1. 10.12.2018 через Центральний апеляційний господарський суд Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у справі №904/7552/16 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/7552/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2019.

3. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у справі №904/7552/16 та призначено її розгляд, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.01.2019, на 19.02.2019 о 09 год. 30 хв.

4. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/7552/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2019.

5. Ухвалою від 18.02.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я. прийняв справу №904/7552/16 Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 до провадження, ухвалив розглянути касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2018 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у судовому засіданні, яке призначено ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.01.2019) на 19.02.2019 о 09 год. 30 хв.

6. Від арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича (далі - арбітражний керуючий, розпорядник майна боржника, Струць М.П.) надійшов відзив на касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - кредитор, скаржник, АТ "Райффайзен Банк Аваль").

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

7. Ухвалою від 21.09.2016 Господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Заман ЛТД" (ЄДРПОУ 30457744), визнав грошові вимоги фізичної особи-підприємця Мовчана М.В. на суму 2 826 389, 30 грн. та 13 780 грн. витрат на оплату судового збору за подання заяви у справі про банкрутство, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив Струця М.П.

7.1. 07.02.2017 АТ "Райффайзен Банк Аваль" подало до місцевого господарського суду заяву про перегляд ухвали Ггосподарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 за нововиявленими обставинами.

8. Ухвалою від 03.07.2018 Господарський суд Дніпропетровської області відмовив у задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 за нововиявленими обставинами.

8.1. Місцевий суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль", оскільки як вбачається з поданої заяви, АТ "Райффайзен Банк Аваль" 14.12.2016 визнано кредитором у справі №904/7552/16 про банкрутство ТОВ "Заман ЛТД", з цього моменту заявник став учасником процесу та набув всіх процесуальних прав та обов`язків, а тому мав можливість ознайомитись з матеріалами справи №904/7552/16, в якій знаходилися копії довіреностей усіх учасників справи, виявлення обставин представництва за дорученнями одними і тими ж адвокатами інтересів окремих учасників провадження у справі про банкрутство не є нововиявленими обставинами. Місцевий суд зазначив, що заявник своєю заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами намагається штучно затягувати судовий процес, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, щодо права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. З огляду на зазначене, господарський суд, з посиланням на статті 42, 43, 320 ГПК України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 за нововиявленими обставинами.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

9. Постановою від 20.11.2018 Центральний апеляційний господарський суд, з посиланням на статті 9, 55 Конституції України, статтю 320 ГПК України, статті 98, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), у задоволенні апеляційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовив, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 залишив без змін.

9.1. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

- посилання скаржника на те, що Струць М.П. є партнером та засновником адвокатського об'єднання "IMG Partners", що на думку заявника, свідчить про наявність конфлікту інтересів, не є нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення АТ "Райффайзен Банк Аваль" із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) та частини 2 статті 320 ГПК України (в чинній редакції);

- відповідно до приписів частини 5 статті 98 Закону про банкрутство, порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу. При цьому, матеріалами справи підтверджується, що АТ "Райффайзен Банк Аваль" подано до господарського суду заяву про усунення арбітражного керуючого Струця М.П. від виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника у справі про банкрутство ТОВ "Заман ЛТД", у зв'язку з поданням до суду неправдивих відомостей та наявністю конфлікту інтересів, тому місцевий господарський суд, в межах розгляду заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про усунення арбітражного керуючого Струця М.П. від виконання ним обов'язків розпорядника майна у справі про банкрутство ТОВ "Заман ЛТД", не позбавлений можливості дослідити питання щодо наявності або відсутності в діях арбітражного керуючого Струць М.П. конфлікту інтересів;

- апеляційним судом не встановлено наявності обставин, які б можна було вважати нововиявленими для перегляду ухвали суду про порушення справи про банкрутство в частині призначення арбітражного керуючого Струця М.П. розпорядником майна ТОВ "Заман ЛТД".

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (АТ "Райффайзен Банк Аваль", кредитор у справі)

10. Скаржник аргументував, що арбітражний керуючий Струць М.П. є засновником та партнером адвокатського об'єднання "IMG Partners", тому ця особа є упередженою та залежною від осіб, які оплачують послуги зазначеного адвокатського об'єднання, також Струць М.П., як засновник адвокатського об'єднання, має певний вплив на інших адвокатів цього об'єднання, які представляють інтереси різних учасників провадження у справі про банкрутство (ініціюючого кредитора та боржника), а тому у нього на момент призначення існував потенційний конфлікт інтересів у даній справі про банкрутство, який він приховав при його призначенні розпорядником майна ТОВ "Заман ЛТД". При цьому, у заяві арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство відсутні будь-які відомості про те, що він є партнером адвокатського об'єднання, а особи, які є представниками ініціюючого кредитора та боржника, мають пряме підпорядкування арбітражному керуючому Струцю М.П., що є підтвердженням, відповідно до статті 98 Закону про банкрутство, наявності конфлікту інтересів між арбітражним керуючим та боржником.

10.1. Скаржник доводив, що на дату розгляду справи (21.09.2016) вбачається наявність всіх складових, необхідних для перегляду справи за нововиявленими обставинами, а АТ "Райффайзен Банк Аваль" на момент прийняття ухвали місцевим судом ще не було визнано кредитором у справі та не мало можливості ознайомитись з матеріалами справи та дізнатись про існування конфлікту інтересів між розпорядником майна та боржником.

Доводи інших учасників справи

11. У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Струць М.П., з посиланням на статті 112, 113 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) зазначив, що жодних нововиявлених обставин заявником зазначено не було, а місцевим судом при прийнятті ухвали від 21.09.2016 встановлено, що арбітражний керуючий не є заінтересованою особою щодо боржника та кредиторів, має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, достатню матеріально-технічну, інформаційну базу для забезпечення якісного супроводу процедури банкрутства та технічні можливості, що дозволяють своєчасно та оперативно виконувати повноваження розпорядника майна та здійснювати заходи з процедур банкрутства.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

12. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)

Частина 1 статті 97 - арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит. На підприємствах, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен мати допуск до державної таємниці, а в разі його відсутності - отримати такий допуск у встановленому законодавством порядку.

Частина 2 статті 97 - не може бути арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа:

1) яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;

2) яка має судимість за вчинення корисливих злочинів;

3) яка не здатна виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я;

4) якій заборонено обіймати керівні посади;

5) якій відмовлено в наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Законом, у разі якщо з часу такої відмови або скасування пройшло менше року.

Частина 2 статті 98 - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством;

5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства;

6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;

7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

7-1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту;

Частина 5 статті 98 - порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

Частина 1 статті 114 - кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Частина 3 статті 114 - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) наявності конфлікту інтересів.

Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство.

13. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) , в редакції чинній з 15.12.2017

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частина 1 статті 320 - рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частина 2 статті 320 - підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частина 4 статті 320 - не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

14. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) , в редакції чинній до 15.12.2017

Частини 1-2 статті 112 - господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 73, 74, 86, 320 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

16. Аналіз приписів статей 76, 77, 86, 237, 238, 269 ГПК України свідчить про те, що законодавець зобов'язав суд приймати рішення за наслідком дослідження та оцінки усіх доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу. При цьому, апеляційний суд, в силу наданих йому процесуальним законом повноважень щодо повторного розгляду справи, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

За змістом частини 2 статті 98 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 вбачається обов'язок арбітражного керуючого при здійсненні повноважень діяти розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. При цьому, як гарантію забезпечення арбітражним керуючим балансу інтересів сторін у справі про банкрутство, законодавець встановив вимогу щодо недопущення арбітражним керуючим будь-якої можливості виникнення конфлікту його інтересів та інтересів боржника чи кредиторів, а у разі виникнення такого конфлікту - обов'язок арбітражного керуючого невідкладно повідомляти суд про таке.

17. Аналізуючи положення статті 112 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) та частину 2 статті 320 ГПК України (в редакції з 15.12.2017) можна зробити висновок про те, що законодавець визначає однакові критерії для розуміння "істотних обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи".

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна наявність таких умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові і суду на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи (коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого рішення, ніж те, яке було прийнято судом).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, які оцінені судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, щодо обставин, що були встановлені судом.

Розглядаючи в порядку статті 320 ГПК України скаргу кредитора - АТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії арбітражного керуючого Струця М.П., апеляційний суд зазначив про відсутність в його діях порушення вимог даної процесуальної норми, оскільки посилання скаржника на те, що Струць М.П. є партнером та засновником адвокатського об'єднання "IMG Partners" не є нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення АТ "Райффайзен Банк Аваль" із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) та частини 2 статті 320 ГПК України (в чинній редакції), оскільки такі обставини, як і фактична наявність доручень у матеріалах справи на представників учасників справи свідчать про те, що вони є доказами, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (в розумінні частини 4 статті 320 ГПК України в редакції з 15.12.2017).

А відтак, колегія суддів касаційного суду погоджується з правильністю висновків місцевого та апеляційного суду про відсутність нововиявлених обставин для перегляду ухвали суду про порушення справи про банкрутство в частині призначення розпорядника майном ТОВ "Заман ЛТД".

Колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що порушуючи справу про банкрутство та призначаючи розпорядником майна Струця М.П., місцевий суд надавав оцінку поданим арбітражними керуючими Струцьом М.П. та Вербицьким О.В. заявам про участь у справі про банкрутство ТОВ "Заман ЛТД", досліджував обставини їх незаінтересованості щодо боржника та кредиторів, що підтверджує висновки судів про те, заявником надано додаткові докази щодо обставин, які досліджувалися судом, та які не є нововиявленими обставинами за своєю правовою природою,

18. Переглядаючи справу в повному обсязі, суд апеляційної інстанції належно виконав свій обов'язок щодо повноти дослідження доказів у справі та юридичного обґрунтування своїх висновків щодо відсутності підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому статтею 320 ГПК України, та про відсутність підстав для застосування положень статті 114 Закону про банкрутство щодо неповідомлення арбітражним керуючим господарського суду про наявний конфлікт інтересів.

Також, апеляційний суд правильно застосував практику застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначивши про те, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який серед іншого вимагає того, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (Рішення ЄСПЛ 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України".

Касаційний суд погоджується з тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин суттєвого та неспростовного характеру, які б перешкодили прийняттю того рішення місцевого суду (ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та призначення розпорядника майна Струця М.П.), яке було прийнято.

19. Також, апеляційний суд правильно зазначив заявнику про можливість вирішення питання врегулювання існуючого у справі конфлікту інтересів розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора) у спосіб усунення його від виконання цих повноважень згідно з частиною 5 статті 98 Закону про банкрутство.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

20. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 10-10.1. описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 16-19 мотивувальної частини даної постанови, а також такими, що зводяться до необхідності переоцінки фактичних обставин справи та доказів судом касаційної інстанції, що, відповідно до статті 300 ГПК України, не входить до повноважень Верховного Суду.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. З огляду на зазначене та відсутність порушення норм процесуального права при прийнятті ухвали місцевого та постанови апеляційного суду, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль" та залишення без змін постанови апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції.