ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2980/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,

за участю представників:

позивача - Веліканова К. С.,

відповідача - Вовка О. Є.,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер Трейд"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 (судді: Мишкіна М. А., Аленін О. Ю., Савицький Я. Ф.) і ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.08.2018 (суддя Д?яченко Т. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗТ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС Груп",

про стягнення 105 599 894,40 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ривер Трейд" (далі - ТОВ "Ривер Трейд") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗТ" (далі - ТОВ "ІЗТ") про стягнення 105 599 894,40 грн збитків.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на положення статей 15, 16, 22, 215, 218, 611, 623, 712, 942, 949- 951, 953, 955, 957, 961 Цивільного кодексу України, статей 224, 265 Господарського кодексу України, статей 24, 33, 34, 37 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" та наголосив, що йому завдано збитків у спірній сумі внаслідок неповернення відповідачем зі зберігання насіння ріпаку врожаю 2015 року, переданого позивачем за договором про надання послуг з приймання, сушіння, очищення і зберігання зернових, олійних, зернобобових і технічних культур від 06.07.2015 № DR-7/15 (далі - договір від 06.07.2015), укладеним між сторонами у справі.

1.2. Заперечуючи проти позову, ТОВ "ІЗТ" акцентувало, зокрема, що ТОВ "Ривер Трейд" не є поклажодавцем і власником зерна, стягнення збитків за неповернення якого є предметом спору у цій справі; між позивачем і відповідачем не виникло відносин зі зберігання зерна, при цьому договір від 06.07.2015 за своєю правовою природою є договором про сушіння зерна, а не про зберігання, за умовами цього договору зерновий термінал - ТОВ "ІЗТ" приймає від клієнта - ТОВ "Ривер Трейд" зерно із наступним відпуском/перевалюванням на судна або переоформленням на третю особу. Відповідач також наголосив, що позивач як експортер та організатор перевезення вантажу поставив зерно від імені та в інтересах компанії ALASAR CORP.LP на користь компанії GLENCORE GRAIN B.V.; крім того, до зернового терміналу було передано лише 1 666 520 кг зерна, а не 8 006 731 кг, як зазначив позивач. Відповідач також зауважив, що ТОВ "Ривер Трейд" упродовж липня 2015 року на підставі виставлених рахунків лише частково сплатило на користь ТОВ "ІЗТ" грошові кошти за послуги із сушіння зерна, та зазначив про відсутність складу цивільного правопорушення у діях відповідача.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.08.2018 заяви ТОВ "ІЗТ" від 06.08.2018, від 31.08.2018 про залишення позову ТОВ "Ривер Трейд" без розгляду задоволено. Позовну заяву ТОВ "Ривер Трейд" залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із неподанням позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

