за позовом Заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі 1) Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, 2) Кіровоградської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньоінгульська СЕС", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Устинівська селищна рада Устинівського району Кіровоградської області, про розірвання договору, зобов'язання повернути земельну ділянку, стягнення 220 116, 46 грн,

за участю представників:

від позивача -1 - не з'явився,

від позивача-2 - не з'явився,

від відповідача - Захарко І.І. (адвокат),

від 3-ї особи - не з'явився,

від Генеральної прокуратури України - Збарих С.М. (прокурор)

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Заступник керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру) та Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Кіровоградська ОДА) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньоінгульська СЕС" (далі - ТОВ "Верхньоінгульська СЕС") про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за 2016-2017 роки в сумі 174 569,62 грн та пені в сумі 45 546,84 грн; розірвання договору оренди землі від 15.11.2013, укладеного між Головним управлінням Держземагенства в Кіровоградській області (далі - ГУ Держземагенства) і ТОВ "Верхньоінгульська СЕС"; зобов'язання повернути Кіровоградській ОДА земельну ділянку площею 39,6138 га, розташовану на території Устинівської селищної ради Кіровоградської області, кадастровий номер 3525855100:02:001:7102, вартістю 5 913 648,03 грн за актом прийому-передачі земельної ділянки.

1.2. Позов мотивовано несвоєчасною сплатою відповідачем орендної плати, що є істотним порушенням умов договору оренди, оскільки через несплату орендних платежів позивач не отримав грошових коштів, на які розраховував, укладаючи спірний договір.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 15.11.2013 між ГУ Держземагентства (орендодавець) та ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець, на підставі наказу ГУ Держземагентства від 12.11.2013 № КР/3525855100:02:000/00000575 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування сонячної електростанції (об'єкта енергетики, який виробляє електричну енергію з відновлювальних джерел енергії), яка знаходиться на території Устинівської селищної ради Устинівського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту (далі - земельна ділянка, об'єкт оренди).

2.2. Згідно п.п. 4.1. договору орендна плата вноситься орендарем на рахунок Устинівської селищної ради у Відділенні державного казначейства Устинівського району, якщо інше не встановлено законодавством. Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі:

- до введення в експлуатацію об'єкту будівництва - п'ятикратного розміру земельного податку, що становить 53 020,03 грн на рік, а з дати набрання чинності рішенням щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України - 1,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- після введення в експлуатацію об'єкту будівництва - десятикратного розміру земельного податку, що становить 106 040,40 грн на рік, а з дати набуття чинності рішення щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України - 2 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2.3. Пунктами 4.2.-4.3. договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії; орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа кожного місяця наступного за звітним, у розмірі, встановленому п. 4.1. договору, за кожен місяць.

2.4. Згідно з п. 4.5. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня, від несплаченої суми, за кожний день прострочення.

2.5. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону (п. 15.1. договору).

2.6. Договір підписано повноважними особами орендодавця та орендаря, скріплено круглими печатками сторін договору.

2.7. Також 15.11.2013 орендодавцем та орендарем підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди.

2.8. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - державну реєстрацію договору проведено 15.11.2013.

2.9. Відповідно до розрахунку Устинівської селищної ради, враховуючи індексацію орендної плати, передбачену п. 4.2. договору, заборгованість ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" з орендної плати за договором станом на 30.01.2018 становила 220 116,46 грн, з яких: основний борг з урахуванням індексації - 174 569,62 грн, пеня - 45 546,84 грн.

2.10. В ході розгляду справи господарським судом з'ясовано, що заборгованість з орендної плати, пред'явлена прокурором до стягнення з відповідача, ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" сплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 15.03.2018 № 2 на суму 220 116,46 грн.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Ухвалою від 13.07.2018 Господарським судом Кіровоградської області закрите провадження у справі в частині вимоги про стягнення з ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" заборгованості з орендної плати та пені в загальній сумі 220 116,46 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки дана сума сплачена відповідачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

3.2. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2018 (суддя Вавренюк Л. С.) в іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

3.3. Рішення суду мотивовано тим, що обов'язковою умовою для розірвання договору є наявність істотного порушення стороною умов договору, а судом встановлено відсутність критерію істотності такого порушення; сплату орендних платежів за договором орендар здійснює на рахунок Устинівської селищної ради, тому на отримання зазначених коштів не могли розраховувати ні ГУ Держгеокадастру, ні Кіровоградська ОДА; відповідач у повному обсязі сплатив пред'явлену до стягнення суму заборгованості з орендної плати за договором з урахуванням її індексації, а також пред'явлену до стягнення суму пені за прострочення взятого на себе за договором зобов'язання; податкова заборгованість, визначена у рішенні адміністративного суду, не є підставою для розірвання господарського договору; прокурором та позивачами не доведено наявність поряд з істотним порушенням договору реальної шкоди, завданої другій стороні договору, за якої ця сторона позбавлена можливості отримати очікуване при укладенні договору.

3.4. Постановою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у складі: Антонік С. Г., Широбокова О. П., Кузнецова І. Л. рішення Господарського суду Кіровоградської області скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, розірвано договір оренди землі від 15.11.2013, укладений між ГУ Держземагенства та ТОВ "Верхньоінгульська СЕС", зобов'язано ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" повернути Кіровоградській ОДА земельну ділянку площею 39,6138 га, розташовану на території Устинівської селищної ради Кіровоградської області, кадастровий номер 3525855100:02:001:7102, за актом приймання-передачі.

3.5. Постанову аргументовано положеннями частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), яка, на думку суду, передбачає дві самостійні підстави для розірвання договору за рішенням суду. Перша - це істотне порушення договору. Друга (не є вичерпана) - у випадках, встановлених договором або законом. При цьому розірвання договору у випадках, встановлених законом або договором, не пов'язується з істотним порушенням, а є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору. Статтею 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема згідно з пунктом "д" такою підставою визначено систематичну несплату земельного податку або орендної плати, а відповідач постійно, систематично не сплачував орендну плату.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, положень статті 651 ЦК України, статті 141 ЗК України. Крім того, на думку заявника, судом не враховано судову практику, а саме постанову Вищого господарського суду України у справі № 910/5394/15г, постанову Верховного Суду України у справі № 910/16306/13, постанову Верховного Суду у справі № 925/1074/17.

4.3. Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги, наведені у касаційній скарзі.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Олександрійська місцева прокуратура у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційної інстанції залишити без змін, наголошуючи на її законності і обґрунтованості.

5.2. Представник Генеральної прокуратури України у судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог касаційної скарги.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", положення якої кореспондуються з положеннями частини 1 статті 93 Закону України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

6.3. Відповідно до статті 13 зазначеного Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

6.4. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

6.5. Положеннями статей 24, 25 цього Закону визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

6.6. Згідно з частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

6.7. Частиною 1 статті 32 зазначеного Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України (2768-14) та іншими законами України.

6.8. Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

6.9. Разом з тим за змістом частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

6.10. Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України (435-15) , слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.

6.11. Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17, Великою Палати Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

6.12. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

6.13. Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

6.14. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення частини 2 статті 651 ЦК України та з'ясував суттєві обставини цієї справи як щодо наявності факту порушення відповідачем умов договору, так і щодо відсутності критерію істотності цього порушення.

6.15. Судом першої інстанції встановлено, що сплата орендних платежів за договором здійснюється орендарем на рахунок Устинівської селищної ради, тому на отримання зазначених коштів не міг розраховувати ані позивач-1 - ГУ Держгеокадастру, ні позивач-2 - Кіровоградська ОДА.

До того ж, як встановлено господарським судом, відповідач у повному обсязі сплатив пред'явлену до стягнення суму заборгованості з орендної плати за договором з урахуванням її індексації, а також пред'явлену до стягнення суму пені за прострочення взятого на себе за договором зобов'язання.

Згідно з довідками Устинівського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 26.03.2018 № 651/10 та від 18.05.2018 № 1180/10 ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" станом на 26.03.2018 та станом на 18.05.2018 не має заборгованості зі сплати податків та зборів.

За змістом довідки від 26.03.2018 № 227 Устинівська селищна рада повідомляє, що станом на цю дату за ТОВ "Верхньоінгульська СЕС" немає заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 3525855100:02:001:7102, загальною площею 39,6138 га, розташовану на території Устинівської селищної ради. Претензії до орендаря відсутні.

6.16. Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про недоведеність обставини, які б свідчили про реальність шкоди, завданої другій стороні договору або отримувачу орендних платежів, за якої ці особи позбавлені можливості отримати очікуване при укладенні договору.

6.17. З огляду на вищевикладене колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо того, що розірвання договору у випадках, встановлених законом або договором не пов'язується з істотним порушенням, а є самостійною і достатньою підставою для розірвання договору, тому постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята при неправильному застосуванні норм чинного законодавства і без урахування правових висновків, викладених у раніше прийнятих постановах Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до частини 4 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

7.2. Враховуючи наведене постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

8. Судові витрати

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на позивачів.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньоінгульська СЕС" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.2018 справі № 912/431/18 скасувати, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2018 залишити без змін.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньоінгульська СЕС" 6 825 (шість тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн 75 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

4. Стягнути з Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньоінгульська СЕС" 6 825 (шість тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн 75 коп. судового збору за подання касаційної скарги.