ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" (далі - СТОВ "Південьагропереробка", Товариство, відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Джелс Енерджі АБ" (далі - ТОВ "Джелс Енерджі АБ", відповідач-2) про визнання недійсним контракту № 40/05/15 від 10.05.2015р., укладеного між СТОВ "Південьагропереробка" та ТОВ "Джелс Енерджі АБ".

Позов мотивовано тим, що директором СТОВ "Південьагропереробка" укладено контракт № 40/05/15 від 10.05.2015р. з перевищенням наданих йому повноважень.

Позивач вказує на те, що спірний контракт вчинено з порушенням корпоративних прав ОСОБА_5 на управління справами Товариства, які полягають у наданні дозволу, оформленого рішенням загальних зборів учасників, на укладання значного правочину, пов'язаного з розпорядженням майном товариства вартість якого перевищує встановлений статутом розмір.

Крім того, позивач зазначає, що укладення спірного контракту, призвело до погіршення майнового стану СТОВ "Південьагропереробка" та впливає на права позивача як учасника з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 40%, під час розподілу прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2018р. №916/1731/18 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до СТОВ "Південьагропереробка" та ТОВ "Джелс Енерджі АБ" про визнання недійсним контракту № 40/05/15 від 10.05.2015р., укладеного між відповідачами.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_5 подає позовну заяву як фізична особа, правовідносини які виникли між ним та відповідачами не мають ознак корпоративних відносин, а тому справа повинна розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2018р. №916/1731/18 скасовано ухвалу господарського суду Одеської області від 20.08.2018р., справу №916/1731/18 направлено для подальшого розгляду господарським судом Одеської області.

Постанова мотивована тим, що спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Апеляційний суд вказує на те, що відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 22 ГПК України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів, передбачених п.п. 2, 3, 7 - 13 ч. 1, п.п. 2, 3, 6 ч. 2 ст. 20 цього Кодексу, з урахуванням ч. 2 цієї статті. Спори, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу, що виникають з договору, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу лише на підставі арбітражної угоди, укладеної між юридичною особою та всіма її учасниками.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку про неможливість передання зазначеного спору на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки матеріали справи не містять доказів укладення арбітражної угоди між СТОВ "Південьагропереробка" та його учасниками, також відсутні докази включення арбітражного застереження до статуту товариства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Джелс Енерджі АБ" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2018р. №916/1731/18, а саме видалити з постанови абз. 10 стр. 5 - абз.1 стр. 6 наступного змісту: "Однак, відповідне рішення загальних зборів учасників Товариства про укладення спірного договору зборами учасників не приймалось, що свідчить про те, що спірний договір суперечить ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (який був чинний відносно ТОВ на момент укладення оспорюваного контракту), статті 207 Цивільного кодексу України та статуту Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" та є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Скарга мотивована тим, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ТОВ "Джелс Енерджі АБ" зазначає, що оскільки в апеляційному порядку оскаржувалася ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, суд апеляційної інстанції мав перевірити законність та обґрунтованість саме відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідач-2 наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції надав оцінку позовним вимогам, ще до того, як ці вимоги будуть розглянуті судом першої інстанції, та дійшов висновку щодо фактів та обставин, які не повинен був аналізувати.

Крім того, ТОВ "Джелс Енерджі АБ" зазначає, що відповідач-2 при укладенні контракту діяв добросовісно, а тому не повинен нести збитки у зв'язку з недобросовісною поведінкою директора СТОВ "Південьагропереробка".

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відхилити касаційну скаргу ТОВ "Джелс Енерджі АБ", постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2018р. №916/1731/18 залишити без змін.

Позивач наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції відобразив мотивування позовних вимог та підстави звернення позивача до суду, а відповідач-2 помилково вважає таке відображення встановленням певних обставин та розглядом позовних вимог.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

У частині 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) зазначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги про визнання недійсним договору про відчуження майна цього товариства порушенням останнім в ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір підвідомчий господарським судам незалежно від суб'єктного складу.

Учасник (акціонер) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Звертаючись з позовом у даній справі про визнання недійсним контракту від 10.05.2015р. №40/05/15, укладеного між ТОВ "Джелс Енерджі АБ" та СТОВ "Південьагропереробка", позивач звернувся за захистом своїх корпоративних прав як учасник СТОВ "Південьагропереробка", оскільки вважав, що укладення директором СТОВ "Південьагропереробка" такого контракту, з перевищенням повноважень, є порушенням його корпоративних прав як учасника Товариства (участь в управлінні господарською діяльністю товариства через органи управління, надання дозволу, оформленого рішенням загальних зборів учасників, на укладання значного правочину, пов'язаного з розпорядженням майном товариства).

Позовні вимоги ОСОБА_5 мотивовані тим, що він є учасником СТОВ "Південьагропереробка" з частковою у статутному капіталі 40%.

Враховуючи викладене та норми п. 3 ч. 1 ст. 20 та ч. 2 ст. 22 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі та правомірно скасував ухвалу господарського суду Одеської області від 20.08.2018р. у справі №916/1731/18 та направив справу для розгляду господарським судом Одеської області.

ТОВ "Джелс Енерджі АБ", звертаючись з касаційною скаргою, просить змінити мотивувальну частину постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2018р. у справі №916/1731/18, а саме видалити з постанови абз. 10 стр. 5 - абз.1 стр. 6 наступного змісту: "Однак, відповідне рішення загальних зборів учасників Товариства про укладення спірного договору зборами учасників не приймалось, що свідчить про те, що спірний договір суперечить ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (який був чинний відносно ТОВ на момент укладення оспорюваного контракту), статті 207 Цивільного кодексу України та статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" та є підставою для визнання спірного договору недійсним.

ТОВ "Джелс Енерджі АБ" зазначає, що суд апеляційної інстанції надав оцінку позовним вимогам, ще до того, як ці вимоги будуть розглянуті судом першої інстанції, та дійшов висновку щодо обставин, які взагалі не повинен був аналізувати.

Верховний Суд констатує, що учасник (акціонер) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Тобто, суд апеляційної інстанції повинен був надати оцінку доводам позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги лише в частині, необхідній для визначення юрисдикції даного спору.

Як вбачається з постанови суду апеляційної інстанції судом надано оцінку позовним вимогам позивача, обставинам справи, спірному контракту та зазначено, як про встановлений факт, що загальними зборами СТОВ "Південьагропереробка" не приймалося рішення про укладення спірного контракту, що є підставою для визнання контракту недійсним.

Однак, обставинам справи та фактам відповідності або невідповідності спірного контракту нормам законодавства повинна надаватись оцінка судом першої інстанції під час розгляду справи по суті. У випадку апеляційного оскарження рішення, прийнятого по результатах розгляду справи по суті, цим фактам та обставинам може бути надана оцінка апеляційним судом. Апеляційний суд не мав процесуальних повноважень встановлювати зазначені факти та обставини під час апеляційного перегляду ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню шляхом виключення з мотивувальної частини постанови абзацу: "Однак, відповідне рішення загальних зборів учасників Товариства про укладення спірного договору зборами учасників не приймалось, що свідчить про те, що спірний договір суперечить ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (який був чинний відносно ТОВ на момент укладення оспорюваного контракту), статті 207 Цивільного кодексу України та статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" та є підставою для визнання спірного договору недійсним".

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно зі ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права прийшов до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а мотивувальна частина постанови апеляційного господарського суду - зміні.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 311, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Джелс Енерджі АБ" задовольнити.

Змінити мотивувальну частину постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2018р. у справі № 916/1731/18, виключивши з неї абзац: "Однак, відповідне рішення загальних зборів учасників Товариства про укладення спірного договору зборами учасників не приймалось, що свідчить про те, що спірний договір суперечить ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" (який був чинний відносно ТОВ на момент укладення оспорюваного контракту), статті 207 Цивільного кодексу України та статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" та є підставою для визнання спірного договору недійсним".