у квітні 2018 позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ НДЦ "Нафтохім", оформленого протоколом №10 від 19.12.2017, посилаючись на те, що її, як учасника товариства, належним чином не було повідомлено про проведення цих зборів, чим було порушено її корпоративні права.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що на спірних загальних зборах були присутні три учасники товариства, які у сукупності володіють 91,101% голосів, а тому допущені відповідачем порушення при скликанні спірних загальних зборів, зокрема, неповідомлення позивача про їх проведення, не могли б вплинути на рішення, прийняті на цих зборах; навіть у разі дотримання відповідачем порядку скликання вказаних зборів, присутність позивача на них, не вплинула б на хід голосування з питань порядку денного; позивачем не доведено порушення оспорюваним рішенням відповідача його корпоративних прав.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ НДЦ "Нафтохім" (ідентифікаційний код 13694889), оформлене протоколом №10 від 19.12.2017.

Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

28.01.2019 ТОВ НДЦ "Нафтохім" звернулося з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 та залишити в силі рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2018.

30.01.2019 ОСОБА_3 також звернулася з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій, посилається на те, що суд апеляційної інстанції, зазначивши в мотивувальній частині постанови про те, що ОСОБА_3 належить частка в статутному капіталі у розмірі 0,002 % та, відповідно, 0,002% голосів, в порушення п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 та п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, вийшов за межі встановлення обставин, які не підтверджуються жодними наявними у справі доказами, та надав оцінку аргументам, які не відносяться до предмету спору. А тому просить змінити мотивувальну частину постанови без зміни її резолютивної частини та викласти її в такій редакції: "При цьому, як встановлено судом першої інстанції, 07.09.2017 між ОСОБА_3, (у тексті договору - дарувальник)та ТОВ "Арт Капітал Едюкейшн" (у тексті договору - обдаровуваний) було укладено договір дарування частки у статутному капіталі (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого дарувальник передає безоплатно у власність обдаровуваному, а обдаровуваний приймає частку у статутному капіталі ТОВ "Нафтохім", ідентифікаційний код 13694889, місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 18, що становить 2,34%".

Однак, станом на день проведення загальних зборів учасників, оформлених протоколом №10 від 19.12.2017, за ТОВ "Арт Капітал Едюкейшн" не зареєстровано в установленому законодавством порядку подаровану йому частку, а тому ОСОБА_3 була учасником ТОВ НДЦ "Нафтохім" з часткою 2,342% статутного капіталу товариства";

"ОСОБА_3 як учасник, що володів часткою в розмірі 2,342% статутного капіталу товариства та, відповідно, 2,342% голосів, на згаданих зборах була відсутня".

15.02.2019 відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга ТОВ НДЦ "Нафтохім" не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Поняття, види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права та обов'язки їх учасників і засновників регулюються Цивільним кодексом України (435-15) (надалі - ЦК України (435-15) ), Господарським кодексом України (436-15) (надалі - ГК України (436-15) ), Законом України "Про господарські товариства" № 1576-XII від 19.09.1991 (1576-12) (до правовідносин, які виникли до втрати ним чинності в частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у зв'язку набранням чинності 17.06.2018 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 (2275-19) ).

Положення вказаних нормативних актів підлягають застосуванню у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 140 ЦК України та частиною 1 статті 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до статті 143 ЦК України є статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права та обов'язки учасників товариства.

Аналогічні приписи містить стаття 4 Закону України "Про господарські товариства".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, ТОВ НДЦ "Нафтохім" було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДРПОУ) 14.12.1994, якому присвоєно код 13694889, що підтверджується відповідним витягом з ЄДРПОУ від 11.05.2018 (а.с. 42-46, т. 1).

Відповідно до вказаного витягу з ЄДРПОУ засновниками (учасниками) товариства є ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Разом з тим, відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 30.03.2018 (а.с. 203-207, т. 1), а також відповідно до п. п. 3.1, 6.3 статуту ТОВ НДЦ "Нафтохім", затвердженого протоколом №1 від 17.06.2010, з урахуванням змін до статуту, затверджених протоколом №7 від 03.12.2014, станом на дату проведення спірних загальних зборів (19.12.2017) учасниками товариства були:

- ОСОБА_5, яка володіє часткою вартістю 1 300,00 грн, що відповідає 3,044% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_8, яка володіє часткою вартістю 500,00 грн, що відповідає 1,171% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_9, яка володіє часткою вартістю 1 500,00 грн, що відповідає 3,513% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_3, яка володіє часткою вартістю 1 000,00 грн, що відповідає 2,342% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_10, який володіє часткою вартістю 1 000,00 грн, що відповідає 2,342% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_6, яка володіє часткою вартістю 23 000,00 грн, що відповідає 53,864% статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_7, який володіє часткою вартістю 14 400,00 грн, що відповідає 33,724% статутного капіталу товариства.

