ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/1855/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Діденко Ольги Олегівни
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., судді Іванов О.Г., Антонік С.Г.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Діденко Ольги Олегівни
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
про скасування оперативно-господарської санкції
за участю:
позивача: Фролов В.О. (ордер від 18.04.18),
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись у суд з даним позовом, Фізична особа-підприємець Діденко Ольга Олегівна (далі - позивач) просила скасувати рішення комісії Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", перейменовано на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі-відповідач), яке оформлене протоколом від 18.04.2018 № 4/15 (далі-Рішення) з розгляду акта про порушення № 118028 від 04.07.2017, а також стягнути 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки акт про порушення був підписаний не уповноваженим представником позивача та згідно відповідного висновку електротехнічного дослідження, який був складений на замовлення позивача, прилад обліку електричної енергії перебував у справному стані та в повному обсязі враховував спожиту електричну енергію.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2018 (суддя Васильєв О.Ю.), позов задоволено повністю.
Оскарженою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказану постанову суду апеляційної інстанції, а судове рішення першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилався на те, що неправильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що представники відповідача не були допущені безпосередньо до приладів обліку, акт перевірки про порушення було складено за відсутності представника позивача, і на його території не було виявлено пристрою, який би негативно вливав на роботу приладу обліку. Також позивач зазначає, що позаувагою суду апеляційної інстанції залишився факт ненадання протоколу інструментальної оцінки, який є додатком до акту перевірки, на час її проведення. Крім того, позивач посилається на те, що висновок експерта від 16.02.2018 № 18389 ґрунтується лише на припущеннях, тому суд апеляційної інстанції безпідставно поклав його в основу оскаржуваної постанови. Позивач посилається також на те, що суду апеляційної інстанції безпідставно відхилив висновок експертного дослідження, наданого ним.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін вказану постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржене судове рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами, 04.04.2007 між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) був укладений договір про постачання електричної енергії № 606367, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, які розташовані у м.Кривий Ріг, по вул.Клайпедська, 2б, з приєднаною потужністю 10 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
04.07.2017 відповідачем складено Акт про не допуск до проведення перевірки правил користування електричною енергією.
04.07.2017 фахівцями центральної філії Українського державного центру радіочастот здійснено фіксацію роботи незаконно діючого РЕЗ (НДП) з відповідними характеристиками, поза огорожею території, яка належить позивачу, та складено протокол № 04072017/4823 інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП) (далі-Протокол).
Крім того встановлено, що в той же день 04.07.2017 представники відповідача за участю споживача, який від підпису відмовився, склали акт про порушення Правил користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ) № 118028, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 6.40 ПКЕЕ, та встановлено ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку електричної енергії з метою зміни його показників шляхом впливу на лічильник електричної енергії НІК 2303 АРП 3 заводський номер 0154957 (далі-Лічильник) радіочастотним випромінюванням радіочастотним приладом, який призводить до недообліку електричної енергії.
10.11.2017 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса, згідно листа позивача, складено висновок електротехнічного дослідження № 16744, яким встановлено, що Лічильник є справним та в повному обсязі враховує спожиту електричну енергію, ознак аварійного режиму роботи Лічильника, ознак втручання в конструкцію електричної схеми та несанкціонованого втручання в Лічильник, а також магнітних та радіозавад, пристроїв не передбачених заводом-виробником, в Лічильнику не виявлено.
16.02.2018 вище наведеним інститутом, на підставі листа відповідача від 20.09.2017 № 56243/1001, складено висновок електротехнічного дослідження № 18389 та встановлено, що робота пристрою з характеристиками, вказаними у Протоколі з антеною, що розташована впритул до Лічильника, може впливати на його роботу, блокуючи його нормальну роботу з накопичування показів при споживанні електричної енергії на час дії засобу радіочастотного випромінювання. Встановити будь-які сліди впливу від дії приладу радіочастотного випромінювання з параметрами, вказаними у Протоколі, не уявляється за можливе, оскільки радіочастотне випромінювання не залишає будь-яких слідів на елементах Лічильника (корпусі, платах, лічильному механізмі та інших частинах Лічильника) та відсутня "пам'ять подій" у Лічильнику. Пристрій, який має характеристики, вказані у Протоколі, може блокувати роботу Лічильника та може бути недооблік спожитої електричної енергії споживачем. Може відбуватися вплив дії пристрою з параметрами, вказаними у Протоколі у вигляді блокування нормальної роботи Лічильника. Параметри пристрою (НДП) з характеристиками, вказаними у Протоколі (частота випромінювання 545,165 МГц), перевищують гранично допустимі параметри передбачені в стандартах України та міждержавних стандартах на загальні вимоги для лічильників (80-180 МГц). Характеристики, які вказані у Протоколі, відносяться до радіочастотного випромінювання.
