, оскільки протиправні дії відповідача, його вина та розмір збитків, понесених позивачем взагалі не доведені.
Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
32. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувана постанова прийнята з додержанням норм чинного законодавства.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
33. Цивільний кодекс України (435-15)
Стаття 22 частини 1-3
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
34. Господарський кодекс України (436-15)
Стаття 224
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 частина 1
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
35. Правила перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 №1430
Пункт 1.1
Правила перевезення небезпечних вантажів (далі - Правила) поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України. Правилами визначають основні норми та вимоги, що забезпечують безпеку перевезення небезпечних вантажів.
Пункт 1.4.1
Міжнародні перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом здійснюються відповідно до "Правил перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (Приложение 2 к СМГС)" (далі - Додаток 2 до СМГС), "Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам", Регламенту про міжнародне залізничне перевезення небезпечних вантажів (далі - RID) (дільницями залізниць з шириною колії 1435 мм) та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пункт 1.11.3
Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний: переконатися, що небезпечний вантаж, який надається до перевезення, відповідає цим Правилам; переконатися, що перевізні документи, які надаються для перевезення, оформлені відповідно до цих Правил; забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами та переконатися, що вагон, цистерна або контейнер, призначені для перевезення саме цих вантажів, не мають дефектів, тріщин, течі вантажу та відповідним чином обладнані та опосвідчені; переконатися, що термін чергового випробування (перевірки) цистерни, контейнера-цистерни не закінчився; переконатися, що марковання, нанесені на транспортному засобі (вагоні, цистерні, контейнері, контейнері-цистерні тощо), відповідають цим Правилам; перевозити та передавати вантажоодержувачу небезпечний вантаж у встановлений термін, забезпечуючи його належне зберігання під час перевезення; у відповідних випадках здійснювати заходи фізичного захисту й охорону небезпечного вантажу; забезпечувати проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, а також забезпечити проведення спеціального навчання уповноважених з питань безпеки; надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перевезення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.
36. Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення
Стаття 18 4
Відправник несе відповідальність за наслідки відсутності або незадовільного стану тари або упаковки, а також за наслідки відсутності або неправильності маркування, поштові картки чи бирок, зокрема, він повинен відшкодувати перевізнику заподіяні внаслідок цього збитки.
37. Правила перевезення небезпечних вантажів (Додаток №2 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення)
Пункт 1.4.2.2.1 підпункт "в"
Перевізник в частині дотримання загальних заходів безпеки, при прийманні небезпечного вантажу та в процесі перевезення, зобов'язаний переконатися в тому, що візуально вагон чи контейнер не має явних дефектів, не протікає та не має тріщин, а також належним чином обладнаний та ін.
Пункт 1.4.2.2.3
Якщо перевізник виявляє будь-яке порушення вимог, викладених в п. 1.4.2.2.1 він не повинен приймати такий вантаж до перевезення.
Пункт 1.4.2.2.4
Якщо в процесі перевезення виявляється порушення, яке може поставити під загрозу безпеку перевезення, транспортування вантажу має бути припиненим.
38. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
Стаття 13 частина 3
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 74 частина 1
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 300 частини 1, 2
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Стаття 308 частина 1 пункт 4
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Стаття 312
Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
39. Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків [у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України] необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; наявність збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника та збитками; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
40. Водночас відповідно до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладений обов'язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
41. Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги дійшов висновків про те, що внаслідок протиправних дій працівників відповідача, а саме, недозакриття вантажовідправником штока основного клапана нижнього зливного пристрою на 3.5 оберти, сталося витікання вантажу на шляху прямування від переїзду 175 км перегону Сухачівка-Діївка та по станції Діївка. Зазначене призвело до понесення позивачем збитків (витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків аварійної ситуації).
42. Однак, Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими, оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій на підставі поданих сторонами доказів, вагон №73033300, з якого у подальшому стався витік вантажу (бензину), був придатним в технічному та комерційному відношенні під налив і для перевезення бензину моторного, зазначений вагон був наданий для перевезення Білоруській залізниці, а в подальшому Українській залізниці без зауважень та заперечень щодо технічного стану цього вагону.
43. Суд зазначає, що позивач, як перевізник, враховуючи пункт 1.11.3 Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 №1430 повинен був при прийнятті вагону до перевезення переконатися, що такий вагон призначений для перевезення саме певних вантажів, не має дефектів, тріщин, течі вантажу та відповідним чином обладнаний та опосвідчений.
44. Тому прийнявши без зауважень вагон №73033300 до перевезення, позивач тим самим підтвердив, що цей вагон (цистерна) призначений для перевезення саме вантажу - бензину та такий вагон не має дефектів, тріщин, течі вантажу та відповідним чином обладнаний і опосвідчений.
45. Тому Суд вважає хибними висновки суду апеляційної інстанції, що саме внаслідок протиправних дій працівників відповідача стався витік вантажу.
46. Крім того, Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції залишено без належної уваги акт комісійного огляду вагону №73033300 від 03.08.2017 в частині проведення експерименту та не враховано всіх обставин щодо причин витікання вантажу, зважаючи на кількість вантажу (масу), відстань слідування вагону №73033300, ймовірність недозакриття вантажовідправником штока основного клапана нижнього зливного пристрою на 3.5 оберти.
47. Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності вини відповідача у витіканні вантажу (бензину), який перевозився у вагоні №73033300 та, відповідно, доказів наявності причинного зв'язку між випадком витікання вантажу, який перевозився у вагоні №73033300 та неналежним виконанням відповідачем, як відправником вантажу, своїх обов'язків.
48. З огляду на викладене та те, що судом першої інстанції було встановлено недоведеність позивачем позовних вимог, Суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
49. Враховуючи вищенаведене, Суд вважає за необхідне залишити в силі рішення суду першої інстанції та скасувати постанову суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
51. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Висновки про застосування норм права
52. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків [у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України] необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; наявність збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника та збитками; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Мозирський нафтопереробний завод" задовольнити.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі №904/1081/18 скасувати.
3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2018 у справі №904/1081/18 залишити в силі.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Відкритого акціонерного товариства "Мозирський нафтопереробний завод" (місцезнаходження: 247760, Республіка Білорусь, Гомельська область, м. Мозир; ідентифікаційний код 001486713000) 31 810 (тридцять одну тисячу вісімсот десять) гривень 22 копійок судового збору за подання касаційної скарги. Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
В. Студенець