ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/10586/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобальна платіжна мережа",
представник - адвокат Курінний В.П. (ордер на надання правової допомоги серії КВ №389438 від 19.02.2019)
кредитор - Акціонерне товариство "Перший інвестиційний банк"
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна платіжна мережа"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 06.12.2018
у складі колегії суддів: Отрюх Б.В. (головуючий), Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.
та ухвалу Господарського суду міста Києва
від 27.08.2018
у складі судді Івченко А.М.
у справі № 910/10586/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна платіжна мережа"
про банкрутство
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 27.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобальна платіжна мережа" (далі - ТОВ "Глобальна платіжна мережа") звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №910/10586/18 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12)
).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/10586/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019.
3. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі №910/10586/18 за касаційною скаргою ТОВ "Глобальна платіжна мережа" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 та призначено її розгляд на 19.02.2019; зобов'язано скаржника до 07.02.2019 надати Касаційному господарському суду оригінал заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" з доданими до неї документами.
4. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/10586/18 визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, судді: Білоус В.В., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.02.2019; ухвалою Суду від 18.02.2019 зазначеною колегією суддів справу №910/10586/18 за касаційною скаргою ТОВ "Глобальна платіжна мережа" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 прийнято до провадження з призначеним ухвалою Верховного Суду від 16.01.2019 розглядом на 19.02.2019.
5. 25.01.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Глобальна платіжна мережа" на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.01.2019, до якого долучено оригінал заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" з доданими до неї документами.
6. Відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Глобальна платіжна мережа" не надходило.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
7. 09.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (4212-17)
(далі - Закон про банкрутство) у зв'язку з недостатністю майна юридичної особи-боржника для задоволення вимог кредиторів.
7.1. В обґрунтування заяви про ініціювання процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, голова ліквідаційної комісії ТОВ "Глобальна платіжна мережа" зазначив, що 31.08.2017 загальними зборами учасників ТОВ "Глобальна платіжна мережа" прийнято рішення про припинення товариства як юридичної особи шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію, про що складено протокол №4 від 31.08.2017; про прийняте рішення 01.09.2017 зроблено запис у ЄДРЮОФОПГФ про те, що товариство знаходиться "в стані припинення"; під час досудової ліквідації товариства-боржника 11.09.2017 повідомлено кредиторів ТОВ "Глобальна платіжна мережа" про рішення його учасників щодо ліквідації товариства, у встановлений строк до боржника звернувся кредитор ПАТ "Перший інвестиційний банк" з вимогами на суму 3 908 206, 10 грн., які визнано боржником в повному обсязі; ліквідаційною комісією складено ліквідаційний баланс ТОВ "Глобальна платіжна мережа" станом на 10.11.2017, який затверджено протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Глобальна платіжна мережа" №6 від 16.11.2017, за даними проміжного ліквідаційного балансу вбачається, що у товариства-боржника недостатньо майна для задоволення вимог кредиторів; зазначені обставини зумовили обов'язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку частини 5 статті 11 Закону про банкрутство.
8. 27.08.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва заяву ТОВ "Глобальна платіжна мережа" (ідентифікаційний код 37687800) про порушення справи про банкрутство з приєднаними до неї документами повернено без розгляду.
9. Вирішуючи питання про наявність підстав для порушення щодо ТОВ "Глобальна платіжна мережа" справи про банкрутство за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, місцевий суд виходив з того, що обов'язковою передумовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, є дотримання ліквідатором (ліквідаційною комісією) досудової процедури ліквідації боржника як юридичної особи в порядку статей 105, 110, 111 ЦК України.
9.1. Судом встановлено, що за змістом приписів частин 4, 7 статті 111 ЦК України вбачається, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) під час ліквідації юридичної особи-боржника в добровільному порядку вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, та повернення такого майна у разі, якщо майно юридичної особи знаходиться у третіх осіб; для проведення перевірок та визначення наявності (відсутності) у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до страхових органів ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечують своєчасне надання контролюючим та страховим органам документів юридичної особи (її філій, представництв), в тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
Місцевим судом встановлено, що до заяви про порушення щодо ТОВ "Глобальна платіжна мережа" справи про банкрутство головою ліквідаційної комісії товариства-боржника не додано доказів проведення контролюючим органом (податковою інспекцією) позапланових перевірок юридичної особи-боржника; також, в матеріалах заяви боржника відсутні відомості про проведення аудиторської перевірки і складення аудиторського висновку щодо фінансового стану ТОВ "Глобальна платіжна мережа".
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що до заяви про порушення щодо ТОВ "Глобальна платіжна мережа" справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство не долучено доказів належного виконання головою ліквідаційної комісії товариства-боржника приписів статей 105, 110, 111 ЦК України щодо досудової процедури ліквідації ТОВ "Глобальна платіжна мережа".