07.09.2017 між ОСОБА_3 (у тексті договору - дарувальник) та ТОВ "Арт Капітал Едюкейшн" (у тексті договору - обдаровуваний) було укладено договір дарування частки у статутному капіталі (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого дарувальник передає безоплатно у власність обдаровуваному, а обдаровуваний приймає частку у статутному капіталі ТОВ НДЦ "Нафтохім", ідентифікаційний код 13694889, місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 18, що становить 2,34%.

Згідно з п. 2.1 договору дарунок вважається переданим обдаровуваному після укладання цього договору, підписання дарувальником заяви про передачу (уступку) належної частки в статутному капіталі підприємства. З моменту переходу права власності на дарунок до обдаровуваного, дарувальник втрачає всі права та обов'язки, які були обумовлені його статусом учасника підприємства щодо дарунку.

Відповідно до п. 7.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що станом на час розгляду цієї справи вказаний договір дарування є чинним, доказів визнання його недійсним, зокрема, рішення у справі № 910/19473/17, яке набрало законної сили, сторонами не надано, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що з моменту укладення договору (07.09.2017) позивачем передано свою частку у статутному капіталі іншій особі, а тому станом на момент проведення загальних зборів 19.12.2017 ОСОБА_3 була учасником ТОВ НДЦ "Нафтохім" з часткою 0,002% статутного капіталу товариства.

Проте, погодитися з такими висновками неможливо, оскільки суди дійшли їх без врахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/19047/17 за позовом ТОВ "Арт Капітал Едюкейшн" до ТОВ НДЦ "Нафтохім" про визнання права власності на частку в статутному капіталі та зобов'язання вчинити дії: "у п. 3.2 договорів дарування сторони погодили, що остаточним прийняттям обдаровуваним дарунку є прийняття документів, які посвідчують право власності на дарунок та підтверджують проведення реєстраційної дії щодо внесення обдаровуваного до складу учасників підприємства. У випадку, якщо не з вини обдаровуваного, підприємством не буде проведено реєстраційні дії щодо внесення обдаровуваного до складу учасників підприємства протягом трьох місяців з дня укладення цього договору, дарунок вважається неприйнятим обдаровуваним. У цьому випадку обдаровуваний має право відмовитись від дарунку та стягнути з дарувальника штрафні санкції.

Згідно з п. 2.1 договорів дарування дарунок вважається прийнятим обдаровуваним після укладення цього договору, підписання дарувальником заяви про передачу (уступку) належної частки в статутному капіталі підприємства та проведення реєстраційних дій щодо внесення обдаровуваного до складу учасників підприємства. З моменту переходу права власності на дарунок до обдаровуваного, дарувальник втрачає всі права та обов'язки, які були обумовлені його статусом учасника підприємства щодо дарунку.

Аналіз вищенаведених положень договорів у сукупності з нормами чинного законодавства свідчить про те, що погоджуючи такі умови, сторони визначили, коли дарунок вважається прийнятим обдаровуваним і правові наслідки, які настають, у зв'язку із нездійсненням товариством реєстраційних дій щодо внесення обдаровуваного до складу учасників відповідача.

Оскільки суди встановили, що реєстраційні дії щодо внесення змін до складу учасників товариства шляхом включення позивача впродовж трьох місяців з дня укладення договорів дарування не вчинено, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що дарунки є такими, що не прийняті обдаровуваним.

Доводи позивача про неправильне тлумачення п. 3.2 договорів дарування є непереконливими, оскільки наявність у позивача права відмовитись від дарунку та права на стягнення з дарувальників штрафних санкцій за невиконання умов договору не впливають на правильність визначення моменту переходу права власності на дарунок з огляду на погоджені сторонами умови договорів, дійсність яких не заперечується".

Право участі у ТОВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається. Право безпосередньої участі у ТОВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/605/18). Оскільки відповідного рішення ТОВ НДЦ "Нафтохім" щодо прийняття ТОВ "Арт Капітал Едюкейшн" до складу учасників товариства на час проведення 19.12.2017 загальних зборів учасників відповідача не було, то позивач залишалася в числі учасників відповідача, маючи відповідно до частки в статутному капіталі 2, 342% голосів.

Відповідно до протоколу № 10 загальних зборів учасників ТОВ НДЦ "Нафтохім" від 19.12.2017 на порядок денний були поставлені такі питання: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів учасників товариства; 2) прийняття рішення про відчуження нерухомого майна та здійснення поділу цілісного майнового комплексу, що належить товариству, згідно технічних паспортів на будівлі; 3) перспективи розвитку ТОВ НДЦ "Нафтохім" на 2018 рік; 4) підсумки роботи ТОВ НДЦ "Нафтохім" за 2016 рік та розподіл прибутку товариства (а.с. 22-24, т. 1).

За результатами розгляду вказаних питань загальними зборами учасників товариства прийняті, зокрема, такі рішення: 1) обрати головою загальних зборів ОСОБА_7, секретарем ОСОБА_11; 2) здійснити продаж адміністративних та господарських будівель, що належать ТОВ НДЦ "Нафтохім"; 3) прийняти участь у тендерах та надати пакети необхідних документів; 4) при наявності коштів виділити сто п'ятдесят тисяч гривень на виплату винагороди учасникам товариства, а чотириста сорок п'ять тисяч гривень спрямувати на розвиток підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 116 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, серед іншого, брати участь в управлінні товариством.

У п. 5.1.1 розділу 5 статуту визначено, що засновники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства.

На момент виникнення спірних правовідносин сторін, позивач, з часу вступу до товариства, є носієм корпоративних прав, а тому недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів може бути визнане судом порушенням прав позивача, який є учасником цієї юридичної особи.

Стаття 145 ЦК України визначає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, виключення учасника із товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

За приписами статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п. 9.1 статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників (надалі - Збори учасників), які обирають голову товариства.

Згідно з підпунктами 9.4.1, 9.4.2 п. 9.4 статуту збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Кожен з учасників товариства на зборах учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі. Голосування на зборах учасників проводиться за принципом - на один відсоток статутного капіталу припадає один голос.ї

Відповідно до пп. 9.4.4. п. 9.4 статуту з питань визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів.

Частиною 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

На зборах учасників від 19.12.2017 зареєструвалися та були присутні: ОСОБА_9, частка у статутному капіталі якої становить 3,513% голосів, ОСОБА_6, частка у статутному капіталі якої становить 53,864% голосів, та ОСОБА_7, частка у статутному капіталі якого становить 33,724% голосів.

Таким чином, вказані загальні збори учасників ТОВ НДЦ "Нафтохім" було проведено за участю трьох учасників, які у сукупності володіють 91,101% голосів.

Проте, ОСОБА_3, будучи учасником товариства, на зборах була відсутня у зв'язку з неповідомленням її про дату та місце їх проведення, а також про порядок денний зборів.

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 1). Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу (ч. 2). Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу (ч. 3). Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників (ч. 4).

Разом з тим, частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п.п. 9.2.1, 9.2.2 статуту учасники повідомляються про проведення зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання зборів учасників. Будь-хто з учасників товариства має право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним загальних зборів. З питань, включених до порядку денного.

Суд апеляційної інстанції встановив, що положеннями статуту не передбачено чіткого порядку повідомлення учасника товариства про проведення зборів учасників, проте, передбачено, що таке повідомлення має бути здійснено не менш як за 30 днів до їх скликання. При цьому, ані Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) , ані статут ТОВ НДЦ "Нафтохім" не містять обов'язкової вимоги про отримання учасником повідомлення про скликання зборів.

Крім того, зі змісту ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та п. 9.2.2 статуту вбачається, що обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів товариства є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Як роз'яснено у п. 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 № 4 (v0004600-16) , відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.

Разом з цим, обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17).

Відхиляючи доводи відповідача про те, що листом від 06.11.2017 за №166-В ТОВ НДЦ "Нафтохім" повідомило позивача про проведення спірних загальних зборів учасників товариства, а листом від 17.11.2017 за вих. №175/3 ТОВ НДЦ "Нафтохім" повторно надіслало повідомлення про їх проведення, що підтверджується копіями зазначених листів та витягами з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ НДЦ "Нафтохім№ (а.с. 103-106, т. 1), суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що такі докази не є належними, допустимими та достатніми в розумінні приписів ГПК (1798-12) України, оскільки у спірних відносинах обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників товариства, покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється у цій справі (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/807/17).

Виходячи зі змісту положень п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 270 від 05.03.2009 (270-2009-п) , та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , належним доказом відправлення позивачеві повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства є опис вкладення у поштовий конверт, в якому зазначено, що вкладено повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства, та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Водночас, витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, надані відповідачем, не можуть беззаперечно підтвердити факт повідомлення позивача про скликання загальних зборів, оскільки такий журнал є внутрішнім документом ТОВ НДЦ "Нафтохім", складеним ним в односторонньому порядку, тобто, представником товариства, що може свідчити лише про факт реєстрації вихідної кореспонденції, а не про фактичне направлення вищевказаних листів на адресу позивача.

Також суд апеляційної інстанції правильно вказав про неправомірність відмови судом першої інстанції у задоволенні позову з посиланням на те, що присутність позивача на спірних зборах не вплинула б на хід голосування з питань порядку денного, оскільки рішення приймалися присутніми на них учасниками, які у сукупності володіють 91,101% голосів, виходячи з такого.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

При вирішенні питання про недійсність рішення загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, які за законом не є безумовними підставами для визнання рішення недійсним, суд оцінює як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

При цьому, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17).

Одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

З огляду на вказані обставини, враховуючи, що відповідач під час проведення вищевказаних загальних зборів учасників ТОВ НДЦ "Нафтохім" порушив пункт 9.2.1 статуту та частину 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", провівши такі збори з порушенням порядку повідомлення про їх скликання, не надавши можливості позивачеві ознайомитись з питаннями, включеними до порядку денного та внести свої пропозиції, відповідач порушив права позивача на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, адже голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, а тому у даному випадку не має значення розмір частки позивача у статутному капіталі товариства щодо її достатності для суттєвої зміни рішення, що оскаржується.

Вищевикладене спростовує доводи касаційної скарги відповідача про те, що допущені при скликанні зборів порушення не вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

З урахуванням вказаної вище постанови Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/19047/17 доводи касаційної скарги відповідача щодо передачі позивачем частки у статутному капіталі ТОВ НДЦ "Нафтохім" у розмірі 2,34% ТОВ "Арт Капітал Едюкейшн" також не заслуговують на увагу, адже заперечуючи набуття останнім права власності на цю частку, відповідач одночасно заперечує і перебування її у власності позивача, що є взаємовиключними обставинами.

Посилання касаційної скарги відповідача на те, що присутність на загальних зборах учасника ОСОБА_9, якій також направлялися аналогічні листи про проведення зборів, як і позивачу, свідчить про те, що ці листи завчасно направлялися всім учасникам товариства відповідно до п. 9.2.1 статуту взагалі суперечать вимогам ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України щодо належності, допустимості та достатності доказів, адже докази щодо належного повідомлення одного учасника товариства не можуть бути розповсюджені і на іншого учасника, якого вони не стосуються.

Доводи касаційної скарги ТОВ НДЦ "Нафтохім" про неявку позивача у судове засідання попри те, що її явку була визнана ухвалою Господарського суду м. Києва обов'язковою, ніяким чином не спростовує правильності висновків суду апеляційної інстанції.

Таким чином, підстави для задоволення касаційної скарги ТОВ НДЦ "Нафтохім" та скасування постанови апеляційного господарського суду відсутні.

Разом з тим, підлягає частковому задоволенню з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови, касаційна скарга позивача про зміну мотивувальної частини постанови апеляційної інстанції щодо частки позивача у статутному капіталі відповідача, змінивши вказану судом апеляційної інстанції частку у розмірі 0,002% на 2,342%. Решта вимог касаційної скарги позивача з урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу щодо компетенції суду апеляційної інстанції, задоволенню не підлягає, оскільки зводяться до встановлення обставин у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи, вимоги законодавства та положення статуту товариства, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом №10 від 19.12.2017 є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 277 ГПК України у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідного центру "Нафтохім" на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 3 524,00 грн судового збору за подання ОСОБА_3 касаційної скарги.

З урахуванням того, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідного центру "Нафтохім", то судовий збір за її подання покладається на останнього відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідного центру "Нафтохім" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі № 910/4476/18, щодо частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідного центру "Нафтохім", вказавши її розмір 2,342% замість 0,002%.

В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі № 910/4476/18 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідного центру "Нафтохім" (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, буд. 18, код ЄДРПОУ 13694889) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 3 524,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.