1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.06.2015 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") порушено провадження у справі № 908/2983/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Живиця" (далі -ТОВ "Торговий дім "Живиця"), визнано грошові вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до боржника в сумі 411315,90 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.09.2015 у справі № 908/2983/15 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів.

3. Постановою Господарського суду Донецької області від 09.11.2015 у справі № 908/2983/15 боржника ТОВ "Торговий дім "Живиця" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

4. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.05.2017 у справі № 908/2983/15 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Торговий Дім Живиця", ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Торговий Дім Живиця", провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий Дім Живиця" припинено, затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Сиволобова М.М. про нарахування та виплату грошової винагороди у розмірі 35325,93 грн. та поштових витрат у розмірі 94,05 грн.

5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2017 задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.08.2017 у справі № 908/2983/15, скасовано ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.05.2017 у даній справі, справу направлено для розгляду до Господарського суду Донецької області на стадію ліквідаційної процедури.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.08.2018 у справі № 908/2983/15 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Торговий Дім Живиця". Затверджено звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора у справі № 908/2983/15 про банкрутство № 01-16/308 від 25.06.2018 на загальну суму 12570,82 грн. Ухвалено ліквідувати юридичну особу ТОВ "Торговий Дім Живиця". Провадження у справі № 908/2983/15 закрито.

7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ліквідатором були виконані всі дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , здійснені всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна банкрута, майнові активи банкрута для задоволення вимог кредиторів відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 908/2983/15 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.08.2018 у справі № 908/2983/15 залишено без змін.

9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі, оскільки ліквідатором вчинені всі можливі заходи щодо проведення та завершення ліквідаційної процедури, ліквідаційний звіт та баланс затверджені комітетом кредиторів, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом № 5 від 18.05.2018. Результати голосування "за" 96,8 % голосів (ПАТ "Укрсоцбанк"), 3,2 % голосів "проти" (ПАТ "Дельтабанк").

10. Судом апеляційної інстанції спростовано доводи ПАТ "Дельта Банк" про відсутність у справі всіх необхідних запитів та документів, які достовірно підтверджують повну відсутність майна банкрута.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.08.2018 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 908/2983/15, ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.08.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 908/2983/15. Справу направити до Господарського суду Донецької області для продовження процедури ліквідації.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2983/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23.01.2019.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 04.02.2019 прийнято справу № 908/2983/15 Господарського суду Донецької області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 908/2983/15 Господарського суду Донецької області за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду Донецької області від 06.08.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. відбудеться 12.03.2019. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 26.02.2019. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

14. В судове засідання 12.03.2019 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників справи.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.)

15. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 №4212-VІ, який набрав чинності з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство) та порушення норм процесуального права, зокрема ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), а також вказує на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

16. Скаржник доводить, що ліквідатором не здійснено всіх заходів, передбачених Законом про банкрутство з пошуку майна банкрута та встановлення права власності на можливі об'єкти нерухомого майна, зокрема не подано запитів до Державного космічного агентства України, не отримано інформації від органів статистики, БТІ, нотаріуса. Вказане, на думку скаржника, є свідченням передчасності прийняття ухвали Господарського суду Донецької області від 06.08.2018 у справі № 908/2983/15 про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі про банкрутство, як такої, що порушує інтереси кредиторів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Перелік основних повноважень ліквідатора викладено у ст. 41 Закону про банкрутство.

Так, відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (1702-18) , інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

При цьому, встановлено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Крім того, ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Відповідно до змісту даної норми, у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута.

Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора та які є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів та інші.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс і закриваючи провадження у справі про банкрутство, господарський суд повинен дати належну оцінку здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2018 до Господарського суду Донецької області від ліквідатора ТОВ "Торговий Дім Живиця" арбітражного керуючого Сиволобова М.М. надійшов на затвердження звіт ліквідатора від 18.05.2018 та ліквідаційний баланс банкрута станом на 18.05.2018.

26.06.2018 до Господарського суду Донецької області надійшов уточнений звіт ліквідатора від 25.06.2018.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог ст. 41 Закону про банкрутство в ході ліквідаційної процедури ліквідатором проведені заходи, направлені на виявлення майна банкрута та погашення кредиторської заборгованості, складені реєстр вимог кредиторів та ліквідаційний баланс банкрута.

З метою виявлення майнових активів (майна та майнових прав) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та в подальшому підлягають реалізації з метою задоволення вимог кредиторів, ліквідатором було проведено інвентаризацію майна банкрута та зроблено запити до відповідних державних органів.

Відсутність будь-якого рухомого та нерухомого майна боржника підтверджена матеріалами справи та доданими довідками відповідних органів, в тому числі інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №74701052 від 02.12.2016.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рахунки боржника, вказані в листі Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №1658/10/05-63-08 від 04.04.2016, закриті ліквідатором в ході ліквідаційної процедури, що підтверджено довідками про закриття наступних рахунків: АБ "Південний" №232-56895БТ від 20.10.2016, рахунок №26057000000454, АТ "БМ Банк" №30-124/1287 від 02.12.2016 №2600101311423, ПАТ "ВТБ БАНК" №296/1-2 від 13.01.2017 №26009010046885 та АТ "УКРСИББАНК" №81-22-27/320 від 07.05.2018 рахунок №26005033177007.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 06.08.2018 відкриті рахунки у цінних паперах та в банківських установах у боржника відсутні.

Кредиторами визнані: ПАТ "ВТБ-БАНК", м. Київ на суму 457703,77 грн., ПАТ "УКРСОЦБАНК" на суму 6262610,61 грн., ПАТ "Дельта Банк" на суму 220640,57 грн., ПАТ "БМ Банк" на суму 277849,29 грн. та Управління державної казначейської служби м. Харкова в сумі 3997,21 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно отриманих ліквідатором довідок реєструючих органів, банкрут не має заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України, органами Фонду соціального страхування України та фіскальної служби України.

Вимоги кредиторів залишились непогашеними, у зв'язку з відсутністю у банкрута майнових активів.

Станом на дату складання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута будь-які активи, що підлягають включенню до ліквідаційної маси та реалізації, у банкрута відсутні, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно відповідей, отриманих ліквідатором від податкових органів та органів державної статистики банкрутом, з 2013 податкова звітність та за 2012-2014 роки фінансова звітність боржником не подавались.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька повідомило ліквідатора, що не має можливості надати інформацію стосовно дебіторської заборгованості банкрута через відсутність звітності та документальних перевірок банкрута за період з 2013 по 2016 роки.

Відділом Державної виконавчої служби повідомлено про неможливість закінчення виконавчих проваджень про стягнення з банкрута заборгованості на користь ВАТ "БМ Банк", через перебування майна відділу Державної виконавчої служби на непідконтрольній українській владі території, тому виконавчий документ №908/3921/15 від 07.09.2015 закінчено на підставі Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором здійснено всі необхідні заходи щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом як проведення інвентаризації активів та зобов'язань боржника, так і через здійснення запитів до відповідних органів, що були відображені в ліквідаційному звіті та балансі з додаванням копій документів.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, на засіданні комітету кредиторів 25.06.2018 більшістю голосів членів комітету кредиторів прийнято рішення про схвалення звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у справі №908/2983/15.

За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство.

19. Щодо суті касаційної скарги

Доводи скаржника про відсутність у справі всіх необхідних запитів та документів, які достовірно підтверджують повну відсутність майна банкрута і, як наслідок, передчасність затвердження судом звіту ліквідатора та закриття провадження у справі були спростовані судом апеляційної інстанції.

Доводи скаржника відносно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та норм процесуального права щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

20. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. та залишення ухвали Господарського суду Донецької області від 06.08.2018 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі № 908/2983/15 без змін.

21. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. залишити без задоволення.