9.2. Місцевим судом встановлено, що частиною 3 статті 11 Закону про банкрутство визначено перелік документів, які додаються до заяви при ініціюванні боржником власного банкрутства, зокрема, обов'язком боржника при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є долучення документів на підтвердження переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим в інший спосіб з даними щодо його місцезнаходження, вартості, а також з інформацією про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, про суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором.
Разом з тим, судом першої інстанції не встановлено обставин долучення головою ліквідаційної комісії ТОВ "Глобальна платіжна мережа" до заяви про порушення щодо ТОВ "Глобальна платіжна мережа" справи про банкрутство доказів наявності або відсутності майна, що перебуває в заставі або обтяжене в інший спосіб.
10. Повертаючи заяву ТОВ "Глобальна платіжна мережа" про порушення справи про банкрутство на підставі статті 15 Закону про банкрутство, місцевий суд виходив з того, що заявником не додержано вимог щодо форми такої заяви, а саме не надано господарському суду передбачених законом додатків до заяви у разі ініціювання порушення провадження у справі про банкрутство боржником.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
11. ТОВ "Глобальна платіжна мережа" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначив, що ухвала місцевого суду від 27.08.2018 про повернення заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" прийнята за умов неповноти з'ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
12. 06.12.2018 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Глобальна платіжна мережа" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 залишено без змін.
13. Переглянувши справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про відсутність підстав для прийняття до розгляду заяви голови ліквідаційної комісії ТОВ "Глобальна платіжна мережа" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, зважаючи на встановлені місцевим судом обставини відсутності в додатках до заяви відомостей про проведення аудиторської перевірки та складення аудиторського висновку щодо фінансового стану ТОВ "Глобальна платіжна мережа", доказів проведення контролюючим органом позапланових податкових перевірок товариства, а також відомостей про майно боржника, що перебуває у заставі або обтяжене в інший спосіб, подання яких суди визнали за необхідне на підтвердження неплатоспроможності боржника.
14. Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" суд апеляційної інстанції відхилив як такі, що не спростовують встановлених місцевим судом на підставі належних та допустимих доказів обставин ненадання головою ліквідаційної комісії ТОВ "Глобальна платіжна мережа" необхідних документів на підтвердження дотримання процедури досудової ліквідації як передумови для порушення щодо товариства справи про банкрутство за особливостями провадження згідно статті 95 Закону про банкрутство.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (ТОВ "Глобальна платіжна мережа", боржник у справі)
15. Скаржник доводив помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про недотримання ліквідатором ТОВ "Глобальна платіжна мережа" досудової процедури ліквідації товариства та ненадання суду всіх документів, що є необхідними для порушення щодо боржника, який ліквідується власником, справи про банкрутство.
16. Скаржник аргументував, що після ініціювання загальними зборами учасників ТОВ "Глобальна платіжна мережа" припинення товариства як юридичної особи шляхом ліквідації в досудовому порядку рішенням від 31.08.2017, ліквідатором ТОВ "Глобальна платіжна мережа" 01.09.2017 в порядку частини 1 статті 105 ЦК України надано державному реєстратору необхідні документи для проведення державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи; в цей же день, 01.09.2017 в ЄДРЮОФОПГФ зроблено запис про те, що ТОВ "Глобальна платіжна мережа" перебуває "в стані припинення". Скаржник зауважив, що внесення до ЄДРЮОФОПГФ даних про прийняття учасниками ТОВ "Глобальна платіжна мережа" рішення про його ліквідацію як юридичної особи позбавило ліквідатора товариства обов'язку щодо повідомлення про припинення ТОВ "Глобальна платіжна мережа" контролюючого органу, в якому товариство перебувало на податковому обліку, оскільки такі дані податкова інспекція отримує від державного реєстратора в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу. Відтак, на думку скаржника, є помилковими висновки судів про те, що ненадання ліквідатором ТОВ "Глобальна платіжна мережа" господарському суду доказів проведення контролюючим органом позапланових податкових перевірок товариства-боржника є підставою для повернення заяви ліквідатора товариства про порушення справи про його банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство.
17. Скаржник доводив, що висновки судів попередніх інстанцій про обов'язковість проведення аудиторської перевірки фінансового стану ТОВ "Глобальна платіжна мережа" під час процедури його досудової ліквідації є помилковими та суперечать статті 111 ЦК України, так як законодавцем встановлено вимогу щодо здійснення інвентаризації майна юридичної особи, що ліквідується за рішенням її засновників (учасників), і така інвентаризація була проведена ліквідатором щодо необоротних матеріальних активів, основних фондів (засобів), нематеріальних активів, грошових коштів ТОВ "Глобальна платіжна мережа", про що складено відповідні акти; також, під час досудової ліквідації ТОВ "Глобальна платіжна мережа" складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Глобальна платіжна мережа" станом на 10.11.2017, з якого вбачається недостатність майна товариства для задоволення вимог кредиторів, що є підставою для ініціювання боржником процедури власного банкрутства.
18. Скаржник аргументував помилковістю висновків судів про відсутність в додатках до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" документів з переліком заставного майна боржника як таких, що не відповідають фактичним обставинам справи, з посиланням на долучення ліквідатором ТОВ "Глобальна платіжна мережа" до заяви про порушення справи про банкрутство товариства-боржника довідки "Перелік майна ТОВ "Глобальна платіжна мережа", що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб".
Доводи інших учасників справи
19. Відзиву на касаційну скаргу ТОВ "Глобальна платіжна мережа" не надходило.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
20. Цивільний кодекс України (435-15)
в редакції, чинній станом на дату прийняття учасниками ТОВ "Глобальна платіжна мережа" рішення про його припинення 31.08.2017
Частина 1 статті 105 - учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Частина 3 статті 105 - учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Пункт 1 частини 1 статті 110 - юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Частина 3 статті 110 - якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Частина 4 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Частина 7 статті 111 - для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Частина 8 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
21. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (4212-17)
, чинній на 09.08.2018
Частина 2 статті 10 - право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
Частина 1 статті 11 - заява про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
Частина 2 статті 11 - до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Частина 3 статті 11 - до заяви боржника додаються також: установчі документи боржника-юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Частина 5 статті 11 - боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частина 1 статті 15 - господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.
Частина 1 статті 95 - якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
22. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15)
Пункт 1 частини 1 статті 2 - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пункт 2 частини 1 статті 2 - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Частина 5 статті 12 - відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
Частина 1 статті 32 - інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частина 2 статті 32 - інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.
23. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15)
Частина 1 статті 3 - обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Частина 1 статті 11 - обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Частина 2 статті 12 - реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
Частина 2 статті 42 - до Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Частина 1 статті 45 - держатель або реєстратор Державного реєстру зобов'язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру.
Частина 2 статті 45 - витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.
24. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)
Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 1 статті 76 - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частина 1 статті 77 - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частини 1, 3 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
25. З огляду на повноваження касаційного суду при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування місцевим та апеляційним судами положень статей 105, 111 ЦК України та статей 11, 95 Закону про банкрутство можуть бути предметом касаційного розгляду.
А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів попередніх інстанцій
26. Особлива процедура банкрутства боржника, що ліквідується власником, яка передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, є наслідком належного проведення процедури самоліквідації юридичної особи, тобто її ліквідації за рішенням учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. Відтак, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство боржника в порядку зазначеної норми є дотримання вимог цивільного законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, процедура якої визначається частиною 3 статті 110, статтею 111 ЦК України.
27. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що провадження у справі про банкрутство може бути порушено (відкрито) на підставі статті 95 Закону про банкрутство за умови надання ліквідатором (ліквідаційною комісією) юридичної особи-боржника належних та допустимих доказів на підтвердження наявності необхідних передумов для порушення (відкриття) судового провадження згідно цієї статті саме на момент звернення боржника з відповідною заявою до місцевого суду.
28. Положеннями частини 1 статті 11 Закону про банкрутство визначено вимоги до змісту заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство та передбачено, що така заява подається боржником або кредитором у письмовій формі. Також, у статті 11 цього Закону міститься перелік документів, які повинні бути додані до заяви окремо для вимог ініціюючого кредитора (частина 2 цієї статті) та окремо для боржника, який порушує власне банкрутство (частина 3 цієї статті). Зокрема, при поданні заяви боржником належить надати перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформацію про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором. При цьому, за змістом абзацу 14 частини 3 статті 11 Закону про банкрутство вбачається, що перелік документів, які додаються до заяви про порушення (відкриття) справи про банкрутство з ініціативи боржника, не є вичерпним, так як неплатоспроможність боржника, який ініціює власне банкрутство, може підтверджуватися й іншими документами, які мають доказову силу при доведенні боржником перед господарським судом наявності підстав для порушення (відкриття) щодо нього провадження у справі про банкрутство в порядку частини 5 статті 11, частини 1 статті 95 Закону про банкрутство за недостатністю у нього майна (активів) для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі.
Отже, вирішення питання щодо достатності наданих боржником доказів на підтвердження його неплатоспроможності як підстави для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство щодо боржника, який ліквідується власником, перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, на розгляд якого надійшла заява ліквідатора (ліквідаційної комісії) юридичної особи про порушення (відкриття) щодо неї справи про банкрутство. При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) при з'ясуванні наявності підстав для порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, ініційованого самим боржником, повинна реалізовуватися судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
29. Повертаючи заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" за особливостями провадження в порядку статті 95 Закону про банкрутство, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що головою ліквідаційної комісії боржника не надано господарському суду відомостей про проведення аудиторської перевірки та складення за її результатами аудиторського висновку щодо фінансового стану ТОВ "Глобальна платіжна мережа", а також доказів проведення контролюючим органом позапланових податкових перевірок товариства-боржника відповідно до статті 78 Податкового кодексу України.
Зазначені дані суди вважали необхідними для з'ясування дійсного майнового стану товариства-боржника, щодо якого з 31.08.2017 здійснювалася досудова процедура ліквідації за рішенням учасників ТОВ "Глобальна платіжна мережа" в порядку статей 105, 110, 111 ЦК України. Відтак, суди реалізували свої дискреційні повноваження при наданні оцінки долученим ліквідатором ТОВ "Глобальна платіжна мережа" до заяви про порушення справи про банкрутство документам на предмет їх належності та достатності на підтвердження повноти вжитих заходів щодо самоліквідації товариства як юридичної особи на предмет встановлення необхідних передумов для порушення (відкриття) щодо товариства справи про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство та з метою уникнення порушення при цьому прав інших потенційних кредиторів (контролюючих органів), так приховування активів боржником у процедурі самоліквідації.
30. Місцевим та апеляційним судами встановлено, що до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" ліквідатором товариства не було долучено доказів наявності чи відсутності у боржника майна, що перебуває в заставі або є обтяженим в інший спосіб, що за висновками судів не узгоджується з вимогами частини 3 статті 11 Закону про банкрутство щодо переліку обов'язкових додатків до заяви боржника про ініціювання процедури власного банкрутства.
За змістом касаційної скарги ТОВ "Глобальна платіжна мережа" вбачається зазначення товариством-боржником про невідповідність таких висновків судів фактичним обставинам справи, оскільки як додаток до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа" головою ліквідаційної комісії товариства долучено "Перелік майна ТОВ "Глобальна платіжна мережа", що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб".
Аналіз приписів статей 2, 12, 32 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дозволяє дійти висновку про те, що єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом, та може бути отримана фізичною чи юридичною особою в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства.
За змістом статей 3, 11, 12, 42, 45 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вбачається, що обтяження рухомого майна, як право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб. Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність.
Отже, в розумінні статті 77 ГПК України допустимим доказом наявності (відсутності) у боржника майна, як рухомого, так і нерухомого, що обтяжене заставою (іпотекою) чи в інший встановлений законом спосіб, є витяг (інформаційна довідка) з відповідного Державного реєстру прав, видана в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України або у паперовій формі територіальним органом юстиції.
Зважаючи на відсутність в додатках до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Глобальна платіжна мережа", оригінал якої 25.01.2019 подано боржником до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Суду від 16.01.2019, офіційних відомостей з Державних реєстрів речових прав щодо ТОВ "Глобальна платіжна мережа" на предмет наявності у нього заставного (іпотечного) майна чи майна, обтяженого в інший спосіб, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведення боржником належними та достатніми доказами його неплатоспроможності як підстави для порушення справи про банкрутство.
31. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на місцевий та апеляційний суди обов'язку щодо мотивації прийнятих ними рішень, оскільки суди приділили достатньо уваги обґрунтуванням щодо відхилення доводів боржника, правильно застосували норми матеріального права, не допустили порушення принципів господарського судочинства при застосуванні норм процесуального права, продемонструвавши справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів учасників справи, прийняли рішення з дотриманням справедливого балансу інтересів боржника та кредитора у даній справі.
32. Верховний Суд вважає правильними висновки місцевого та апеляційного судів про відсутність достатніх доказів для порушення щодо ТОВ "Глобальна платіжна мережа" справи про банкрутство за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство з огляду на надану судами попередніх інстанцій оцінку поданим ліквідатором товариства-боржника доказам неплатоспроможності боржника та доказам здійснення досудової процедури ліквідації ТОВ "Глобальна платіжна мережа" як недостатнім для висновку про можливість порушення справи про банкрутство щодо боржника, який ліквідується власником.
33. Касаційний суд зазначає, що в силу частини 2 статті 15 Закону про банкрутство, повернення заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку після усунення недоліків, що стали підставою для повернення первісно поданої заяви про порушення (відкриття) справи про банкрутство.
А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги
34. Суд вважає необґрунтованими доводи боржника відповідно до пунктів 15-18 описової частини даної постанови, що підтверджується висновками пунктів 26-30 мотивувальної частини цієї постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
35. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ТОВ "Глобальна платіжна мережа" та залишення без змін оскаржуваних постанови апеляційного суду від 06.12.2018 та ухвали суду першої інстанції від 27.08.2018 у справі №910/10586/18 як таких, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В. Судові витрати
36. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги боржника та залишає без змін оскаржувані судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобальна платіжна мережа" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 у справі №910/10586/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.В. Білоус
В.Я. Погребняк