2.2. Поcтановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.08.2018 залишено без змін.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. ТОВ "Ривер Трейд" подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.08.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Підставами для скасування оскаржених судових рішень ТОВ "Ривер Трейд" вважає порушення судами норм процесуального права, зокрема статей 226, 236 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на те, що ухвалу господарського суду від 26.03.2018 про витребування судом доказів він не отримував; про її наявність дізнався лише у судовому засіданні 06.08.2018, в якому поінформував суд про відсутність витребуваних доказів у зв'язку із вилученням частини таких доказів слідчим під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 32015100000000191. Водночас, як зазначає скаржник, суд повторно не витребував у нього доказів; позивачем подано суду заяву від 31.08.2018, в якій акцентовано на неможливості виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 26.03.2018 з об'єктивних причин, однак господарські суди не надали оцінки аргументам заявника. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій в оскаржених судових рішеннях не зазначили, яким чином відсутність у матеріалах справи документів, складених особами, які не є учасниками справи, унеможливлює розгляд цього спору по суті. Крім того, скаржник акцентує, що в ухвалі суду від 26.03.2018 не визначено строк, у межах якого слід було надати суду витребувані докази.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу і письмових поясненнях до відзиву на касаційну скаргу ТОВ "ІЗТ" просить залишити її без задоволення, а оскаржені ухвалу та постанову - без змін як законні та обґрунтовані. Зокрема, відповідач акцентує на невиконанні позивачем вимог суду і неподанні без поважних причин документів, необхідних для вирішення цього спору та встановлення обставин справи.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та аргументи, викладені у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2017 (суддя Никифорчук М. І.) порушено провадження у справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні 15.01.2018.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2018 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.02.2018.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2018 зупинено провадження у справі до її повернення із суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2018 (суддя Никифорчук М. І.) поновлено провадження у справі та, зокрема, витребувано у ТОВ "Ривер Трейд" оригінали (для огляду) і належним чином завірені копії (для долучення до матеріалів справи) таких документів: договору поставки від 03.07.2015 № 03/07/15-1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВС Груп" (далі - ТОВ "КВС Груп") і ТОВ "Ривер Трейд"; товарно-транспортних накладних, які підтверджують поставку ТОВ "КВС Груп" ріпаку на користь ТОВ "Ривер Трейд" за договором поставки від 03.07.2015 № 03/07/15-1; рахунків на оплату, виставлених за поставлений ріпак на підставі договору поставки від 03.07.2015 № 03/07/15-1, укладеного між ТОВ "КВС Груп" і ТОВ "Ривер Трейд"; платіжних документів (виписки з банківського рахунка), які підтверджують здійснення ТОВ "Ривер Трейд" оплати на користь ТОВ "КВС Груп" за поставлений ріпак відповідно до договору поставки від 03.07.2015 № 03/07/15-1; договору поставки від 03.07.2015 № 03/07/15-3, укладеного між ТОВ "КВС Груп" і ТОВ "Ривер Трейд"; доказів сплати ТОВ "Ривер Трейд" на користь ТОВ "КВС Груп" грошових коштів за договорами поставки від 03.07.2015 № 03/07/15-1 і № 03/07/15-3 у виді відповідних виписок із рахунка ТОВ "Ривер Трейд"; контракту від 07.07.2015 № RA-0707, укладеного між ТОВ "Ривер Трейд" та ALASAR CORP. LP; товарно-транспортних накладних щодо поставки ТОВ "Ривер Трейд" у 2015 році 8 006 731,00 кг рапсу до сховищ TOB "ІЗТ"; складських документів на 8 006 731,00 кг ріпаку, поставленого ТОВ "Ривер Трейд" до ТОВ "ІЗТ", або, у разі відсутності таких, звернення (вимоги) ТОВ "Ривер Трейд", адресовані ТОВ "ІЗТ", із проханням видати зазначені документи на ріпак.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2018 (суддя Д?яченко Т. Г.), зокрема, прийнято справу до провадження; розпочато розгляд справи спочатку; призначено підготовче засідання у справі на 08.05.2018.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 провадження у справі зупинено; матеріали справи направлено до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2018 провадження у справі поновлено; призначено підготовче засідання на 06.08.2018.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог від 03.08.2018 (яка надійшла до суду 06.08.2018) позивач просив стягнути з відповідача 100 903 264,75 грн збитків.

06.08.2018, 31.08.2018 до місцевого господарського суду від ТОВ "ІЗТ" надійшли заяви про залишення позову ТОВ "Ривер Трейд" без розгляду у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду від 26.03.2018 про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2018 відкладено підготовче засідання на 31.08.2018.

4.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.08.2018 позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, свою ухвалу аргументував тим, що позивач не подав суду витребуваних ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2018 документів і не повідомив суд про неможливість їх подання.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 зазначеного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

За змістом частини 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 зазначеного Кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

5.2. Колегія суддів зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову належать юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Розрізняють фактичні та юридичні (правові) підстави позову.

Як убачається із матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога ТОВ "Ривер Трейд" про стягнення з ТОВ "ІЗТ" спірної суми збитків, спричинених втратою насіння ріпаку, переданого відповідачеві на зберігання. Фактичною підставою позову ТОВ "Ривер Трейд" визначено договір від 06.07.2015 про надання послуг з приймання, сушіння, очищення і зберігання зернових, олійних, зернобобових і технічних культур; юридичною підставою позову - положення статей 15, 16, 22, 215, 218, 611, 623, 712, 942, 949- 951, 953, 955, 957, 961 Цивільного кодексу України, статей 224, 265 Господарського кодексу України, статей 24, 33, 34, 37 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні".

Однак залишаючи позов без розгляду, місцевий господарський суд, як і суд апеляційної інстанції, не врахував, що предметом доказування при вирішенні цього спору є встановлення, зокрема, наявності чи відсутності між сторонами правовідносин зі зберігання; факт передачі та прийняття майна (зерна) на зберігання, його кількість, строк зберігання; звернення поклажодавця до зберігача про повернення майна; неповернення майна зберігачем; встановлення факту відсутності цього майна у зберігача (втрати) із підтвердженням цих обставин відповідними доказами; наявність усіх складових цивільної відповідальності. При цьому суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що позивачем до позовної заяви було долучено, серед іншого, копію договору від 06.07.2015 (який, у тому числі, визначено як підставу позову), на який позивач посилався у позові, доводячи факт наявності між ним і відповідачем зобов'язальних правовідносин стосовно зберігання відповідачем як зерновим складом насіння ріпаку, у зв'язку з втратою якого позивачем і здійснено нарахування спірних збитків і заявлено позов про їх відшкодування.

Втім, суди попередніх інстанцій обмежилися посиланням на ненадання позивачем документів, витребуваних ухвалою від 26.03.2018, які, у свою чергу, стосувалися правовідносин позивача - ТОВ "Ривер Трейд" зокрема із ТОВ "КВС Груп" - третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (серед іншого, договору поставки від 03.07.2015 № 03/07-15-1, платіжних документів на підтвердження здійснення ТОВ "Ривер Трейд" на користь ТОВ "КВС Груп" оплат за поставлений ріпак), а також не врахували, що зазначений договір не є предметом спору у справі, як і не належить до предмета доказування у наведеному випадку і з'ясування питань щодо здійснення чи нездійснення розрахунків між позивачем і ТОВ "КВС Груп" за договором поставки від 03.07.2015 № 03/07-15-1.

Водночас, як убачається із матеріалів справи, позивач подавав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, у тому числі, виписок із банківських рахунків позивача (IV т. с., 201-206 а. с.), копії реєстрів накладних на прийняте зерно (форма 3СХ-4), копії товарно-транспортних накладних (V т. с., 4-208 а. с.).

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 зазначеного Кодексу).

Згідно зі статтями 77- 79 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи викладене та беручи до уваги наведені положення процесуального законодавства, залишення місцевим господарським судом позову без розгляду у цьому випадку є неправомірним, оскільки господарський суд не був позбавлений можливості розглянути і вирішити спір у цій справі по суті, зважаючи на предмет і підстави заявленого позову, за наявними у справі доказами.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що незазначення в оскаржуваній ухвалі обставин, через які суд не може розглянути справу за наявними у ній доказами, не свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції стосовно необхідності залишення позову без розгляду, є такими, що не ґрунтуються на положеннях статей 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, оскільки за змістом цих норм суд залишає позов без розгляду, зокрема, у разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, тобто за відсутності таких доказів унеможливлюється вирішення спору по суті, а мотивувальна частина ухвали суду має містити, у тому числі, мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків, і закону, яким керувався.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Господарський суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, ухилився від розгляду позову по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржені у справі судові рішення цим вимогам не відповідають.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

6.2. Ураховуючи наведене, доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскаржених ухвали і постанови, отримали підтвердження та є підставою для скасування зазначених судових рішень, у зв'язку з чим зазначені у відзиві на касаційну скаргу аргументи відповідача про протилежне колегія суддів відхиляє.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ривер Трейд" задовольнити.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.08.2018 у справі № 916/2980/17 скасувати, а справу передати на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак