ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/9678/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,
представників учасників справи:
позивача - Чередниченко А.М.,
відповідача - Чепурін В.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурної одиниці Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Літвінова М.Є.
від 19.09.2018 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Калатай Н.Ф., Зубець Л.П., Дідиченко М.А.
від 11.12.2018
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурної одиниці Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз"
до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
про визнання договору недійсним в частині.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 20 липня 2018 року позивач подав позовну заяву про визнання недійсними пунктів 11.2, 11.3 договору від 17.11.2017 №3/168-VI, укладеного між позивачем та відповідачем.
2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оспорювані пункти договору не відповідають статті 71 Статуту залізниць України, пункту 3.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, частині 4 статті 307 Господарського кодексу України та позбавляють позивача права на звернення до суду у разі незгоди з проектом додаткової угоди про збільшення тарифів, що дозволяє відповідачу встановлювати ціну договору в односторонньому порядку без будь-якого економічного обґрунтування.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем не було доведено наявності передбачених статтею 215 Цивільного кодексу України підстав для визнання оспорюваних пунктів договору недійсними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 04 січня 2019 року позивач подав касаційну скаргу.
7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. 17 листопада 2017 року між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (надалі - Виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі структурної одиниці Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" (надалі - Замовник) був укладений договір №3/168-VI (надалі - Договір).
9. Згідно з пунктом 1.1 Договору у відповідності до ліцензії серія АВ № 548933 та умов Договору, Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів залізничним транспортом щодо надання яких виникає технологічна необхідність у Замовника, а Замовник зобов'язується провести розрахунки за надані послуги на умовах цього Договору.
10. Відповідно до пункту 1.3 Договору послуга з перевезення вантажів передбачає переміщення вантажів у залізничних вагонах та іншого рухомого складу, які надійшли на адресу Замовника з передавальних колій №№1, 2, 3, 4а станції "Сортувальна" Виконавця на залізничну колію №20 до місць навантаження-вивантаження Замовника та у зворотному напрямку до станції "Сортувальна" Виконавця. Послуга користування тепловозом (маневрова робота) передбачає проведення локомотивом Виконавця маневрових робіт, що не є складовими процесу перевезення вантажів. До такої послуги відносяться: перестановка вагонів з одного вантажного фронту на інший (в межах вантажних фронтів, вказаних в акті обстеження умов роботи на під'їзній колії), переміщення вагонів на вантажному фронті, переміщення вагонів на вагонні ваги та/або для дозування, прибирання вагонів після зважування на вагонних вагах та/або дозування, у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива Виконавця, подача стислого повітря від локомотива Виконавця, підбирання вагонів у певному порядку, повторне виконання робіт із тими ж вагонами, інша маневрова робота з вагонами.
11. Згідно з пунктом 5.1 Договору вартість послуг встановлюється у відповідності з вимогами Закону України "Про ціни та ціноутворення" (5007-17)
та відображається в додатку №1 "Протокол погодження договірних цін/тарифів", який є невід'ємною частиною Договору.
12. Відповідно до пункту 5.4 Договору Виконавець має право на перегляд вартості послуг у разі: зміни технологічних або зовнішніх економічних умов, нормативно-правових актів, що регулюють питання ціноутворення, тарифної політики залізничного транспорту України; зміни ціноутворюючих факторів вартості послуг, значного коливання обсягів наданих послуг. Перегляд вартості послуг здійснюється шляхом укладання сторонами додаткової угоди до Договору, скріпленої підписами уповноважених осіб та печатками обох сторін.
13. Згідно з пунктом 11.2 Договору при зміні вартості послуг Виконавець повідомляє Замовника не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати їх впровадження з наданням Замовнику додаткової угоди для погодження та підписання в установленому порядку.
14. Відповідно до пункту 11.3 Договору у разі невиконання Замовником п. 11.2 цього Договору, Виконавець має право достроково припинити надання послуг за Договором починаючи з дня, наступного за днем закінчення терміну підписання додаткової угоди, про що письмово повідомляє Замовника доступними засобами зв'язку (факсимільний або електронною поштою або листом).
15. 28 лютого 2018 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору, якою сторони погодили підвищити тарифи на послуги за Договором.
16. Позивачем не доведено наявності встановлених цивільним законодавством умов для визнання пунктів 11.2, 11.3 Договору недійсними з підстав, зазначених у позовній заяві.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права, а саме безпідставно не застосовано статтю 21 Закону України "Про залізничний транспорт", пункти 71-76 Статуту залізниць України, пункт 3.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, частину 4 статті 307 Господарського кодексу України.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
18. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
19. Цивільний кодекс України (435-15)
Стаття 203 частини 1
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Стаття 215
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Стаття 217
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Стаття 627 частина 1
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 частина 1
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
20. Господарський кодекс України (436-15)
Стаття 307 частина 4
Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.
21. Закон України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР)
Стаття 21 частина 1
Відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.
22. Статут залізниць України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (457-98-п)
Стаття 71 частина 1
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.
Стаття 76 частина 6
Порядок розроблення та форма договорів встановлюються Правилами.
23. Правила обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (z0861-00)
Пункт 3.4
Оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів виконується в такому порядку:
проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін. Цей термін обчислюється: у разі пересилки проекту договору з посильним - з дати розписки про отримання договору, у разі пересилки поштою - з дати календарного штемпеля поштового відділення в пункті знаходження адресата. Якщо при підписанні договору в підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей оговорюється в договорі. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін, договір набирає чинності в редакції залізниці;
залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання цього протоколу розбіжностей зобов'язана призначити день розгляду розбіжностей, про що вона має повідомити підприємство у десятиденний термін після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці;
розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду. Якщо в указаний термін розбіжності не будуть направлені до господарського суду, то договір набуває чинності в редакції підприємства.
Такий порядок оформлення поширюється на додаткові угоди до договору, на його продовження, доповнення або часткові зміни.
24. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
Стаття 300 частини 1, 2
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
25. Суд зазначає, що касаційна скарга позивача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
26. Суд також зазначає, що звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, окремої частини правочину, позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину, окремих частини правочину недійсними на момент їх вчинення. За відсутності доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину, оспорюваних пунктів правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.
27. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Договір був укладений сторонами без зауважень.
28. Позивачем в якості підстав позову обрано норми матеріального права, які регулюють правовідносини сторін, які виникають у процесі експлуатації залізничних під'їзних колій та при укладенні відповідних договорів.
29. Суд відхиляє аргументи позивача, наведені у касаційній скарзі про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки як зазначалось вище, судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлено, що Договір за своєю правовою природою є договором перевезення, а норми, на які посилається позивач при зверненні до суду з даним позовом не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки регулюють правовідносини сторін, які виникають у процесі експлуатації залізничних під'їзних колій та при укладенні відповідних договорів.
30. Таким чином, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, з огляду на те, що позивачем не було доведено наявності передбачених статтею 215 Цивільного кодексу України підстав для визнання оспорюваних пунктів договору недійсними.
31. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
32. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.
33. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.
Судові витрати
34. Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Висновки про правильне застосування норм права
35. Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, окремої частини правочину, позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину, окремих частини правочину недійсними на момент їх вчинення. За відсутності доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину, оспорюваних пунктів правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурної одиниці Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі №910/9678/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
І. Ткач