1. 28.12.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Північного апеляційного господарського суду, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі №910/15364/17 в порядку статей 286- 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15364/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2019.

3. Ухвалою від 28.01.2019 Верховний Суд поновив Акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" строк на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі №910/15364/17, відкрив касаційне провадження у справі №910/15364/17 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" та вирішив здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Публічне акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", позивач) подало відзив на касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", третя особа скаржник).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст рішення першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2017 у справі №910/15364/17 позов задоволено, розірвано Договір застави №33, укладений 24.03.2015 між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №641, розірвано Договір застави №34, укладений 24.03.2015 між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за №642, стягнено з Національного банку України на користь Публічного акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" 3 200 грн. судового збору.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2017, третя особа та відповідач звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.

7. Ухвалою від 28.11.2018 Північний апеляційний господарський суд зупинив провадження у справі №910/15364/17 за позовом ПАТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до Національного банку України, третя особа без самостійних вимог - ПАТ КБ "Приватбанк" про розірвання договорів застави до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/16744/17 за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Національного банку України та ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа Міністерство фінансів України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії та до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/17685/17 за позовом ТОВ "ІММЕ" до Національного банку України, третя особа ПАТ КБ "Приватбанк" про розірвання договору іпотеки.

7.1. Апеляційний суд, встановивши зміст позовних вимог та предмет спору у справах №910/16744/17, №910/17685/17, №910/15364/17, дійшов висновку, що судами досліджуються однакові порушення Національного банку України (неприйняття виконання зобов'язань) за кредитним договором рефінансування. При цьому, апеляційний суд зазначив, що зміст позовних вимог у справах №910/15364/17 та №910/16744/17 є різним, але обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є однаковими. В той же час, справи №910/15364/17 та №910/17685/17 є тотожними з огляду на аналогічні правові вимоги, які заявлені до одних й тих самих відповідачів, з аналогічних підстав, а тому апеляційний суд, з посиланням на пункт 7 частини 1 статті 228, пункт 11 частини 1 статті 229 ГПК України, зупинив провадження у справі №910/15364/17.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (АТ КБ "Приватбанк", третя особа у справі)

8. Скаржник доводив, що оскаржувана ухвала прийнята апеляційним судом в порушення статей 210, 269 ГПК України, оскільки апеляційний суд не дослідив надані позивачем докази, а справи №910/17685/17 та №910/16744/18 прийняті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду з оскарження позивачами судових рішень в таких справах, з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції та питання щодо правильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у подібних правовідносинах мова не йде взагалі. При цьому, твердження суду апеляційної інстанції про відмову НБУ в прийнятті від АТ КБ "Приватбанк" виконання зобов'язань за кредитним договором не відповідає дійсним обставинам справи, не підтверджено належними та допустимими доказами та є спростованими Постановою Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №910/16978/17. Також, скаржник, з посиланням на частину 4 статті 269 ГПК України, зазначив, що апеляційний суд наділений правом перевірити правильність застосування місцевим судом норм процесуального права та встановити всі необхідні обставини справи на підставі зібраних належних та допустимих доказів в межах цієї справи, що не вимагає зупинення провадження для дослідження тотожних обставин в іншій справі.

8.1. Скаржник зазначив, що оскаржувана ухвала прийнята апеляційним судом в порушення частини 4 статті 236 ГПК України, оскільки наявність справ №910/16744/17 та №910/17685/17 жодним чином не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі №910/15364/17 та не є підставою для застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 11 частини 1 статті 229 та пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України з метою зупинення провадження у справі №910/15364/17, а відтак, оскаржувана ухвала апеляційного суду від 28.11.2018 перешкоджає розгляду справи №910/15364/17.

8.2. Скаржник аргументував, що оскаржувана ухвала порушує принцип господарського судочинства "розгляду справи впродовж розумного строку", не сприяє досягненню завдань господарського судочинства, має наслідком затягування розгляду даної справи, та не пов'язана із встановленням фактів, без яких вирішення цієї справи є неможливим, не містить посилань на обставини, які неможливо встановити у даній справі, винесена за наявності висновків Верховного Суду, які підлягають застосуванню у даній справі.

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві ПАТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк", з посиланням на пункт 7 частини 1 статті 228 ГПК Украйни, зазначено, що правовідносини у справах №910/15364/17, №910/16744/17, №910/17685/17 є подібними, оскільки в усіх справах досліджуються обставини порушення Національним банком України, як кредитором та іпотекодержателем, умов кредитного договору, чим в усіх справах обґрунтовується право на захист порушених прав та інтересів іпотекодавця, який поручився своїм майном за виконання АТ КБ "Приватбанк" договору рефінансування. Крім того, позивач у відзиві зазначив, що оскільки зміст позовних вимог у справах №910/15364/17, №910/16744/17 є різним, але обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є однаковими, а у справах №910/15364/17 та №910/17685/17 обставини є тотожними з огляду на аналогічні правові вимоги, які заявлені до одних й тих самих відповідачів з аналогічних підстав, тому судом апеляційної інстанції правильно задоволено клопотання позивача та зупинено ухвалою від 28.11.2018 провадження у справі, оскільки від результату розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/16744/17 та справи №910/17685/17 та встановлених під час розгляду зазначених справ обставин буде залежати вирішення даної справи №910/15364/17.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

Частина 1 статті 14 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 3 статті 74 - докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частина 2 статті 76 - предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 1 статті 114 - суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Частина 2 статті 114 - строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Частина 1 статті 210 - суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Пункт 7 частина 1 статті 228 - суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пункт 11 частина 1 статті 229 - провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених .пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 4 статті 236 - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частина 4 статті 269 - суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частина 1 статті 273 - апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

11. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування апеляційним судом положень статей 114, 210, 228, 229, 236, 269, 273 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

12. Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.

Зокрема, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України, господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Разом з тим, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (стаття 114 ГПК України).

13. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у справах, на які посилався позивач в клопотанні про зупинення розгляду даної справи, судами досліджуються однакові порушення Національного банку України (неприйняття виконання зобов'язань) за кредитним договором рефінансування. При цьому, апеляційний суд зазначив, що зміст позовних вимог у справах №910/15364/17 та №910/16744/17 є різним, але обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є однаковими. В той же час, справи №910/15364/17 та №910/17685/17 є тотожними з огляду на аналогічні правові вимоги, які заявлені до одних й тих самих відповідачів, з аналогічних підстав.

При цьому, апеляційним судом не зазначено, які саме обставини апеляційний суд не може встановити самостійно при розгляді справи №910/15364/17 за позовом ПАТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до Національного банку України про розірвання договорів застави, а також не зазначено, яким чином розгляд інших справ №910/17685/17 (де сторонами є ТОВ "ІММЕ", НБУ, третя особа - ПАТ КБ "Приватбанк") та №910/16744/17 (де сторонами є АТ "Нікопольський завод феросплавів", НБУ та ПАТ КБ "Приватбанк", Міністерство фінансів України), впливає чи може вплинути на подання й оцінку доказів у даній справі №910/15364/17, де сторонами є ПАТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", НБУ, ПАТ "Приватбанк") і провадження в якій зупинено; також не встановлено наявності обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Апеляційним судом не встановлено необхідності зупинення провадження у справі у зв'язку з проблемою у застосуванні норм матеріального чи процесуального права до розгляду такої проблеми Великою Палатою Верховного Суду у справах №910/16744/17 та №910/17685/17, які перебувають на стадії касаційного розгляду, що також унеможливлює встановлення касаційним судом будь-яких обставин справи відповідно до обмеження його повноважень статтею 300 ГПК України щодо оцінки доказів у справі.

14. Звертаючись із касаційною скаргою, однією з підстав для такого звернення скаржник, з посилання на частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 114, 229 ГПК України, зазначив про порушення принципу розумності строків розгляду справи судом.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до практики ЄСПЛ, питання про те, чи є розумним строк розгляду справи, повинен оцінюватись в контексті конкретних обставин справи і з урахуванням критеріїв, встановлених практикою Суду, зокрема, складність справи, дій заявника й учасників справи, а також важливості можливого результату судового процесу для заявника (див. SьЯmann v. Germany, рішення від 16.09.1996, 48; Kudla v. Poland [GC], no. 30210/96, 124).

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку), які зумовили зупинення провадження у справі.

Однак, оскільки апеляційний суд, з урахуванням повноважень відповідно до статті 269 ГПК України, наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги у цій справі, то зупинення провадження у ній для встановлення касаційним судом "певних обставин справи" виходячи з оцінки доказів, здійснених судами щодо інших сторін спору в інших справах, є помилковим та таким, що порушує приписи статті 273 ГПК України про розгляд апеляційної скарги у межах 60 днів та не означає обрання судом "розумних строків" розгляду справи згідно зі статтею 114 ГПК України, що є обов'язком суду.

15. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов'язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 рішення 07.07.1989 ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" та параграфи 66, 69 рішення ЄСПЛ 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів касаційного суду вважає, що апеляційний суд необґрунтовано задовольнив клопотання сторони про зупинення апеляційного розгляду за наявності власних повноважень щодо оцінки доказів та обставин справи, що мало наслідком порушення принципів змагальності, диспозитивності судового процесу та розумності строків розгляду справи в апеляційному суді.

Відтак, керуючись також статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ухвалу апеляційного суду слід скасувати, як судове рішення, що призвело до порушення розгляду справи упродовж розумного строку в суді апеляційної інстанції.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

16. Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника, зазначені в пунктах 8-8.2. описової частини даної постанови, про порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 114, 228, 229, 273 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та погоджується з необхідністю скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 28.11.2018 про зупинення провадження у справі №910/15364/17 як такої, що прийнята з порушенням процесуальних норм, відповідно до висновків в пунктах 12-15 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. З огляду на зазначене та наявність порушень норм процесуального права при прийнятті ухвали судом апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи для продовження розгляду до апеляційного суду відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України.

В. Судові витрати

18. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не вирішувалось.