18.04.2018 відповідачем, з урахуванням висновків електротехнічного дослідження від 16.02.2018 № 18389, прийнято Рішення про нарахування позивачу вартості необлікованої електроенергії згідно пункту 2.5 та за формулою № 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 (далі-Методика), за період з 11.02.2016 по 13.07.2017 на суму 174 502, 01 грн., яке позивач відмовився підписувати.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції спираючись на висновок електротехнічного дослідження від 10.11.2017 № 16744, свій висновок мотивував тим, що відповідач не довів факту втручання позивача в конструкцію електричної схеми та Лічильник при користуванні електричною енергією, що свідчить про незаконність прийнятого відповідачем Рішення, яке підлягає скасуванню в судовому порядку.
Скасовуючи наведене рішення суду та приймаючи нове, про відмову в позові, апеляційний суд, виходив з того, що подане відповідачем електротехнічне дослідження від 16.02.2018 № 18389 свідчить про порушення позивачем ПКЕЕ, а тому підстави для скасування Рішення відповідача відсутні.
Підстави для скасування оскарженої постанови суду відсутні виходячи із наступного.
Спеціальним законодавством у сфері електроенергетики визначено підстави, обставини, види порушень і відповідальності в зазначеній галузі, відповідно до вимог якого правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної та теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики та споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення ПКЕЕ (ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").
Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Згідно частини першої статті 237 наведеного Кодексу підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Пунктом 6.40 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. (п. 6.41 ПКЕЕ).
Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Господарський суд, відповідно до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами п. 2.3.5 укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 606367, позивач зобов'язалася забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників відповідача за пред'явленням службового посвідчення до електричних мереж, засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії. Також встановлено, що відповідачем складено Акт про не допуск до проведення перевірки правил користування електричною енергією та те, що фахівцями центральної філії Українського державного центру радіочастот здійснено фіксацію роботи незаконно діючого РЕЗ (НДП) з відповідними характеристиками, поза огорожею території, яка належить позивачу, та складено протокол № 04072017/4823 інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП). Факт роботи незаконно діючого пристрою з частотою випромінювання 545,163 МГц в КТП -1199 в безпосередній близькості від лічильника НІК 2303 АРП3 номер 015457, за адресою виробничої бази позивача зафіксовано фахівцями Центральної філії українського державного центу радіочастот і знайшло відображення в Протоколі інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП) № 04072017/4823 (а.с. 141) та спектрограммі випромінювання РЕЗ (а.с. 142). Встановлено і те, що в той же день 04.07.2017 представники відповідача за участю споживача, який від підпису відмовився, склали акт про порушення Правил користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ) № 118028, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 6.40 ПКЕЕ, та встановлено ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку електричної енергії з метою зміни його показників шляхом впливу на лічильник електричної енергії НІК 2303 АРП 3 заводський номер 0154957 радіочастотним випромінюванням радіочастотним приладом, який призводить до недообліку електричної енергії.
Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не було забезпечено представникам відповідача можливості для безперешкодного доступу до електричних мереж, засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії в зв'язку із чим, ними за участю фахівців Центральної філії українського державного центу радіочастот правомірно було здійснено фіксацію роботи незаконно діючого РЕЗ (НДП) в безпосередній близькості від лічильника з наступними характеристиками: частота випромінювання (МГц) 545.163, ширина смуги частоти випромінювання (КГц) 30.68, рівень сигналу (дБм)-75.04. поза огорожею території, яка належить позивачеві.
Відповідності до статті 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" та її філії здійснює, зокрема, такі види діяльності, як здійснення заходів щодо виявлення та усунення дії джерел радіозавад.
Порядком виконання робіт з виявлення та усунення дії джерел радіозавад у смугах радіочастот загального користування, що затверджено рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 19.04.2007 № 695 (z0829-07) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.07.2007 за № 829/14096 (z0829-07) , передбачено, що: за результатами роботи станцій технічного радіоконтролю складається протокол інструментальної оцінки параметрів випромінювання РЕЗ і ВП за формою, наведеною в додатку 5, який використовується для проведення подальших заходів щодо усунення дії джерел радіозавад (п.4.4 вказаного Порядку).
Відповідно до пункту 1.2 та 1.3 вказаного порядку РЧР- радіочастотний ресурс, ВП- Випромінювальний пристрій, РЕЗ радіоелектронний засіб, незаконно діючий РЕЗ, ВП (далі - НДП) - РЕЗ, ВП будь-якого призначення, що експлуатуються без передбачених законодавством дозвільних документів).
У разі, коли встановлено, що джерелом радіозавади є НДП УДЦР/Філія визначає місцезнаходження (адресу розміщення) НДП, складає протокол інструментальної оцінки характеристик виявленого НДП (п.4.9).
При цьому колегією суддів суду апеляційної інстанції відхилено доводи позивача щодо не тотожності географічних координат довготи та широти місця знаходження засобу обліку і місця, з якого проводилося фіксування роботи незаконно діючого РЕЗ (а.с. 167-170), з огляду на те, що як зазначено вище, фіксація випромінювання здійснювалася поза огорожею з вини саме позивача, який не забезпечив безперешкодний доступ до приладу обліку на час здійснення фіксації.
Крім того судом встановлено, що Актом про порушення № 118028 від 04.07.2017 зафіксовано явні ознаки втручання у параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показників шляхом дії на електролічильник НІК 2303АРП 3 зав.№0154957 радіочастотним випромінювачем, що призводить до недообліку спожитої електричної енергії. В шафі наявні отвори, одне з лицьової сторони, одне з верхньої частини шафи. Споживач відмовився видати радіочастотний прилад (а.с. 47-48).
Також цим судом встановлено, що на офіційній сторінці заводу - виробника лічильників ТОВ "НИК-ЕЛЕКТРОНІКА" http://www.nik.net.ua/ міститься електронний каталог паспортів лічильників, в тому числі і паспорт лічильника моделі НІК 2303 АРПЗ.
У пункті 2.2 цього паспорту вказано, що при наведенні на кожух лічильника магнітного поля величиною 100 мТл протягом 10 с спрацьовує магнітний датчик та звукова сигналізація. На електронному дисплеї з'являється повідомлення "Еггог МАГН" (лише для виконань з датчиком магнітного поля). Показники датчика скидаються у сервісному центрі. Сигналізація діє доки не буде забрано магніт.
Для з'ясування питання оснащення вказаної моделі датчиком радіочастотного випромінювання, відповідачем на адресу заводу-виробника лічильника електричної енергії (ТОВ "НІК-Електроніка"), направлено лист від 05.12.2018 № 83047/1001, в якому АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" поставило наступні питання: "Просим Вас предоставить следующую информацию по счетчику электроэнергии типа НИК 2303 АРТЗ № 0154957:
1. Оборудовался ли счетчик электроэнергии типа НИК 2303 АРТЗ № 0154957 встроенными датчиками, фиксирующими внешние радиочастотные воздействия?
2. На какой диапазон радиочастот рассчитана у счетчика электроэнергии типа НИК 2303 АРТЗ № 0154957 защита "Захист від магнітних та радіозавад"? (т.2 а.с .10).
Листом від 13.12.2018, вих. № 165/2, ТОВ ""НІК-Електроніка" надало відповідь наступного змісту на поставлені питання: "Повідомляємо наступне:
1. Лічильник НІК 2303 АРПЗ, заводський номер №0154957, не обладнаний датчиком, що фіксує зовнішній радіочастотний вплив.
