третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: управління комунального майна Хмельницької міської ради (далі - Управління) - Богагова Л.М. - представник (довіреність від 14.01.2019 №15),

Хмельницької міської лікарні (далі - Лікарня) - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу Виконкому

на рішення господарського суд Хмельницької області від 27.08.2018 (суддя - Смаровоз М.В.) та

постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 (головуючий суддя - Саврій В.А., судді Дужич С.П. і Тимошенко О.М.)

зі справи № 924/319/18

за позовом Підприємства

до Виконкому

про визнання протиправним та скасування рішення від 08.02.2018; визнання недійсним додаткового договору від 09.02.2018,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_6;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління;

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про: визнання протиправним та скасування рішення Виконкому від 08.02.2018 № 69 "Про розірвання договору оренди нежитлового приміщення міської комунальної власності по провулку Проскурівському, 1 та втрату чинності рішень виконавчого комітету" (далі - Рішення №69); визнання недійсним укладеного Виконкомом, Лікарнею та Підприємством додаткового договору від 09.02.2018 (далі - Додатковий договір) до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького від 07.07.2017 (посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 09.02.2018 та зареєстрований в реєстрі за №1228).

2. Позов обґрунтовано тим, що Рішення №69 порушує права позивача у зв'язку з втратою значної частини прибутку, оскільки втрачено право на розміщення аптеки у Лікарні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.08.2018, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.12.2018): позов задоволено; визнано незаконним та скасовано Рішення №69; визнано недійсним укладений Виконкомом, Лікарнею та Підприємством Додатковий договір; стягнуто з Виконкому на користь Підприємства 3 524 грн. суму судового збору.

4. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Виконком у касаційній скарзі до Верховного Суду, вважаючи, що у розгляді справи судами не було враховано та не надано належної оцінки обставинам справи, не застосовано норми чинного законодавства, які підлягали застосуванню, просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. У прийнятті оскаржуваних рішень судами не було застосовано статтю 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

7. Судами не зазначено, яким нормам чинного законодавства не відповідає оспорюване рішення (Рішення №69).

8. Суди не застосували норми пункту 1 глави 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.05.2015 №296/5.

9. Судами не досліджено, яким чином і ким використовується "на сьогоднішній день" спірне приміщення і чи можливо буде відновити порушене право позивача шляхом визнання недійсним Рішення №69 та укладеного на його виконання Додаткового договору.

Доводи інших учасників справи

10. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство посилається на необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги та на те, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм як матеріального так і процесуального права та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2018 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 - без змін.

Від інших учасників справи відзиви на касаційні скарги не надходили.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Підприємство зареєстровано за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, провулок Проскурівський, 1, ідентифікаційний код 14169926. Його засновниками є ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (далі - ОСОБА_14); орган управління юридичної особи - загальні збори; ОСОБА_14 - керівник з 19.10.2016.

12. 14.06.2004 власником Підприємства ОСОБА_6 видано наказ № 1, яким до складу власників Підприємства прийнято ОСОБА_7

13. 14.06.2004 власниками Підприємства ОСОБА_6 і ОСОБА_7 видано наказ №2, яким директором Підприємства призначено ОСОБА_6, а головним бухгалтером - ОСОБА_7

14. Повідомленням від 07.09.2016 власник Підприємства просить не виконувати жодних наказів, розпоряджень, вказівок ОСОБА_6 як директора Підприємства до надання нею протоколу зборів власників Підприємства про призначення її на посаду.

15. Власниками Підприємства згідно з його статутом є ОСОБА_6 і ОСОБА_7

16. За клопотанням Підприємства Виконком прийняв Рішення №69, згідно з яким вирішено: розірвати за згодою сторін договір оренди нежитлових приміщень корисною площею 8,5 кв.м (загальною площею 9,0 кв.м) та корисною площею 106,1 кв.м (загальною площею 112,4 кв.м) по пров. Проскурівському, 1 у м. Хмельницькому, укладений 07.07.2017 з Підприємством (далі - Договір оренди), та визнати такими, що втратили чинність, рішення Виконкому від 25.05.2017 № 347 та від 08.06.2017 № 386.

17. 09.02.2018 Підприємством в особі ОСОБА_7, Виконкомом та Лікарнею укладено Додатковий договір, в якому сторони дійшли згоди розірвати Договір оренди вказаних приміщень, укладений сторонами 07.07.2017 на підставі рішення Виконкому від 25.05.2017 №347, від 08.06.2017 №386. У цьому Додатковому договорі зазначено, зокрема, що з моменту набрання ним чинності зобов'язання сторін, що виникли з Договору оренди, припиняються.

18. Підписання заяви Підприємства від 29.11.2017 щодо розірвання Договору оренди і підписання з боку позивача Додаткового договору особами, яких не було обрано на посаду керівника Позивача у визначений статутом Підприємства спосіб (тобто за згодою обох власників), не може вважатися підтвердженням волевиявлення Підприємства на припинення орендних відносин за Договором оренди. Укладення оспорюваного Додаткового договору (яким передбачається припинення орендних відносин, що виникли з Договору оренди) визначає і можливість позбавлення позивача (Підприємства) майнового права користуватися приміщенням.

19. Всупереч доводам Виконкому, його було повідомлено про те, що ОСОБА_14 не є ні власником, ані керівником Підприємства і не має права вирішувати питання оренди приміщення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Цивільний кодекс України (435-15) :

частина перша статті 15:

- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша);

- способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним; визнання незаконними, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування (пункти 2 і 10 частини другої);

частина перша статті 21:

- суд визнає незаконним та скасовує, зокрема, правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси;

- юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом (частина перша);

- орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (частина третя);

- 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2) Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3) Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4) Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5) Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6) Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

частина перша статті 215:

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

21. З огляду на відповідні законодавчі приписи та з'ясувавши, що оспорювані Додатковий договір і Рішення №69 не відповідають вимогам закону та порушують права і законні інтереси Підприємства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Аргументи касаційної скарги даного висновку не спростовують з огляду на таке.

22. Не може вважатися прийнятним посилання скаржника на положення статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", згідно з якою якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Дане законодавче положення не спростовує й не заперечує того встановленого попередніми судовими інстанціями факту, що Виконком був письмово повідомлений і обізнаний про відсутність у ОСОБА_14 повноважень щодо вирішення питань оренди приміщення, а, отже, й не повинен був укладати за її участю Додатковий договір; іншого скаржником у судах попередніх інстанцій не доведено (див. наведене у пункті 20 цієї постанови положення частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України).

23. Стосовно порушеного скаржником питання про те, яким нормам чинного законодавства не відповідає оспорюване Рішення №69, суд зазначає таке. Згадана невідповідність полягала, за всіма обставинами справи, в тому, що згадане рішення було прийнято на підставі і на виконання Додаткового договору, який, своєю чергою, суперечив частині третій статті 203 названого Кодексу, згідно з якою волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, - тоді як у даному разі така відповідність, виходячи з обставин, з'ясованих попередніми судовими інстанціями, була відсутня.

24. Посилання скаржника на нотаріальне посвідчення Додаткового договору також не свідчить про наявність підстав для задоволення касаційної скарги. Таке посвідчення саме по собі ще не означало дійсності даного договору. Водночас з матеріалів та обставин справи не випливає, що нотаріус був обізнаний про дефект волевиявлення учасника відповідного правочину - Підприємства в розумінні частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України (тоді як Виконком з цим обізнаний був, що встановлено попередніми судовими інстанціями і не спростовано Виконкомом).

25. Дослідження того, "яким чином і ким використовується на сьогоднішній день спірне приміщення і чи можливо відновити порушене право позивача шляхом визнання недійсними рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 08.02.2017 та укладеного на його виконання додаткового договору від 09.02.2018 року" - з огляду на зміст позовних вимог у даній справі не входило до предмета розгляду в останній. Підприємство як позивач вільне у виборі способу захисту своїх порушених прав і обирає такий спосіб на власний розсуд, а встановлення згаданих скаржником обставин у цій справі означало б вихід суду за межі заявлених у ній позовних вимог, що прямо суперечило б приписові частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих ними судових рішень.

27. З наведених підстав Касаційний господарський суд погоджується й з доводами, викладеними Підприємством у відзиві на касаційну скаргу.

28. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Виконкому залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення і постанову - без змін як такі, що відповідають нормам матеріального, зокрема Цивільного кодексу України (435-15) , та процесуального права.

Судові витрати

29. Понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2018 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі № 924/319/18 - без змін.