ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 916/195/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Вронська Г.О., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фірми "Давос" у формі товариства з обмеженою відповідальністю,
на ухвалу Господарського суду Одеської області
(суддя - Цісельський О.В.)
від 11.10.2018,
та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Аленін О.Ю., судді - Мишкіна М.А., Філінюк І.Г.)
від 27.11.2018,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ",
до фірми "Давос" у формі товариства з обмеженою відповідальністю,
про стягнення заборгованості у розмірі 2 773 006,24 грн,
В С Т А Н О В И В:
у лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з фірми "Давос" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 2 228 666,67 грн основного боргу, 282 094,24 грн пені, 208 391,37 грн інфляційних втрат, 53 854,36 грн процентів річних за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2018 позовну заяву ТОВ "ВІМЕКСІМ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/195/18.
11.10.2018 фірма "ДАВОС" у формі ТОВ звернулась до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ТОВ "ВІМЕКСІМ" про визнання укладеною додаткової угоди № 1 від 01.04.2017 до договору про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2018, залишеною без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду 27.11.2018, зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто фірмі "ДАВОС" у формі ТОВ згідно з ст. 180 ГПК України.
07.12.2018 відповідач фірма "Давос" у формі ТОВ подала касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.10.2018 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018, в якій просила вказані судові рішення скасувати, а справу направити до місцевого господарського суду для вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову фірми "Давос" у формі ТОВ до ТОВ "ВІМЕКСІМ" про визнання укладеною додаткової угоди №1 від 01.04.2017 до договору про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень зазначає те, що зустрічний позов фірми "Давос" у формі ТОВ взаємопов'язаний із первісним позовом ТОВ "ВІМЕКСІМ" до фірми "Давос" у формі ТОВ про стягнення 2 773 006,24 грн заборгованості. Зазначає, що розгляд справи № 916/195/18 після зміни складу суду розпочався спочатку - зі стадії відкриття провадження у справі, а тому новим складом суду повинні були застосовуватися приписи ч. 8 ст. 165 ГПК України при розгляді справи. Посилається на те, що ухвалою Господарського Одеської області від 23.08.2018 у справі № 916/195/18 (суддя - Цісельский О.В.) не було встановлено строку для подання відзиву на позовну заяву, а тому не було і визначено строку для подання зустрічної позовної заяви. Вказує на те, що фірма "Давос" у формі ТОВ не мало можливості подати зустрічну позовну заяву у підготовчому судовому засіданні у зв'язку із тим, що з 23.08.2018 до 24.09.2018 не мало можливості забезпечити явку свого представника у судове засідання у зв'язку із несвоєчасним отриманням ухвал місцевого суду. Стверджує, що господарськими судами не було надано оцінки доводам фірми "Давос" у формі ТОВ що зустрічна позовна заява подається в тому числі й у порядку ст. 207 ГПК України. На думку відповідача, висновки апеляційного суду не відповідають ч. 8 ст. 165 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ВІМЕКСІМ" посилається на те, що доводи касаційної скарги засновані на хибному тлумаченні нормативних актів, не спростовують обставин, встановлених судами попередніх інстанції при розгляді цієї справи; не впливають на законність оскаржуваних судових актів, були вже предметом оцінки господарських судів та зводяться до переоцінки доказів, що в силу ч. 2 ст. 300 ГПК України не є компетенцією касаційного господарського суду. Просить вказані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Також у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ВІМЕКСІМ" просило задовольнити його клопотання про застосування заходів процесуального примусу до відповідача та адвоката Носенка І.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що 05.02.2018 ТОВ "ВІМЕКСІМ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/195/18, підготовче засідання призначено на 06.03.2018 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 01.03.2018 (а.с. 1-2, т. 1).
06.03.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.2018 (а.с. 93-94, т. 1).
12.03.2018 відповідач подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву ТОВ "ВІМЕКСІМ" (а.с. 95-98, т. 1). Також ним було надано зустрічну позовну заяву, яка ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.03.2018, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2018, була повернута відповідачу у зв'язку з тим, що вимоги за первісним та зустрічним позовами виникають з різних правовідносин (а.с. 102-104, 106-112, т. 1).
16.03.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.03.2018 (а.с. 126-127, т. 1).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2018 провадження у справі № 916/195/18 було зупинено до повернення цієї справи з суду апеляційної інстанції.
Ухвалою місцевого господарського суду від 02.08.2018 провадження у справі № 916/195/18 поновлено та призначено підготовче засідання на 20.08.2018, в якому було оголошено перерву до 27.08.2018.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2018 у зв'язку із перебуванням судді Петренко Н.Д. у відпустці для розгляду цієї справи було визначено суддю Цісельського О.В. (а.с. 155, т. 2).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.08.2018 (суддя - Цісельський О.В.) прийнято справу № 916/195/18 до провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11.09.2018 (а.с. 156-157, т. 2).
11.09.2018 підготовче засідання було відкладено на 24.09.2018 (а.с. 219-220, т. 2).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2018 підготовче засідання у справі № 916/195/18 було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.10.2018 (а.с. 3-4, т. 3).
11.10.2018 фірма "ДАВОС" у формі ТОВ звернулась до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою, в якій просила прийняти зустрічну позовну заяву від 10.10.2018 ТОВ "ДАВОС" до ТОВ "ВІМЕКСІМ" про визнання укладеною додаткової угоди № 1 від 01.04.2017 до договору про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016 та об'єднати вимоги за зустрічним позовом фірми "ДАВОС" у формі ТОВ від 10.10.2018 із первісним позовом ТОВ "ВІМЕКСІМ" у справі № 916/195/18 в одне провадження. Визнати укладеною додаткову угоду № 1 від 01.04.2017 до договору про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016.
У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .
Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачем і відповідачем можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 46 та ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Право подання зустрічного позову має лише відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (ч.ч. 1-4 ст. 180 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено апеляційним судом, вказана справа № 916/195/18 перебувала на розгляді в суді першої інстанції з лютого 2018 року і відповідачу згідно з ухвалою місцевого суду було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву ТОВ "ВІМЕКСІМ". Вказаним правом щодо подання в такий строк відзиву та зустрічної позовної заяви відповідач скористався, подавши 12.03.2018 до господарського суду як відзив на позовну заяву ТОВ "ВІМЕКСІМ", так і зустрічну позовну заяву.
Отже, фірмою "ДАВОС" у формі ТОВ було реалізоване право на подання зустрічної позовної заяви, однак за відсутності підстав для її прийняття вона була повернута останньому (вимоги за первісним та зустрічним позовами виникли з різних правовідносин).
Водночас, чинним ГПК України (1798-12) не передбачена обов'язковість зміненого складу суду надавати відповідачу строк на подання відзиву, який вже подавався попередньому складу суду, був прийнятий та міститься в матеріалах справи. Надання новим складом суду строку для подання повторно відзиву лише з тією метою щоб відповідач звернувся із зустрічною позовною заявою (повторно) не відповідає приписам чинного законодавства і в такому випадку суд діятиме "не як суд встановлений законом".
Необхідно зазначити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача звернутися до господарського суду з окремим позовом у загальному порядку і захистити свої права.
З урахуванням встановленого, на підставі ретельного дослідження норм процесуального права, яким регулюється питання щодо подання зустрічної позовної заяви, місцевим господарським судом, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно повернув зустрічну позовну заяву фірмі "ДАВОС" у формі ТОВ (ухвала Господарського суду Одеської області від 11.10.2018).
Щодо доводів касаційної скарги про відсутність у фірми "ДАВОС" у формі ТОВ можливості подати зустрічну позовну заяву у підготовчому судовому засіданні, оскільки своєчасно не отримувала ухвал місцевого суду, то апеляційний суд на підставі дослідження наявних у справі матеріалів, встановив недоведеність фірмою "ДАВОС" у формі ТОВ згідно з ст. 74 ГПК України того, що вона несвоєчасно отримувала такі ухвали місцевого господарського суду.
Щодо аргументів відповідача про те, що судами не надано оцінки доводам фірми "Давос" у формі ТОВ що зустрічна позовна заява подавалась і в порядку ст. 207 ГПК України, то необхідно зазначити, що господарські суди дійшли до висновку про відсутність підстав для прийняття цієї зустрічної заяви до спільного розгляду з первісною в силу встановлених обставин, з правильним застосуванням норм процесуального права. Крім того, господарськими судами було правильно застосовано норми процесуального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин. Незгода відповідача із рішеннями господарських судів не свідчить про неправильне застосування чи порушення цими судами вказаних норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги і фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
За таких обставин ухвала Господарського суду Одеської області від 11.10.2018 та постанова Південно - західного апеляційного господарського суду 27.11.2018 прийняті з додержанням вимог процесуального права і підстав для їх скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Позивачем було подано клопотання, в якому останній просив визнати зловживаннями процесуальними правами дії фірми "ДАВОС" у формі ТОВ в особі адвоката Носенка І.П. у вигляді подання завідомо безпідставного зустрічного позову та апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.10.2018. Просив стягнути з адвоката Носенка І.П. в дохід Державного бюджету України 17 770,00 грн штрафу.
Як вбачається із вказаного клопотання, позивач просить визнати зловживаннями процесуальними правами дії фірми "ДАВОС" у формі ТОВ в особі адвоката Носенка І.П. щодо подання завідомо безпідставного зустрічного позову та апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, однак визнання таких дій відповідача зловживаннями процесуальними правами могли бути предметом оцінки саме місцевим господарським судом в процесі розгляду такої зустрічної позовної заяви та судом апеляційної інстанції при перегляді апеляційної скарги на судовий акт, а не за наслідками касаційного перегляду Верховним Судом ухвали Господарського суду Одеської області від 11.10.2018 та постанови Південно - західного апеляційного господарського суду 27.11.2018.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, судом апеляційної інстанції дії відповідача не було визнано зловживаннями процесуальними правами. Навпаки, суд зазначив про те, що відповідач лише скористався своїм правом передбаченим ГПК України (1798-12) щодо оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 11.10.2018 у справі №916/195/18, яка, на думку відповідача, порушує його права.
Оскільки і право на касаційне оскарження судових рішень встановлено чинним ГПК (1798-12) України, яким відповідач, як сторона судового процесу, скористався, його касаційна скарга відповідала вимогам ст. 290 ГПК України, то Верховний Суд, керуючись ч. 13 ст. 8, ст. ст. 234, 290, 294, 301 ГПК України, відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою фірми "ДАВОС" у формі ТОВ на вказані судові акти та призначив її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що свідчить ухвала Верховного Суду від 21.01.2019 у цій справі (а.с. 119 -120, т. 3).
Належне використання свого права на касаційне оскарження судового акту не є зловживанням процесуальними правами згідно з ст. 43 ГПК України і не може бути підставою для застосування до такої сторони заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу при розгляді касаційної скарги в такому випадку.
Врахувавши вказане, а також те, що позивач просить вжити заходи процесуального примусу до відповідача в особі його представника за подання зустрічної позовної заяви і апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.10.2018, що фактично зводяться до переоцінки дій відповідача і не є компетенцією суду касаційної інстанції, то колегія суддів вважає, що у цьому випадку відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання позивача.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМЕКСІМ" про застосування заходів процесуального примусу до фірми "ДАВОС" у формі ТОВ та адвоката Носенка І.П. відмовити.
Касаційну скаргу фірми "Давос" у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2018 року у справі за № 916/195/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді Г. Вронська
І. Ткач