Городоцька місцева прокуратура в інтересах держави в особі Яворівської міської ради Львівської області звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мостнафта" (далі ТОВ "Мостнафта", відповідач) про визнання укладеним договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури, стягнення з відповідача 176 960,00 грн. пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Яворова.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що відповідач ухиляється від укладання договору пайової участі, що є порушенням зобов'язань та вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.05.2018р. у справі №914/225/18 в позові відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що суд вправі розглядати спір про визнання договору укладеним лише у тому випадку, якщо укладення такого договору є обов'язковим на підставі закону. Оскільки норми ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" регламентують обов'язок укласти договір про пайову участь виключно до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, тому після здачі об'єкта будівництва в експлуатацію, обов'язковість укладення такого договору Законом не передбачена.

Суд першої інстанції вказує на те, що після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, зацікавлена сторона вправі, за наявності для цього правових підстав, звернутися в суд із вимогою про стягнення збитків у зв'язку з не укладенням договору про пайову участь, а не з вимогою про визнання договору укладеним.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018р. скасовано рішення господарського суду Львівської області від 21.05.2018р. у справі №914/225/18 та прийнято нове рішення, яким визнано укладеним договір про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури між виконавчим комітетом Яворівської міської ради та ТОВ "Мостнафта", в редакції зазначеній у постанові. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 176 960,00 грн. пайового внеску та здійснено розподіл судових витрат.

Постанова мотивована тим, що визначений ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" строк (до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для добровільного виконання стороною обов'язку щодо укладення договору про пайову участь, і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору. Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, передбаченого чинним законодавством. Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Суд апеляційної інстанції, з урахуванням того, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, який замовник будівництва повинен укласти з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта в експлуатацію, дійшов висновку, що при визначенні розміру пайової участі у даному спорі слід керуватися Положенням, затвердженим рішенням Яворівської міської ради Львівської області від 31.03.2015р. №16, в редакції станом на момент введення відповідачем об'єкта в експлуатацію, та відповідно до якого розмір пайового внеску складає 8%.

Судом апеляційної інстанції при визначенні розміру пайової участі враховані дані зазначені в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 19.05.2015р, а саме: кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Мостнафта" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018р. та залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 21.05.2018р. у справі №914/225/18.

Скарга мотивована тим, що сплата пайової участі (внеску) замовником повинна відбуватися лише на підставі договору про пайову участь, укладеного між замовником і органом місцевого самоврядування, та такий внесок повинен бути сплачений до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідач наголошує на тому, що договір про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури між Яворівською міською радою та ТОВ "Мостнафта" не укладався, а об'єкт будівництва згідно з декларацією про готовність здано в експлуатацію 19.05.2015р.

Крім того, відповідач вказує, що Городоцька місцева прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Яворівської міської ради, яка не є стороною договору, в договорі зазначено - виконавчий комітет Яворівської міської ради.

Також відповідач зазначає про невизначеність, яким чином та коли повинна бути здійснена оплата пайового внеску.

Відповідач в касаційній скарзі вказує, що розмір пайової участі повинен становити 1%, тобто сума пайового внеску складає не 176 960,00 грн., а лише 22 120,00 грн.

Крім того, ТОВ "Мостнафта" наголошує на неправомірному зверненні прокурора до суду в інтересах держави в особі Яворівської міської ради.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Прокуратура Львівської області просить касаційну скаргу ТОВ "Мостнафта" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018р. залишити без змін.

Прокуратура вказує на те, що згідно з типовою формою договору (чинного на момент здачі об'єкта будівництва в експлуатацію) стороною договору є виконавчий комітет Яворівської міської ради, який не має відкритих рахунків у банку, та кошти на розвиток інфраструктури міста Яворова перераховуються до бюджету м. Яворова.

Прокурор зазначає, що не виконання замовником обов'язку щодо укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску призводить до порушення інтересів територіальної громади м. Яворова від імені якої діє Яворівська міська рада, тому Городоцька місцева прокуратура Львівської області звернулася до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Яворівської міської ради.

У відзиві на касаційну скаргу виконавчий комітет Яворівської міської ради просить касаційну скаргу ТОВ "Мостнафта" залишити без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018р. залишити без змін.

Виконавчий комітет наголошує на тому, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язань, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) і невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

19 травня 2015 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за №ЛВ 143151390340 зареєстровано декларацію про готовність обєкта до експлуатації "Будівництво банного корпусу ТОВ "Мостнафта" по вул. О.Маковея, 149 у м. Яворові Яворівського району Львівської області, код 1274,4, категорія ІІІ", замовник ТОВ "Мостнафта".

У період з 15.06.2015р. по 24.07.2015р. Державною фінансовою інспекцією у Львівській області проведено ревізію міського бюджету м. Яворова та фінансово-господарської діяльності Яворівської міської ради за період з 01.09.2013р. по 31.05.2015р., за результатами якої складено акт №08-22/8 від 31.07.2015р.

За наслідками проведення вказаної ревізії Державною фінансовою інспекцією у Львівській області встановлено, що внаслідок відсутності звернень замовників будівництва, в тому числі і ТОВ "Мостнафта", про укладення догорів про пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Яворова та недотримання ними п. 2.1., 3.1. Положення щодо укладення договорів про пайову участь замовників, міським бюджетом розрахунково недоотримано доходів.

Предметом даного позову є визнання укладеним договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури та стягнення 176 960,00 грн. пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Яворова.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі Закон) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Організаційні та економічні відносини, пов'язані з порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Яворова у зв'язку з будівництвом об'єктів на території міста Яворова відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) регулюються Положенням про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Яворова, затвердженим рішенням Яворівської міської ради № 16 від 31.03.2015р. (далі Положення).

Відповідно до п. 1.2 Положення пайова участь замовника у розвитку інфраструктури міста Яворова, який полягає у перерахуванні замовником до міського бюджету розвитку коштів пайової участі для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Яворова; договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Яворова договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Яворова, укладений виконавчим комітетом міської ради із Замовником.

Пунктом 2.3 Положення (в редакції на момент прийняття об'єкта в експлуатацію) встановлено розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Яворова визначається у відповідності до п. 2.1 і 2.2 цього Положення і становить у разі будівництва інших будівель та споруд 8%.

У пункті 2.6 Положення зазначено, що кошти пайової участі сплачуються до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Пунктами 3.2, 3.3. Положення передбачено, що замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 днів з моменту отримання декларації про початок проведення будівельних робіт, звернутися до виконавчого комітету міської ради із заявою про укладення договору. Договір про пайову участь укладається на підставі звернення замовника будівництва на ім'я міського голови та вихідних даних на проектування об'єктів містобудування (технічних умов та містобудівних умов і обмежень).

Згідно з п. 3.6 Положення розмір пайової участі визначається у розрахунку протягом десяти робочих днів з дня реєстрації виконавчим комітетом Яворівської міської ради заяви замовника про укладення договору та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками для перевірки розрахунків кошторисної вартості та підготовки розрахунку суми внеску замовника у розвитку інфраструктури міста Яворова.

Дія цього положення поширюється на всіх замовників, незалежно від форми власності, які здійснюють будівництво на території міста Яворова, за винятком тих, що перелічені у п. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (п. 1.3 Положення).

Наведеними вище нормами встановлено обов'язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору у визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування порядку.

Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Такі ж норми передбачені п. 3.8, 3.10 Положення.

Враховуючи вищезазначене, такий договір має бути укладений в обов'язковому порядку, у межах строку, встановленого ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Строк, визначений Законом (у 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта в експлуатацію), встановлений саме для добровільного виконання стороною обов'язку, і невиконання такого обов'язку не звільняє замовника від укладення договору.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України (далі ГК України (436-15) ) укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2015р. департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за №ЛВ 143151390340 зареєстровано декларацію про готовність обєкта до експлуатації "Будівництво банного корпусу ТОВ "Мостнафта" по вул. О.Маковея, 149 у м. Яворові Яворівського району Львівської області, код 1274,4, категорія ІІІ", замовник ТОВ "Мостнафта".

У декларації зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 2 212 000,00 грн.

Пунктом 2.3 Положення (в редакції на момент прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) передбачено розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Яворова визначається у відповідності до п. 2.1 і 2.2 цього Положення і становить у разі будівництва інших будівель та споруд 8%.

Таким чином судом апеляційної інстанції правомірно встановлено суму пайового внеску відповідача у розвитку інфраструктури м. Яворова, який складає 176 960,00 грн.

Апеляційним господарським судом у даній справі встановлено, що у відповідача виник обов'язок прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору та є підставою для сплати пайового внеску, відповідачем не вжито заходів з метою виконання обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту. Також, судом апеляційної інстанції встановлено відповідність запропонованого позивачем проекту договору вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Яворова.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином у розумінні закону, субєктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту субєктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен зясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Зважаючи на правову природу пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, обов'язковість для замовника укладення відповідного договору пайової участі, який є підставою для сплати пайового внеску, до прийняття об'єкта в експлуатацію, безпідставне ухилення відповідача з 2015 року від виконання вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (обовязок укласти договір про пайову участь не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, і сплатити пайовий внесок), беручи до уваги обґрунтоване визнання судом апеляційної інстанції договору укладеним, та те, що предмет позову є ефективним способом захисту порушеного права, який призведе до поновлення порушеного права позивача, судом апеляційної інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення пайового внеску.

Доводи відповідача про те, що сплата пайової участі (внеску) замовником повинна відбуватися лише на підставі договору про пайову участь, укладеного між замовником і органом місцевого самоврядування, і такий внесок повинен бути сплачений до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, відхиляються Верховим Судом, оскільки строк - до прийняття об'єкта в експлуатацію, встановлений саме для добровільного виконання стороною обов'язку, і невиконання такого обов'язку не звільняє замовника від укладення договору та сплати такого внеску.

Також Верховим Судом відхиляються доводи відповідача щодо розміру пайової участі, який повинен складати 1%, оскільки для визначення розміру пайової участі застосовуються норми Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Яворова чинні на момент прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, де встановлено розмір 8%.

Відповідач в касаційній скарзі вказує, що Городоцька місцева прокуратура звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Яворівської міської ради, яка не є стороною договору, в договорі зазначено - виконавчий комітет Яворівської міської ради.

Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до норм Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Яворова замовник зобов'язаний укласти договір про пайову участь саме з виконавчим комітетом Яворівської міської ради, а Яворівська міська рада є органом місцевого самоврядування, однією із функцій якої є розвиток інфраструктури територіальної громади міста Яворова та вжиття заходів для захисту інтересів територіальної громади та держави, в тому числі у разі порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

Також Верховним Судом відхиляються посилання відповідача на невизначеність яким чином та коли повинна бути здійснена оплата пайового внеску, оскільки постановою суду апеляційної інстанції присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача пайового внеску и така постанова може бути виконана, як в добровільному порядку відповідачем, так і в примусовому - відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

ТОВ "Мостнафта" наголошує на неправомірному зверненні прокурора до суду в інтересах держави в особі Яворівської міської ради.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частинами 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Поняття "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах ( Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 (v003p710-99) ).

Звертаючись до суду з позовом у даній справі прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив в чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Вказані обставини були належним чином досліджені судом апеляційної інстанції.

Спірні правовідносини повязані з формуванням місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної, соціальної інфраструктур міста Яворова, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади м. Яворова. Відповідач протягом тривалого часу (з 2015 року) ухиляється від виконання покладеного на нього законом обовязку укласти з органом місцевого самоврядування договору пайової участі та сплати пайового внеску, чим порушує норми містобудівного законодавства та права територіальної громади, що призвело до ненадходження до місцевого бюджету 176 960,00 грн.

Прокурор у позові зазначає, що вказані порушення виявлені Державною фінансовою інспекцією Львівської області ще у 2015 році, з актом ревізії №08-22/8 від 31.07.2015р. посадові особи Яворівської міської ради були ознайомлені, проте орган місцевого самоврядування не вжив жодних заходів для захисту інтересів держави.

У контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади, но також у захисті інтересів органів місцевого самоврядування, компетенція яких не має загальнодержавного характеру, але направлена на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до відання цих органів.

Кошти пайової участі сплачуються до бюджету міста Яворова, тобто Яворівська міська рада є саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звернувся з позовом до суду саме в інтересах міської ради.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, що судом апеляційної інстанції правомірно скасовано рішення господарського суду Львівської області від 21.05.2018р. та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги позивача, тому підстави для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.