у грудні 2016 року публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 11 від 01.10.2013 шляхом викладення п. 9.1 договору та п. 2 додатку № 4 до договору в новій редакції, якими передбачити, що екологічна та/або аварійна броня споживання електричної енергії становить 0 кВт*год, виключити з додатків до договору Акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача від 30.05.2006.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, відповідач в порушення вимог чинного законодавства України, відмовляється вносити зміни до договору про постачання електричної енергії. Підставою для внесення змін до договору стало виключення у 2015 році Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" з "Переліку споживачів електроенергії та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання в Запорізькій області".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.05.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суди дійшли висновку, що позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. В матеріалах справи відсутні докази перегляду сторонами цього спору Акту екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача від 30.05.2006 у встановленому законодавством порядку.

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.

На думку скаржника суди не надали належної оцінки тому факту, що з моменту затвердження Переліку споживачів електричної енергії та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання в Запорізькій області, наявні підстави для внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 11 від 01.10.2013. Суди при прийнятті рішення помилково врахували висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та електротехнічної експертизи від 12.12.2017 №5634-46/5635/17-48.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 01.10.2013 між відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (постачальник) та Запорізьким державним підприємством "Кремнійполімер" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №11/176-КП, відповідно до умов пункту 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до Акту екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача від 30.05.2006, ВАТ "Запоріжжяобленерго" та Запорізьким ДП "Кремнійполімер" погоджено дозволену до використання потужність 8 311,0 кВт; середньомісячного електроспоживання 3 304,8 тис. кВт*год, величину навантаження екологічної броні споживача потужністю 1 133 кВт, добове електроспоживання - 2,719 тис. кВт. Вказаний Акт є невід'ємною частиною договору на постачання електричної енергії.

06.10.2014 Запорізькою обласною державною адміністрацією було затверджено Перелік споживачів електроенергії та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання в Запорізькій області, із якого було виключено відповідача.

Листом Запорізької обласної державної адміністрації №08-22/0130 від 22.01.2015 повідомлено позивача про оновлений Перелік споживачів та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання в Запорізькій області, відповідно до якого Запорізьке ДП "Кремнійполімер" не належить до переліку споживачів та їх обладнання, для якого має бути постановлена екологічна броня електропостачання.

Листом №007-52/17558 від 17.11.2016 позивач запропонував відповідачу укласти спірну додаткову угоду №5 від 15.11.2016 до договору про зміну його умов, у зв'язку зі зміною законодавства щодо встановлення екологічної броні, також було запропоновано викласти в новій редакції пункт 9.1 договору та пункт 2 додатку №4, якими встановити відповідачу рівень екологічної та/або аварійна броні споживання електричної енергії у розмірі 0 кВт*год.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.02.2017 призначено у справі судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно висновку комплексної судової інженерно-екологічної та електротехнічної експертизи від 12.12.2017 №5634/17-46/5635/17-48 встановлено, що, виходячи з проведених вимірювань потужності електрообладнання, задіяного у технологічних процесах виробництва на Запорізького ДП "Кремнійполімер", що може створювати небезпеку техногенного та екологічного характеру, для попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та екологічного характеру (екологічна броня), найменша величина споживання електричної енергії становить 640 857,6 кВт*год на місяць.

Для забезпечення техногенної безпеки на Запорізькому ДП "Кремнійполімер", безпеки персоналу, а також для запобігання пошкодження основного обладнання, систем опалення, забезпечення працездатності (використання) систем пожежогасіння, водовідведення, дренажу, аварійного, охоронного освітлення та сигналізації (аварійна броня), найменша величина споживання електричної енергії на місяць становить -188 006,4 кВт*год.

Найменша величина електричної потужності, необхідної для безпечного і безаварійного завершення технологічного циклу (технологічна броня) на Запорізькому ДП "Кремнійполімер", становить 2 366,1 кВт. Час завершення технологічного циклу підприємства (безпечної зупинки виробництва) з урахуванням наявної кількості хімічних речовин становить 48 годин. Водночас, при цьому не буде забезпечена екологічна безпека без реалізації екологічної броні на підприємстві, що виключає можливість реалізації повного завершення технологічного циклу на Запорізькому ДП "Кремнійполімер".

Судами досліджено, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі №908/4696/15 Запорізьке ДП "Кремнійполімер" було зобов'язано зменшити рівень споживання до Акту екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача від 30.05.2006.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України (1798-12) межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

Предметом спору у цій справі є внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 11 від 01.10.2013.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України); договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених договором або законом (абз. 1 ч. 2 ст. 651 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Частиною 4 ст. 652 ЦК України визначено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Частинами 3, 6 ст. 179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), екологічна броня електропостачання споживача - мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем (крім побутових споживачів), який забезпечує передумови для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною шостою статті 20 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через припинення електропостачання споживачем для них встановлюється екологічна броня електропостачання.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), енергопостачальники погоджують з відповідним споживачем величину екологічної броні електропостачання, яка має бути затверджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики. У разі недосягнення згоди між споживачем та енергопостачальником щодо величини екологічної броні електропостачання остаточне рішення приймається центральним органом виконавчої влади з державного енергетичного нагляду.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) були врегульовані Правилами користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Укладення договору про постачання електричної енергії та визначення його змісту на основі типового договору передбачено пунктом 5.2 Правил користування електричною енергією, а сам типовий договір міститься в додатку 3 до таких Правил.

Відповідно до п. 5.6 Правил користування електричною енергією невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є, зокрема, акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача.

Укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил (п. 1.13 Правил користування електричною енергією).

Спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕКП, центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, Антимонопольним комітетом України, Держенергонаглядом та судом (п. 1.14 Правил користування електричною енергією).

Постановою Кабінету Міністрів України №2052 від 26.12.2003 (2052-2003-п) затверджено Порядок складання переліку споживачів та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання.

Пунктом 1 вказаного Порядку (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №897 від 03.10.2012 (897-2012-п) ) визначено, що порядок визначає механізм складання переліку споживачів електроенергії та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електроспоживання, з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через обмеження або припинення електропостачання.

Відповідно до пункту 2 Порядку складання переліку споживачів та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання до переліку споживачів електроенергії та їх обладнання, для якого має бути встановлена екологічна броня електропостачання (далі - перелік), включаються споживачі, об'єкти яких в установленому порядку включено до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки.

Пункт 3 Порядку встановлює, що перелік складається, переглядається та затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за погодженням з Міненерговугіллям, Мінприроди, відповідними територіальними органами ДСНС, Держгірпромнагляду, Держенергонагляду та енергопостачальником за формою згідно з додатком.

Згідно з пунктом 4 Порядку, перелік доводиться до енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у відповідному регіоні, для погодження з відповідними споживачами величини екологічної броні електропостачання, яка має бути затверджена Держенергонаглядом.

За приписами пункту 5 Порядку територіальні підрозділи Держенергонагляду надають Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям дані щодо затверджених величин екологічної броні електропостачання споживачів електроенергії, включених до переліків.

Згідно з пунктом 6 Порядку, внесення змін до затверджених переліків здійснюється за поданням територіальних органів Держенергонагляду до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій на підставі звернень споживачів або енергопостачальників у разі появи в регіонах нових споживачів та їх обладнання, обмеження чи припинення електропостачання якого може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, або зміни характеру виробництва у споживачів електроенергії, включених до переліку.

З метою недопущення негативних наслідків техногенного та природного характеру, пов'язаних з припиненням електропостачання споживачів електричної енергії, наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004 №26 (z0154-04) , затверджено Інструкцію про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електроспоживання споживача.

Пунктом 1.1.4 такої Інструкції передбачено, що визначені величини екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання оформлюється Актом екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, який є невід'ємною частиною договору між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) та споживачем (додаток 1).

Термін дії Акта не обмежується. Визначені в Акті величини екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання не можуть бути змінені без перегляду Акта в установленому порядку (пункт 3.6 Інструкції).

Перегляд Акта здійснюється з ініціативи постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальної організації) або споживача в місячний термін з дати письмового звернення у таких випадках: у разі довготривалого (більш одного кварталу) відхилення споживання величин електричної енергії та/або потужності від зафіксованих в Акті; у разі зміни зовнішньої та/або внутрішньої схеми електропостачання; у разі зміни категорії щодо надійності електропостачання споживача; у разі реорганізації підприємства або зміни технології виробництва; за приписом Держенергонагляду; в інших випадках.

Таким чином, відповідно до наведених положень чинного законодавства, перегляд Акта величини екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання здійснюється на підставі письмового звернення постачальника або споживача у визначених Інструкцією випадках.

Господарські суди правильно встановили, що в матеріалах справи відсутні докази перегляду сторонами цього спору Акту екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача від 30.05.2006 у встановленому законодавством порядку.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, врахувавши те, що позивачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено необхідних умов для зміни договору в цьому випадку, не доведено наявність умов, встановлених ст. 652 ЦК України, існування яких є підставою для зміни договору, господарські суди правомірно відмовили у задоволенні позову.

Верховний Суд враховує, що наявність підстав для внесення змін до договору постачання електричної енергії № 11 від 01.10.2013, які передбачають зменшення обсягу постання електроенергії Запорізькому ДП "Кремнійполімер" була предметом розгляду господарських судів у справі № 12/58/09 у межах справи про банкрутство Запорізького ДП "Кремнійполімер".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.08.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2017 та постановою Верховного Суду від 22.05.2018, у справі №12/58/09 відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Запоріжжяобленерго" до Запорізького ДП "Кремнійполімер" про внесення змін до договору постачання електричної енергії № 11 від 01.10.2013.

Під час розгляду справи № 12/58/09 судами встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 (83-2015-п) Запорізьке ДП "Кремнійполімер" включено в перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Згідно свідоцтва Держнаглядохоронпраці України від 27.05.2003 Запорізьке ДП "Кремнійполімер" належить до особливо небезпечних підприємств хімічної промисловості.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2009 щодо Запорізького ДП "Кремнійполімер" порушено провадження у справі №12/58/09 про банкрутство. План заходів по завершенню циклу господарської діяльності Запорізького ДП "Кремнійполімер" не завершено.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2018 у справі № 12/58/09 вказав, що боржник відноситься до особливо небезпечних підприємств, вирішення питання щодо обмеження підприємства в електропостачанні та обсяг такого обмеження до небезпечного рівня, мають встановлюватися у відповідності до Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правил користування електричною енергією, а не за домовленістю сторін договору.

Колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

Підлягає відхиленню аргумент касаційної скарги, щодо протиправного прийняття до уваги судами висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та електротехнічної експертизи від 12.12.2017 №5634-46/5635/17-48 як доказу у справі, оскільки вказані доводи позивача зводяться передусім до переоцінки доказів, тоді як згідно з частиною 2 статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 10.05.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі за № 908/3334/16 - без змін.