ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1415/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,

представників учасників справи:

позивача - приватного акціонерного товариства "Уніс-Центр" (далі - Товариство) - Куліка С.В.,

відповідача - Антимонопольного комітету України (далі - АМК) - Данилова К.О.,

Генеральної прокуратури України - Підгорця С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства

на рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2018 (суддя Зеленіна Н.І.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 [колегія суддів: Чорногуз М.Г. (головуючий), Хрипун О.О., Сулім В.В.]

зі справи № 910/1415/18

за позовом Товариства

до АМК

про визнання недійсним і скасування рішення

за участю Генеральної прокуратури України.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним та скасування рішення АМК від 28.12.2017 № 747-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

1.2. Позовна заява мотивована необґрунтованістю, неправомірністю Рішення АМК та прийняттям його з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також недоведенням обставин, які мають значення для справи і які в Рішенні АМК визнано встановленими.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019, у задоволенні позову Товариства відмовлено.

2.2. Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Судами при оцінці фактичних обставин справи неправильно застосовано норми статті 19 Конституції України, статті 7 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закону № 3659), статей 6, 35, 36, 41- 44, 50 Закону № 2210, частини першої статті 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", пунктів 12, 13 та абзацу третього пункту 17 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (z0090-94) (далі - Правила), а також порушено вимоги статей 75, 86, 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

4.2. Доводи АМК та Прокурора

4.2.1. АМК у відзиві на касаційну скаргу зазначив про безпідставність її доводів та просив рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

4.2.2. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу також зазначив про безпідставність її доводів та просив рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Рішенням АМК:

визнано, що Товариство і товариство з обмеженою відповідальністю "Арстрейд" (далі - ТОВ "Арстрейд") вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю апаратури електричної низьковольтної "(загальноблочний щит постійного струму - 1 од.; код ДК 016-97)" [оголошення про проведення процедури закупівлі № 135452, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 26.03.2012 № 37 (639)], проведених відокремленим підрозділом "Южно-Українська АЕС" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АЕС; пункт 1);

визнано, що строк давності притягнення до відповідальності за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 2210 сплив (пункт 2);

визнано, що Товариство і ТОВ "Арстрейд" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю вузлів апаратури електророзподільної та контрольної (щити КТПСН) [оголошення про проведення процедури закупівлі № 307587, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу, бюлетень від 29.10.2012 № 123 (725)], проведених АЕС (пункт 3);

за вчинення зазначеного порушення на Товариство і ТОВ "Арстрейд" накладено штраф у розмірі по 339 999 грн. (пункт 4, 5).

5.2. Зі змісту оспорюваного Рішення АМК вбачається, що висновки АМК ґрунтуються, зокрема, на такому:

- АЕС проводила відкриті торги за кодом "31.10.5 по ДК 016-97 "апаратура електрична низьковольтна" (загальноблочний щит постійного струму - 1 од.; далі - торги 1). До оцінки пропозицій торгів 1 були допущені учасники з найвищими ціновими пропозиціями - Товариство і ТОВ "Арстрейд", які розташовані у м. Києві. За результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів 15.02.2012 замовником було акцептовано пропозицію ТОВ "Арстрейд";

- АЕС проводила відкриті торги за кодом "31.20.4 по ДК 016-97-"вузли апаратури електророзподільної та контрольної" (щити КТПСН; далі - торги 2). До оцінки пропозицій торгів 2 були допущені учасники з найвищими ціновими пропозиціями - ТОВ "Арстрейд" і Товариство, які розташовані у м. Києві. За результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів 27.12.2012 замовником було акцептовано пропозицію Товариства;

- засновниками Товариства на час проведення торгів були: ОСОБА_11 (м. Київ) з часткою у статутному фонді 50 відсотків; ОСОБА_12 (Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг) з часткою у статутному фонді 50 відсотків. Керівником Товариства був ОСОБА_13, головою Правління був ОСОБА_14. Адреса: АДРЕСА_1;

- засновниками ТОВ "Арстрейд" були: ОСОБА_15 (Львівська обл.), з часткою у статутному фонді 50 відсотків; компанія з обмеженою відповідальністю "Келмос Ентерпрайзес Лімітед" (Кіпр) з часткою у статутному фонді 50 відсотків. Керівником ТОВ "Арстрейд" був ОСОБА_16. Адреса товариства: місто Київ, вулиця Олеся Гончара, 41;

- за цією адресою (місто Київ, вулиця Олеся Гончара, 41) також знаходилось ТОВ "Грімальді". Засновниками ТОВ "Грімальді" були: приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Фрілон Менеджмент Лімітед" (АНГЛІЯ), розмір внеску до статутного фонду 97 відсотків; компанія з обмеженою відповідальністю "Келмос Ентерпрайзес Лімітед" (Кіпр), розмір внеску до статутного фонду 3 відсотки;

Отже, ТОВ "Арстрейд" і ТОВ "Грімальді" мали спільного засновника - "Келмос Ентерпрайзес Лімітед";

- відповідно до інформації, наданої Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ), ОСОБА_17 (засновник ТОВ "Арстрейд") на питання: "Хто займався підготовкою реєстраційних документів ТОВ "Арстрейд", - повідомив, що йому невідомо, однак на його думку, цими питаннями займались ОСОБА_18 та ОСОБА_16 Під час допиту ОСОБА_16 зазначив, зокрема, що: "ОСОБА_18, який керував моїми діями як формального директора ТОВ "Арстрейд"...". ОСОБА_14 (голова правління Товариства) під час допиту питання: "Яким чином Ви стали головою правління Товариства?" відповів: "Приблизно у 2012 році... моя мати ОСОБА_19, яка в той час працювала фінансовим директором на ТОВ "Грімальді", запропонувала мені піти працювати головою правління ПрАТ "Уніс-Центр", організацією діяльності якої займався її знайомий ОСОБА_18 На той час, ОСОБА_18 на ПрАТ "Уніс-Центр" ніким офіційно не рахувався, проте організовував його діяльність та підбирав працівників... погодившись на пропозицію... я зустрівся з ОСОБА_18, який пояснив мені мої завдання як голови правління товариства, а саме зазначив, що до моїх обов'язків буде входити пошук обладнання, участь з ним у тендерах на закупівлю за державні кошти.";

- здійснення ОСОБА_18 контролю над Товариством також підтверджується його телефонною розмовою, в якій мова йшла про спробу продати Товариство іншій особі;

- таким чином, Товариство і TОB "Арстрейд" були пов'язані через ОСОБА_18 та інших осіб і контролювались ОСОБА_18;

- так само Комітет встановив спільну підготовку Товариства і ТОВ "Арстрейд" до участі у торгах 1, 2 з інформації, наданої Національним антикорупційним бюро України, зокрема: показаннями ОСОБА_13, директора ТОВ "Арстрейд" ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_21;

- отже, АМК дійшов висновку, що підготовка пропозицій Товариства та ТОВ "Арстрейд" здійснювалась узгоджено, зокрема ОСОБА_20 та ОСОБА_14;

- під час укладення дилерських договорів та в інших випадках переговори між ТОВ "Арстрейд" і Товариством та ПАТ "СКБ "Електрощит" велись за участю ОСОБА_18;

- також Комітетом на підставі інформації, наданої НАБУ, встановлена спільність інтересів учасників торгів, зокрема показаннями ОСОБА_22, з яких вбачалось, що ОСОБА_18 переводив грошові кошти ТОВ "Арстрейд" та Товариства, отримані ними за результатами господарської діяльності, у готівку, що підтверджує єдність інтересів відповідачів; змістом СМС-повідомлень з вилученого у ОСОБА_14 мобільного телефона та зовнішнього накопичувача інформації Seagate, на якому містився електронний файл з прибутками та видатками, у тому числі пов'язаних з діяльністю ТОВ "Арстрейд" та Товариства; виписками з особових рахунків AT "Златобанк" у період з 30.05.2013 по 18.09.2013, з яких вбачається надання Товариством ТОВ "Арстрейд" зворотної фінансової допомоги у загальній сумі 1 717 577 грн.;

- АМК було оцінено, зокрема, висновок за результатами судово-економічної експертизи, згідно з яким різниця між вартістю поставленого ТОВ "Арстрейд" на адресу АЕС загальноблочного щита постійного струму 220В ЩЦПТ, в складі 13 шаф та 1 шинного моста у кількості 1 шт. та вартістю на території України, визначеного у висновку судово-товарознавчої експертизи від 13.09.2016 № 9685/16-54, складає 2 379 000 грн.;

- отже, узгоджені дії відповідачів під час участі у торгах 1 надали змогу переможцю торгів 1 поставити товар за завищеною ціною на 2 379 000 грн., що було б не можливим за умови конкуренції між учасниками торгів;

- на вирішення судово-економічної експертизи судовому експерту було поставлено питання, зокрема: яка різниця між сумою коштів, отриманих Товариством від АЕС в якості оплати за поставлені щити КТПСН згідно з договором на постачання товару від 14.01.2013 № ПУ-31991 та сумою коштів, сплачених Товариством на рахунок ПАТ СКБ "Електрощит" в якості оплати за поставлені щити КТПСН? За висновком експерта різниця складає 17 419 376,87 грн. у т. ч. ПДВ (20%) 2 903 229,48 грн.;

- отже, внаслідок узгоджених дій відповідачів під час участі у торгах 2 переможець отримав кошти у розмірі 17 419 376,87 грн., що було б не можливим за умови конкуренції між учасниками торгів;

- Товариство і ТОВ "Арстрейд" у складі своїх пропозицій з торгів 1, 2 подали документи, які містили схожі елементи або були ідентичні між собою.

Множинна кількість таких листів та довідок виключає можливість індивідуальної та самостійної підготовки цих документів;

- крім того, обидва конверти з наклеєними на них титульними аркушами, у яких учасниками було надано замовнику свої пропозиції конкурсних торгів для участі у торгах 1 є ідентичними за зовнішнім виглядом та оформленням. Судово-технічною експертизою було встановлено, що конверти, у яких матеріали документів (титульних аркушів) та примірники друкованої продукції (конвертів), у яких були надані пропозиції конкурсних торгів обох учасників, а саме папір, полімерний матеріал паперу та повітряно-бульбашкові плівки на конвертах, барвні речовини штрихів підписів (виконаних в межах відбитків печаток) мають спільну родову належність.

6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

6.1. Закон № 3659:

пункт 1 статті 3:

- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

пункти 1 та 2 частини першої статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

частина перша статті 19:

- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.

6.2 Закон № 2210:

стаття 1:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;

- контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;

- суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;

абзац перший статті 5:

- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання;

частина перша статті 6:

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

пункт 4 частини другої статті 6:

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

частина четверта статті 6:

- вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом;

стаття 36:

- органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України;

частина перша статті 39:

- особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники;

- сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою).

Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв'язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом. Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі;

стаття 41:

- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі;

- Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів;

- особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність);

пункт 1 статті 50:

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії;

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції" (1644-18) ; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

6.3. Закон України " Про Національне антикорупційне бюро України" (1698-18) :

стаття 1:

Національне антикорупційне бюро України (далі - Національне бюро) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.

6.4. ГПК України (1798-12) :

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7.1. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1.1. Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

7.1.2. Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

7.1.3. Отже, для визнання АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

7.1.4. Місцевий та апеляційний господарські суди, з урахуванням виключних повноважень АМК щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши, що доводи АМК стосовно протиправної узгодженої поведінки позивача і ТОВ "Арстрейд" (мотивовані посиланням на фактичні обставини узгодження Товариством і ТОВ "Арстрейд" своєї поведінки під час участі в торгах 1 та 2), не спростовані позивачем, - дійшли обґрунтованих висновків про прийняття АМК Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та про відсутність передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання Рішення АМК недійсним.

7.1.5. Доводи касаційної скарги спростовуються тим, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону № 2210 передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; в даному випадку таку змагальність виключають встановлені АМК обставини, що свідчать про узгоджену поведінку Товариства, що призвело до спотворення результатів торгів.

7.1.6. Крім того, позивачем залишено поза увагою те, що в цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами), а докази такого спотворення наведені АМК у Рішенні АМК, які (докази) з належною повнотою досліджені судами попередніх інстанцій. Більше того, Товариство у касаційній скарзі фактично вдається до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та спростування здійсненої ними (судами) оцінки доказів у справі.

7.1.7. Посилання скаржника на відсутність у НАБУ повноважень щодо ініціації розгляду його заяви АМК, за наслідками якої було прийнято Рішення АМК, оскільки воно (НАБУ) не є належним суб'єктом у сенсі статті 36 Закону № 2210, частини першої статті 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та абзацу третього пункту 17 Правил, не можуть братися до уваги через те, що НАБУ є державним правоохоронним органом, тоді як органи АМК розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за, зокрема, поданнями органів державної влади.

7.1.8. Доводи скаржника про те, що переважна більшість фактичних даних була надана АМК з боку НАБУ, яке не є особою, яка бере участь у справі АМК, не можуть братися до уваги, оскільки, як зазначило саме Товариство, НАБУ ініціювало розгляд заяви, за результатами якої АМК було прийнято Рішення АМК, тоді як за приписами статей 36, 39 Закону № 2210 НАБУ є стороною у справі АМК.

7.1.9. Твердження Товариства про те, що не відповідає закону позиція судів щодо можливості використання матеріалів досудового розслідування в якості доказу у господарському провадженні при ухваленні рішення без їх безпосереднього дослідження також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як було встановлено попередніми судовими інстанціями, АМК належним чином дослідив зібрані докази та надав їм відповідну оцінку. Крім того, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

7.1.10. Доводи, які викладені у відзивах АМК та Прокурора на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

7.1.11. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

7.1.12. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

7.1.13. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

8.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

9. Судові витрати

Понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 зі справи № 910/1415/18 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Уніс-Центр" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Б. Львов

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко