1. 28.12.2018 поштовим відправленням Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 28.12.2018 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №911/3715/17 в порядку статей 286- 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №911/3715/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2019.

3. Ухвалою від 28.01.2019 Верховний Суд поновив Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №911/3715/17 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018, призначив її розгляд на 12.03.2019 о 10 год. 30 хв.

4. Від Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" (далі - ДП "Макарівське лісове господарство", відповідач) надійшов відзив на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", скаржник, позивач).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

5. ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 757 055 грн., з яких 893 796, 72 грн. плати за користування вагонами; 862 819, 08 грн. збір за зберігання вантажу у вагонах; 439, 20 грн. телеграфний збір.

5.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в грудні 2017 року були оформлені накладні №№455907, 455899, 455881, 455865, 456087, 456095, 455873, 456160, 456152, 456145, 156137,456186 на відправку вагонів №№65780488, 66113531, 67885442, 54824024, 54829510, 54817770, 54823216, 54825609, 54829429, 54825112, 54833231, 54825260 зі станції Спартак з вантажем "Деревина паливна у вигляді колод, полін, сучків, в'язанок хмизу або в аналогічних видах", які слідували на станцію Галац Ларга Румунська залізниця для вантажоодержувача СЧ "Пролісок" С.Р.Л. Вагони були затримані за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Одеській області. За час простою вагонів з вини відповідача нарахована плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу у вагонах та телеграфний збір.

Короткий зміст рішення першої інстанції

6. Рішенням від 13.06.2018 Господарський суд Київської області позовні вимоги задовольнив, стягнув з ДП "Макарівське лісове господарство" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 893 796, 72 грн. витрат за користування вагонами, 862 819, 08 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах, 439, 20 грн. телеграфного збору, 26 355, 83 грн. судового збору.

6.1. Суд першої інстанції встановив, що у грудні 2017 року ДП "Макарівське лісове господарство" оформлено накладні №№455907, 455899, 455881, 455865, 456087, 456095, 455873, 456160, 456152, 456145, 156137,456186 на відправку вагонів №№65780488, 66113531, 67885442, 54824024, 54829510, 54817770, 54823216, 54825609, 54829429, 54825112, 54833231, 54825260 зі станції Спартак. При цьому, місцевим судом встановлено, що до філії "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" неодноразово звертались з листами слідчі Слідчого управління ГУ Національної поліції в Одеській області в межах кримінального провадження №42016230000000238 та №12017160000000023, в яких просили з метою встановлення осіб, причетних до скоєння правопорушення, та з метою недопущення вивозу за межі України вагонів направити зазначені у листах вагони на перевірку для огляду. Крім того, 01.06.2017 філією "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" одержано лист ТОВ "Віматекс" вих. №54-17 від 31.05.2017, яким товариство підтверджувало готовність прийняття зазначених вагонів на свою адресу та гарантувало оплату залізничного тарифу. Також, місцевим судом встановлено, що 06.06.2017 вагони (платформи) №№54825112, 54817770, 54823216, 54824024, 54825260, 54825609, 54833231, 54829429, 54829510 переадресовані на адресу ТОВ "Віматекс", що підтверджується наказом на переадресування вагонів №412 від 06.06.2017, а 21.06.2017 вагони №№65780488, 67885442, 66113531 переадресовані на адресу ТОВ "Віматекс", що підтверджується наказом на переадресування вагонів №316 від 21.06.2017. При цьому, час затримки вагонів по станції Роздільна-Сортувальна засвідчений актом загальної форми №31 від 08.06.2017, №42 від 21.06.2017, а за час простою вагонів ДП "Макарівське лісове господарство" на станційних коліях було нараховано плату за користування вагонами на загальну суму 1 757 055 грн. (з ПДВ).

7. Приймаючи рішення, місцевий суд дійшов висновку про те, що залізниці на підставі статей 22, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЗ), членом якої є і Україна (далі - СМГС, УМВС), статті 218 Митного кодексу України повинні бути відшкодовані витрати, пов'язані із здійсненням розвантажувальних, навантажувальних, перевантажувальних та інших операцій, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

При цьому, місцевий суд зазначив, що датою закінчення затримки вагонів є 08.06.2017 та 21.06.2017, позовна заява подана до суду 06.12.2017, що підтверджується штемпелем поштового відділення, проставленому на конверті, тому позивачем не був пропущений строк позовної давності, з огляду на що заява відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності залишена судом без задоволення.

