ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 921/184/16-г/10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018
(Колегія суддів: Мирутенко О.Л. - головуючий, Матущак О.І., Якімець Г.Г.)
у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр"
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.06.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68А, Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14040434; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №194 від 28.02.2013 року; АДРЕСА_3.
2. Постановою господарського суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року припинено процедуру розпорядження майном у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68А, Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14040434, товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68А, Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14040434 - визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68А, Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14040434 строком на 12 місяців та ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №149 від 18.02.2013; адреса офісу: АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2.
3. 30 липня 2018 року на адресу господарського суду Тернопільської області від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вул.Дегтярівська,11г, м.Київ,04119 надійшла заява про визнання грошових вимог відносно боржника на суму 2 647 218 грн. 00 коп.
4. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.08.2018 відхилено грошові вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вул.Дегтярівська,11г, м.Київ, ідентифікаційний код 39440996 в сумі 2 647 218 грн. 00коп. відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", с. Васильківці, вул. Незалежності, 68А, Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14040434.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження Офісу великих платників податків Державної податкової служби за апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.08.2018 у справі №921/184/16-г/10.
6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована наступним:
6.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 первинну апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.08.2018 у справі №921/184/16-г/10 було залишено без руху та надано строк Офісу великих платників податків Державної податкової служби на усунення недоліків в термін не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.
6.2. 01.10.2018 на адресу Львівського апеляційного господарського суду від Офісу великих платників податків Державної податкової служби надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. При цьому апелянт у вказаній заяві зазначив, що ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 року він отримав 18.09.2018 та просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 20 календарних днів.
6.3. Західним апеляційним господарським судом було встановлено, що станом на 25.10.2018 апелянт - Офіс великих платників податків Державної податкової служби вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 не виконав та не надав докази сплати судового збору, а тому ухвалою апеляційного суду від 25.10.2018 апеляційну скаргу було повернуто апелянту на підставі ст.ст. 258, 260 ГПК України.
6.4. 26.11.2018 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла повторно апеляційна скарга Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.08.2018 у справі №921/184/16-г/10.
6.5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.08.2018 у справі №921/184/16-г/10 було залишено без руху та надано строк апелянту до 17.12.2018 для усунення недоліків.
6.6. На виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 апелянт подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
6.7. В даній заяві Офіс великих платників податків Державної податкової служби вказує на причину пропуску як і в заяві від 02.11.2018 року на те, що з його рахунків постійно здійснюється списання коштів та накладаються арешти.
6.8. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що відсутність коштів на рахунках не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження в розумінні статті 256 ГПК України.
6.9. Вказане стало підставою для висновку суду апеляційної інстанції про те, що Офіс великих платників податків Державної податкової служби не вказав жодних поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому слід відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 261 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
7. До Верховного Суду від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. В обґрунтування підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції Скаржник у касаційній скарзі наводить наступні доводи:
8.1. Суд апеляційної інстанції не врахував, що несвоєчасна сплата судового збору Офісом великих платників ДФС обумовлена тим, що Скаржником вживаються всі можливі заходи щодо здійснення сплати судового збору, однак внаслідок несвоєчасного виділення Державною Фіскальною службою України відповідних коштів Скаржник пропустив строки на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Тернопільської області від 21.08.2018.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
9. До Верховного Суду не надходили відзиви на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
10. 08.01.2019 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі №921/184/16-г/10.
11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №921/184/16-г/10 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі №921/184/16-г/10 залишено без руху з підстав ненадання Скаржником документів, що підтверджують сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку і у розмірі 1 921, 00 грн; надано Скаржнику строк на усунення недоліків, який становив 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі №921/184/16-г/10 за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у даній справі; прийнято до розгляду касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі №921/184/16-г/10 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
13. Дослідивши без виклику учасників судового процесу наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.
14. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що несвоєчасна сплата судового збору Офісом великих платників ДФС обумовлена тим, що Скаржником вживаються всі можливі заходи щодо здійснення сплати судового збору, однак внаслідок несвоєчасного виділення Державною Фіскальною службою України відповідних коштів Скаржник пропустив строки на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Тернопільської області від 21.08.2018, колегія суддів зазначає наступне.
17. Відповідно до приписів ч. ч. 1, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
18. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
19. Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині сплати судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
20. Наведене узгоджується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 (228-2002-п)
, за змістом якого під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
21. Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
22. Беручи до уваги встановлену фактичну обставину судом апеляційної інстанції про те, що в якості причин пропущення строку на подання апеляційної скарги Скаржник вказав відсутність коштів на рахунках, колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням вищевикладеного, дійшла до висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо того, що Офіс великих платників податків Державної податкової служби не вказав жодних поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому слід відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 261 ГПК України.
23. Наведене є свідченням вірного застосування судом апеляційної інстанції положень ст. 261 ГПК України.
24. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
25. Згідно положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
26. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби дійшла до висновку, що ухвала Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 ухвалена з додержанням норм процесуального права.
27. За таких обставин, касаційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 - залишенню без змін.
28. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2018 у справі № 921/184/16-г/10 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко