1. У жовтні 2017 року Перший заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Шпитьківської сільської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Етер Компані" (далі - відповідач) про витребування з незаконного володіння останнього на користь територіальної громади в особі Шпитьківської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області 10-ти земельних ділянок загальною площею 15,5048 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальна вартість яких становить 1 538 076,16 грн, які розташовані в с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним володінням та користуванням відповідачем вищевказаним нерухомим майном, що належить державі на праві власності та незаконно вибуло із її володіння. Як зазначав прокурор, судовими рішеннями у іншій цивільній справі № 2/369/30/13 встановлено обставини, що не підлягають доказуванню у даній справі про те, що спірні земельні ділянки вибули із власності держави в порушення вимог чинного законодавства у порядку безкоштовної приватизації та відповідно до вимог ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України 10 земельних ділянок загальною площею 15,5048 га, набутих ОСОБА_7 на підставі недійсних договорів, підлягають витребуванню з її незаконного володіння на користь держави в особі Шпитьківської сільської ради, однак, були нею відчужені, та, в подальшому, внесені до статутного капіталу відповідача.

Короткий зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції

2. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.2018 позов задоволено повністю, витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Етер Компані" на користь територіальної громади в особі Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 10-ть земельних ділянок загальною площею 15,5048 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальна вартість яких становить 1 538 076,16 грн, які розташовані в с. Лісне Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

2.1. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні земельні ділянки безпідставно та неправомірно вибули із володіння власника - територіальної громади села Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області в особі Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не з її волі та станом на момент розгляду даної справи перебувають у власності відповідача - ТОВ "Етер Компані", а тому суд на підставі ст. 328, 330, 386, 387 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що право власності територіальної громади села Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області в особі Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на спірні земельні ділянки підлягає захисту шляхом витребування спірних земельних ділянок з незаконного володіння відповідача на підставі та у відповідності до ст. 388 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, ухваленої судом апеляційної інстанції

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 рішення суду першої інстанції рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

3.1. Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що земельні ділянки вибули з володіння Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району шляхом волевиявлення органу місцевого самоврядування та територіальної громади с. Шпитьки, на підставі рішень сільської ради. З огляду на такі обставини, суд дійшов висновку, що такі земельні ділянки не можуть бути витребувані в ТОВ "Етер Компані" на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, перший заступник прокурора Київської області подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи прокурора, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

5. В порушення ст. 129 Конституції України та ст. 18 ГПК України судом апеляційної інстанції не враховано, що рішенням апеляційного суду Київської області від 24.04.2014 у цивільній справі №2/369/30/13 за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Шпитьківської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області до ОСОБА_7, ОСОБА_9 та інших, яке набрало законної сили, визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки первісних набувачів спірних земель, договори купівлі - продажу вказаних ділянок на користь ОСОБА_7, державні акти на право власності на спірні земельні ділянки на користь ОСОБА_7, а також витребувано спірні земельні ділянки з незаконного володіння останньої на користь Шпитьківської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області. Таким чином, у судовому порядку визнано, що спірні земельні ділянки вибули з комунальної власності з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим ОСОБА_7 не є їх законним володільцем, а землю витребувано у власність Шпитьківської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області.

6. Судом апеляційної інстанції безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення статей 316, 328, 373 Цивільного кодексу України та не враховано, що ОСОБА_7 з самого початку правовідносин щодо спірної землі не мала достатнього обсягу повноважень, оскільки не була її законним власником, а тому не могла на законних підставах відчужити її на користь третіх осіб.

7. Зазначаючи, що спірне майно не може бути витребуване у відповідача, оскільки він є добросовісним набувачем, а спірне майно вибуло з володіння власника за його волею, судом апеляційної інстанції не враховано положень ст. ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 Господарського кодексу України, ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України.

8. Як вказує скаржник, оскільки спірні земельні ділянки вибули із власності держави з порушенням вимог чинного законодавства у порядку безкоштовної приватизації, що встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили у справі №2/369/30/13, існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

9. 01.03.2019 відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, який підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України в зв'язку з недотриманням відповідачем строку, встановленого для подання відзиву на касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 08.02.2019.

Позиція позивача та третіх осіб

10. Позивач та треті особи не скористалися своїм правом на подання відзивів, наданим їм відповідно до положень частини 1 статті 295 ГПК України, що в силу частини 3 даної статті не перешкоджає перегляду судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

11. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003655, виданим Києво-Святошинською районною державною адміністрацією, надано ДСП "Чайка" філії "Лісне" у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 423,26 га у межах Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

11.1. Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації №132 від 05.04.2004 вилучено із земель ДСП "Чайка" земельну ділянку загальною площею 50 га, яка розташована у межах Шпитьківською сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

11.2. Рішенням Шпитьківської сільської ради №847 від 08.07.2004 погоджено ГО "ОГ "Лісне II" місце розташування земельної ділянки під розміщення житлового будівництва орієнтовною площею 60 га, з яких 50 га землі запасу Шпитьківської сільської ради та 10 га за рахунок земель ДСП "Чайка". Вказаним рішенням також надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

11.3. Рішенням Шпитьківської сільської ради від 20.10.2004 №931 "Про передачу у власність земельних ділянок 129 членам ГО "ОГ "Лісне ІІ" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки 129 членам ГО "ОГ "Лісне II"; вирішено передати земельні ділянки у власність 129 членам ГО "ОГ "Лісне II". На підставі вказаного рішення 129 членів ГО "ОГ "Лісне II" отримали державні акти на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

11.4. В подальшому, 27-28 квітня 2005 року на підставі договорів купівлі - продажу члени ГО "ОГ "Лісне II" відчужили зазначені земельні ділянки на користь ОСОБА_7

11.5. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.05.2010 у справі №2-2456/10 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 гарантійну суму за попереднім договором від 25.12.2009 в розмірі 11 955 000,00 грн та штрафні санкції в розмірі 11 955 000,00 грн.

11.6. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.10.2010 у вищевказаній справі затверджено мирову угоду, згідно із якою в рахунок погашення боргу боржник передає у власність стягуване майно, а саме 10-ть спірних земельних ділянок, які розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Лісне.

11.7. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області на підставі вказаної ухвали про затвердження мирової угоди було зареєстровано за ОСОБА_6 право власності на спірні земельні ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою № 97672305 від 19.09.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

11.8. 05.06.2015 між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Торгівельний центр Чайка" (в подальшому назва ТОВ Етер Компані"), згідно з яким продавець - ОСОБА_8 продав та передав покупцю - ОСОБА_6, а покупець - ОСОБА_6 придбав та прийняв від продавця частку в статутному капіталі товариства, в розмірі 1% статутного капіталу товариства, що складає 100 грн.

11.9. 08.06.2015 загальними зборами учасників ТОВ Торгівельний центр Чайка" (в подальшому назва ТОВ Етер Компані") вирішено, крім іншого, внести до статутного капіталу товариства від учасника товариства ОСОБА_6 10 земельних ділянок, які розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Лісне (спірні земельні ділянки у даній справі); змінити найменування товариства з ТОВ Торгівельний центр Чайка" на ТОВ Етер Компані", та інше, про що за наслідками проведення вказаних загальних зборів учасників ТОВ Торгівельний центр Чайка" було складено протокол № 1-15 від 08.06.2016 загальних зборів учасників ТОВ Торгівельний центр Чайка".

11.10. 08.06.2015 між ОСОБА_6 та ТОВ Торгівельний центр Чайка" укладено договір про поповнення статутного капіталу товариства, за умовами якого ОСОБА_6 передав, а Товариство прийняло до статутного капіталу ТОВ Торгівельний центр Чайка" (в подальшому назва ТОВ Етер Компані") спірні земельні ділянки.

11.11. ТОВ "Етер Компані" набуло права власності на спірні земельні ділянки, які розташовані на території Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Лісне площею 15,5048 га на підставі нотаріально посвідченого Договору поповнення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю від 08.06.2015 та Акту приймання-передачі до вищезазначеного договору від 08.06.2015.

11.12. На підставі відплатного правочину ТОВ "Етер Компані" зареєструвало своє право власності на земельні ділянки, що підтверджується Витягами №39548292, №39547374, №39546168, №39542661, №39541222, №39540331, №39538428, №39539227, №39536545, №39555463 від 23.06.2015р. та Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно №38548086, №39547140, №39545803, №395423943 №39541017, №39540009, №39538211, №39538928, №39536244, №39552335 від 23.06.2015.

11.13. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.04.2014 у справі №22ц-780/1641/14 визнано недійсними низку державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; визнано недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 27.04.2005, які укладені між ОСОБА_7 та власниками земельних ділянок; визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради, с. Лісне, видані ОСОБА_7; витребувано на користь держави в особі Шпитьківської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_7 10 земельних ділянок загальною площею 15,5048 га, що розташовані в адміністративних межах Шпитьківської сільської ради, які є спірними у даній справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

12. За змістом статті 317 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

13. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК).

14. В силу приписів ст. 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

15. Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

16. У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України.

17. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів. Таким чином, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №916/2130/15.

18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. За змістом частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

20. Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

21. Відповідно до статті 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. Відтак, територіальна громада, як власник об'єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

22. Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні земельні ділянки вибули з володіння Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району шляхом волевиявлення органу місцевого самоврядування та територіальної громади с. Шпитьки на підставі рішень сільської ради, та обгрунтовано зроблено посилання на рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (v007p710-09) (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 Земельного кодексу України перелік підстав для цього є вичерпним.

23. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про помилковість посилання суду першої інстанції, як на встановлені обставини на висновки Апеляційного суду Київської області, викладені в ухвалі від 23.11.2017 у справі № 2/369/30/13 стосовно того, що рішення Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.10.2004 № 931 на даний час є скасованим, незважаючи на існування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014, якою скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2011, з посиланням на скасування рішення від 20.10.2004 № 931 рішенням Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району від 28.09.2007 № 618, з огляду на таке.

24. Відповідно до частини 7 статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

25. Наведене в п. 25 даної постанови за своє правовою природою є висновком суду за наслідками правової оцінки обставин справи, однак, не є фактом або встановленою обставиною, тому не є преюдиціальним для даної справи в розумінні частини 4 статті 75 ГПК України.

26. Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає про те, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необгрунтованість позовних вимог прокурора та відсутності правових підстав для витребування з незаконного володіння відповідача спірних земельних ділянок, оскільки спірне майно не є таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

27. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені в п.п. 5, 8 даної постанови, та зазначає, що предметом доказування у даному спорі є наявність чи відсутність правових підстав для витребування майна на підставі ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Наявність судового рішення, яким визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки (зокрема й на ті, які є предметом даного спору) та договори купівлі - продажу, за якими такі земельні ділянки були відчужені на користь ОСОБА_7, за відсутності доказів скасування рішення Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.10.2004 № 931 відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, в судовому порядку, не є беззаперечним доказом відсутності волевиявлення позивача на відчуження земельних ділянок, та за відсутності якого можливе застосування положень ст. 388 Цивільного кодексу України.

28. Посилання скаржника на безоплатність приватизації земельних ділянок не можна вважати обгрунтованими, оскільки у частині 3 статті 388 Цивільного кодексу України йдеться про можливість витребувати майно від добросовісного набувача в усіх випадках, якщо майно було набуте, у даному випадку відповідачем, безвідплатно у особи, яка не мала права його відчужувати. Проте, прокурором не доведено і судами не встановлено того, що відповідач набув спірні земельні ділянки безвідплатно, а також того, що це майно набуте в особи, яка не мала права його відчужувати. Сільська рада не є цією особою.

29. Доводи касаційної скарги, які викладені в п. 6 даної постанови також не можна вважати обгрунтованими з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини набуття ОСОБА_7 права власності на спірні земельні ділянки та подальше їх відчуження до ухвалення Апеляційним судом Київської області рішення від 24.04.2014 у справі №22ц-780/1641/14.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правомірності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови, то Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування законної постанови апеляційного господарського суду, та вважає, що її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.