2. Лічильник НІК 2303 АРПЗ, заводський номер № 0154957, виготовлений по вимогам міжнародного стандарту ГОСТ 30207-949 (МЭК1036-90), згідно з яким, діапазон стійкості радіочастотного впливу складає від 27 МГц до 500 МГц" (т.2 а.с. 11).
Відповідач в обґрунтування своєї позиції про вплив позивачем на лічильник радіочастотним випромінюванням із радіочастотного пристрою, внаслідок чого, відбувся недооблік електроенергії, спожитої Споживачем, в тому числі посилається на протокол № 04072017/4823 від 04.07.2017 інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕ ВП (НДП), складений спеціалістами Центральної філії Українського державного центру радіочастот.
Відповідно до вказаного протоколу, за результатами інструментальної оцінки 04.07.2017 виявлено наявність незаконно діючого РЕЗ (НДП), який знаходився на території виробничої бази позивача, з наступними характеристиками: частота випромінювання (МГц) 545.163, ширина смуги частоти випромінювання (КГц) 30.68, рівень сигналу (дБм)-75.04.
З урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованою позицію відповідача щодо відсутності технічної можливості лічильника НІК 2303 АРПЗ, заводський номер № 0154957 фіксувати вплив радіочастотного випромінювання з характеристиками: частота випромінювання (МГц) 545.163, ширина смуги частоти випромінювання (КГц) 30.68, рівень сигналу (дБм)-75.04, яке було зафіксоване фахівцями Центральної філії українського державного центру радіочастот, оскільки до радіочастотного випромінювання діапазону менше, ніж 27 МГц, і більше, ніж 500 МГц, у лічильника електричної енергії, який знаходився на об'єкті позивача, захист був відсутній.
Крім цього, як встановлено судом апеляційної інстанції, з відповіді заводу - виготовлювача лічильника, вбачається, що у зазначеному лічильнику відсутній датчик, який може зафіксувати зовнішній радіочастотний вплив.
Оскільки, частота випромінювання складала 545.163 МГц, що є більшою, ніж 500 МГц, то у лічильника електроенергії, який був встановлений на об'єкті позивача, як встановлено вказаним судом, відсутній захист проти випромінювання у такому діапазоні.
Підпунктами 9, 26 пункту 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний: забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.3 ПКЕЕ споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача.
Пунктом 2.6 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, здійснюється розрахунок величини добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВтгод). Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.
Відповідно до Методики експертиза призначається лише у випадку незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку (п.2.1).
Враховуючи вищевикладене слід погодитися із висновками суду апеляційної інстанції про те, що акт про порушення № 118026 є належним і допустимим доказом порушення позивачем ПКЕЕ, а системний аналіз вищенаведених доказів дає підстави дійти висновку щодо доведеності відповідачем факту втручання позивача 04.07.2017 в роботу засобу обліку електричної енергії типу НІК 2303 АРПЗ заводський №0154957 за адресою позивача випромінювачем, який здійснював випромінювання з частотою випромінювання 545, 165 МГц, яка перевищує гранично допустимі, що призвело до блокування роботи лічильника електроенергії, який знаходився на об'єкті позивача, наслідком чого є неврахування цим приладом обліку електроенергії, спожитої позивачем.
Не можуть бути правовою підставою для скасування оскарженої постанови посилання позивача у касаційній скарзі на залишення поза увагою суду апеляційної інстанції факту ненадання протоколу інструментальної оцінки, який є додатком до акту перевірки, на час її проведення.
Так самі лише такі посилання не дають правових підстав суду дійти висновку, що наведені обставини мали місце, вказані посилання не спростовують встановленого судом апеляційної інстанції факту виявленого порушення, а із обставин справи вбачається наявність достатніх даних для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.
Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, а доводи відзиву на касаційну скаргу знайшли своє підтвердження.
В силу частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
За приписами статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Васильєв проти України" (заява № 11370/02) від 21 червня 2007 року перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови та задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Діденко Ольги Олегівни залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі Господарського суду Дніпропетровської області №904/1855/18, залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді І.В. Кушнір
І.С. Міщенко