розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Тульчинське лісомисливське господарство" на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі

за позовом Державного підприємства "Тульчинське лісомисливське господарство" до фірми SIA "SOHO TREE" (Латвійська республіка) про усунення перешкод в користуванні майном,

за участю представників:

від позивача - Мовчан В. В., адвокат,

від відповідача - не з'явився

Від фірми SIA "SOHO TREE" (Латвійська республіка) у судове засідання з'явилися ОСОБА_4 та Сарафанюк О. П. (адвокат). На підтвердження своїх повноважень щодо представлення інтересів фірми SIA "SOHO TREE" у судовому засіданні цими особами надано: копію свідоцтва від 06.09.2017 № 2/1, копію довідки з реєстру підприємств Латвійської Республіки від 01.09.2017 із перекладом, копію рейтингу (за даними річного звіту за 2017 рік) із перекладом.

Відповідно до частини 10 статті 60 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) довіреності або інші документи, що підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (дата підписання 05.10.1961, дата набуття чинності 22.03.2003) ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються, зокрема, нотаріальні акти, офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Відповідно до статті 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Однак дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Відповідно до частини 1 статті 13 Договору між Україною і Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних відносинах (ратифіковано 22.11.1995) документи, що були на території однієї з Договірних Сторін складені або засвідчені офіційною особою (нотаріусом, офіційним перекладачем, експертом тощо) в межах компетенції та за встановленою формою і засвідчені печаткою, приймаються на території другої Договірної Сторони без засвідчення.

Надана ОСОБА_4 копія свідоцтва НОМЕР_1 містить реєстрацію присяжного нотаріуса із зазначенням, що нотаріусом засвідчено дійсність підпису фізичної особи - ОСОБА_5, а "правоспособность, объем деятельности и полномочия не проверяются и не удостоверяются", тобто нотаріусом не встановлювалось чи дійсно підписант - ОСОБА_5 є головою правління фірми SIA "SOHO TREE" та відповідно чи має право зазначена особа одноособово видавати та підписувати такі документи.

Переклад довідки із реєстру підприємств Латвійської Республіки від 01.09.2017 містить реєстрацію присяжного нотаріуса із зазначенням, що нотаріус підтверджує дійсність підпису перекладача, і посиланням на положення статті 116 Закону про нотаріальні документи, відповідно до якої документи, на яких підтверджується тільки дійсність підпису, вважаються приватними документами, і присяжний нотаріус не несе відповідальності за зміст таких документів. При цьому саму довідку не засвідчено.

Аналогічним чином завірено переклад рейтингу (за даними річного звіту за 2017 рік) із посиланням на положення статті 116 Закону про нотаріальні документи. Сам рейтинг не завірено.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла до висновку, що вищевказані документи не можуть вважатися належними доказами підтвердження права ОСОБА_4 представляти інтереси фірми SIA "SOHO TREE" та відповідно уповноважувати Сарафанюка О.П. представляти інтереси відповідача у судовому засіданні. Інших доказів на підтвердження своїх повноважень вказаними особами не надано.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Державне підприємство "Тульчинське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Тульчинське ЛМГ") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до фірми SIA "SOHO TREE" Латвійська республіка (далі - відповідач) про усунення перешкод в користуванні деревообробною дільницею по первинній переробці деревини Журалівського лісництва шляхом звільнення приміщень дільниці від неправомірного перебування у них майна та обладнання, що належать відповідачу протягом 10 календарних днів, з дня набрання судовим рішенням законної сили.

1.2. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що станом на дату подання позовної заяви до суду будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем немає, представник відповідача ОСОБА_4 добровільно відмовляється усунути перешкоди в користуванні позивачем належним йому майном, що унеможливлює використання приміщення цеху, належного позивачеві. Рішенням від 02.10.2017 Міжнародно-комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті розірвано договір, на підставі якого і виникли правовідносини між сторонами по справі.

Підставою позову позивачем зазначені статті 386, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. ДП "Тульчинське ЛМГ" є власником на праві повного господарського відання комплексу будівель та споруд за адресою: Вінницька обл., Тульчинський р-н., с. Маяки, вул. Інтернаціональна, буд. 37а згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.10.2006 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.10.2006 № 12184925.

2.2. Відповідно до державного акта на право постійного користування землею І - ВН № 002475, виданого відповідно до рішення 19 сесії 3 скликання Журавлівської сільської ради народних депутатів від 09.06.2001, Тульчинському державному лісомисливському господарству об'єднання "Вінницяліс" надано у постійне користування для ведення лісового господарства 2231,0 га землі в межах згідно з планом користування.

2.3. 06.12.2012 між позивачем (в особі директора Поліщука Віктора Анатолійовича, замовник) та відповідачем (в особі директора ОСОБА_4, виконавець) укладено договір № 226, відповідно до пунктів 1.1-1.2 якого відповідач зобов'язався надати консультативні і практичні послуги з переробки кореневої частини дерева (ясен), використовуючи спеціально виготовлену пилораму ПЛП-9 на підприємстві "Явір", що спеціалізується на виготовленні деревообробного обладнання в м. Корсунь-Шевченківський; необхідне обладнання для переробки вищевказаної деревини і операторів надає виконавець.

В подальшому рішенням від 02.10.2017 Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України договір від 06.12.2012 № 226 було розірвано.

2.4. 11.02.2014, 15.01.2015 та 06.04.2015 між позивачем та Фізичною особою-підприємець Железняк Валентиною Іванівною укладено договори підряду на виконання робіт по переробці деревини № 11, зі строком дії до 31.12.2014, № 15 та № 37, зі строком дії до 31.12.2015, за умовами яких Железняк В. І. зобов'язалася виконувати роботу на власний ризик та за завданням позивача, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу: надання послуг з обробки деревини на деревообробному обладнані ФОП Железняк В. І.

2.5. 18.06.2015 між позивачем та ФОП Железняк В. І. укладено додаткову угоду про дострокове розірвання договору підряду від 06.04.2015 № 37 з 22.06.2015.

2.6. Згідно довіреності від 04.08.2015 ФОП Железняк В. І. уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси як фізичної особи-підприємця та вирішувати будь-які питання, що її стосуються, з усіма необхідними правами в усіх державних, громадських, господарських та інших органах, установах незалежно від підпорядкування, форми власності, галузевої належності. Довіреність видана терміном на п'ять років без права передоручення.

2.7. Позивач в обґрунтування заявлених вимог послався на неможливість використання приміщення цеху, належного позивачеві на праві господарського відання, за його призначенням, у зв'язку із зайняттям цього приміщення відповідачем для розміщення обладнання та використання у своїх цілях.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.05.2018 (суддя Банасько О. О.) позов задоволено, зобов'язано фірму SIA "SOHO TREE" усунути перешкоди в користуванні ДП "Тульчинське ЛМГ" деревообробною дільницею по первинній переробці деревини Журавлівського лісництва (вул. Інтернаціональна, 37а, с. Маяки, Тульчинський район, Вінницька область) шляхом звільнення приміщень дільниці від неправомірного перебування у них майна та обладнання, що належить фірмі SIA "SOHO TREE", протягом 10 (десяти) календарних днів із дня набрання судовим рішенням законної сили.

3.2. Рішення суду мотивовано тим, що як свідчать встановлені обставини справи позивач є власником приміщень дільниці, однак відповідач, посадовою особою якого є ОСОБА_4, за відсутності жодних договірних відносин між сторонами упродовж тривалого часу та момент звернення до суду чинить позивачеві перешкоди у користуванні зазначеним майном.

3.3. Постановою колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у складі: Василишина А. Р., Бучинської Г. Б., Грязнова В. В. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

3.4. Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту перебування конкретного виду майна, яке на праві власності належить відповідачу, у приміщеннях позивача, як і не доведено факту чинення будь-яких перешкод позивачеві у вільному користуванні належним йому майном (приміщеннями та будівлею деревообробної дільниці). Крім того, згідно з актами від 10.05.2016 та від 03.02.2016 на деревообробній дільниці Журавлівського лісництва перебували працівники охоронного товариства "Безпека - гарант", які виконували охоронні функції відносно майна позивача.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. ДП "Тульчинське ЛМГ" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, статей 202, 203, 215, 216, 236, 321 ЦК України, статей 13, 74 Закону України "Про міжнародне приватне право". Скаржник наголошує на неправильності висновків суду апеляційної інстанції про те, що не відповідач, а ОСОБА_4, як фізична особа чинить перешкоди позивачеві у користуванні його майном.

Крім того, скаржник наголошує, що ОСОБА_4 на підтвердження своїх повноважень як директора відповідача надав апеляційному суду, а суд прийняв та врахував приватний акт, а не документ, складений і посвідчений офіційною особою.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Відзив, підписаний від імені відповідача адвокатом Сарафанюком О. П. не враховується з огляду на ненадання цією особою доказів на підтвердження повноважень на підписання документів від імені фірми SIA "SOHO TREE".

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК (1798-12) України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

6.3. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

6.4. Як передбачено пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6.5. Згідно з частинами 1, 3 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

6.6. Відповідно статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

6.7. 30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VІІІ від 02.06.2016 (1401-19) (далі - Закон №1401).

6.8. За змістом частини 3 статті - 1312 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

6.9. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 258 ГПК України (якою визначено форму і зміст апеляційної скарги) до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

6.10. Відповідно пункту 1 частини 5 статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

6.11. За змістом пункту 1 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

6.12. Водночас згідно з частиною 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (5076-17) .

6.13. Із матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу від імені фірми SIA "SOHO TREE" підписано адвокатом Сарафанюком О. П., на підтвердження повноважень якого надано копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю та ордер від 20.07.2017 серії ВН № 078408. В матеріалах справи також є договір про надання правової допомоги від 20.07.2018, який від імені фірми SIA "SOHO TREE" підписано ОСОБА_4.

При цьому в матеріалах справи є копія свідоцтва від 06.09.2017 НОМЕР_1, ідентична копії свідоцтва, наданого суду касаційної інстанції для підтвердження повноважень ОСОБА_4 на представлення інтересів відповідача, яка містить реєстрацію присяжного нотаріуса із зазначенням, що нотаріусом засвідчено лише дійсність підпису фізичної особи, ОСОБА_5.

Апеляційний господарський суд не дослідив чи дійсно підписант - ОСОБА_5 є головою правління фірми SIA "SOHO TREE" з огляду на те, що нотаріусом при реєстрації свідоцтва зазначено, що "правоспособность, объем деятельности и полномочия не проверяются и не удостоверяются", та відповідно чи має право зазначена особа одноособово видавати та підписувати такі документи.

Судом також не досліджено чи є ОСОБА_4 директором фірми SIA "SOHO TREE" та чи має він повноваження вчиняти будь які дії від імені відповідача в тому числі чи може він представляти інтереси фірми в суді з огляду на те, що в постанові суду апеляційної інстанції вказано, що ОСОБА_4 є директором фірми SIA "SOHO TREE", але зроблено висновок, що він позбавлений можливості самостійно представляти інтереси відповідача.

Крім того, судом апеляційної інстанції не надано оцінки договору про надання правової допомоги від 20.07.2018 на предмет правового статусу підписанта від імені фірми SIA "SOHO TREE" - ОСОБА_4.

6.12. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції не є такими, що відповідають вимогам статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

6.13. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційній інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлене у цій справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

6.14. Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, вирішити питання щодо наданих сторонами доказів, всебічно, повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до положень статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. З огляду на викладене постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8. Судові витрати

8.1. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 300, 301 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України (1798-12) , Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Тульчинське лісомисливське господарство" задовольнити частково.

2. Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 902/1075/17 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.