Стосовно тверджень відповідача щодо того, що затримка вагонів за №№65780488, 66113531, 67885442, 54824024, 54829510, 54817770, 54823216, 54825609, 54829429, 54825112, 54833231, 54825260 відбулася не з метою проведення митних формальностей, а за вказівкою органів досудового розслідування, а отже вина відповідача у затримці вагонів відсутня, що виключає стягнення заборгованості за їх користування, за зберігання вантажу у вагонах та телеграфного збору, місцевий суд зазначив, що шкода у такому випадку відшкодовується незалежно від вини відповідача, а відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

8. Постановою від 29.11.2018 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ДП "Макарівське лісове господарство" на рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2018 задовольнив, рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2018 скасував, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю, стягнув з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на користь ДП "Макарівське лісове господарство" 39 533, 75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

8.1. Постанова суду апеляційної інстанції, з посиланням на частину 2 статті 908 ЦК України та частину 5 статті 307 ГК України, пункти 2, 3, 4 Статут залізниць України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (457-98-п) , 1 статті 2 УМВС, пункт 1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (z0861-00) , мотивована тим, що залізниці відшкодовуються витрати, понесені через затримку вагонів, якщо відповідна затримка сталася внаслідок винних дій відправника. Разом з тим, апеляційний суд, з урахуванням глави 32 МК України, пункту 29 частини 1 статті 4 МК України, статей 218, 220, 318, 336, 338 МК України, зазначив, що затримка вагонів відбулася не з метою проведення митних формальностей в розумінні МК України (4495-17) , спірні вагони були затримані органами досудового слідства на підставі ухвали слідчого-судді Приморського районного суду міста Одеси від 05.01.2017 у справі №522/312/17-к (провадження №1-"кс"/522/350/17) в рамках кримінального провадження №42016230000000238, тому апеляційний суд дійшов висновку, що затримка спірних вагонів відбулась не з вини відповідача, а з ініціативи правоохоронного органу на виконання ухвалу суду і за відсутності вини відповідача, підстави для стягнення плати за користування вагонами на суму 893 796, 72 грн., збору за зберігання вантажу у вагонах на суму 869 819, 08 грн. та 439, 20 грн. телеграфного збору, відсутні.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (позивач у справі)

9. Скаржник доводив, що спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з укладанням та виконанням договорів перевезення вантажу у міжнародному вантажному перевезенні (накладних, оформлених у грудні 2017 року), тому суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення 7 статті 21 УМВС в редакції станом на 01.07.2011 та не застосував 6 статті 28 УМВС, з урахуванням змін і доповнень до УМВС, які набрали чинності для України 01.07.2015.

9.1. Скаржник зазначив, що апеляційним судом неправильно застосовано положення пункту 1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, а виникнення господарських зобов'язань відповідача щодо сплати нарахованих скаржником платежів випливає з 6 статті 28 УМВС, 1 статті 32 УМВС, статей 119, 120 Статуту залізниць України та пункту 13 Правил користування вагонами і контейнерами, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажу.

Доводи інших учасників справи

10. У відзиві ДП "Макарівське лісове господарство" на касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" зазначило, що відповідачем не здійснено, а позивачем не доведено факту порушення ДП "Макарівське лісове господарство" приписів Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (325-19) щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді" від 09.04.2015 №325-VIII, яким введено тимчасову заборону вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТ ЗЕД): деревних порід, крім сосни - з 01.11.2015 та деревних порід сосни з 01.01.2017. При цьому, затримка вагонів відбулась в межах кримінального провадження, тобто за ініціативою правоохоронного органу.

10.1. Відповідач, з посиланням на статті 218, 338 МК України, статтю 119 Статуту залізниць України, зазначив, що за наслідками проведення огляду митними органами складається відповідний акт, який посвідчується відтиском особистої печатки посадової особи органів доходів і зборів, яка проводила такий огляд. При цьому, відповідачу не було надано акта за наслідками здійснення огляду вантажу, не було надано протоколу про адміністративні правопорушення, який повинна була скласти митниця у випадку виявлення порушення митних правил відповідачем. Крім того, відповідно до відповіді на адвокатський запит від 22.02.2018 за вих. №158 (відповідь №2233/10/15-70-20-03 від 03.03.2018), у вагонах проводився не митний огляд, а обшук, тому акт в межах митних формальностей митними органами не складався.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

11. Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, до якої Україна приєдналася 05.06.1992 в редакції змін і доповнень 06.06.2014, які набрали чинності для України 01.07.2015

Стаття 5 - при відсутності відповідних положень в цій Угоді, застосовується національне законодавство тієї країни, в якій повноважна особа реалізовує свої права.

6 Статті 28- якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла по причинах, не залежних від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

1-2 Статті 32- перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосованими тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку передбаченому статтею 31 "Оплата провізних платежів та неустойок".

12. Закон України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР)

Частина 1 статті 26 - обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

13. Статут залізниць України, затверджений постановою КМУ від 06.04.1998 №457 (457-98-п)

Пункт 119 - за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Пункт 121 - вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Пункт 129 - обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

14. Правила користування вагонами і контейнерам, затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (z0165-99)

Пункт 2 - за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Пункт 13 - плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

Пункт 16 - вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Зазначена максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

15. Правила зберігання вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (z0861-00)

Пункт 8 - збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Пункт 9 - за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

16. Митний кодекс України (4495-17)

Пункт 29 частини 1 статті 4 - митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Частина 2 статті 218 - розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Частина 5 статті 338 - крім випадків, зазначених у частинах другій-четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

17. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 218, 338 МК України, статей 9, 10 ЦК України, статей 16, 21, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, пунктів 119, 121 Статуту залізниць України, пунктів 2, 3, 8, 10-13, 15, 16 Правил користування вагонами, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

19. Згідно зі статтею 908 ЦК України, положення якої кореспондуються з нормами статті 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до пункту 4 Статуту залізниць України, перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМЗВС) від 01.11.1951, яка набула чинності для України з 05.06.1992 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні та у прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні (параграф 1 статті 3).

Згідно з параграфом 6 статті 28 УМЗВС, якщо перешкода у перевезенні вантажу або його видачі виникла з причин, не залежних від перевізника, перевізнику мають бути оплачені додаткові перевізні платежі та витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Перевізнику має бути відшкодовано всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами, що застосовуються, і зумовлені причинами, не залежними від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку, передбаченому статтею 31 "Сплата провізних платежів і неустойок" (стаття 32 УМЗВС).

За змістом статті 31 УМЗВС, якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов'язком: 1) відправника - перевізникам, які беруть участь у перевезенні вантажу, крім перевізника, який видає вантаж, за здійснюване ними перевезення; 2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж, за здійснюване ним перевезення. Щодо неустойок діє такий же порядок. Провізні платежі та неустойки сплачуються перевізнику в порядку, передбаченому національним законодавством держави, в якій проводиться оплата (параграфи 1, 5).

Ураховуючи положення цієї міжнародної угоди, яка регулює відносини залізниці з іншими учасниками перевезень вантажу у міжнародному сполученні та яка відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства, перевізнику відшкодовуються всі витрати, пов'язані із перевезенням вантажу і не передбачені тарифами, що застосовуються, якщо перешкода у перевезенні вантажу виникла із незалежних від нього причин.

20. У даному випадку, предметом спору є стягнення залізницею з вантажовідправника додаткових витрат, пов'язаних з користуванням вагонами і контейнерами, зберігання вантажу, внаслідок проведення слідчих дій у кримінальному провадженні щодо вантажу, який перевозився у залізничних вагонах у міжнародному сполученні. На зазначені правовідносини як такі, що здійснювались у міжнародному сполученні, поширюється дія Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, яка набула чинності для України з 05.06.1992, та Статуту залізниць України.

Оскільки права та обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного ними договору, а й на підставі норм, установлених законодавством, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обов'язок позивача, як вантажовідправника та власника товару, оплатити перевізнику додаткові платежі, пов'язані із здійсненням перевезення у міжнародному сполученні на залізничному транспорті, що не позбавляє його можливості в ході розгляду іншого спору стягнути спірну суму, як збитки, з правоохоронного органу, довівши порушення його прав діями такого органу.

21. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про необхідність переважного застосування у даному випадку Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 щодо норм національного законодавства та застосування національного законодавства щодо визначення тарифів на провізні платежі та вартості інших послуг, наданих залізницею.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь залізниці завданих збитків та не застосував норм міжнародного договору, який підлягав переважному застосуванню до спірних правовідносин (відповідних параграфів статей 28, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951). З огляду на таке, постанову апеляційного суду від 29.11.2018 у справі №911/3715/17 слід скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.

22. Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає про правильність в цілому висновків місцевого суду згідно з рішенням від 13.06.2018 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 1 757 055 грн., з яких 893 796, 72 грн. плати за користування вагонами; 862 819, 08 грн. збору за зберігання вантажу у вагонах; 439, 20 грн. телеграфного збору, однак, місцевим судом зроблено неправильні посилання на можливість застосування в спірному випадку статті 218 Митного кодексу України. Разом з тим, місцевий суд здійснив посилання на пункт 119 Статуту залізниць України, що дозволяє Верховному Суду також застосувати положення статей 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, ратифікованої Україною з 05.06.1992, як норми права, що підлягають переважному застосуванню, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

23. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 9-9.1. описової частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 19-22 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. З огляду на зазначене та наявність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В. Судові витрати

25. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати позивача зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги на загальну суму 52 711, 66 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 301, 308, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 у справі №911/3715/17 скасувати. Рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2018 у справі №911/3715/17 залишити в силі.

3. Стягнути з Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" (08000, Київська область, Макарівський район, смт Макарів, вулиця Леніна, будинок 17/1, код ЄДРПОУ 00992160) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19, код ЄДРПОУ 40081200) 52 711 (п'ятдесят дві тисячі сімсот одинадцять) грн. 66 (шістдесят шість) коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в касаційному суді.